(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

15.06.2007. Міністр юстиції в ефірі 5-го каналу: складання депутатських мандатів, що каже закон? (5-й канал)

Що, згідно із законом, тягне за собою складання депутатських мандатів? Про це розмовлятимемо з Міністром юстиції Олександром Лавриновичем.

Ведучий: Добрий вечір.

Олександр Лавринович: Добрий вечір.

Ведучий: Сьогодні вже з’явилася цифра 105 – стільки зачитав заяв Олександр Мороз від депутатів, які бажають скласти свої депутатські повноваження. Скажіть, якщо завтра ця цифра збільшиться до 151 заяви, які будуть зачитані головою Верховної Ради 5-го скликання, який механізм після цього саморозпуску Верховної Ради?

Олександр Лавринович: Насамперед потрібно більш точно висловитися. Заяви, які пишуться, не про складання депутатських повноважень, а про вихід із своїх фракцій.

Ведучий: Але це стає підставою для того, щоб звільнити народного депутата.

Олександр Лавринович: В цьому є певний казус, чи, вживемо інше слово, особливість української політики. Коли це питання дійсно можна було вирішити на підставі політичних домовленостей, переклавши їх в правову площину, і написати 150 чи 169 заяв про складання депутатських повноважень, і, скажімо 1 червня проголосувати за це, то далі всі питання вже давно закрилися б. То була б повна реалізація домовленостей.

Якщо цим шляхом не пішли, з якихось міркувань, пішли шляхом виходу із фракцій, і на підставі виходу із фракцій партійні з’їзди ухвалюють рішення про позбавлення депутатських повноважень, виникла ситуація коли потрібно точно розуміти, чи ті депутати, ті заяви, які подані, чи вони самостійно їх подавали чи ні. Крім того, я залишаю за дужками ситуацію із проведенням самих з’їздів.

Ведучий: Але якщо завтра буде 151, який механізм далі? Що далі робити?

Олександр Лавринович: Далі, якщо завтра 151, то післязавтра потрібно точно отримати відповідь від Центральної виборчої комісії, що наступних депутатів, які мають замістити цих, немає.

Ведучий: Ви теж би помахали ручкою опозиції?

Олександр Лавринович: Ви знаєте, те, що відбувається сьогодні в Україні, є своєрідним феноменом. Такого не знали інші країни, це не є природня ситуація, коли підсумки виборів через півтора року меншість ставить під сумнів. Зрештою за її ж ініціативою відбуваються позачергові вибори. Це не є нормальна річ. Тому я тут поставився би більш скептично до того, кого проводжати оплесками, а кому махати ручкою…

Ведучий: І все таки завтра буде 151 заява…

Олександр Лавринович: Ви знаєте, це не моя компетенція і не моя цікавість. Я тільки хочу сказати, що той шлях, який обраний сьогодні, він має багато хиб.

Я хочу сказати, що це ще не є завершення. Після того, коли Центральна виборча комісія скаже, що немає жодного депутата ні в «Нашій Україні», ні в блоці Юлії Тимошенко на заміщення, після того може з’ясуватися, що хтось з членів цієї партії чи делегатів з’їзду в судовому порядку буде з’ясовувати, наскільки були законно, відповідно до своїх статутів, проведені ці з’їзди. І ми знаємо, що такі ситуації є, зокрема в блоці «Наша Україна».

Сьогодні, наприклад, я розглядав документи однієї з партій, де внутрішні суперечки з’явилися, і Закон «Про політичні партії» передбачає обов’язок перевіряти…

Ведучий: Це може загальмувати виборчий процес і вибори 30 вересня можуть не відбутися?

Олександр Лавринович: Теоретично може. Хоча, я думаю, для всіх уже ця ситуація перманентної кризи не просто не є бажаною. Вона є такою, що вже руйнує всі напрямки і управлінського механізму, і починає впливати на економічні процеси в державі.

Тому, зрештою, я ще раз хочу сказати: чому після досягнення політичних домовленостей не був обраний достатньо природній, простий юридичний шлях, який можна було реалізувати, для того, щоб спокійно вже чекати початку старту виборчої кампанії.

Ведучий: Але представники опозиції не погоджуються з вашими словами. Зокрема, в частині щодо парламенту і центральної виборчої комісії, рішення яких, за їхніми словами, вже не потрібні.

Олександр Лавринович: Я мушу ще уточнити, що підставою для дострокового припинення повноважень парламенту може бути тільки застосування положень, які викладені в статті 90…

Ведучий: Якщо не важко, мовою зрозумілішою для загалу

Олександр Лавринович: Мова йде про те, що в Конституції є підстави: це 30 днів не працює Верховна Рада, 60 - не сформована коаліція або 30 днів не сформований Кабінет Міністрів.

82 стаття говорить про те, що Верховна Рада є чинною, якщо в неї обрано більше ніж 300 депутатів. А якщо брати ще рішення Конституційного Суду, який каже, що ця вимога має розповсюджуватися на весь термін повноважень Верховної Ради, тобто, якщо членів парламенту менше ніж 300, не можуть вже проводитися пленарні засідання. І Верховна Рада протягом 30 днів не проводить пленарні засідання. А на 31-й день, вже застосовуючи статтю 90, Президент має право видавати Указ про призначення дострокових вборів.

Тут дуже проста конституційна логіка. Іншого тут застосовувати просто немає як. Констатувати на 1 червня чи на 2 червня, що повноваження парламенту вже припинилися, це, скажімо так, юридичні бажання, а не факт.

А що стосується закону про вибори, то він передбачає, що якщо є в списку кандидати в народні депутати, які бажають отримати депутатські мандати, і є звільнені місця в списку цієї партії, то ЦВК зобов’язане зареєструвати. Якщо таких немає… А це питання сьогодні лежить в площині судових процесів, і якщо буде сказано «ні, немає», то значить немає. Ні в кого ж нема ніяких претензій.

Просто треба дивитися відверто і з розплющеними очима на речі, які відбуваються.

Ведучий: Ви вважаєте, що рішення Центральної виборчої комісії потрібно. Але теж погоджуєтеся з тим, що воно зараз не може бути.

Олександр Лавринович: Не просто потрібно, воно є необхідним! Безумовно, до тих пір, поки немає судового рішення, ЦВК не може робити жодних кроків. Але якщо є рішення, і є, наприклад, наступних 80 депутатів, то вони мають бути зареєстровані.

Ведучий: Який є вихід, щоб вибори відбулися?

Олександр Лавринович: Вихід полягає в тому, що є хибний посил. Як можна констатувати неповноважність Верховної Ради, якщо ще відбуваються судові процеси, і зовсім немає кінцевої точки.

Ведучий: А якщо судові процеси будуть відбуватися до 2012 року?

Олександр Лавринович: Ну, в Україні гарантії давати взагалі не можливо, що стосуються судової системи.

Ведучий: Шкода…