(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

03.07.2007. Більше нотаріусів різних і кращих… (Правовий тиждень)

Міністр юстиції Олександр Лавринович неодноразово наголошував, що за останній рік нотаріат в Україні став однією з проблемних ланок діяльності Міністерства юстиції. В чому полягають складнощі в діяльності нотаріату, окрім, звичайно, ситуації, за якої нотаріусів змусили перебрати на себе не властиві їм податкові функції? Чому на діяльність як приватних, так і державних нотаріусів надходить чимало скарг співвітчизників? Як вплине збільшення граничної чисельності нотаріусів на якість нотаріальних послуг? На ці та інші запитання погодилася відповісти директор Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань Міністерства юстиції України Ніна ЯЩЕНКО. Саме з проблем нотаріату й розпочалася наша розмова.

– Отже, невже проблеми нотаріату дійсно є такими нездоланними?

– Ви слушно зауважили, що нотаріат в Україні є однією з проблемних ланок у діяльності Міністерства юстиції. Перша одвічна проблема – це черги, які на сьогодні ми маємо майже в усіх державних нотаріальних конторах. Другим негативним аспектом є те, що дедалі більше зростає кількість скарг громадян на дії нотаріусів. І чи не найважливішою проблемою є те, що, на жаль, в Україні на сьогодні діє вкрай недосконала законодавча база, яка не дає можливість врегулювати низку проблемних питань у діяльності нотаріату. Зокрема, це стосується питань, пов’язаних зі зрівнянням нотаріусів у повноваженнях щодо вчинення нотаріальних дій (це б зняло соціальну напругу і черги), посиленням державного контролю та контролю самоврядної професійної організації нотаріусів за дотриманням професійних обов’язків та присяги нотаріусів з метою поліпшення якості нотаріальних послуг та захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб тощо. Над вирішенням цих проблем Міністерство юстиції постійно працює. Так, у порядку законодавчої ініціативи уряду розроблено законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» (реєстраційний № 3025), який спрямований на вирішення зазначених проблем.

– Кабінет Міністрів України пропонує зняти обмеження на чисельність приватних нотаріусів та зрівняти їх у повноваженнях щодо вчинення нотаріальних дій із державними нотаріусами, що, власне, й передбачено згаданими змінами до Закону України «Про нотаріат». Чим викликана подібна ініціатива Мін’юсту? І коли саме можна очікувати на принципово новий Закон України «Про нотаріат»?

– Прийняття та реалізація цього законопроекту дозволить забезпечити підвищення якості нотаріального обслуговування, поліпшення доступу громадян до нотаріальних послуг, посилити контроль за діяльністю приватних нотаріусів щодо запобігання порушень при здійсненні ними своїх професійних обов’язків. Прийняття зазначеного законопроекту є складовою поступового, у два етапи, переходу до єдиного нотаріату із удосконаленням порядку допуску громадян до нотаріальної діяльності, а також поліпшення умов доступу громадян до нотаріальних послуг.

Міністерство юстиції виступило розробником законопроекту № 3025, у складі робочої групи взяло участь в опрацюванні та схваленні нової редакції законопроекту за № 2278, у якому передбачатимуться новації загальних положень щодо нотаріату і у якому необхідно передбачити створення самоврядної професійної організації нотаріусів, оскільки відсутність на сьогодні у законодавстві визначення, порядку функціонування такої організації можна також окреслити як проблему. Проте, як свідчить нотаріальна практика та вивчення законодавства інших країн світу, законопроект № 2278 потребує значного доопрацювання як щодо організаційно-правових засад нотаріальної діяльності, так і питань нотаріального процесу.

– Цього року було відновлено роботу Комісії з розгляду питань щодо анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю. Чи поліпшить роботу нотаріусів діяльність цієї Комісії? Який механізм її роботи?

– Не можна сказати, що роботу Комісії з розгляду питань щодо анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю ( далі – Комісія) відновлено. Комісія діє на підставі Положення про Комісію з розгляду питань щодо анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю ( далі – Положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції від 19 листопада 1998 р. Цього року відповідно до п. 4 Положення затверджено новий склад Комісії.

Комісія розглядає подання Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АРК, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі; вирішує питання про анулювання або відмову в анулюванні свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю. До того ж вона має право запитувати в установленому законом порядку потрібну для здійснення її повноважень інформацію від судів, органів юстиції, слідчих органів, інших підприємств, установ і організацій.

Вказане подання розглядається Комісією за участю нотаріуса, на якого складено подання, і представника управління юстиції, подання якого розглядається. За результатами розгляду справи Комісія може ухвалити одне з таких рішень: про відхилення подання управління юстиції; про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; про відмову в анулюванні свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Щодо питання поліпшення роботи нотаріусів за допомогою діяльності Комісії слід зазначити, що після анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю особа, яка допускала порушення у нотаріальній діяльності, не вправі займатися такою діяльністю. Крім того, саме існування подібної Комісії дисциплінує нотаріусів та, певним чином, є запобіжним заходом у недопущенні порушень нотаріусами при вчиненні нотаріальних дій.

– З якими проблемами ви вже встигли зіткнутися як керівник департаменту? Які саме проблеми, на вашу думку, вимагають першочергового вирішення?

– Проблеми, з якими я зіштовхнулася як керівник департаменту, можна поділити на кадрові, матеріально-технічні та нормативно-правові.

Щодо кадрів, то, надаючи можливість доступу до нотаріальної діяльності всім особам, які відповідно до вимог, встановлених законодавством, мають таке право, ми повинні думати про якість цих кадрів. Оскільки коли процедура доступу до нотаріальної професії стає більш відкритою та прозорою, існує реальна необхідність у посиленні ролі та відповідальності кваліфікаційних комісій, що діють при головних управліннях юстиції в регіонах щодо суттєвого підвищення якості кадрів, які бажають працювати нотаріусами. Тому за результатами моніторингу проведених кваліфікаційних іспитів у регіонах Департамент внесе відповідні пропозиції до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, що діє при Міністерстві юстиції.

Важливим питанням у діяльності нотаріату є посилення контролю за законністю діяльності приватних нотаріусів та дотриманням вимог до робочого місця приватного нотаріуса. Щодо проблеми матеріально-технічного забезпечення, то вона зазвичай стосується державних нотаріусів, які у встановленому законом порядку визначені реєстраторами Єдиних та Державних реєстрів, що діють в системі Міністерства юстиції. Для роботи із зазначеними реєстрами їм необхідно мати додаткові спеціальні знання та витрачати певний час, що, певна річ, призводить до великого навантаження на державних нотаріусів, вимагає від них широких знань та напруженої роботи. Крім того, це спричинює черги у державних нотаріальних конторах, соціальну напругу.

Стосовно нормативно-правових проблем слід зауважити наступне. Питання організації нотаріальної діяльності регулюється як відповідним законом, так і підзаконними актами. Протягом тривалого часу не вдалось прийняти новий Закон України «Про нотаріат», який врегулював би низку проблемних питань щодо вдосконалення діяльності нотаріату, створення його самоврядної професійної організації, її повноважень, вдосконалення вимог до професії нотаріусів, відповідальності нотаріусів, контролю за здійсненням ним професійних обов’язків та дотримання вимог законодавства. Тому питання прийняття нових змін до Закону України «Про нотаріат» є першочерговим питанням для Міністерства юстиції як органу, який відповідає за організацію роботи нотаріату.

– Які найбільш поширені звернення громадян щодо діяльності та організації роботи нотаріусів?

– За результатами проведення узагальнення можна дійти висновку, що причинами надходження обґрунтованих скарг громадян є: неналежна перевірка посадовими особами управлінь юстиції звернень, що надійшли від скаржників на адресу управлінь; неналежна правова оцінка нотаріусами поданих для вчинення нотаріальних дій документів; допущення помилок при нарахуванні державного мита, не умотивоване встановлення управліннями юстиції завищених розмірів тарифів за надання додаткових послуг правового та технічного характеру, що не пов’язані з вчиненням нотаріальної дії, необґрунтоване включення до зазначених тарифів дій, що пов’язані з нотаріальними діями або є нотаріальними діями.

Розмову вів Микола ЛАРІН