(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

17.10.2007. Власний юрист і для малозабезпечених не розкіш (Голос України)

Сучасне життя диктує такі умови, за яких потреба у правових послугах виникає мало не щодня. Однак усім нам відомо, що далеко не кожний пересічний громадянин може дозволити собі скористатися послугами професійного юриста.

Важко навіть уявити, що відчуває людина, яка, віддаючи свої останні заощадження, сподівається на таку необхідну їй допомогу, а в результаті отримує формальну «відмовку».

Усе це свідчить про одне: необхідно прийняти нормативний акт, який повною мірою зможе забезпечити можливість отримання якісної, професійної і, найголовніше, безкоштовної правової допомоги.

Наразі чинне законодавство України містить лише загальні декларативні положення, що передбачають право на безоплатну правову допомогу, але система, яка забезпечувала б реальний доступ осіб до такої допомоги, поки що відсутня.

Протягом останніх років до Верховної Ради України не раз вносили законопроекти про безоплатну правову допомогу, які так і не були розглянуті.

Для забезпечення можливості кожного громадянина безкоштовно отримати правові послуги, реалізувати свої права Міністерство юстиції винесло на громадське обговорення проект закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Зазначений законопроект порушує дуже важливе питання, яке рано чи пізно, однак постало б перед державою, а саме: право громадян на отримання якісної безкоштовної допомоги, а також можливість малозабезпечених та інших вразливих категорій населення, котрі беруть участь у цивільному процесі, отримати безкоштовну юридичну допомогу.

Водночас проект передбачає, що безкоштовна допомога надаватиметься у двох формах — первинній і вторинній.

Так, право на первинну допомогу мають громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, в тому числі біженці, які перебувають під юрисдикцією України. Як бачимо, винятків немає, тобто допомогу отримають всі, хто звернеться по неї.

Інше питання, на що ж вправі розраховувати особи, які звернулися по таку допомогу?

По-перше, це можливість отримати конкретну правову інформацію, по-друге, консультування та роз’яснення правових питань. До цього ж виду допомоги також відноситься складання скарг, заяв та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру), а також представництво інтересів особи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, крім судів.

Для того, щоб отримати необхідний вид первинної допомоги, потрібно буде подати клопотання до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Причому допомога має бути надана протягом 14 днів від дня надходження клопотання; якщо ж у клопотанні особа просить лише надати конкретну правову інформацію, то строк скорочується до 7 календарних днів.

Таку допомогу надають органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні та приватні юридичні особи, а також фізичні особи.

На відміну від первинної допомоги, вторинна безоплатна правова допомога передбачається лише для вразливих категорій осіб, а саме: малозабезпечених, дітей, осіб, до яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт, інвалідів та ветеранів Великої Вітчизняної війни тощо.

Надання вторинної допомоги згідно з проектом закону — це складання процесуальних документів, захист від обвинувачення особи в суді, здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами.

Право на надання такої допомоги дається адвокатам та фахівцям у галузі права, які у встановленому порядку пройшли відповідний конкурсний відбір та внесені до реєстру суб’єктів надання безоплатної вторинної допомоги.

Для отримання вторинної правової допомоги потрібно буде подавати клопотання разом з документами, що підтверджують належність особи до однієї із вразливих категорій населення, до органів юстиції, за своїм місцем перебування.

У свою чергу орган юстиції у триденний термін від дня надходження клопотання прийматиме рішення про надання безоплатної вторинної допомоги. У разі прийняття рішення про відмову, орган юстиції надсилатиме зацікавленій особі копію такого рішення й одночасно роз’яснювати порядок його оскарження.

Цілком законопроект має позитивний характер і в результаті його прийняття можна очікувати, що вразливі верстви населення матимуть можливість безкоштовно отримувати професійну правову допомогу.

Проте прийняття даного закону може призвести до вирішення одних питань і виникнення інших.

Так, наприклад, законопроектом залишається неврегульованим питання розміру оплати послуг юриста, за яку він погодиться надавати їх, адже відповідно до цього-таки проекту система безоплатної правової допомоги (в тому числі й оплат послуг юристів) фінансується з державного бюджету, тобто за рахунок податків, які сплачує населення, а тому чи не стане це ще одним тягарем, який, у свою чергу, може призвести до погіршення матеріального становища за рахунок низького рівня інших виплат малозабезпеченим та іншим категоріям осіб, власне, для яких цей закон і приймається.

Ще одним невирішеним питанням залишається перевірка якості надання послуг юристом, зокрема, в законопроекті поки що також не передбачено механізму їх перевірки.