(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

20.11.2007. Юрфірми повірили в прозорість Мін’юсту (Юр. Газета)

Для Мін’юсту проведення відкритих двоступеневих торгів досі залишається процедурою досить новою та до кінця не вивіреною. Перебіг та результати другого етапу торгів щодо закупівлі юридичних послуг для представництва інтересів України в Міжнародному центрі з урегулювання інвестиційних спорів погодилася прокоментувати Валерія ЛУТКОВСЬКА, заступник Міністра юстиції України, голова тендерного комітету

Така пересторога існує щоразу, коли ми проводимо такі двоступеневі торги.

Проте з того, що я знаю про ті ЮФ, які брали участь у даному тендері, я можу зробити висновок, що в цьому випадку ціна не має вирішального значення, оскільки всі ЮФ перебувають на такому високому рівні професійної якості, коли ми можемо не турбуватися про те, що довіримо захист інтересів держави по дуже непростій справі, яка може коштувати державі значної суми, обрахованої у мільйонах доларів США.

Всі ЮФ-учасники даного тендеру є високопрофесійними, тому кожній з них можна довірити захист інтересів держави.

– Чому ЮФ-учасниці торгів так наполегливо прагнули отримати право захисту інтересів держави по даній справі?

– Суть справи становить інвестиційний спір. Австрійська компанія «Альфа Проектхолдинг ГмбХ» висунула претензії до держави Україна.

Вона аргументує їх тим, що здійснила певні інвестиції у ВАТ «Готель «Дніпро», а згодом, нібито внаслідок дій держави, була позбавлена своїх інвестицій.

Не тільки в Україні, але й у будь-якій іншій країні, для приватних ЮФ є досить почесним представляти інтереси держави у МЦУІС. Кожна така справа має величезний резонанс, участь у ній для юридичної фірми є неоціненним досвідом.

Для ЮФ, на мою думку, цікавими є будь-які справи, які розглядаються у МЦУІС. Змінилася ситуація в самому Мін’юсті, що і сприяло пожвавленню активності ЮФ. Учасники ринку юридичних послуг зрозуміли, що всі вони мають шанс перемогти у торгах за умови надання якісної пропозиції як у кваліфікаційній, так і в комерційній частинах.

Кадрова інтрига в Мін’юсті

– Як відомо, Мін’юст уже вдруге застосовує передбачену Законом процедуру двоступеневих торгів. Порівняно з першою процедурою (справа Джозефа Леміра) змінився склад тендерного комітету. Зокрема, відсутній пан Костянтин Красовський. Із чим пов’язані такі зміни?

– Костянтин Красовський на даний час перебуває на навчанні у США. Наскільки мені відомо, він звільнився з Міністерства юстиції. Це було його особисте бажання – продовжити здобувати освіту за кордоном. Отже, жодної інтриги тут немає.

– Хто обійняв звільнену паном Красовським посаду голови одного з департаментів Мін’юсту?

– Справа в тому, що на сьогодні департаменту з представництва держави в міжнародних і національних судах більше не існує. Натомість створено окремий департамент із захисту інтересів Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції та держави в судах України та окреме управління з представництва інтересів держави у міжнародних судах.

Хоча Міністр юстиції ще не видав відповідного наказу, посаду голови згаданого управління повинна обійняти пані Лариса Ліщинська, якщо її кандидатура успішно пройде процедуру погодження в Кабміні. Лариса Ліщинська працювала на посаді заступника голови департаменту з представництва держави в міжнародних і національних судах.

Отже, це фахівець зі значним досвідом. Її призначення збереже певну спадковість у роботі згаданих структурних підрозділів Міністерства. Отже, зі звільненням пана Красовського в нас нічого не втратилося і не змінилося. Напрацьований інформаційний і кадровий потенціал повністю збережено. Ми працюємо в штатному режимі.

– Представники яких державних органів формують склад тендерного комітету?

– Якщо мова йде про бюджетну програму, закріплену за Міністерством юстиції, то до числа тендерного комітету, зазвичай, входять співробітники Мін’юсту. Окрім цього, до складу тендерного комітету ми обов’язково запрошуємо представника МЗС України. Досить довгий час членом тендерного комітету був представник Міністерства фінансів України. На жаль, фактично, він не брав участі в роботі тендерного комітету, тому ми його виключили з числа членів.

– Тендерний комітет приймає рішення, орієнтуючись виключно на розрахункову формулу, чи мова йде про узгодження позицій окремих членів комітету?

– Ще раз наголошу, що ніхто з членів тендерного комітету не має права на власну позицію. Є чітка формула, на підставі використання якої ми і визначаємо, хто буде переможцем торгів. Якби за розрахунковою формулою найбільшу кількість балів набрала одна фірма, а тендерний комітет з певних міркувань оголосив переможцем іншу фірму, це вважалося б порушенням вимог чинного законодавства. Отже, це стало би підставою для оскарження результатів тендеру.

Міністерство юстиції не зацікавлене у тому, щоб результати тендеру були оскаржені, оскільки ми не можемо довго залишати державу без захисту в МЦУІС. Процедура розгляду даної справи проти України вже триває, тому представник від України конче необхідний уже сьогодні.

Про перспективи

– Коли слід очікувати наступних тендерів із закупівлі послуг ЮФ на представництво інтересів держави в міжнародних інстанціях?

– Це залежить виключно від того, коли з’являться нові звернення до МЦУІС чи інших міжнародних інстанцій. Нічого планувати чи визначати наперед тут не можна.

Тільки-но з’явиться відповідна справа проти України, ми одразу зберемо Міжвідомчу робочу групу всіх тих державних органів, які причетні до тієї чи іншої справи, а також приймемо рішення на тендерному комітеті про оголошення відкритих двоступеневих торгів.

За правилами, на відкритих торгах обов’язковою є участь членів тендерного комітету. Представників робочої групи ми завжди запрошуємо до участі, але вони можуть бути присутніми на таких торгах лише за бажанням.

– Чи буде Мін’юст виходити з ініціативою щодо вдосконалення відповідних норм ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», отримавши досвід проведення відкритих двоступеневих торгів?

– Ми вже неодноразово висловлювали свої враження від згаданого Закону, оскільки ми бачимо його недоліки не тільки при застосуванні на практиці, але й глибоко усвідомлюємо невідповідність цього законодавчого акта нормам європейського права.

Ще на стадії підготовки законопроекту ми аналізували його з точки зору відповідності європейським нормам і вже тоді вказували, що даний законопроект не просто не відповідає вимогам зближення та гармонізації законодавства України та ЄС, а, навпаки, є радше регресом, порівняно з європейськими тенденціями.

Справа в тому, що всі європейські норми, які стосуються державних закупівель, чітко визначають, що у формулі, за якою встановлюється переможець торгів, питома вага цінової пропозиції повинна становити не більше 30%, а 70% балів нараховуються на підставі аналізу якісної пропозиції юридичної фірми.

У нашому Законі, на жаль, акценти розставлено неправильно, що і створює небезпеку, про яку я вже згадувала, коли недосвідчена фірма, яка запропонує ціну в 1 грн, стане переможцем торгів і, таким чином представлятиме інтереси держави, внаслідок чого Україна зрештою втратить мільйони доларів США.

У цьому і полягає найбільш істотний недолік Закону.

Розмовляла Лідія Мандич
«Юридична Газета»