(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

26.12.2007. Антикорупційні рекомендації GRECO співпадають із намірами України (Українське національна інформаційне агентство)

З 1 січня 2006 року Україна приєдналася до Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO). Ця організація була утворена задля посилення боротьби з корупцією, дотримання ухвалених державами рішень, а також запровадження ефективних антикорупційних заходів. Україна у зв’язку зі вступом до GRECO має пройти кілька етапів оцінки з боку Групи держав проти корупції. Першим результатом такого тестування став оціночний звіт GRECO щодо стану корупції в Україні та антикорупційної політики, який нещодавно був оприлюднений Міністерством юстиції. Документ грунтується на підсумках двох раундів оцінювання, що були здійснені GRECO в Україні у 2006 році.

Прокоментувати цей звіт кореспондент УКРІНФОРМу попросила директора Департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронну діяльність та боротьбу із злочинністю Міністерства юстиції України Руслана Рябошапку.

- Боротьба з корупцією є доволі гострою потребою сьогодення, - зазначив Руслан Рябошапка. - Скажімо, за результатами всеукраїнського дослідження стану корупції в Україні, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 67% співвітчизників, які торік мали справу з державними посадовцями, повідомили, що були прямо задіяні у різних випадках корупції, а 26% - давали хабарі. До найбільш корумпованих установ респонденти віднесли вузи, медичні заклади, правоохоронні структури, органи регулювання та перевірок підприємництва.

Правда, сказав директор департаменту Мін’юсту й про позитивні зрушення: за останні десять років частка тих українців, які вважають за необхідне вдаватися до корупційних дій, зменшилася на 25%.

Що ж до міжнародних рейтингів, то за Індексом сприйняття корупції міжнародної організації "Тренсперенсі Інтернешнл" Україна торік посідала 99 місце (із 163), а у цьому - вже 118, що ставить нас в один ряд з країнами, які вважаються найбільш корумпованими в Європі.

Руслан Рябошапка нагадав, що 11 вересня 2006 року Президент України схвалив своїм указом Концепцію "На шляху до доброчесності". У цьому документі, підготовленому Мін’юстом, корупція названа як "одна з проблем, які потребують невідкладного розв’язання" та становить значну загрозу демократії, принципу верховенства права, соціальному прогресу, нацбезпеці, громадянському суспільству. Лише за офіційною статистикою щороку в нашій державі складається 3000-5000 адміністративних протоколів про корупційні правопорушення та порушується близько 3000 кримінальних справ про хабарництво. Але й ці дані, на думку вітчизняних експертів, не відображають реальних масштабів корупції.

Такої ж думки дотримується і GRECO, зазначаючи про відсутність, зокрема, в Україні єдиної, всеохоплюючої статистики про корупційні правопорушення.

Згідно із висновками GRECO, діяльність правоохоронних органів у сфері боротьби з корупцією часто здійснюється формально, в основному щодо дрібного хабарництва в системі освіти, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства, а отже, залишається малоефективною. Автори доповіді зазначили, що існуюча правоохоронна система України не тільки здається незрозумілою (хто що виконує), а й створює значний ризик дублювання дій.

- Звіт складається з 25 рекомендацій загального та спеціального характеру. Загальні - стосуються посилення координації між правоохоронними органами, реформування прокуратури та державної служби, продовження судової та адміністративної реформ, а спеціальні - охоплюють більш вузькі проблеми та передбачають здійснення конкретних заходів, - продовжив Руслан Рябошапка.

Серед останніх рекомендацій він назвав розробку Плану дій з реалізації національної антикорупційної стратегії та створення органу, відповідального за моніторинг реалізації цього плану дій, запровадження статистичної звітності щодо застосування дисциплінарних заходів і санкцій до державних службовців. Не менш важливо й те, що рекомендації, викладені у звіті GRECO, Україна повинна виконати до вересня 2008 року.

На запитання УКРІНФОРМУ, наскільки реальними є терміни їх виконання, Руслан Рябошапка відповів, що вони є прийнятними, оскільки чимало з нагальних заходів уже здійснюються чи заплановані до реалізації найближчим часом. Досить згадати хоча б затверджений урядом 15 серпня 2007 року план заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності" на період до 2010 року. Окрім цього, реалізації рекомендацій GRECO сприятимуть План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, План заходів на 2007 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, а також комплекс заходів щодо вдосконалення судового устрою та забезпечення справедливого судочинства в Україні відповідно до європейських стандартів.

Особливу увагу, на думку фахівців Мін’юсту, необхідно звернути на пораду GRECO створити за участі представників органів державної влади і громадськості окремий спеціальний орган, але - позбавлений поліцейських функцій. Справді, поки що в нашому суспільстві далеко не всі правоохоронці та судді неухильно дотримуються закону. Та й контроль з боку громадськості є доволі слабким. Тому мають "працювати" усі запобіжники, аби ні в кого не виникло спокуси використати новий орган для розправи з політичними конкурентами тощо.

Нині МВС України разом з іншими органами розробляють пропозиції стосовно створення механізму координації діяльності державних органів, залучених до боротьби з корупцією. Уряд налаштований запровадити єдину комп’ютерну базу даних правоохоронних органів щодо справ про корупційні діяння та правопорушення.

Необхідно чітко визначити повноваження впливу прокуратури, акцентуючи її діяльність саме на досудових розслідуваннях і кримінальному переслідуванні. У зв’язку з цим має бути прийнято нову редакцію Закону України "Про прокуратуру". Його мета - перетворити прокуратуру на демократичний інститут, функції якого відповідатимуть принципам верховенства права.

У Мін’юсті покладаються також на якнайшвидше ухвалення законів України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" і "Про внесення змін до Закону України "Про статус суддів", які вже пройшли перше читання. Ці документи покликані посилити незалежність судової влади, збільшити кількість суддів та покращити їхні матеріальні умови.

Крім того, відбудеться реформування публічної служби, яке торкнеться не лише державних службовців, а й працівників бюджетної сфери. Проект Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", що знаходиться нині у ВР, збільшить коло осіб, які нестимуть відповідальність за вчинення корупційних правопорушень. До них належатимуть члени окружних та дільничних виборчих комісій, керівники громадських організацій, які частково фінансуються з державного чи місцевого бюджету, лідери політичних партій... Ці люди будуть подавати декларацію про доходи власні та близьких родичів, відомості про витрати та зобов’язання фінансового характеру, зокрема, за кордоном.

Подбає держава й про чіткі правила для всіх службовців публічної сфери щодо інформування про підозри у вчиненні корупційних діянь, буде забезпечено захист від негативних наслідків та безпеку осіб, які є свідками корупційних діянь та беруть участь у розгляді справ.

"Словом, нинішні рекомендації GRECO співпадають із вже проголошеними намірами уряду консолідувати зусилля усіх гілок влади та громадськості на проведення ефективної антикорупційної політики в Україні. Значення цього звіту важко переоцінити. На його підставі міжнародні організації визначають рейтинг нашої держави у боротьбі з корупцією. А отже, результати такої оцінки позначаться як на інвестиційній привабливості, так і на іміджі України у світі. До речі, наступна оцінка GRECO, як було вже проанонсовано, досліджуватиме процес фінансування вітчизняних політичних партій, тому впевнений, що вона викличе не менший резонанс у суспільстві. Хотілося б запросити усіх представників неурядових організацій та ЗМІ на круглий стіл, що відбудеться у Міністерстві юстиції 14 грудня. Його темою буде діалог уряду із суспільством у боротьбі з корупцією. Адже лише в партнерстві з громадськістю можна викорінити це ганебне явище", - сказав на завершення Руслан Рябошапка.