(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

28.12.2007. Конституційні колізії (РБК-Україна Інформаційна аґенція)

Яким є статус нинішніх міністрів та Прем’єр-міністра після складання повноважень уряду перед новообраною Верховною Радою? Якщо у конституційний термін не буде призначено новий склад Кабінету Міністрів, скільки може пропрацювати нинішній уряд? Якщо не буде сформовано коаліцію, чи може Тимчасова президія Верховної Ради розпочати призначення керівництва ВР і формування комітетів ВР? Про це в інтерв’ю інформагентству «РБК-Україна» розповів Міністр юстиції Олександр Лавринович.

Міністри і прем’єр не є «виконуючими обов’язки»

Міністри і прем’єр-міністр не є виконуючими обов’язки. Про це заявив журналістам Міністр юстиції Олександр Лавринович.

За його словами, на сьогодні тільки один член уряду є виконуючим обов’язки – це т.в.о. міністра внутрішніх справ Михайло Корнієнко, оскільки його було призначено на цю посаду не Верховною Радою, а відповідним рішенням уряду. Олександр Лавринович підкреслив, що всі інші міністри, у тому числі голова уряду, не є виконуючими обов’язки – вони мають повний обсяг повноважень доти, доки Верховна Рада не призначить новий уряд.

Олександр Лавринович також зазначив, що поєднання посади нардепа й урядовця є конституційним. Проте, за словами Міністра юстиції, в Конституції закладено правову колізію, оскільки, з одного боку, Основний закон забороняє суміщати посаду нардепа з будь-якими іншими посадами, але з іншого боку, згідно Конституції, уряд має працювати до створення нового уряду.

Уряд Віктора Януковича на законних підставах може працювати ще рік

Кабінет Міністрів, очолюваний Прем’єр-міністром Віктором Януковичем на законних підставах може працювати ще рік.

За словами Міністра юстиції України Олександра Лавриновича, в нормах Конституції закладено колізію, відповідно до якої з одного боку Президент України має право розпустити парламент у разі, якщо протягом місяця від початку роботи Верховної Ради не буде сформована коаліція та протягом двох місяців після формування коаліції – уряд. Але з іншого боку Конституція забороняє протягом року після дострокових виборів розпускати парламент.

Таким чином, за словами Олександра Лавриновича, нинішній уряд може працювати протягом року в разі, якщо ВР не призначить новий уряд.

Відповідаючи на запитання кореспондента, Міністр також зазначив, що Кабмін Віктора Януковича може працювати і більше року, якщо Президент через рік не скористається своїм правом розпуску ВР.

Водночас, на думку Олександра Лавриновича, така ситуація може призвести до направлення відповідного подання до Конституційного суду з боку Президента, ВР чи Кабінету Міністрів.

Тимчасова президія Верховної Ради має право розпочати призначення керівництва ВР і формування комітетів ВР, якщо не буде сформовано коаліцію

Тимчасова президія Верховної Ради має право змінити порядок денний засідання парламенту і розпочати процедуру призначення керівництва ВР і формування парламентських комітетів, навіть якщо завтра, 29 листопада, не буде сформовано коаліцію.

За словами Міністра юстиції України Олександра Лавриновича, тимчасова президія Верховної Ради має такі повноваження і може ними скористатися.

За матеріалами інформагентства РБК-Україна