(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

11.12.2007. Що вкладають урядовці у термін громадянське суспільство? (Українське національне інформаційне агентство)

Україна налаштована побудувати на своїх теренах справжнє громадянське суспільство. Свідченням того став нещодавно ухвалений урядом документ - «Концепція сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства». Прокоментувати його кореспондент УКРІНФОРМу попросила директора департаменту зв`язків з органами влади та інформаційно-аналітичної роботи Міністерства юстиції України Василя Горбатенка.

- Ознакою правової держави і демократичного врядування є створення громадянського суспільства та його інститутів, - розповідає Василь Горбатенко. - Лише за таких умов ми зможемо говорити про торжество конституційного положення, за яким людина стає в Україні найвищою соціальною цінністю, а не просто об’єктом владного чи адміністративного впливу.

Що ж вкладають фахівці у термін громадянське суспільство? За словами директора департаменту, це - спільність вільних людей, які проживають на одній території, об’єднані системою суспільних відносин та інститутів, за посередництвом яких вони реалізують свої права і свободи. Ігнорування ж громадських ініціатив, недосконалість механізмів участі громадськості у процесі прийняття управлінських рішень призводить до стагнації суспільства, зростання корупції, уповільнює розв’язання соціальних проблем.

Саме тому украй важливо сьогодні переосмислити взаємовідносини між державою і громадянином, адже покликанням держави, яка сповідує ідею верховенства права, є служіння інтересам людини. До речі, загальна структура неурядових українських організацій цілком відповідає структурі неурядових організацій Європи, констатує Василь Горбатенко. У нас функціонує понад 2546 громадських організацій всеукраїнського статусу, 929 благодійних організацій, 141 політична партія. Крім того, органами юстиції на місцях легалізовано понад 22 тис. місцевих об’єднань громадян та понад 4 тис. благодійних організацій, зареєстровано понад 154 тис. структурних утворень політичних партій.

Найбільш активно в Україні створюються громадські організації професійного спрямування - об’єднання лікарів, учителів, правників, податківців тощо, яких у 2007 році в Україні легалізовано понад 400, майже вдвічі більше, ніж торік. Наступними у рейтингу громадської активності є організації оздоровчого та фізкультурно-спортивного спрямування. Серед найпоширеніших - молодіжні, ветеранів та інвалідів, освітні, національних та дружніх зв’язків тощо.

Тим часом досі ще не вироблено єдиної системної державної політики щодо взаємодії з громадянським суспільством і сприяння діяльності його інститутів. Саме цим пояснюється невідкладна потреба в концепції, яка визначає напрями державної політики у побудові громадянського суспільства. Таким шляхом, до речі, вже пішли уряди Великобританії, Канади, Данії, Угорщини, Хорватії, Македонії, Естонії.

Активну участь у розробці проекту Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства, окрім Мін’юсту, брали представники Інституту громадянського суспільства, Центру політико-правових реформ, Інституту конкурентного суспільства, Ради правозахисних організацій, Інституту місцевої демократії, Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України, Центр філантропії, ініціативний консорціум-проект "Україна — це ми".

Основними її завданнями є створення належних умов для розвитку інститутів громадянського суспільства, удосконалення нормативно - правової бази, формування громадянської культури суспільства та інші. Структура Концепції визначена з урахуванням європейської практики та аналізу матеріалів щодо концепцій країн Європейського Союзу.

Зокрема, вона встановлює, що до інститутів громадянського суспільства належать громадські організації, професійні і творчі спілки, організації роботодавців, благодійні, релігійні організації, недержавні засоби масової інформації та інші непідприємницькі товариства і установи. Важливим для розвитку країни стало визначення Концепцією принципу "соціального партнерства", тобто налагодження конструктивної взаємодії органів виконавчої влади, громадянських інститутів із суб’єктами господарювання.

Концепцією вперше вводиться принцип взаємної відповідальності. Основою для цього будуть принципи відкритості та прозорості у діяльності органів виконавчої влади. Суспільній злагоді слугуватиме й визнання принципу невтручання державних структур у діяльність громадянських інститутів, за винятком випадків, установлених законом. Важливим механізмом гласності стане моніторинг реалізації Концепції органами виконавчої влади та інститутами громадянського суспільства спільно або самостійно. Такий підхід надасть роботі з громадськістю більшої конкретики та змісту.

Урядовий документ передбачає розвиток співпраці та комунікацій трьох суб’єктів правовідносин – органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та суб’єктів господарювання.

Уже зараз вирізняється тенденція до налагодження партнерських стосунків між органами виконавчої влади, інститутами громадянського суспільства. Це добре видно у сфері взаємовідносин з неурядовими організаціями. Так, порівняно з 2005 роком, нині в Україні втричі зменшилася кількість відмов у реєстрації політичних партій та громадських організацій. Якщо впродовж 2005 року Мін’юст відмовив у реєстрації 21 політичній партії, 91 громадській та 29 благодійним організаціям, то в 2007 – лише 3 політичним партіям, 26 громадським та 3 благодійним організаціям.

З нинішнього року Кабінет Міністрів зменшив на 50% реєстраційний збір за реєстрацію громадських та благодійних організацій, а реєстрація молодіжних та дитячих громадських організацій, реєстрація професійних спілок провадиться безоплатно.

- Проте поки що законодавство України, що регулює відносини "людина — влада", - продовжує Василь Горбатенко. - Є прогалини у законодавстві щодо звернень юридичних осіб про захист порушених прав, процедури оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів влади, їх посадових осіб тощо.

Тому Міністерство юстиції у жовтні 2007 року подало Кабінету Міністрів проект Адміністративно - процедурного кодексу України. Цей документ пропонує визначити процедуру розгляду заяв та скарг громадян, регламентує процедуру та терміни вирішення адміністративних спорів. Важливим нововведенням є обов’язок відшкодовувати втрати, завдані внаслідок скасування або тимчасового зупинення дії адміністративного акта.

Нарешті вдасться реалізувати положення ст. 56 Конституції, за якою кожен має право на компенсацію за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, чи місцевого самоврядування. Абсолютно новим є встановлення принципу презумпції правомірності дій і вимог суб’єкта звернення. Він полягає в тому, що такі дії та вимоги вважаються правомірними, поки не буде встановлено інше.

Нині вже розроблено в новій редакції законопроект "Про інформацію". На стадії доопрацювання й внесення змін до Закону України "Про об’єднання громадян". Однією з його новел є діяльність громадських організацій без обмежень за територіальною ознакою, тобто, без поділу на місцеві, всеукраїнські та міжнародні. Це надасть їм можливість вільно здійснювати свою статутну діяльність на всій території України без перереєстрації. Суттєво зміняться підходи до контрольних повноважень держави щодо діяльності громадських організацій.

Найближчим часом Мін’юст розробить проект плану заходів на 2008 рік щодо реалізації Концепції, який не пізніше, ніж за два місяці має бути поданий на затвердження уряду.

- Можна із впевненістю стверджувати, що Концепція сприятиме удосконаленню системи партнерських стосунків "органи виконавчої влади – інститути громадянського суспільства". Це допоможе становленню інститутів громадянського суспільства, підвищиться довіра людей до органів виконавчої влади, масштабнішими будуть процеси демократизації, зросте й міжнародний імідж України, - сказав на завершення Василь Горбатенко.