(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

КАЙСИН проти України

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД 3 ПРАВ ЛЮДИНИ
ЧЕТВЕРТА СЕКЦІЯ
УХВАЛА ЩОДО ПРИЙНЯТНОСТІ

СПРАВА КАЙСИНА ТА ІНШИХ ПРОТИ УКРАЇНИ
(Заява № 46144/99)
Рішення

(Мирне врегулювання)
Страсбург
3 травня 2001 року

У справі Кайсина та інших проти України

Європейський суд з прав людини (четверта секція), засідаючи палатою у складі

пана Г. Ресса, голови,
пана І. Кабрала Баретто, судді,
пана В. Буткевича, судді,
пані Н. Ваїч, судді,
пана Дж. Хедігана, судді,
пана М. Пелонпаа, судді,
пані С. Ботучарової, судді
та пана В. Берже, секретаря секції,

Після розгляду справи на засіданні палати 10 квітня 2001 року
Ухвалив рішення, прийняте у цей день:

ПРОВАДЖЕННЯ

1. В основі справи лежить заява (№ 46144/99), спрямована проти України, яку тринадцять громадян цієї держави - Юрій Петрович Кайсин, Володимир Олексійович Степанов, Іван Григорович Шабат, Іван Степанович Лучин, Олексій Іванович Шмаков, Роман Михайлович Дзядик, Андрій Аскольдович Лабутін, Володимир Михайлович Ресненко, Анатолій Сергійович Сидоренко, Богдан Васильович Герус, Михайло Йосипович Гатала, Роман Михайлович Білан і Олександр Васильович Демчук ("заявники") - подали на розгляд Європейської комісії з прав людини ("Комісії") 16 жовтня 1998 року на підставі колишньої статті 25 Конвенції про захист прав і основних свобод людини ("Конвенції").

2. Уряд України ("Уряд") представляла його уповноважена пані Лутковська з Міністерства юстиції.

3. Заявники стверджували, що вони стали жертвами порушення пункту 1 статті 6 Конвенції внаслідок невиконання рішення Червоноградського суду першої інстанції, яким визнавалося їхнє право на пенсію за інвалідністю, а шахті "Червоноградська" №2 наказувалось сплатити їм належні суми.

4. Заяву було передано Суду 1 листопада 1998 року, в день набуття чинності Протоколу №11 до Конвенції (пункт 2 статті 5 Протоколу №11).

5. Заяву було передано на розгляд четвертої секції Суду (пункт 1 статті 52 Регламенту). В рамках цієї секції було створено палату для розгляду цієї справи (пункт 1 статті 27 Конвенції) відповідно до пункту 1 статті 26 Регламенту.

6. 27 січня 2000 року після отримання висновків сторін Суд визнав заяву прийнятною для розгляду.

7. В листі від 12 жовтня 2000 року Уряд повідомив Суд про те, що сторони уклали угоду, відповідно до якої передбачається виплата кожному заявнику суми, що відповідає сукупності його пенсії за інвалідністю та відшкодування збитків, а саме:

- першому заявнику - 40574,23 грн. (українських гривень), з яких 23 000 грн. - відшкодування збитків; - другому заявнику - 18604,94 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- третьому заявнику - 17765,71 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- четвертому заявнику - 18563,84 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- п’ятому заявнику - 19785,78 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- шостому заявнику - 26956,48 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- сьомому заявнику - 17322,25 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- восьмому заявнику - 12275 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- дев’ятому заявнику - 21288,35 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- десятому заявнику - 25117,88 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- одинадцятому заявнику - 61310,18 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- дванадцятому заявнику - 82359,09 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків;
- тринадцятому заявнику - 16325,17 грн., з яких 5000 грн. - відшкодування збитків.

В листі від 1 грудня 2000 року Уряд проінформував Суд про те, що 26 жовтня 2000 року він перевів на рахунки заявників в Ощадному банку України всі відповідні кошти, таким чином однозначно задовольнивши претензії, які були висунуті заявниками на підставі Конвенції, а також здійснивши відшкодування збитків. Він повідомив Суд, що заявники повинні забрати свою заяву.

8. В листі від 26 жовтня 2000 року заявники поінформували Суд про те, що вони отримали всі кошти, які мали бути їм виплачені відповідно до угоди, укладеної з Урядом 11 жовтня 2000 року, і що в них більше немає претензій до держави-відповідача.

9. В листах від 21 листопада 2000 року і 4 лютого 2001 року заявники попросили Суд не вилучати заяву із реєстру справ, що підлягають розгляду, і винести рішення на підставі того, що, згідно із заявниками, розрахунок пенсій за інвалідністю не відповідав законодавству.


ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Заявники займалися професійною діяльністю на шахті "Червоноградська" №2 (акціонерне товариство, значна частка акцій якого належить державі) протягом десятків років. Вони захворіли на професійну хворобу. З часом ця хвороба призвела до інвалідності.

11. Оскільки комбінат шахти не виплачував їм пенсію за інвалідністю, заявники один за одним подали до Червоноградського суду першої інстанції позов проти шахти "Червоноградська" №2, вимагаючи щоб вона виплатила їм повну суму пенсії за професійною інвалідністю, розрахованої відповідно до Постанови Міністерства вугільної промисловості України від 4 березня 1996 року.

12. Червоноградський суд першої інстанції ухвалив 13 рішень, винесених 3 липня (стосовно одного заявника), 24 листопада (стосовно десяти заявників) та 9 грудня (стосовно двох заявників) 1997 року.

13. 24 листопада 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити першому заявнику 4691,85 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 серпня 1996 року до 1 листопада 1997 року. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 539,45 грн. починаючи з листопада 1997 року.

14. 24 листопада 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити другому заявнику 3619,20 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 серпня 1996 року до 1 листопада 1997 року. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 416,12 грн. починаючи з листопада 1997 року.

15. 24 листопада 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити третьому заявнику 3557,70 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 серпня 1996 року до 1 листопада 1997 року. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 409,05 грн. починаючи з листопада 1997 року.

16. 24 листопада 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити четвертому заявнику 3621,30 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 серпня 1996 року до 1 листопада 1997 року. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 416,36 грн. починаючи з листопада 1997 року.

17. 24 листопада 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити п’ятому заявнику 3947,85 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 серпня 1996 року до 1 листопада 1997 року. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 453,91 грн. починаючи з листопада 1997 року.

18. 24 листопада 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити шостому заявнику 5862,30 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 серпня 1996 року до 1 листопада 1997 року. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 674,02 грн. починаючи з листопада 1997 року.

19. 24 листопада 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити сьомому заявнику 4021,50 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 серпня 1996 року до 1 листопада 1997 року. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 426,76 грн. починаючи з листопада 1997 року.

20. 24 листопада 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити восьмому заявнику 1997,10 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 серпня 1996 року до 1 листопада 1997 року. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 229,62 грн. починаючи з листопада 1997 року.

21. 3 липня 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити дев’ятому заявнику 3467,42 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 серпня 1996 року до 1 липня 1997 року. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 543,64 грн. починаючи з липня 1997 року.

22. 24 листопада 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити десятому заявнику 5371,50 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 серпня 1996 року до 1 листопада 1997 року. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 617,59 грн. починаючи з листопада 1997 року.

23. 9 грудня 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити одинадцятому заявнику 1272,30 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 листопада 1996 року до 1 квітня 1997 року, а також додаткову суму 44474,50 грн. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 444,75 грн. починаючи з квітня 1997 року.

24. 9 грудня 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити дванадцятому заявнику 1505,69 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 26 листопада 1996 року до 1 квітня 1997 року, а також додаткову суму 61255,70 грн. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 612,70 грн. починаючи з листопада 1997 року.

25. 24 листопада 1997 року суд постановив, що шахта повинна виплатити тринадцятому заявнику 3094,35 грн., що відповідає пенсії за інвалідністю за період з 1 серпня 1996 року до 1 листопада 1997 року. Суд також призначив виплату щомісячної пенсії у розмірі 343,67 грн. починаючи з листопада 1997 року.

26. 27 лютого 1998 року Червоноградський суд першої інстанції надіслав шахті "Червоноградська" №2 виконавчі листи винесених рішень.

27. В листі від 11 вересня 1998 року Голова Червоноградського суду першої інстанції повідомив заявників про те, що винесені рішення не було виконано через нерегулярне покриття поточних витрат шахти районним відділенням Державного казначейства.

28. В листі від 28 січня 1999 року Голова Червоноградського суду першої інстанції вимагав від шахти виконати винесені рішення.

29. Рішенням від 8 жовтня 1999 року перший заступник Голови Верховного Суду України відстрочив процедуру виконання рішення, винесеного 24 листопада 1997 року на користь першого заявника.

30. В листах від 14 жовтня 1999 року Управління юстиції Львівської області повідомило заступника Міністра юстиції про відстрочення, відповідно до рішення від 8 жовтня 1999 року, процедури виконання рішень, винесених на користь другого, третього, четвертого, восьмого, десятого і одинадцятого заявників.

31. В листі від 25 жовтня 1999 року Верховний Суд України повідомив дирекцію шахти про те, що рішення від 8 жовтня 1999 року передбачає тільки відстрочення процедури виконання рішення, винесеного 24 листопада 1997 року на користь першого заявника.

32. 22 грудня 1999 року і 14 січня 2000 року на вимогу заступника Голови Верховного Суду України всі відповідні рішення було скасовано на підставі порушення законодавства, і всі справи відіслано на повторний розгляд до суду першої інстанції.

33. В тринадцяти рішеннях від 26 жовтня 2000 року Червоноградський суд першої інстанції, взявши до уваги угоду, укладену між заявниками та Урядом, констатував відсутність претензій заявників до шахти "Червоноградська" №2 і оголосив про закриття пов’язаного з ними судового процесу.


ПРАВОВІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

34. Суд взяв до уваги мирне врегулювання, досягнуте сторонами, умови якого викладено вище в пунктах 7 і 8 (стаття 39 Конвенції). Він констатував, що, відповідно до укладеної угоди, Уряд сплатив суми, які вимагалися заявниками і які ті прийняли. Таким чином, Суд дійшов до висновку, що справу вирішено в значенні пункту 1b) статті 37 Конвенції. Він переконався, що вищезгадане врегулювання грунтується на дотриманні прав людини, як воно визначене в Конвенції та протоколах до неї (пункт 1 статті 37 Конвенції і пункт 3 статті 62 регламенту).

35. Той факт, що раніше в листах від 21 листопада 2000 року, 10 січня та 4 лютого 2001 року заявники змінили своє рішення і попросили Суд не вилучати справу із реєстру і розглянути її по суті, не робить в даному випадку недійсною угоду, укладену сторонами. Тому Суд не може продовжувати розгляд заяви.

36. Отже, справу слід вилучити із реєстру справ, що підлягають розгляду


З ОГЛЯДУ НА ЗАЗНАЧЕНІ ПРИЧИНИ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішив вилучити справу із реєстру

Вчинено французькою мовою і викладено письмово відповідно до пунктів 2 і 3 статті 77 Регламенту.

Вінсен БЕРЖЕ, cекретар

Георг Ресс, голова