(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

Пріоритети в роботі Міністерства юстиції України на 2009 рік

Затверджую

Міністр юстиції України
Оніщук М.В.

18 лютого 2009 року

П Р І О Р И Т Е Т И
в роботі Міністерства юстиції на 2009 рік

Пріоритетами у діяльності Міністерства є:

  1. Удосконалення правових механізмів забезпечення конституційних прав і свобод людини.
  2. Реформування системи правосуддя, кримінальної юстиції та системи відбування покарань.
  3. Створення правових засад запобігання та протидії корупції.
  4. Запровадження дієвих механізмів підвищення ефективності функціонування системи примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
  5. Реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату.
  6. Формування системи безоплатної правової допомоги.
  7. Удосконалення системи захисту інтересів держави в судах України.
  8. Здійснення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
  9. Встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб суб’єктів нормотворення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.



З метою реалізації визначених пріоритетів робота Міністерства юстиції спрямовуватиметься на виконання таких заходів і завдань:



Пріоритет 1: Удосконалення правових механізмів забезпечення конституційних прав і свобод людини.

Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:

Міністерство юстиції спрямовуватиме свої зусилля на сприяння інституційному розвитку України з метою розширення впливу інститутів громадянського суспільства на формування та реалізацію державної політики, вирішення питань місцевого значення, також налагодження постійного діалогу між владою, інститутами громадянського суспільства та окремими громадянами.

Упродовж 2003-2005 років до Закону України «Про політичні партії в Україні» внесено деякі зміни, однією з найважливіших з яких було запровадження державного фінансування політичних партій. Однак у процесі застосування Закону виникло багато проблем, пов’язаних з недосконалістю правового регулювання у сфері функціонування політичних партій, неоднозначним застосуванням судами України його норм. У зв’язку з цим виникла й необхідність приведення Закону у відповідність до Конституції України, Цивільного кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, інших законів.

На виконання пункту 54 Орієнтовного плану законопроектної роботи на 2007 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів від 26 квітня 2007 року № 239-р, у Міністерстві юстиції триває робота над проектом Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні».

Метою зазначеного законопроекту є удосконалення механізму взаємодії Міністерства юстиції з політичними партіями, зокрема з питань запровадження контролю органів юстиції за діяльністю статутних утворень політичних партій з наданням цим органам права звертатися до суду стосовно анулювання реєстраційного свідоцтва статутного утворення політичної партії у примусовому порядку, законодавчо врегулювати порядок реєстрації змін до статутних документів політичних партій, заміни статутних документів у разі їх втрати або пошкодження. Проект передбачає також узгодження окремих положень Закону України «Про політичні партії в Україні» з Кодексом адміністративного судочинства України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», іншими законами України.

Потребує удосконалення законодавство у сфері участі громадян у формуванні та реалізації державної політики.

Так, чинний Закон України «Про всеукраїнський та місцевий референдуми» не відповідає Конституції України, оскільки окремі його норми звужують права і свободи громадян у частині проведення референдуму.

Необхідно забезпечити на законодавчому рівні гарантії належної реалізації громадянами України конституційного права брати безпосередню участь в управлінні державними справами через проведення референдумів, що є складовою процесу здійснення влади народом безпосередньо. Це сприятиме підвищенню ролі місцевого самоврядування, зокрема щодо встановлення порядку вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

Низка законодавчих актів у сфері адміністративного права не узгоджується з Конституцією України та Законом України «Про Кабінет Міністрів України». Потребують законодавчого регулювання питання організації та порядку діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

У зв’язку з цим необхідно прийняти Адміністративно-процедурний кодекс, застосування якого дозволить на законодавчому рівні урегулювати порядок діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у частині їх відносин з фізичними та юридичними особами. Адміністративно - процедурний кодекс дасть змогу запровадити механізми захисту прав і законних інтересів громадян у відносинах з державою, сприятиме обмеженню проявів бюрократизму, свавілля та корупції з боку службовців, підвищенню ефективності роботи органів влади.

Основною метою реалізації пріоритету є проведення структурних та функціональних реформ у сфері виконавчої влади з метою перетворення її з владно - репресивного механізму на організацію, що служить суспільству і створення на цій основі ефективної системи державного управління.

З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:

  • нормотворчого характеру:
    • розробити і внести в установленому порядку проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» з урахуванням загальних правил протидії корупції у фінансуванні політичних партій та виборчих кампаній, а також керівних принципів боротьби з корупцією, розроблених Комітетом Міністрів Ради Європи;
    • розробити і забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекти законів України «Про всеукраїнський референдум» та «Про місцевий референдум та інші форми безпосереднього волевиявлення територіальної громади»;
    • забезпечити супроводження у Верховній Раді України законів України «Про громадські організації», «Про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення» (щодо внесення змін до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації»);
    • доопрацювати і забезпечити супроводження проекту Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України з питань реєстрації юридичних осіб» (щодо спрощення процедури проведення реєстрації громадських формувань);
    • забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Адміністративно-процедурного кодексу (щодо встановлення правового механізму реалізації та захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у їх відносинах з органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування);
    • розробити проект Закону України «Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади» (щодо визначення повноважень та порядку діяльності центральних органів виконавчої влади;
    • брати участь в розробленні проектів законів України щодо: реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації; забезпечення права кожного на доступ до інформації, обмеження впливу органів державної влади і органів місцевого самоврядування на засоби масової інформації; забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації;
    • розробити проект Положення про електронний реєстр даних про стан і результати проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади.
  • організаційного характеру:
    • забезпечити виконання плану заходів щодо реалізації Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства та Концепції розвитку системи надання адміністративних послуг органами виконавчої влади;
    • забезпечити ведення Єдиного реєстру громадських формувань з метою створення централізованої бази даних про легалізовані (зареєстровані) громадські формування;
    • створити сприятливі умови для налагодження діалогу між владою, інститутами громадянського суспільства, Громадською радою при Міністерстві юстиції та окремими громадянами;
    • забезпечити відповідно до компетенції виконання загальнодержавних комплексних заходів щодо протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві;
    • підготувати матеріали доповідей до відповідних органів ООН з питань виконання Україною міжнародних договорів в сфері прав людини.



Пріоритет 2. Реформування системи правосуддя, кримінальної юстиції та системи відбування покарань.

Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету.

Система правосуддя в Україні потребує докорінних змін як на рівні Основного Закону, так і на рівні законодавства у сфері судоустрою та судочинства.

Змін потребують конституційні засади формування системи судів, зокрема, в частині створення оптимальної системи судоустрою. У зв’язку з цим правосуддя має бути організовано так, щоб забезпечити сталість судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, як того вимагає Європейська конвенція з прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини.

Необхідно на законодавчому рівні удосконалити процедуру добору суддів, що має відбуватися на засадах конкурсності та прозорості.

Актуальним є питання перегляду повноважень голови суду, які є невластивими для такої посади, зокрема, в частині розподілу справ між суддями, преміювання суддів, що є важелем впливу на суддю.

Необхідно запровадити механізми запобігання зловживанням з боку суддів судів загальної юрисдикції під час розгляду справ щодо оскарження нормативно-правових актів вищих органів державної влади. Тому потребують перегляду види правовідносин, на які не поширюватиметься компетенція судів загальної юрисдикції.

Потребує удосконалення механізм дисциплінарної відповідальності суддів. Зокрема, необхідно встановити чіткий перелік підстав та регламентування строків цієї процедури. Доцільним є створення окремого органу в системі судоустрою для розгляду таких питань, а також служби інспекторів, яка здійснюватиме перевірки фактів порушень суддями закону.

Необхідно удосконалити правове регулювання господарського судочинства з урахуванням європейських стандартів.

З метою забезпечення безпосередньої участі населення у формуванні суддівського корпусу, потребує вивчення питання введення інституту виборних мирових суддів.

З метою розширення альтернативних методів вирішення спорів необхідним є запровадження процедури медіації (примирення) у процесуальне законодавство.

Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311 затверджено Концепцію реформування кримінальної юстиції України, яка визначає комплексне реформування сфери кримінального процесу, кримінального права та органів системи юстиції і органів правопорядку у відповідності до міжнародних стандартів.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 1153-р затверджено План заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції України. Міністерство юстиції визначено координуючим органом з виконання заходів, передбачених цим планом.

Робочою групою разом з Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права розроблено проект нової редакції Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням засад реформування кримінальної юстиції, визначених у Концепції реформування кримінальної юстиції України.

На засіданні Національної комісії 10 грудня 2008 року прийнято рішення схвалити проект нового Кримінального процесуального кодексу України та подати його Президенту України для внесення на розгляд Верховної Ради України.

Виконання Кримінального процесуального кодексу вимагатиме інституційних змін, адже органи, що реалізують функції кримінального переслідування, повинні бути пристосовані до виконання нових завдань.

Необхідно переглянути повноваження системи органів прокуратури, зосередивши їх діяльність на кримінальному переслідуванні. Крім того, має бути забезпечено незалежність органів прокуратури від політичного впливу під час прийняття рішень.

В Україні більшість будівель, споруд, інженерних мереж установ виконання покарань та слідчих ізоляторів не відповідає сучасним вимогам, особливо це стосується місць утримання засуджених жінок та неповнолітніх.

Значна кількість засуджених, що тримається в установах виконання покарань, має низький освітній рівень.

Сучасні підходи до організації виробничої діяльності обумовлюються необхідністю змін у сфері правового регулювання діяльності підприємств і установ виконання покарань.

Незважаючи на значну кількість засуджених із соматичними та психічними захворюваннями, поширення серед них туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, проблема із забезпеченням їх відповідною медичною допомогою залишається не розв’язаною.

Не викоренено практику неналежного поводження персоналу Державної кримінально-виконавчої служби з особами, які взяті під варту та відбувають покарання в установах виконання покарань, а скарги засуджених на упереджене ставлення до них з боку персоналу не завжди розглядаються своєчасно та об’єктивно.

Потребує вдосконалення робота кримінально - виконавчої інспекції, на обліку в якій на сьогодні перебуває близько 140 тис. осіб.

Основною метою реалізації пріоритету є забезпечення справедливого, незалежного, ефективного та доступного судочинства відповідно до визнаних європейських стандартів та подальше удосконалення роботи Державної кримінально-виконавчої служби шляхом створення умов для виправлення засуджених, здобуття ними освіти та набуття професії, їх соціальної адаптації в суспільстві, розвитку матеріально-технічної бази установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, створення служби пробації, підвищення престижу професії працівника кримінально-виконавчої служби.

З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:

  • нормотворчого характеру:
    • сприяти прийняттю Верховною Радою України:
      • нових редакцій Законів України «Про судоустрій України», «Про статус суддів»;
      • Законів України «Про судовий збір», «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту права особи на досудове провадження, розгляд справи судовим органом або виконавче провадження протягом розумного строку»;
      • Законів України щодо запровадження процедури медіації (посередництва);
      • Законів України щодо розвитку трудової діяльності засуджених, запровадження програм корекції соціальної поведінки осіб, звільнених від відбування покарання з випробовуванням;
      • Законів України щодо приведення нормативно-правових актів, що регулюють діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України у відповідність до Конституції України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України»;
      • нового Кримінального процесуального кодексу України;
      • Кодексу комерційного судочинства.
    • розробити проект Закону України «Про Національний комітет України з запобігання катуванням» з метою реалізації статті 2 Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарань.
    • розробити проект Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на період до 2017 року;
    • забезпечити виконання Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції України;
    • брати участь у розробленні нормативно-правових актів, які б відповідали міжнародним стандартам і сприяли забезпеченню виконання у повному обсязі функцій, покладених на Державну кримінально-виконавчу службу.
  • організаційного характеру:
    • розробити і реалізувати заходи щодо запровадження системи кваліфікаційного тестування осіб, які бажають самостійно на професійній основі займатися судово – експертною діяльністю;
    • забезпечити правові та організаційні передумови для подальшого скорочення чисельності осіб, які утримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
    • вивчати і запроваджувати позитивний досвід європейських держав у сфері виконання кримінальних покарань (служба пробації і нові моделі установ виконання покарань);
    • участь та сприяння Державному департаменту з питань виконання покарань у створенні умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, у відповідність з вимогами законодавства, відкритті вищих навчальних закладів з підготовки кадрів для Державної кримінально-виконавчої служби, винесенні слідчих ізоляторів з центрів великих міст за їх межі;
    • вжити заходи щодо налагодження тіснішої взаємодії з пенітенціарними системами іноземних держав щодо вдосконалення підготовки кадрів, створенні програм і навчальних планів для підвищення кваліфікації персоналу кримінально-виконавчої системи;
    • брати участь у створенні національного превентивного механізму із запобігання катувань.



Пріоритет 3. Створення правових засад запобігання та протидії корупції

Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету.

Корупція в Україні з кожним роком набуває ознак загрози національній безпеці держави. Затягування невідкладних заходів із запобігання та протидії корупції перешкоджає євроінтеграційним процесам, призводить до політичних криз у суспільстві й негативно впливає на інвестиційну привабливість України.

На часі подальше реформування антикорупційного законодавства на засадах світових стандартів, яке б встановило нові принципи запобігання та протидії корупції.

Схвалення Верховною Радою України антикорупційного пакету законів надасть змогу визначити нові засади діяльності державних органів у питаннях запобігання корупції, привести питання кримінальної та адміністративної відповідальності за корупцію у відповідність до Кримінальної Конвенції Ради Європи проти корупції, встановити відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення.

Крім того, необхідно прискорити прийняття проектів Законів «Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування» та «Про державний фінансовий контроль за декларуванням доходів і їх витрачанням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, членами їх сімей та близькими родичами», які також є важливими елементами у системі доброчесності та необхідність прийняття яких передбачена рекомендаціями GRECO.

Потребує свого завершення інституційне забезпечення формування та реалізації державної антикорупційної політики.

Міністерство юстиції протягом тривалого часу відіграє ключову роль у формуванні та реалізації державної антикорупційної політики. Так, Міністерство юстиції є автором практично усіх найбільш вагомих антикорупційних ініціатив у нашій державі, зокрема щодо запровадження інституту Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики.

Незважаючи на рекомендації GRECO та вимоги Конвенції ООН проти корупції, в Україні до цього часу немає органу, відповідального за забезпечення, формування та реалізацію державної антикорупційної політики.

Міністерством юстиції докладено значних зусиль, спрямованих на прийняття відповідного Урядового рішення щодо реалізації державної антикорупційної політики. Підготовлено проект відповідної постанови, проведено його обговорення з громадськістю, фахівцями органів державної влади, науковцями. Одержано позитивні експертні висновки міжнародних експертів.

Кабінетом Міністрів прийнято постанову від 4 червня 2008 року № 532 «Деякі питання реалізації державної антикорупційної політики», однак механізму її реалізації на сьогодні немає.

Постановою не визначено повноваження та завдання Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, але його посаду запроваджено формально.

Невизначеність компетенції Урядового уповноваженого унеможливлює його участь у формуванні та реалізації державної антикорупційної політики, перешкоджає затвердженню нової редакції Плану заходів щодо реалізації Концепції «На шляху до доброчесності», який розроблено Міністерством юстиції на виконання Указу Президента України від 5 травня 2008 року № 414 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21 квітня 2008 року «Про заходи щодо реалізації національної антикорупційної стратегії та інституційного забезпечення цілісної антикорупційної політики».

Крім того, невизначеність повноважень Урядового уповноваженого унеможливлює і запровадження антикорупційної експертизи нормативно-правових актів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів України.

Зважаючи на те, що посаду Урядового уповноваженого введено з метою формування та реалізації державної антикорупційної політики, цілком очевидним є той факт, що саме він має відігравати ключову роль у реалізації та координації виконання заходів, передбачених цим планом.

З огляду на зазначене, Міністерством юстиції буде продовжено здійснення комплексу заходів щодо остаточного визначення повноважень Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики.

Сприяння участі інститутів громадянського суспільства в антикорупційних реформах держави.

В українському суспільстві переважна більшість населення негативно ставиться до проявів корупції, однак знана його частина своїми діями часто сприяє її поширенню, що є однією з основних проблем. Від вирішення цієї проблеми залежить успіх реформ в цілому, тому держава має широко залучати громадськість до реалізації антикорупційних заходів.

Основною метою реалізації пріоритету є виконання комплексу заходів нормотворчого та організаційного характеру щодо забезпечення єдиних підходів до формування та реалізації державної антикорупційної політики.

З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:

  • нормотворчого характеру:
    • забезпечити супроводження у Верховній Раді України проектів Законів України: «Про засади запобігання та протидії корупції» (щодо визначення правових та організаційних засад запобігання, виявлення та припинення корупції у публічній та приватній сферах, відшкодування заподіяних корупційними діяннями шкоди, поновлення прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, регулювання міжнародного співробітництва у сфері протидії корупції); «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» (щодо встановлення відповідальності юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень, а також визначення порядку притягнення до відповідальності, зокрема шляхом окреслення кола корупційних правопорушень, за вчинення яких юридична особа може бути притягнута до відповідальності, визначення підстав цієї відповідальності та порядку провадження у справах про корупційні правопорушення); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення» (щодо визначення конкретного складу корупційних злочинів та інших корупційних діянь, пов’язаних з корупцією, та урегулювання порядку притягнення до кримінальної та адміністративної відповідальності); «Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування» (щодо встановлення загальних вимог до поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування, а також прирівняних до них осіб, якими вони мають керуватися під час виконання своїх службових обов’язків і згідно з якими громадськість оцінює доброчесність, неупередженість та ефективність їх діяльності);
    • розробити проекти законів щодо фінансування політичних партій та лобіювання;
    • брати участь у розробленні проектів Законів: «Про державну службу» (нова редакція); «Про державний фінансовий контроль за декларуванням доходів та їх витрачанням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, членами їх сімей та близькими родичами».
  • організаційного характеру:
    • брати участь в роботі з інституційного забезпечення формування та реалізації Державної антикорупційної політики;
    • реалізувати рекомендації Групи держав проти корупції (GRECO) та виконання Плану заходів з реалізації Концепції «На шляху до доброчесності»;
    • забезпечити широке інформування громадськості про діяльність органів державної влади щодо запобігання та протидії корупції та консультування з громадськістю у процесі прийняття суспільно важливих рішень.



Пріоритет 4. Запровадження дієвих механізмів підвищення ефективності функціонування системи примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:

Однією із визначальних ознак дієвості судової гілки влади є забезпечення своєчасного, належного та повного виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Від якості примусового виконання судових рішень залежить рівень дієвості механізму правового регулювання в країні, виховання у громадян поваги до Закону.

На сьогодні питання ефективності та своєчасності виконання судових рішень, забезпечення належних умов праці, підвищення професійного рівня державних виконавців все ще залишаються на стадії вирішення та пошуку шляхів усунення протиріч між нормативно – правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері діяльності.

У правовому полі України до цього часу діють закони, які ускладнюють або прямо забороняють звертати стягнення на певні види майна боржників, а відтак унеможливлюють виконання значної частини судових рішень. Наявність законодавчих заборон (мораторіїв) про стягнення з боржників, на які поширюються відповідні пільги, дає їм змогу не виконувати свої договірні зобов’язання.

Практика діяльності органів державної виконавчої служби потребує запровадження нових механізмів у взаємодії з органами внутрішніх справ, прокуратури, митними та податковими органами.

Недостатньо ефективно функціонує процедура розгляду та прийняття рішень за поданнями державних виконавців про притягнення боржників до кримінальної відповідальності, направлених до органів внутрішніх справ та прокуратури.

З метою удосконалення механізму примусового виконання судових рішень виникла необхідність у запровадженні системи недержавних форм виконання рішень, що дасть змогу знизити корупційні чинники під час організації примусового виконання рішень, унеможливити адміністративний вплив на процес виконання, значно скоротити строки, ефективно підвищити мотивацію виконання через договірні відносини та запровадити реальну конкуренцію у процесі виконання. Крім того, це сприятиме економії бюджетних коштів, які витрачаються на забезпечення примусового виконання рішень.

З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:

  • нормотворчого характеру:
    • забезпечити супроводження у Кабінеті Міністрів та після внесення у Верховну Раду України проекту Закону України «Про присяжних виконавців»;
    • забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів" (р. № 2782 від 17.07.2008), яким передбачається комплексно вирішити проблемні питання, що виникають у процесі примусового виконання судових рішень та суттєво підвищити рівень їх виконання ;
    • повторно ініціювати питання щодо розгляду та схвалення Кабінетом Міністрів проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження дії мораторію на примусову реалізацію майна боржника», яким пропонується обмежити дію мораторіїв, встановлених законами України, зокрема усунення необґрунтованих переваг, наданих окремим суб’єктам господарювання під час виконання судових рішень;
    • розробити проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо безоплатної передачі конфіскованих транспортних засобів)», спрямований на врегулювання питання звільнення від сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) під час ввезення на митну територію України та першій реєстрації транспортних засобів, які відповідно до закону безоплатно передаються правоохоронним органам, органам державної влади та місцевого самоврядування, закладам охорони здоров’я та освіти, соціального забезпечення, закладам, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям.
  • організаційного характеру:
    • видати спільні накази Міністерства юстиції і Державної митної служби «Про внесення змін до Порядку передачі митними органами майна, конфіскованого за рішеннями судів, органам державної виконавчої служби», Міністерства юстиції і Міністерства внутрішніх справ «Про внесення змін до Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби під час примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)»;
    • підготувати спільно з Генеральною прокуратурою України методичні рекомендації щодо врегулювання порядку розгляду подань державних виконавців та прийняття відповідними органами рішень про притягнення боржників до кримінальної відповідальності;
    • удосконалити систему методичного забезпечення діяльності органів державної виконавчої служби;
    • завершити технічне запровадження системи обміну інформацією про майно боржників;
    • розробити і реалізувати систему заходів щодо забезпечення вільного доступу до інформації про арештоване майно, що реалізується органами державної виконавчої служби, а також щодо юридичних осіб – боржників у відкритих виконавчих провадження;
    • вжити заходи щодо удосконалення звітності роботи органів державної виконавчої служби з використанням інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.



Пріоритет 5. Реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату.

Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:

З прийняттям 1 жовтня 2008 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» державних та приватних нотаріусів зрівняно у повноваженнях щодо вчинення нотаріальних дій, що значно розширить можливості громадян до нотаріальних послуг. Крім того, посилено відповідальність нотаріусів, зокрема, визначені підстави та порядок зупинення та припинення приватної нотаріальної діяльності, розширено перелік підстав для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Створення єдиного нотаріату цим Законом не було передбачено, тому реалізація цього пріоритету можлива тільки шляхом прийняття Закону України «Про нотаріат» у новій редакції, в основній частині якого необхідно детально виписати нотаріальний процес, а також урегулювати питання організації та діяльності нотаріату і удосконалити систему прозорого доступу до професії нотаріуса, забезпечити ефективне державне регулювання діяльності нотаріату, створення органів професійного самоврядування нотаріусів, єдиного страхового фонду нотаріусів для виплат сум на відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок недбалого виконання обов’язків нотаріусом.

Реформування системи нотаріату сприятиме функціонуванню нотаріату як публічно - правового інституту, що забезпечує позасудову охорону та захист прав та законних інтересів суб’єктів права і побудований на єдиних принципах, формах та методах організації та здійснення нотаріальної діяльності.

З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:

  • нормотворчого характеру:
    • сприяти прийняттю нової редакції Закону України «Про нотаріат», розроблений суб’єктами законодавчої ініціативи;
    • розробити нормативно-правові акти, спрямовані на реалізацію Закону «Про нотаріат» у новій редакції;
  • організаційного характеру:
    • розробити План заходів щодо реалізації Закону України «Про нотаріат» в новій редакції;
    • привести нормативно-правові акти Міністерства юстиції у відповідність із Законом «Про нотаріат» (у новій редакції) і скасувати акти, що йому не відповідають;
    • підготувати пропозиції щодо поетапності ліквідації державних нотаріальних контор;
    • забезпечити розроблення та запровадження електронної анонімної системи тестування осіб, які бажають бути допущеними до зайняття нотаріальною діяльністю;
    • розробити організаційні заходи щодо створення органу професійного самоврядування відповідно до Закону України «Про нотаріат» в новій редакції.



Пріоритет 6. Формування системи безоплатної правової допомоги.

Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:

Частиною першою статті 59 Конституції України визначено, що правова допомога може надаватися безоплатно, якщо це передбачено законом. На сьогодні законодавство України передбачає безоплатне надання правової допомоги тільки в кримінальному процесі в окремих випадках.

У той же час право на безоплатну правову допомогу закріплено за широким колом осіб. Зокрема, це особи, визначені законами України «Про охорону дитинства», «Про біженців», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та інші. Однак реалізація цього права у повному обсязі залишається поки що неможливою через відсутність єдиної, законодавчо визначеної політики в сфері забезпечення осіб безоплатною правовою допомогою, а, отже, - і механізму реалізації права на безоплатну правову допомогу.

Проте певні заходи щодо формування системи безоплатної правової допомоги вжито.

Так, Указом Президента України від 9 червня 2006 року № 509 схвалено Концепцію формування системи безоплатної правової допомоги в Україні, якою, зокрема, встановлено критерії доступу осіб до безоплатної правової допомоги, передбачено механізми надання первинної і вторинної правової допомоги, визначено суб’єктів її надання.

За сприянням Міжнародного фонду «Відродження» в рамках програми «Верховенство права» реалізуються пілотні проекти щодо створення експериментальних центрів з надання безоплатної правової допомоги. Нині вони діють у Київській, Харківській і Хмельницькій областях.

Ключовим у становленні системи якісної правової допомоги є прийняття Закону України «Про безоплатну правову допомогу», який розроблено і подано Міністерством юстиції Кабінету Міністрів України. Закон передбачає запровадження та функціонування механізму надання безоплатної правової допомоги, визначить критерії доступу вразливих категорій осіб до неї, врегулює питання фінансування.

Основною метою реалізації пріоритету є створення дієвого механізму забезпечення конституційного права кожного на правову допомогу. Тим самим Україна зробить важливий крок до запровадження європейських стандартів доступу осіб до правосуддя, виконання міжнародних зобов’язань у сфері надання правової допомоги кожному, хто перебуває під юрисдикцією України.

З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:

  • нормотворчого характеру:
    • забезпечити супроводження під час доопрацювання у Кабінеті Міністрів та після внесення у Верховну Раду України проекту Закону України «Про безоплатну правову допомогу»;
  • організаційного характеру:
    • до прийняття Закону України «Про безоплатну правову допомогу»: забезпечити надання безкоштовної первинної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення через мережу громадських приймалень, створених при органах юстиції, та виїзних консультативних пунктів;
    • після прийняття Закону України «Про безоплатну правову допомогу»:
      • розробити:
        • положення про порядок надання безоплатної правової допомоги та відповідні методичні рекомендації;
        • Типове положення про установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;
        • положення про Державний департамент з питань безоплатної правової допомоги;
        • порядок ведення територіальними представництвами Державного департаменту з питань безоплатної правової допомоги локальних реєстрів, зокрема Єдиного реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом та Єдиного реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну допомогу на тимчасовій основі на підставі договору;
        • положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
        • положення про Комісію з питань безоплатної правової допомоги;
        • порядок та критерії залучення органами місцевого самоврядування юридичних осіб приватного права до надання безоплатної первинної правової допомоги;
        • стандарти якості з надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги;
      • розпочати роботу з утворення центрів з надання безоплатної правової допомоги в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.



Пріоритет 7. Удосконалення системи захисту інтересів держави в судах України.

Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:

Через судові позови та заходи їх забезпечення корпоративний приватний інтерес нині здатний нейтралізувати будь-які ініціативи і рішення Уряду.

В останні декілька років поглиблюється тенденція до збільшення кількості випадків зловживань посадовими особами службовим становищем, неналежного виконання покладених обов’язків з боку працівників міністерств й інших центральних органів виконавчої влади та наявність численних судових процесів, які пов’язані з рейдерськими захопленнями комерційними структурами господарських об’єднань та підприємств, де держава є їх співвласниками. Крім того, почастішали випадки, коли під час судового розгляду справ виявляються все нові схеми відчуження державного майна, яке за змовою учасників справи, серед яких є і органи державної влади, через недосконалість діючого законодавства узаконюється за допомогою рішень судів.

Основною метою реалізації пріоритету є підвищення ефективності функціонування системи захисту інтересів держави в судах України.

Досягнення цієї мети можливе шляхом реалізації заходів, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2008 року за №582 «Про заходи щодо підвищення ефективності захисту інтересів держави в судах України», зокрема:

  • покладення на Міністерство юстиції функції міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах загальної юрисдикції під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
  • створення Реєстру судових проваджень, де однією із сторін є держава в особі Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
  • розроблення нової редакції Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації.

Зазначена вище постанова Уряду частково виконана.

Так, на її виконання Мін’юстом розроблено в новій редакції Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, що затверджене постановою Уряду від 26 листопада 2008 року № 1040. Постановою запроваджено підвищення кваліфікаційних вимог до претендентів на заміщення посад керівника юридичної служби, його заступника та спеціалістів й утворення в складі юридичних служб підрозділів для представництва інтересів держави в судах під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є органи виконавчої влади.

Однак через відсутність бюджетного фінансування залишаються не виконаними заходи, пов’язані зі створенням Реєстру судових проваджень, де одним із учасників справи є держава в особі Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, за допомогою якого Мін’юстом має здійснюватись функція міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах загальної юрисдикції. Виконання постанови Уряду від 18 червня 2008 року № 582 дасть можливість підвищити ефективність захисту інтересів держави в судах України у сфері управління об’єктами державної власності та сприятиме збереженню майна у державній власності.

З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:

  • організаційного характеру:
    • після відкриття бюджетного фінансування:
      • створити і забезпечити ведення реєстру судових проваджень, де однією із сторін або третьою особою є держава в особі Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
      • організувати роботу з міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах загальної юрисдикції.



Пріоритет 8. Здійснення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:

Проведення поступової адаптації законодавства України до acquis ЄС з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом до держав, які мають намір вступити до нього, зокрема виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, дозволить забезпечити як подальшу інтеграцію України у європейський та світовий економічний простір, так і створить сприятливі умови для її подальшого соціально-економічного розвитку.

У 2009 році робота з адаптації законодавства України до acquis ЄС проводитиметься в контексті укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Угоди про створення зони вільної торгівлі.

14 січня 2009 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», яким пролонговано перший етап виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Перший етап триватиме до завершення дії Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 року.

Метою прийнятого Закону є забезпечення безперервності процесу адаптації законодавства України до законодавства ЄС, оскільки підставою для переходу до другого етапу реалізації Програми мало стати укладення нової посиленої угоди між Україною та ЄС . Таким чином, до укладення нової посиленої угоди між Україною та ЄС проблему із забезпечення безперервності процесу адаптації вирішено шляхом пролонгації першого етапу Програми.

З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:

  • організаційного характеру:
    • організувати належне науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методологічне забезпечення перебування делегації України на переговорах з ЄС щодо укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Угоди про створення зони вільної торгівлі;
    • продовжити участь у межах компетенції в координації роботи, пов’язаної з виконанням Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
    • проводити експертизу проектів законів України та інших нормативно-правових актів, які за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, на відповідність acquis communautaire;
    • продовжити переклад українською мовою актів acquis communautaire та актів законодавства держав - членів Європейського Союзу, що регулюють відносини у пріоритетних сферах адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
    • забезпечити функціонування загальнодержавної інформаційної мережі з питань європейського права;
    • координувати в межах своїх повноважень співробітництво між Україною та Європейським Союзом у сфері юстиції, свободи та безпеки.



Пріоритет 9: Встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб суб’єктів нормотворення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Стан проблеми, на вирішення якої спрямована реалізація пріоритету:

На сьогодні залишається стабільним показник нормативно-правових актів (12 відсотків від загальної кількості нормативно-правових актів, поданих на державну реєстрацію до органів юстиції), що не подаються суб’єктами нормотворення на державну реєстрацію до органів юстиції та спрямовуються до виконання без державної реєстрації.

Це призводить до того, що відповідні суспільні відносини врегульовуються нормативно-правовими актами, що не пройшли державну реєстрацію та відповідно правову експертизу на відповідність їх Конституції та законодавству України і є не чинними.

З метою реалізації цього пріоритету Міністерством юстиції розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів», який прийнято Верховною Радою України 19 квітня 2007 року № 957 – V та підтверджено результати голосування щодо нього 29 травня 2007 року.

13 червня 2007 року Президент України повернув зазначений Закон до Верховної Ради України з пропозиціями щодо його відхилення, що пов’язано з необхідністю розроблення і прийняття закону про нормативно-правові акти, який має комплексно врегулювати питання державної реєстрації нормативно-правових актів.

1 жовтня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про нормативно-правові акти», яким встановлено порядок проведення державної реєстрації підзаконних нормативно-правових актів і передбачено відповідальність за порушення законодавства про їх державну реєстрацію. У зв’язку із цим питання внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів необхідно вирішити після набрання чинності зазначеним Законом.

Основною метою реалізації пріоритету є забезпечення дотримання суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

З метою реалізації пріоритету необхідно вжити заходи:

  • нормотворчого характеру:
    • забезпечити супроводження Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів» у Верховній Раді України після набрання чинності Законом України «Про нормативно-правові акти».
  • організаційного характеру:
    • провести семінари, наради та стажування з метою забезпечення дотримання органами юстиції та суб’єктами нормотворення вимог законодавства про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів.