(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

ПРО ОСНОВНІ ПІДСУМКИ РОБОТИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ ТА ЙОГО ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ У 2009 РОЦІ ТА ЗАВДАННЯ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ У 2010 РОЦІ

У процесі формування правової держави в Україні одним із ключових питань є ефективність реалізації громадянами своїх прав та свобод, яка безпосередньо залежить від ступеня забезпечення їх надійної охорони та захисту, що здійснюється відповідними органами держави.

Особливе місце в системі цих органів посідає Міністерство юстиції. Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14 листопада 2006 року № 1577, Міністерство юстиції є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики України.

18 лютого 2009 року Міністром юстиції України затверджено дев’ять пріоритетів у роботі Міністерства юстиції на 2009 рік, які визначили стратегію діяльності відомства на минулий рік.

Першим пріоритетом визначено удосконалення правових механізмів забезпечення конституційних прав і свобод людини.

Основною метою пріоритету є проведення структурних та функціональних реформ у сфері виконавчої влади з метою перетворення її з владно-репресивного механізму на організацію, що служить суспільству, і створення на цій основі ефективної системи державного управління. У рамках реалізації першого пріоритету передбачається удосконалення законодавства у сфері участі громадян у формуванні та реалізації державної політики.

Другий пріоритет - реформування системи правосуддя, кримінальної юстиції та системи відбування покарань.

Основною метою пріоритету є забезпечення справедливого, незалежного, ефективного та доступного судочинства відповідно до визнаних європейських стандартів та подальше удосконалення роботи Державної кримінально-виконавчої служби шляхом створення умов для виправлення засуджених, здобуття ними освіти та набуття професії, їх соціальної адаптації в суспільстві, розвитку матеріально-технічної бази установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, створення служби пробації, підвищення престижу професії працівника кримінально-виконавчої служби.

Третій пріоритет - створення правових засад запобігання та протидії корупції.

Основною метою реалізації пріоритету є виконання комплексу заходів нормотворчого та організаційного характеру щодо забезпечення єдиних підходів до формування та реалізації державної антикорупційної політики.

Четвертий пріоритет - запровадження дієвих механізмів підвищення ефективності функціонування системи примусового виконання рішень судів. На сьогодні питання ефективності та своєчасності виконання судових рішень, забезпечення належних умов праці, підвищення професійного рівня державних виконавців все ще залишаються на стадії вирішення та пошуку шляхів усунення протиріч між нормативно – правовими актами, що регулюють правовідносини у цій сфері діяльності.

П’ятий пріоритет - реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату.

Реалізація цього пріоритету можлива шляхом прийняття Закону України «Про нотаріат» у новій редакції, в основній частині якого необхідно детально виписати нотаріальний процес, а також урегулювати питання організації та діяльності нотаріату і удосконалити систему прозорого доступу до професії нотаріуса, забезпечити ефективне державне регулювання діяльності нотаріату, створення органів професійного самоврядування нотаріусів, єдиного страхового фонду нотаріусів для виплат сум на відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок недбалого виконання обов’язків нотаріусом.

Шостий пріоритет - формування системи безоплатної правової допомоги.

Основною метою реалізації пріоритету є створення дієвого механізму забезпечення конституційного права кожного на правову допомогу. Тим самим Україна зробить важливий крок до запровадження європейських стандартів доступу осіб до правосуддя, виконання міжнародних зобов’язань у сфері надання правової допомоги кожному, хто перебуває під юрисдикцією України.

Сьомий пріоритет - удосконалення системи захисту інтересів держави в судах України.

Основною метою реалізації пріоритету є підвищення ефективності функціонування системи захисту інтересів держави в судах України. Серед іншого, передбачається створення Реєстру судових проваджень, де одним із учасників справи є держава в особі Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Восьмий пріоритет - здійснення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

У 2009 році робота з адаптації законодавства України до acquis ЄС проводитиметься у контексті укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Угоди про створення зони вільної торгівлі.

Дев’ятий пріоритет - встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб суб’єктів нормотворення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Показник нормативно-правових актів, які в порушення законодавства не подаються суб’єктами нормотворення на державну реєстрацію до органів юстиції та спрямовуються до виконання без державної реєстрації складає 10-12 відсотків і не демонструє тенденції до зменшення. Основною метою реалізації пріоритету є забезпечення дотримання суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Наказом Мін’юсту від 17 березня 2009 року №233/7 затверджено План заходів щодо реалізації пріоритетів діяльності Міністерства юстиції на 2009 рік.

Упродовж минулого року Міністерство юстиції спрямовувало свої зусилля на виконання зазначених пріоритетів та Плану заходів, спрямованих на їх реалізацію, інших завдань і функцій, покладених на Міністерство.

Міністерство юстиції прикладає чимало зусиль щодо удосконалення правових механізмів забезпечення конституційних прав і свобод людини (перший пріоритет Мін’юсту).

На виконання розділу 4.4. «Розвиток громадянського суспільства» Програми діяльності Кабінету Міністрів України «Подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступальний розвиток» відповідно до остаточної редакції Програми від 8 травня 2009 року (далі - Програма діяльності Кабінету Міністрів України) з метою удосконалення законодавства у сфері забезпечення реалізації конституційного права громадян на свободу об’єднання у громадські організації Мін’юстом розроблено проект Закону «Про громадські організації», який внесено Урядом на розгляд Верховної Ради (р. № 3371 від 14 листопада 2008 року).

31 березня 2009 року Міністр юстиції представляв розроблений Мін’юстом на виконання розділу 4.1. «Реформування публічної адміністрації» Програми діяльності Кабінету Міністрів України з метою врегулювання порядку (процедури) діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо забезпечення, реалізації та захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб; визначення принципів і процедури надання адміністративних послуг проект Адміністративно-процедурного кодексу України (р. № 2789 від 18 липня 2008 року) на пленарному засіданні Верховної Ради. За рішенням парламенту проект Кодексу направлено на повторне перше читання.

На виконання пунктів 169, 170 орієнтовного плану законопроектних робіт на 2008 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів від 26 березня 2008 року № 534-р, розроблені проекти законів «Про всеукраїнський референдум» та «Про місцевий референдум». Прем’єр-міністром України Міністерству юстиції доручено забезпечити належне супроводження у Верховній Раді депутатського проекту Закону «Про всеукраїнський референдум» (р. № 1374 від 18 січня 2008 року), який прийнято Верховною Радою 5 червня 2009 року. Водночас, Президент України застосував до нього право вето (пропозиції Президента України від 7 липня 2009 року). У ході голосування 17 листопада 2009 року вето Президента України не подолано. Проект вважається знятим з розгляду. Доопрацьований за результатами громадського обговорення проект Закону «Про місцевий референдум» внесено 31 грудня 2009 року на розгляд Кабінету Міністрів.

Розроблено ще у 2008 році проект Закону «Про визначення статусу осіб, примусово виселених (депортованих) з території Польщі у 1944-1951 роках» (назву змінено на: «Про правовий статус осіб, примусово виселених (депортованих) з території Польщі у 1944-1951 роках»). Головною метою проекту є надання статусу примусово виселеним особам, яких за міжнародними угодами було виселено з території Польщі. Законопроект неодноразово допрацьовувався та перепогоджувався. 17 серпня 2009 року законопроект у черговий раз подано на розгляд Кабінету Міністрів.

На розгляді Верховної Ради знаходиться розроблений Міністерством на виконання розділу 4.4. «Розвиток громадянського суспільства» Програми діяльності Кабінету Міністрів України проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення» (щодо внесення змін до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації») (р. № 3654 від 26 січня 2009 року). Основною метою законопроекту є створення на законодавчому рівні належних правових механізмів реалізації громадянами як безпосередньо, так і через інститути громадянського суспільства, своїх конституційних прав на участь в управлінні державними справами, вирішенні питань місцевого значення. Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування за результатам засідання від 20 травня 2009 року направив Міністерству юстиції лист з пропозиціями доопрацювати законопроект та подати його в іншій редакції на заміну раніше поданому. Мін’юст листом від 19 червня 2009 року повідомив Комітет про підтримку законопроекту у зареєстрованій у Верховній Раді редакції. 23 жовтня 2009 року законопроект прийнято Верховною Радою у першому читанні за основу.

3 червня 2009 року парламентом прийнято у першому читанні проект Закону «Про порядок організації і проведення мирних заходів» (р. № 2450 від 6 травня 2008 року), проект якого розроблено Мін’юстом. Положення законопроекту спрямовані на забезпечення державою права людей збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи, демонстрації та гарантування такої свободи, що передбачає встановлення законом чіткого можливого обмеження цієї свободи з боку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які спрямовані на захист легітимних інтересів влади та захист прав інших осіб, і є необхідними в демократичному суспільстві. 23 грудня 2009 року доопрацьований проект Закону розглянуто та схвалено Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

З метою законодавчого регулювання забезпечення ефективного державного управління міграційними процесами, сталого демографічного та соціально-економічного розвитку країни, зміцнення національної безпеки, узгодження національного законодавства у сфері міграції із європейськими стандартами, запобігання виникненню неконтрольованих міграційних процесів та ефективної ліквідації їх наслідків, соціального і правового захисту громадян України, які перебувають за кордоном, створення умов для безперешкодної реалізації прав, свобод, законних інтересів і виконання обов’язків мігрантами, створення умов для реалізації інтелектуального та трудового потенціалу мігрантів, розвитку України як демократичної, правової держави, забезпечення належного соціально-економічного, науково-освітнього та демографічного розвитку, дотримання принципів захисту національних інтересів, безпеки та територіальної цілісності України, Мін’юстом у 2008 році було розроблено проект Закону «Про Концепцію державної міграційної політики». 1 квітня 2009 року на пленарному засіданні Верховної Ради законопроект (р. № 3506 від 18 грудня 2008 року) відхилено. Нова редакція законопроекту подана на розгляд Кабінету Міністрів Мін’юстом 30 червня 2009 року. Проект Закону схвалений на засіданні Уряду 19 серпня 2009 року та 2 вересня 2009 року зареєстрований у Верховній Раді (р. № 5085).

З метою підвищення ефективності системи державного управління та удосконалення системи державної влади, зокрема, для формування цілісного уявлення про правові засади організації та діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, у розвиток частини другої статті 120 Конституції України, положень Закону «Про Кабінет Міністрів України», на виконання абзацу третього підпункту 2 пункту 1 Плану заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, затвердженого Указом Президента України від 20 січня 2006 року № 39, а також на виконання розділу 4.1.«Реформування публічної адміністрації» Програми діяльності Кабінету Міністрів розроблено у 2008 році проект Закону «Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади». Проект Закону відповідно до Конституції України має визначити основні завдання, принципи та організацію діяльності центральних органів виконавчої влади, їх види, структуру, компетенцію, місце у системі органів виконавчої влади, повноваження у відносинах з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, порядок соціального та іншого забезпечення працівників центральних органів виконавчої влади. Після неодноразового допрацювання та перепогодження 28 грудня 2009 року законопроект у черговий раз подано на розгляд Кабінету Міністрів.

На розгляді Верховної Ради знаходиться проект Закону «Про внесення зміни до статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України (р. № 4475 від 14 травня 2009 року). 6 липня 2009 року законопроект розглянуто на засіданні парламентського Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу та в цілому

Міністерством юстиції розроблено проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (назву змінено на: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих повноважень Центральної виборчої комісії щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України»). Законопроектом передбачається внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства та законів «Про Центральну виборчу комісію», «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», які спрямовані на усунення правових колізій, що виникли у зв’язку з прийняттям Закону від 21 серпня 2009 року № 1616-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України». Листом від 11 листопада 2009 року № 13071-1-4-09-18 проект Закону подано на розгляд Кабінету Міністрів, який вніс його до Верховної Ради з пропозицією розглянути як невідкладний (р. №5388 від 30 листопада 2009 року). 23 грудня 2009 року законопроект розглянуто на засіданні парламентського Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування та прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його у першому читанні

На виконання розділу 5.3. «Забезпечення свободи слова та розвиток національного інформаційного простору» Програми діяльності Кабінету Міністрів України з метою запровадження реформування друкованих засобів масової інформації, заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, що сприятиме встановленню правової основи незалежної діяльності друкованих ЗМІ, з урахуванням положень Резолюції ПА РЄ «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною» від 5 жовтня 2005 року № 1466, доопрацьовано та 30 червня 2009 року подано до Кабінету Міністрів проект Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Згідно з пунктом 4 протоколу засідання Урядового комітету з питань гуманітарної та соціальної політики від 7 грудня 2009 року № 37 Мін’юсту передбачено подати матеріали для розгляду проекту Закону на нараді у Віце-прем’єр-міністра України Васюника І.В. 14 грудня 2009 року, за участю представників Мінфіну, Держкомтелерадіо, Фонду державного майна та Національної спілки журналістів з метою врегулювання розбіжностей та вироблення взаємоузгодженого рішення щодо проекту акта. На виконання вказаного рішення Міністерство юстиції підготувало на направило 11 грудня 2009 року до Секретаріату Кабінету Міністрів відповідні матеріали.

Розроблений Міністерством юстиції законопроект «Про доступ до інформації» схвалено на засіданні Кабінету Міністрів 18 лютого 2009 року та направлено до Верховної Ради, але там він не зареєстрований з причин порушення вимог Регламенту Верховної Ради України у частині строків внесення альтернативних законопроектів, оскільки у Верховній Раді на той час було зареєстровано проект Закону «Про доступ до публічної інформації», внесений народним депутатом України Шевченком А.В. (р. № 2763 від 11 липня 2008 року), який 12 червня 2009 року прийнято за основу; з метою підготовки цього законопроекту до другого читання Міністерство юстиції направило до Верховної Ради 16 червня 2009 року підготовлений Мін’юстом проект Закону «Про доступ до інформації».

Розроблено проект Закону «Про адміністративні послуги», який після відповідного погодження подано на розгляд Кабінету Міністрів 25 грудня 2009 року.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» було розроблено і внесено на розгляд Уряду проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про Електронний реєстр даних про стан і результати проведення громадських експертиз». Листом Віце-прем’єр-міністра України І.В. Васюника від 19 серпня 2009 року Міністерству юстиції запропоновано замість розробки проекту вищезазначеної постанови внести зміни до постанови Кабінету Міністрів від 5 листопада 2008 року № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади». Проект зазначеної постанови Міністерством юстиції 17 вересня 2009 року внесено на розгляд Уряду. 14 жовтня 2009 року прийнято постанову Кабінету Міністрів № 1103 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.08 № 976».

17 червня 2009 року прийнято постанову Кабінету Міністрів № 599 «Питання консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, утворених Кабінетом Міністрів України», проект якої розроблено Мін’юстом.

Прийнято розпорядження Кабінету Міністрів від 22 липня 2009 року № 858-р «Про внесення змін до Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства», проект якого розроблено Мін’юстом.

14 грудня 2009 року подано на розгляд Кабінету Міністрів проект урядового розпорядження «Про схвалення Концепції проекту Закону «Про Основні засади державної комунікативної політики».

Другий пріоритет Міністерства юстиції - «Реформування системи правосуддя, кримінальної юстиції та системи відбування покарань». Реалізація цього пріоритету пов’язана, в першу чергу, із супроводженням у Верховній Раді проекту Закону «Про судоустрій та статус суддів» (розділ 4.2. «Реформування системи судочинства та суміжних з нею інститутів» Програми діяльності Кабінету Міністрів України). У ході супроводження законопроекту Міністерство юстиції відстоює свою позицію стосовно необхідності кардинальної зміни системи доступу до суддівської професії та суттєвого підвищення ролі і механізмів дисциплінарної відповідальності суддів за зловживання правом. Така позиція Мін’юсту була висловлена під час проведення 18 березня 2009 року парламентських слухань на тему «Про стан правосуддя в Україні». За результатами слухань Комітетом Верховної Ради України з питань правосуддя підготовлено та 8 липня 2009 року внесено на розгляд парламенту проект Рекомендацій парламентських слухань, серед положень яких передбачається рекомендувати Верховній Раді прийняти об’єднаний законопроект «Про судоустрій та статус суддів» у другому читанні. У свою чергу, Міністерство юстиції забезпечувало супроводження даного законопроекту в ході його розгляду у Комітеті та готувало відповідні пропозиції щодо нього. Також Мін’юстом було підготовлено та подано до Кабінету Міністрів пропозиції до проекту, підготовленого до другого читання.

З метою покращення законодавчого регулювання судової процедури вирішення комерційних спорів та на виконання розділу 4.2. «Реформування системи судочинства та суміжних з нею інститутів» Програми діяльності Кабінету Міністрів України Міністерством юстиції підготовлено та подано на розгляд Кабінету Міністрів проект Кодексу комерційного судочинства, який схвалено на засіданні Уряду 17 червня 2009 року (протокол № 41) і 13 липня 2009 року внесено на розгляд Верховної Ради під назвою проект Кодексу господарського судочинства. Однак, проект Кодексу повернуто Кабінетові Міністрів без його реєстрації як такий, що поданий з порушенням строків, визначених Регламентом Верховної Ради для внесення альтернативних законопроектів. У зв’язку з цим Міністерство юстиції 15 вересня 2009 року подало до Кабінету Міністрів відповідний лист щодо необхідності повторного внесення Урядом проекту Кодексу господарського судочинства на розгляд Верховної Ради. 30 вересня 2009 року Кабінет Міністрів повторно вніс проект Кодексу господарського судочинства на розгляд Верховної Ради (проект зареєстровано у вигляді пропозицій Кабінету Міністрів до проекту Кодексу господарського судочинства, внесеного на розгляд Верховної Ради народним депутатом України Бондиком В.А. за р. № 2777 від 16.07.2008).

2 червня 2009 року Верховною Радою прийнято за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб, що тримаються під вартою, та засуджених осіб на безперешкодне листування з адвокатом».

1 липня 2009 року Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності погоджено без зауважень проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поміщення дітей у приймальники-розподільники для дітей». 2 вересня 2009 року законопроект розглянуто на засіданні парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його у першому читанні.

Важливим напрямом роботи є забезпечення реалізації повноважень Міністра юстиції у сфері судоустрою. Упродовж 2009 року опрацьовано більше 4 450 скарг, звернень громадян, юридичних осіб, народних депутатів України, доручень Кабінету Міністрів та листів Секретаріату Президента України щодо неправомірних дій суддів і порушення чинного законодавства суддями при здійсненні правосуддя. На підставі зазначених скарг Міністром юстиції внесено 18 подань щодо ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність, стосовно 20 суддів.

З метою надання практичної допомоги громадянам, які звертаються до Міністерства юстиції із заявами та скаргами на дії суддів, у квітні 2009 року ініціативою Міністерства юстиції стало запровадження на офіційному сайті Міністерства рубрики «Доступ до правосуддя».

Важливим завданням у діяльності Мін’юсту у 2009 році стала реалізація положень Концепції реформування кримінальної юстиції України, схваленої Президентом України 8 квітня 2008 року № 311. У свою чергу, з метою забезпечення реалізації вказаної Концепції, розпорядженням Кабінету Міністрів від 27 серпня 2008 року № 1153 затверджено План заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції України. Основною метою Концепції є підвищення ефективності діяльності прокуратури та правоохоронних органів для забезпечення прав і свобод людини, зокрема, шляхом реформування кримінального процесуального законодавства та правоохоронних органів. З метою забезпечення приведення конституційних повноважень та принципів організації прокуратури у відповідність до стандартів демократичного суспільства, що керується принципом верховенства права, у Плані заходів передбачено розробку нової редакції Закону «Про прокуратуру». Також цим Планом передбачено розробку проекту Закону «Про систему органів досудового розслідування і статус слідчих». З метою розробки зазначених проектів Міністерством юстиції утворено робочу групу, до складу якої увійшли відомі фахівці-правники як від органів державної влади, так і від наукової громадськості та проведено низку засідань цієї робочої групи.

Робота над розробкою проекту Закону «Про прокуратуру» продовжується на основі концепції, схваленої 17 вересня 2009 року на спільному засіданні міжвідомчої робочої групи з підготовки проектів законів «Про систему органів досудового розгляду і статус слідчих» і «Про прокуратуру» та комітету з реформування кримінальної юстиції Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права. Крім того, на прохання Міністерства юстиції (лист від 19 травня 2009 року) Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) здійснила експертизу прийнятого Верховною Радою 14 квітня 2009 року у першому читанні проекту Закону «Про прокуратуру» (внесений народними депутатами України Швецем В.Д., Прокопчуком Ю.В. та іншими, р. № 2491 від 19 вересня 2008 року) та оприлюднила висновок № 539 на своєму засіданні 27 жовтня 2009 року. У своєму висновку Венеціанська комісія закликає відкликати цей законопроект оскільки він «не має на меті реформування існуючої системи прокуратури, котру Україна успадкувала з радянських часів».

Однак, реформування правоохоронних органів неможливе без реформування кримінально-процесуального законодавства, а тому розробленню проекту Кримінального процесуального кодексу України була приділена особлива увага. Проект Кодексу отримав позитивну оцінку експертів Ради Європи та був схвалений на засіданні Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права, яке відбулось 10 грудня 2008 року за участю Президента України, науковців, представників правоохоронних органів, а також Верховного Суду України та Генеральної прокуратури України. 6 жовтня 2009 року проект Кодексу схвалено Урядовим комітетом з питань національної безпеки, оборони та правоохоронної діяльності. Відповідно до рішення Уряду від 14 жовтня 2009 року Міністерством юстиції забезпечено проведення широкого громадського обговорення проекту нового Кримінального процесуального кодексу. При цьому, як засвідчили результати громадського обговорення, запропоновані у проекті Кодексу новації підтримані громадськістю і щодо проекту надійшли позитивні відгуки. За результатами громадського обговорення проект Кримінального процесуального кодексу доопрацьовано та 23 листопада 2009 року внесено на розгляд Кабінету Міністрів. Серед ключових новел проекту нового Кодексу слід виділити: забезпечення змагальності сторін у кримінальному провадженні шляхом надання процесуальної рівності у праві подачі інформації сторонами провадження безпосередньо до суду. Виключне право визнавати доказами зібрану сторонами інформацію надається суду; удосконалення процедури судового контролю – питання, пов’язані із усіма можливими під час досудового розслідування обмеженнями прав та свобод громадян вирішуватимуть слідчі судді; скасування інституту повернення справи прокурору або на додаткове розслідування; зміну ролі прокурора у кримінальному провадженні, який фактично керуватиме досудовим розслідуванням, приймаючи основні процесуальні рішення у справі та відповідаючи за результат розгляду справи в суді; удосконалення процедури оскарження судових рішень.

Здійснюються заходи законодавчого, матеріально-технічного та гуманітарного напрямків щодо подальшого удосконалення роботи Державної кримінально-виконавчої служби.

Забезпечено супровід законів України, прийнятих Верховною Радою: «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України щодо діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України», яким внесено зміни до 40 законодавчих актів України та 8 визнано такими, що втратили чинність, що було обумовлено необхідністю приведення законодавства у відповідність до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (Закон прийнято 14 квітня 2009 року); «Про внесення змін до деяких законів України (щодо розвитку трудової діяльності засуджених)», метою якого є зниження гостроти проблеми трудової зайнятості засуджених та залучення підприємств установ виконання покарань до задоволення потреб регіонів в продукції промислового призначення (Закон прийнято 17 листопада 2009 року).

Здійснювався супровід законопроектів: «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів України щодо запровадження корекції соціальної поведінки осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням» (законопроект прийнято Верховною Радою у першому читанні 23 червня 2009 року); «Про внесення зміни до статті 155 Кримінально-процесуального кодексу України», метою якого є удосконалення порядку обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту (законопроект зареєстровано у Верховній Раді 6 липня 2009 року за № 4771; 3 вересня 2009 року проект Закону розглянуто на засіданні парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді відхилити законопроект); «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» щодо порядку обліку осіб, умовно-достроково звільнених від відбування покарання, та здійснення контролю за їх поведінкою» (законопроект зареєстровано у Верховній Раді 20 жовтня 2009 року за № 5249; 18 листопада 2009 року законопроект розглянуто на засіданні парламентського Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його у першому читанні та в цілому).

Розроблено проекти законів: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації попереднього ув’язнення» (законопроект на даний час опрацьовується зацікавленими центральними органами виконавчої влади); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо гуманізації умов відбування покарань жінками)» (законопроект після погодження із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та громадського обговорення буде надісланий на розгляд Уряду); «Про амністію у 2009 році» (законопроект 14 грудня минулого року надіслано до Кабінету Міністрів).

Підготовлено проект Указу Президента України «Про День працівника Державної кримінально-виконавчої служби України». Проект Указу схвалено на засіданні Кабінету Міністрів 18 листопада 2009 року.

Розроблено та прийнято Кабінетом Міністрів: постанову «Про затвердження Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань» від 10 червня 2009 року № 587; постанову «Про внесення зміни до переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами виконання покарань, слідчими ізоляторами (їх виробничими майстернями і підсобними господарствами) та іншими установами Державної кримінально-виконавчої служби, що утримуються за рахунок бюджетних коштів» від 21 жовтня 2009 року № 1110); постанову «Про посвідчення і нагрудний знак «Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби України» від 18 листопада 2009 року № 1226; постанову «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності органів і установ виконання покарань» від 2 грудня 2009 року № 1290; постанову «Про використання у 2009 році Державним департаментом з питань виконання покарань коштів Стабілізаційного фонду на оплату енергоносіїв, послуг з водопостачання і водовідведення, грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби» від 8 грудня 2009 року № 1327; постанову «Про фінансування об’єкта незавершеного житлового будівництва Державного департаменту з питань виконання покарань «Перша черга багатоквартирного житлового будинку № 26 в першому мікрорайоні житлового масиву «Масани» в м. Чернігові» від 23 грудня 2009 року № 1369; розпорядження «Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань реалізації заходів щодо вивільнення центральних частин міст від установ виконання покарань та слідчих ізоляторів» від 6 січня 2010 року.

На розгляд Уряду направлено: проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на період до 2017 року» (Кабінет Міністрів дорученням від 3 липня 2009 року № 33393/1/1-09 доручив Міністерству юстиції доопрацювати проект акта з урахуванням реальних фінансових можливостей Державного бюджету та внести на розгляд Уряду у 2010 році); проект постанови Кабінету Міністрів «Про реорганізацію Чернігівського юридичного коледжу Державного департаменту з питань виконання покарань»; проект розпорядження Кабінету Міністрів «Про затвердження плану першочергових заходів щодо вирішення проблемних питань діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України».

Опрацьовано з метою погодження Міністром юстиції 23 проекти наказів Державного департаменту з питань виконання покарань.

Міністерство юстиції продовжує вживати заходи, спрямовані на реформування кримінальної юстиції та кримінально-виконавчої системи, зосереджуючи зусилля на поліпшенні нормативно-правового регулювання забезпечення дотримання прав і свобод засуджених та осіб, взятих під варту, покращення умов їх тримання, надання адекватної медичної допомоги, здобуття ними освіти та професії, сприяння їх соціальної адаптації в суспільстві після звільнення.

У Міністерстві юстиції діє інститут Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Протягом 2009 року до Урядового уповноваженого з Європейського суду надійшло 397 справ. Секретаріатом Урядового уповноваженого до Європейського суду направлено 571 позицію Уряду України щодо суті скарг на порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, направлених Європейським судом на розгляд Урядовому уповноваженому, позицій стосовно вимог заявників щодо справедливої сатисфакції та інших матеріалів. У 2009 році Європейським судом було винесено 126 рішень щодо суті у справах за заявами про порушення Україною прав і основоположних свобод, гарантованих Конвенцією. Переважну більшість порушень, встановлених у рішеннях Європейського суду, винесених протягом 2009 року, становлять порушення статті 6 (право на справедливий суд) Конвенції, статті 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції, статті 1 (захист права власності) Першого протоколу до Конвенції, статті 3 (заборона катувань) Конвенції, статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність) Конвенції. Менш чисельними є порушення статті 2 (право на життя), статті 9 (свобода думки, совісті і релігії), статті 10 (свобода вираження поглядів), статті 11 (свобода зібрань та об’єднання), а також Протоколу № 4 (свобода пересування) та Протоколу № 7 (щодо неможливості судового оскарження рішень у справах про адмінправопорушення) до Конвенції.

Секретаріатом Урядового уповноваженого здійснено правову експертизу 1444 нормативно-правових актів та правову експертизу 1819 проектів актів (у 2008 році – 1365 та 1064 відповідно), підготовлено та надано 202 відповіді на звернення громадян щодо роз’яснень положень Конвенції, щодо рішень Європейського суду, процедури та порядку звернення до Європейського суду, виконання рішень Європейського суду. Урядовим уповноваженим та співробітниками Секретаріату проведено та взято участь у 8 семінарах, 6 лекціях, 1 конференції та 4 «круглих столах».

У процесі підготовки позицій Уряду у справах про порушення Україною положень Конвенції, що розглядаються Європейським судом, до територіальних органів юстиції було направлено понад 600 запитів для отримання матеріалів. Майже всі запитувані матеріали були отримані Секретаріатом у встановлені терміни. Доцільно схвально відзначити роботу Представників Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини в Одеській і Запорізькій областях та у м. Севастополі. Окремо слід відзначити позитивні результати діяльності підрозділів Головних управлінь юстиції у Київській та Дніпропетровській областях з питань представництва інтересів в судах, фахівці яких брали участь у судових провадженнях за позовами (скаргами) осіб до Міністерства юстиції чи до Урядового уповноваженого.

Міністерство юстиції протягом тривалого часу відіграє провідну роль у формуванні та реалізації державної антикорупційної політики і саме Мін’юст є автором практично усіх найбільш значущих антикорупційних ініціатив у нашій державі. Задля реалізації третього пріоритету «Створення правових засад запобігання та протидії корупції» здійснюється комплекс заходів нормотворчого та організаційного характеру щодо забезпечення єдиних підходів до формування та реалізації державної антикорупційної політики.

11 червня п. р. Верховною Радою України ухвалено пакет антикорупційних законів - «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення» та «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» (розділ 4.3. «Протидія корупції в Україні» Програми діяльності Кабінету Міністрів України). Ці закони є новою «Конституцією» у подоланні корупції та визначають нові засади діяльності державних органів у питаннях запобігання корупції. 23 грудня 2009 року прийнято Верховною Радою України та підписано Президентом України Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції») (1787-VІ) щодо введення в дію вказаного пакету законів з 1 квітня 2010 року.

На виконання Плану організації підготовки актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону «Про засади запобігання та протидії корупції», який затверджено Першим віце-прем’єр-міністром України О. Турчиновим 18 липня 2009 року, Мін’юстом розроблено законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону «Про засади запобігання та протидії корупції» та проект рішення Уряду щодо внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з прийняттям зазначеного Закону. Зазначені проекти схвалено Урядом на засіданні 8 грудня 2009 року. Проект Закону зареєстровано у Верховній Раді за № 5508-1 від 13 січня 2010 року.

З метою роз’яснення положень пакету антикорупційних законів Міністерством юстиції, як органом, що брав участь у розробці цих законопроектів та забезпечував їх супроводження у Парламенті, вжито ряд кроків: на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції розміщено публікації-роз’яснення окремих норм антикорупційних законів; започатковано проведення на регіональному рівні серії «круглих столів» та семінарів для суддів і прокурорів; за сприяння спільного проекту Європейської комісії та Ради Європи «Підтримка належного урядування: проект протидії корупції в Україні (UPAC) завершується підготовка науково-практичного коментаря до антикорупційного пакету законів. Організовано навчання та прочитано більше 30 лекцій для державних виконавців відділів ДВС районних управлінь юстиції у м. Києві, інших працівників районних управлінь юстиції на теми: «Ініціативи Міністерства юстиції у сфері запобігання та протидії корупції», «Виявлення корупційних ризиків у законодавстві України» та ін. Підготовлено статтю «Конвенція ООН проти корупції: правовий базис запобігання та протидії корупції в Україні», підготовлено та видано публікацію «Адаптоване керівництво до Конвенції ООН проти корупції».

Протягом тривалого часу (більше ніж три роки) Мін’юст бере активну участь у співпраці з іншими зацікавленими державними установами щодо реалізації спільного проекту Європейської комісії та Ради Європи «Підтримка належного урядування: проект протидії корупції в Україні (UPAC»). Забезпечувалось проведення засідань керівної групи проекту з метою планування та координації реалізації проекту. За ініціативою Мін’юсту 16 і 26 червня 2009 року у Міністерстві юстиції за сприяння спільного проекту Європейської комісії та Ради Європи «Підтримка належного урядування: проект протидії корупції в Україні (UPAC)» проведено презентації досліджень корупційних ризиків у сферах надання адміністративних послуг, контрольно-наглядовій діяльності, у судовій системі та у правоохоронних органах.

Фахівцями Міністерства у рамках Третього компоненту Порогової програми корпорації «Виклики тисячоліття» щодо зниження рівня корупції в Україні (МСС) взято участь у розробленні законопроектів «Про державний фінансовий контроль за декларуванням доходів і їх витрачанням особами, уповноваженими на виконання функцій держави, членами їх сімей та близькими родичами» та «Про врегулювання конфлікту інтересів на публічній службі». У той же час на розгляд Верховної Ради народними депутатами України внесено проекти законів «Про конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців» (р. № 4420 від 29.04.2009), «Про заходи державного фінансового контролю публічної служби» (р. № 4472 від 14.05.2009). Мін’юстом узагальнено пропозиції, що надійшли від органів державної влади, та підготовлено проект висновків Кабінету Міністрів до вказаних законопроектів.

Взято участь у роботі з інституційного забезпечення формування та реалізації державної антикорупційної політики (реалізація комплексу заходів щодо остаточного визначення повноважень Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики). З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів від 4 червня 2008 року № «Деякі питання реалізації державної антикорупційної політики» щодо визначення повноважень Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики, Мін’юстом готувалися проекти листів, які неодноразово направлялися до Кабінету Міністрів з пропозицією якнайскорішого схвалення проекту Положення про Урядового уповноваженого, які тривалий час залишалися без розгляду та належного реагування. Крім того, для остаточного вирішення цього питання, у квітні минулого року організовано низку зустрічей Президента GRECO Драго Коса з Президентом України та Прем’єр-міністром України. Постановою Кабінету Міністрів від 24 квітня 2009 року № 410 затверджено Положення про Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики. З метою інституційного забезпечення протидії корупції та координації діяльності правоохоронних органів у цій сфері взято активну участь у виконанні заходів, передбачених Концепцією реформування кримінальної юстиції, схваленою Указом Президента від 8 квітня 2008 року № 311, щодо створення та функціонування в системі кримінальної юстиції спеціалізованого антикорупційного органу, зокрема, з повноваженнями проведення досудового розслідування та координації діяльності у цій сфері. Зокрема, підготовлено проект висновку Кабінету Міністрів до проекту Закону «Про Національне бюро антикорупційних розслідувань України» (р. № 5031 від 29.07.09), внесеного на розгляд Верховної Ради народними депутатами України О.Рябекою, М. Джигою та ін.

Забезпечується робота з реалізації рекомендацій Групи держав проти корупції (GRECO) та на виконання Плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції «На шляху до доброчесності». 15 травня 2009 року у м. Страсбурзі (Франція) на 42-му пленарному засіданні GRECO затверджено Звіт щодо виконання Україною рекомендацій, наданих вказаною організацією за результатами спільного першого та другого раунду оцінки стану корупції в Україні. За результатами розгляду вказаного Звіту відмічено той факт, що Україна тією чи іншою мірою забезпечила виконання усіх наданих рекомендацій, частина із яких виконана (8), але частина ще знаходиться у процесі реалізації (17). Про остаточне виконання рекомендацій Україна має прозвітувати через 18 місяців.

Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів «Про схвалення Концепції проекту Закону України «Про лобіювання», який подано на розгляд Кабінету Міністрів 5 березня 2009 року. Розпорядженням Кабінету Міністрів від 22 квітня 2009 року № 448-р схвалено Концепцію проекту Закону «Про вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів» та доручено Міністерству юстиції розробити проект Закону «Про вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів». 18 листопада 2009 року проект Закону внесено на розгляд Уряду. На виконання витягу з протоколу засідання Кабінету Міністрів від 8 грудня 2009 року Міністерством юстиції 22 грудня 2009 року повідомлено Першого віце-прем’єр-міністра України О.В.Турчинова про результати доопрацювання проекту Закону, який після погодження із заінтересованими органами буде внесено в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів.

«Запровадження дієвих механізмів підвищення ефективності функціонування системи примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» - четвертий пріоритет діяльності Міністерства юстиції.

Найважливішим напрямком вдосконалення системи примусового виконання рішень було визначено приведення законодавства, яке на даний час є застарілим, у відповідність із вимогами сучасного стану суспільних відносин. Складовою змін у названій сфері є здійснюваний комплекс заходів нормотворчого та організаційно-правового характеру щодо забезпечення нових підходів до механізму здійснення виконавчого провадження.

Результатом цієї роботи стала розробка на виконання розділу 4.2. «Реформування системи судочинства та суміжних з нею інститутів» Програми діяльності Кабінету Міністрів проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень», який 19 березня 2009 року Верховною Радою прийнято за основу. Метою проекту є вдосконалення законодавства, що регулює діяльність органів ДВС та процедуру виконавчого провадження, покращення стану примусового виконання рішень судів та інших органів, посадових осіб. Законопроектом пропонується реформувати роль боржника у виконавчому провадженні, оскільки існуючий статус боржника надає йому законні можливості для ухилення від виконання судових рішень. Також передбачено запровадження реальної відповідальності за невиконання рішень судів та інших органів (посадових осіб); посилення судового контролю за виконанням рішень судів; подолання корупціогенних чинників; забезпечення доступу державного виконавця до інформації про майно та кошти боржника; зміна системи реалізації майна тощо.

Також підготовлено і внесено на розгляд Уряду та парламенту законопроекти:

- «Про присяжних виконавців», яким пропонувалось ввести недержавну форму виконання судових рішень – інститут присяжних виконавців, поряд із державною виконавчою службою, що, в свою чергу, мало б бути першим кроком до зміни ролі системи примусового виконання рішень в нашому суспільстві. На жаль, Урядом було вирішено відкласти розгляд законопроекту. На даний час народними депутатами України внесено на розгляд парламенту проект Закону «Про присяжних виконавців» (р. № 5151 від 22.09.2009), який практично аналогічний за змістом законопроекту, розробленому Мін’юстом, у зв’язку з чим було припинено роботу щодо подальшої розробки власного законопроекту та висловлено підтримку проекту Закону, внесеного на розгляд Верховної Ради;

- «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення захисту прав працівників паливно-енергетичного комплексу», який 5 листопада 2009 року прийнятий парламентом. З прийняттям вказаного закону повністю вирішується проблема, пов’язана з тривалим невиконанням судових рішень про стягнення на користь працівників підприємств паливно-енергетичного комплексу заборгованості по заробітній платі, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю та стягнення аліментів;

- «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження дії мораторію на примусову реалізацію майна боржника», який внесено на розгляд Верховної Ради (р. № 5350 від 16.11.2009). Законопроектом, розробленим на виконання розділу 4.2. «Реформування системи судочинства та суміжних з нею інститутів» Програми діяльності Кабінету Міністрів, пропонується обмежити дію мораторіїв, встановлених законами.

Розроблено проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безоплатної передачі обернених у власність держави або безхазяйних транспортних засобів» з метою звільнення від оподаткування транспортних засобів, ввезених на митну територію України і обернених у власність держави або безхазяйних, вік яких з моменту виготовлення перевищує 5 років та реалізація яких неможлива через перевищення суми нарахованих податків і зборів (обов’язкових платежів) їх ринкової ціни, визначеної в установленому порядку. Відповідно до пункту 6 протоколу № 46 засідання Кабінету Міністрів від 17 липня 2009 року прийнято рішення цей законопроект відхилити і підготувати пропозиції щодо врегулювання цього питання актом Кабінету Міністрів. Мін’юстом 7 вересня 2009 року проект урядової постанови «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України стосовно безоплатної передачі конфіскованого майна» повторно подано на розгляд до Кабінету Міністрів.

Посилено статус працівників державної виконавчої служби. Вперше за роки існування державної виконавчої служби відповідно до Указу Президента України від 22 липня 2009 року № 569/2009 з 17 грудня 2009 року щороку буде відзначатися професійне свято працівників державної виконавчої служби. Затверджено Положення про відомчу заохочувальну відзнаку Міністерства юстиції України – нагрудний знак «За сумлінну службу в органах державної виконавчої служби». Також нормативно врегульовано питання щодо виділення коштів на придбання форменого одягу державним виконавцям.

Удосконалено систему реалізації арештованого державними виконавцями майна. Прийнято ряд нормативно-правових актів, якими забезпечено: врегулювання питання своєчасності сплати коштів від покупців за придбане на прилюдних торгах (аукціоні) майно, що реалізується спеціалізованими організаціями на рахунки органів державної виконавчої служби; покладення обов’язку на спеціалізовані організації щодо забезпечення безперешкодного прийняття всіх заяв на участь у торгах (аукціоні), а також вільного доступу покупців до місця проведення торгів (аукціону); удосконалення процедури проведення Мін’юстом тендеру (конкурсу) з визначення спеціалізованих організацій для реалізації арештованого державними виконавцями майна. Тепер комісія за допомогою органів ДВС перевіряє достовірність поданої претендентами інформації про наявність філій та їх технічні можливості; посилення вимог до претендентів, які беруть участь у конкурсі, а також вдосконалення процедури проведення щотижневих конкурсів у регіональних органах ДВС, зокрема, при визначенні переможця комісією повинні оцінюватися та братися до уваги не тільки розмір винагороди організації а й її активна участь у наданні допомоги державному виконавцю під час опису та вилучення майна у боржника та його зберігання.

Вдосконалено процедуру розпорядженням конфіскованим майном, вилученим митними органами. Прийнято постанову Кабінету Міністрів та зареєстровано спільний наказ з Держмитслужбою, якими врегульовано ряд важливих питань, пов’язаних з: описом та арештом майна, яке зберігається на складах митних органів, та оцінки цього майна; визначенням розміру митних платежів і зборів та інформування про їх розмір суб’єкта оціночної діяльності для врахування цих платежів при визначенні вартості майна; передачею майна на зберігання, зокрема, передбачено можливість залишення його у митного органу до моменту передачі на реалізацію; узгодженням вартості майна, визначеної оцінювачем; контролем з боку Департаменту ДВС та Державної митної служби за ходом розпорядження вказаним майном шляхом проведення щоквартальних взаємозвірок та щорічних перевірок наявності майна, яке знаходиться на стадії розпорядження; діяльністю комісій, яким надано право розпорядження майном, яке не реалізовано та яке недоцільно передавати на реалізацію, тощо.

Посилено контроль за обліком депозитних сум. Внесено зміни до Інструкції про проведення виконавчих дій, якими вдосконалено порядок обліку та ведення книги обліку депозитних сум, здійснення фінансових операцій та встановлено строки перерахування коштів стягувачам тощо.

Покращено взаємодію органів державної виконавчої служби та органів прокуратури. Тепер, відповідно до спільного наказу, між цими органами проводяться взаємозвірки з питань направлення та розгляду подань державних виконавців про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Загалом, Департаментом державної виконавчої служби протягом 2009 року розроблено: проектів законів – 3; проект Указу Президента України – 1; проектів актів Кабінету Міністрів – 7; проектів наказів Міністерства юстиції – 44.

Надано роз’яснень територіальним органам юстиції – 17, окремим органам державної виконавчої служби – 31.

Окрім нормативної роботи, Департаментом державної виконавчої служби протягом 2009 року вжито низку організаційних заходів для покращення роботи органів державної виконавчої служби, серед яких одними з головних можна виділити такі:

- матеріально-технічне забезпечення.

Законом «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено надходження до Державного бюджету України коштів виконавчого збору у сумі 110 000,0 тис. грн. На 1 грудня 2009 року органами ДВС стягнуто 136 772,2 тис. грн., що складає 136,8 % від показників прогнозного надходження коштів виконавчого збору за відповідний період і на 26 966 139 грн. більше, ніж за аналогічний період 2008 року. Перевиконання прогнозних показників надходження коштів виконавчого збору дало можливість збільшити кошторисні призначення регіональних органів юстиції, що, в свою чергу, дозволило провести першочергові витрати, поліпшити матеріально-технічне забезпечення органів ДВС та вирішити ряд проблем, пов’язаних із недостатнім обсягом планових показників, передбачених загальним фондом державного бюджету. Так, протягом 2009 року за рахунок перевиконання прогнозних показників стягнення коштів виконавчого збору збільшено кошторисні призначення на 26 655 817,20 грн., із них: 13 524 500,00 грн. – збільшено кошторисні призначення регіональних органів юстиції, що дало можливість провести поточні та капітальні видатки; 11 966 317,20 грн. – збільшено кошторисні призначення центрального апарату Міністерства юстиції для централізованої закупівлі Мін’юстом матеріальних цінностей на потреби регіональних органів ДВС, а саме: 550 комп’ютерів; 935 принтерів; 22 автомобілі; 5 078 комплектів форменого одягу.

- кадрове забезпечення.

Спільно з керівниками регіональних органів юстиції вжито ряд заходів щодо заповнення вакантних посад державних виконавців, що дало можливість на 1 грудня 2009 року заповнити вакантні посади на 93,1 % (штатна чисельність – 7 048, фактична чисельність – 6 563). Окрім цього, з метою збалансування навантаження на державних виконавців по Україні Департаментом державної виконавчої служби надано пропозиції щодо внесення змін до граничної чисельності працівників органів ДВС, що дасть можливість більш ефективно здійснювати діяльність єдиного в Україні органу примусового виконання рішень. Проте, станом на сьогодні дане питання залишається невирішеним.

- оплата праці державних виконавців.

Наказом Міністерства юстиції від 27 серпня 2009 року № 738/7 «Про деякі питання оплати праці державних виконавців» встановлено надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років. Також Департаментом державної виконавчої служби надано пропозиції виділити окремо у 2010 році фонд заробітної плати працівників органів державної виконавчої служби, що дасть можливість збільшити заробітну плату державних виконавців за рахунок економії фонду заробітної плати по вакантним посадам.

- дисциплінарна та кримінальна відповідальність.

За порушення чинного законодавства до дисциплінарної відповідальності притягнуто 1 467 державних виконавців територіальних органів ДВС, позбавлено премій та надбавок 3 541 державного виконавця. Із них за дорученнями Департаменту державної виконавчої служби до дисциплінарної відповідальності притягнуто 223 державних виконавця та позбавлено премій та надбавок 115 державних виконавців. Найбільше до дисциплінарної відповідальності притягнуто державних виконавців Дніпропетровської, Київської, Луганської, Львівської та Харківської областей.

На 1 грудня 2009 року порушено 67 кримінальних справ, із них: 18 кримінальних справ відносно керівного складу органів державної виконавчої служби, 8 кримінальних справ по факту та 41 кримінальна справа відносно державних виконавців. Як наслідок, 25 посадових осіб звільнено із займаних посад та 7 відсторонено від виконання службових обов`язків. Найбільше кримінальних справ порушено у Донецькій, Луганській, Харківській, Черкаській областях та м. Києві. Протягом 11 місяців 2009 року не порушувались кримінальні справи у Закарпатській, Кіровоградській, Київській, Миколаївській, Тернопільській областях та м. Севастополі.

З метою профілактики корупційних діянь у системі органів державної виконавчої служби заступником Міністра – директором Департаменту державної виконавчої служби Стадніком Г.В. у серпні 2009 року проведені кущові семінари з керівниками регіональних та територіальних органів державної виконавчої служби.

Окрім цього, на контролі Департаменту державної виконавчої служби знаходиться стан перевірки виконавчих проваджень за вимогами статей 8-8і Закону «Про виконавче провадження». Протягом січня-листопада 2009 року Департаментом державної виконавчої служби та регіональними органами ДВС перевірено 1310 виконавчих проваджень, що на 7 % більше, ніж за аналогічний період 2008 року. Протягом 2009 року перевірено найбільшу кількість виконавчих проваджень у Закарпатській (87 виконавчих проваджень), Луганській (85), Одеській (79), Полтавській (108), Херсонській областях (171) та м. Києві (94).

Результатами проведеної Департаментом державної виконавчої служби нормативної та організаційної роботи стало відзначення стабілізації та подальшої динаміки росту основних показників роботи органів державної виконавчої служби. Згідно з оперативними даними, станом на 01.12.2009 фактично підлягало виконанню органами державної виконавчої служби 7 979 251 виконавчий документ на загальну суму 97 392 913 578 грн., що на 477 676 документів та на 39 809 759 430 грн. більше порівняно з аналогічним періодом 2008 року. Завершено державними виконавцями 4 429 195 виконавчих документів, що становить 55,5% від загальної кількості документів, які перебували на виконанні, на суму 26 083 154 691 грн. або 26,8%, що на 97 298 документів та на 10 346 274 082 грн. більше, ніж за аналогічний період 2008 року. За даний період 2009 року фактично виконано 2 262 923 виконавчих документи (28,4%) та стягнуто 6 871 777 236 грн. (7,1%), що менше на 149 719 документів, але більше на 1 878 827 740 грн., ніж за аналогічний період 2008 року. Залишок виконавчих документів на кінець вказаного періоду становить 3 550 057 документів на суму 70 999 398 586 грн., що на 380 650 документів та на 29 265 353 710 грн. більше у порівнянні з аналогічним періодом 2008 року. На 01.12.2009 понад строки, встановлені чинним законодавством, на виконанні перебуває 182 216 виконавчих документів, що становить 5,1% від кількості документів, що перебувають у залишку на кінець звітного періоду. Протягом цього ж періоду у 2008 році на виконанні перебував 333 781 виконавчий документ з порушеними термінами виконання (10,5%).

Відділами державної виконавчої служби здійснюється наповнення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (далі – ЄДРВП, Реєстр). Внесення даних щодо виконавчих проваджень та реєстрація усіх виконавчих дій протягом минулого року здійснювались державними виконавцями усіх 743 відділів ДВС, що підключені до Реєстру. Спостерігається позитивна динаміка щодо стану реєстрації виконавчих проваджень державними виконавцями. Так, протягом 11 місяців 2009 року державними виконавцями зареєстровано у ЄДРВП 5 374 944 виконавчих провадження, що на 440 231 провадження більше, ніж за весь 2008 рік. Найбільша кількість виконавчих проваджень зареєстрована у Реєстрі державними виконавцями органів ДВС: Донецької області – 862 649; Дніпропетровської – 384 497; Луганської – 277 646; Одеської – 251 658; м. Києва – 232 726; Запорізької області – 225 420; Київської – 218 479; Житомирської області – 212 498; Автономної Республіки Крим – 203 423.

Протягом 11 місяців 2009 року надійшли на виконання до ДВС 5 123 320 виконавчих документів. Значно збільшився відсоток реєстрації виконавчих проваджень і на 1 грудня 2009 року становив 104,9% (на 1 січня 2009 року - 89,9%).

Найбільш високі показники стану наповнення Реєстру, що перевищують середній показник по Україні (105%), відмічаються в органах ДВС: Херсонської області – 123,2% (відповідний показник у 2008 році – 95,7%); Рівненської – 119,2% (68,4%); Сумської – 113,8% (110,3%); Львівської – 113,7% (108,9%); Тернопільської області – 113,2% (99,5%); Автономної Республіки Крим – 112,9% (104,8%); Запорізької області – 112,6% (104,3%); Черкаської – 112,6% (100,5%); Полтавської – 109,2% (100,1%); Житомирської – 108,9% (85,9%); Миколаївської – 108,5% (87,5%); Київської – 108,4% (110,2%); Одеської – 108,3% (99,8%); Закарпатської – 107,7% (106,4%); Вінницької – 107,6% (88,5%); Хмельницької – 107% (95,8%); Харківської області – 105,9% (95,3%). Проте, у деяких регіонах ведення Реєстру здійснюється не у повному обсязі. Так, відсоток наповнення державними виконавцями Реєстру, що нижчий за середній показник по Україні (105%), відмічено у: м. Севастополі - 66,5% (відповідний показник у 2008 році – 164 %); Дніпропетровській області – 90,4 % (44,6%); м. Києві - 95,5% (85,8%); Івано-Франківській області – 97,1% (94,9%); Волинській – 98% (81,7%); Луганській – 98% (94,7%); Чернівецькій – 100,7% (44,9%); Чернігівській – 102,8% (80,3%); Кіровоградській – 103,8% (75,4%); Донецькій області – 103,9% (92,7%).

Основними проблемами, які виникають у ході роботи з ЄДРВП, є: відсутність необхідної кількості комп’ютерної техніки відповідної потужності, а також застарілі лінії зв’язку, які не забезпечують належної якості та пропускної спроможності. Канали зв’язку, які забезпечують зв’язок відділів ДВС із ЄДРВП, часто працюють нестабільно (виникають розриви зв’язку, неможливість надіслати запит до серверу), що, в свою чергу, призводить до уповільнення роботи оператора. Крім того, в деяких підрозділах ДВС відсутня комп’ютерна мережа, що у відділах із значною кількістю державних виконавців викликає певні незручності у роботі з програмою, яка встановлена лише на одному комп’ютері. Також однією із важливих проблем залишається відсутність захисту ліцензійним антивірусним програмним забезпечення комп’ютерної техніки, на якій встановлено ЄДРВП. Окрім технічних проблем, не можна залишати поза увагою недосконалість програмного забезпечення ЄДРВП, а саме програми АРМ «ВП-Виконавець».

П’ятий пріоритет - «Реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату».

1 жовтня 2008 року Верховною Радою України ухвалено Закон «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат». З 1 грудня 2008 року набули чинності окремі зміни до Закону «Про нотаріат», які, зокрема, передбачали посилення вимог до рівня кваліфікації осіб, що мають намір займатися нотаріальною діяльністю (нотаріуса, стажиста нотаріуса), поліпшення доступу громадян до нотаріальних послуг та їх якості, вдосконалення механізму допуску громадян до нотаріальної діяльності, зняття обмежень граничної чисельності приватних нотаріусів у нотаріальних округах. З 1 червня 2009 року набула чинності норма закону, якою зрівняно у повноваженнях державних і приватних нотаріусів щодо оформлення спадкових справ. Цей закон не змінює правовий статус державних та приватних нотаріусів. Так, відповідно до статті 31 Закону «Про нотаріат» приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справлятимуть плату, розмір якої визначатиметься за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, також провадитиметься за домовленістю сторін.

На сьогодні на виконання розділу 4.2. «Реформування системи судочинства та суміжних з нею інститутів» Програми діяльності Кабінету Міністрів Міністерство розробило всі необхідні підзаконні нормативні акти на реалізацію положень Закону «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат». Розроблено 2 проекти указів Президента України: «Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 23 серпня 1998 року № 932/98», який прийнятий 26 березня 2009 року за № 192/2009, та «Про день нотаріату України», який подано до Кабінету Міністрів 4 вересня 2009 року. Розроблено 2 проекти постанов Кабінету Міністрів, які прийнято Урядом: від 5 березня 2009 року за № 161 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та від 5 серпня 2009 року № 812 «Про затвердження Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання та опису і зразка такого бланка». Крім того, розроблено 20 наказів Міністерства юстиції. Таким чином, жодних перешкод для реалізації положень закону немає.

Наступним кроком має бути завершення підготовки і забезпечення ухвалення проекту Закону «Про нотаріат» у новій редакції з метою створення єдиного нотаріату. Зазначений проект 29 грудня 2009 року Міністерством юстиції направлено на погодження до Мінекономіки, Мінфіну та МЗС.

Для нотаріального обслуговування населення України створено 817 (на 01.01.2009 – 822) державних нотаріальних контор зі штатною чисельністю 1563 (1564) державних нотаріусів та 691 (685) консультант, в яких на 01.01.2010 працює 1 406 (1296) державних нотаріусів та 669 (635) консультантів. 157 (268) посад державних нотаріусів та 22 (50) посади консультантів залишаються вакантними.

На 01.01.2010 із 817 держнотконтор у 142 держнотконторах були вільними посади державних нотаріусів (на 01.01.2009 таких держнотконтор було 213). Найбільша кількість державних нотаріальних контор, у яких були вакантні посади державних нотаріусів, знаходиться у Черкаській (14), Луганській (13), Миколаївській областях (11), Автономній Республіці Крим (10), Кіровоградській (10), Донецькій (9), Полтавській областях (9). Крім того, із 142 держнотконтор у 35 (на 01.01.2009 – 59) держнотконторах взагалі усі посади державних нотаріусів залишались вакантними. Зокрема, у Луганській області таких держнотконтор 5, у Автономній Республіці Крим, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Одеській та Черкаській областях – по 3, у Львівській та Чернігівській областях – по 2, у Вінницькій, Запорізькій, Київській, Полтавській та Чернівецькій областях – по 1. При цьому слід відмітити, що у державних нотаріальних конторах Івано-Франківської, Тернопільської та Хмельницької областей усі посади державних нотаріусів заповнені.

В Україні утворено 642 (на 01.01.2009 – 642) нотаріальних округи, з яких, незважаючи на суттєве збільшення кількості приватних нотаріусів у цілому по Україні, повністю не забезпечені послугами приватних нотаріусів 35 (на 01.01.2009 – 37), у тому числі в Автономній Республіці Крим (2 округи), Волинській (1), Дніпропетровській (2), Донецькій (2), Житомирській (2), Запорізькій (3), Київській (1), Одеській (6), Полтавській (3), Сумській (3), Харківській (3), Херсонській (3), Черкаській (2) та Чернігівській (2) областях.

На 01.01.2010 нотаріальні дії в Україні вчиняють 4 958 (на 01.01.2009 – 4 516) приватних нотаріусів. За 2009 рік приватну нотаріальну діяльність зареєстрували 523 особи (2008 рік – 565). Найбільша кількість осіб, приватна нотаріальна діяльність яких зареєстрована за цей період – у м. Києві (118).

В Україні створено 27 державних нотаріальних архівів зі штатною чисельністю 65 (на 01.01.2009 – 69) державних нотаріусів та 52 (53) консультанта, в яких фактично на 01.01.2010 працює 42 (28) державних нотаріуси та 52 (52) консультанта. Залишаються вакантними 23 посади державних нотаріусів. Питання кадрового забезпечення державних нотаріальних архівів потребує негайного вирішення, особливо у Кіровоградській та Черкаській областях, де всі посади державних нотаріусів, передбачені штатним розписом, вакантні. Слід відмітити позитивну роботу начальників головних управлінь юстиції у Волинській, Закарпатській, Одеській та Чернівецькій областях, які протягом 2009 року вирішили питання кадрового забезпечення державних нотаріальних архівів.

У 2009 році нотаріусами стягнуто державного мита на суму 101 619 018 грн. (2008 рік – 102 191 094 грн.). За надання додаткових платних послуг правового і технічного характеру державними нотаріусами отримано 86 415 361 грн. (67 613 319 грн.), що майже на 28 % більше, ніж за 2008 рік.

У той же час, незважаючи на значні надходження до державного та місцевого бюджетів сум, одержаних від нотаріальної діяльності, проблема матеріально–технічного забезпечення державних нотаріальних контор залишається невирішеною, що суттєво впливає як на рівень ділової кваліфікації нотаріусів, так і на належне забезпечення населення нотаріальними послугами. На 01.01.2010 290 державних нотаріальних контор не мають необхідної для здійснення на належному рівні роботи оргтехніки, 177 приміщень державних нотаріальних контор потребують проведення поточного ремонту, а 66 – капітального, 59 держнотконтор потребують нових приміщень.

Залишається невирішеною проблема матеріально–технічного забезпечення державних нотаріальних архівів. На сьогодні 15 державних нотаріальних архівів не мають необхідної для здійснення на належному рівні роботи оргтехніки, 8 приміщень держнотархівів потребують проведення поточного ремонту, а 3 – капітального, архівосховища держнотархівів у Автономній Республіці Крим, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Харківській та Черкаській областях, м. Севастополі завантажені більше ніж на 90 %. На сьогодні, за інформацією головних управлінь юстиції, в Автономній Республіці Крим, Волинській Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Харківській та Черкаській областях, питання забезпечення держнотархівів додатковими приміщеннями знаходиться на стадії вирішення.

Протягом 2009 року кваліфікаційними комісіями нотаріату, утвореними при головних управліннях юстиції, проведено 41 (2008 рік – 30) кваліфікаційних іспитів осіб, які пройшли стажування у державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса. За інформацією головних управлінь юстиції, кваліфікаційними комісіями нотаріату до складання кваліфікаційних іспитів було допущено 1336 осіб (620). З них за результатами складання кваліфікаційних іспитів було прийнято рішення про допуск до нотаріальної діяльності 550 (303) осіб. Найбільша кількість осіб отримала допуск до зайняття нотаріальної діяльності у м. Києві (109), Київській (61), Дніпропетровській (42), Одеській (41), Донецькій (40) та Львівській (33) областях.

Крім того, у 2009 році проведено 9 засідань Вищої кваліфікаційної нотаріату, на яких розглядались скарги на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату та проводились кваліфікаційні іспити. На засіданнях Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату було розглянуто 565 скарг на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату, утворених при головних управліннях юстиції, про відмову в допуску до заняття нотаріальною діяльністю. Зокрема, до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату надійшли скарги на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату, утворених при Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (24), головних управліннях юстиції у Вінницькій (5), Волинській (16), Дніпропетровській (44), Донецькій (51), Житомирській (11), Закарпатській (15), Запорізькій (2), Івано-Франківській (22), Київській (24), Кіровоградській (32), Луганській (33), Львівській (46), Миколаївській (13), Одеській (11), Полтавській (14), Рівненській (21), Сумській (4), Тернопільській (10), Харківській (42), Херсонській (4), Хмельницькій (20), Черкаській (2), Чернівецькій (12), Чернігівській (23) областях і мм. Києві (57) та Севастополі (5). За рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату до нотаріальної діяльності допущено 262 особи. Міністерством юстиції на підставі рішень кваліфікаційних комісій нотаріату, утворених при головних управліннях юстиції, та рішень Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату видано 779 (2008 рік – 577) свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю. Найбільша кількість осіб, яким були видані свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, - у м. Києві (112), Дніпропетровській (73), Донецькій (64), Київській (58), Одеській (55), Харківській (52) та Львівській (51) областях.

У 2009 році проведено 3 засідання Комісії з розгляду питань щодо анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю, на яких розглянуто 12 подань головних управлінь юстиції (Автономної Республіки Крим, Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської, Луганської, Львівської, Полтавської областей та м. Києва). За результатами розгляду цих подань Комісією прийняті рішення про анулювання 2 свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю (приватного нотаріуса м. Києва та державного нотаріуса Полтавської області), у задоволенні 3-х подань відмовлено, 4 подання відхилено, розгляд 3 подань зупинено до ухвалення судом рішення.

За результатами комплексної перевірки Мін’юстом діяльності Головного управління юстиції у Черкаській області та підвідомчих установ з питання реалізації Закону «Про нотаріат» роботу Головного управління юстиції у Черкаській області визнано недостатньою та такою, що потребує покращення.

Перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусами та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснювалися управліннями юстиції. За інформацією, наданою головними управліннями юстиції, за 2009 рік здійснено 1960 (2008 рік – 4057) таких перевірок. Найбільша кількість перевірок проведена головними управліннями юстиції у м. Києві (209), у Дніпропетровській (159), Львівській (156), Одеській (138), Донецькій (138) та Харківській (131) областях. У зв’язку з виявленими у ході перевірок порушеннями 58 державним нотаріусам Автономної Республіки Крим (6), Вінницької (2), Волинської (1), Дніпропетровської (1), Донецької (3), Житомирської (1), Закарпатської (1), Запорізької (2), Київської (4), Кіровоградської (1), Луганської (2), Львівської (2), Миколаївської (1), Одеської (5), Полтавської (2), Рівненської (2), Тернопільської (2), Харківської (1), Херсонської (2), Хмельницької (3), Черкаської(3), Чернівецької (1), Чернігівської (4) областей, міст Києва (5) та Севастополя (1) оголошено догани. Також за результатами проведених перевірок зупинялась нотаріальна діяльність 112 приватних нотаріусів Автономної Республіки Крим (6), Вінницької (2), Волинської (5), Дніпропетровської (4), Житомирської (2), Закарпатської (1), Запорізької (9), Івано-Франківської (3), Київської (5), Кіровоградської (6), Луганської (11), Львівської (5), Миколаївської (4), Одеської (9), Полтавської (1), Рівненської (2), Харківської (7), Херсонської (3), Хмельницької (5), Чернігівської (2) областей, міст Києва (19) та Севастополя (1).

Неналежне виконання нотаріусами своїх обов’язків, недостатня організація роботи державних нотаріальних контор, неправильне розуміння та застосування нотаріусами положень чинного законодавства є основною причиною надходження скарг на дії державних та приватних нотаріусів. Із загальної кількості звернень громадян протягом 2009 року до Мін’юсту надійшло 1266 (2008 рік – 951) скарг на дії органів нотаріату, з яких 22 (32) скарги Міністерством юстиції визнано обґрунтованими, з них 3 скарги на дії органів нотаріату Дніпропетровської області, по 2 - на дії нотаріусів Волинської, Київської, Полтавської областей та м. Києва, по 1 - на дії нотаріусів Автономної Республіки Крим, Вінницької, Донецької, Житомирської, Кіровоградської, Луганської, Одеської, Рівненської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей. Отже, у 2009 році на розгляд до Міністерства юстиції надійшло скарг на дії державних та приватних нотаріусів на 33,12 % більше, ніж у 2008 році. Однак, таке збільшення зумовлено збільшенням кількості скарг на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату, утворених при головних управліннях юстиції (із 1266 скарг – 565 скарг надійшли на рішення кваліфікаційних комісій нотаріату). Із загальної кількості скарг на дії нотаріусів, які надійшли на розгляд Мін’юсту, лише 1,74 % (3,36%) скарг визнано обґрунтованими.

Кількість скарг на дії нотаріусів, що надійшли на розгляд управлінь юстиції у 2009 році, зменшилась. Так, за інформацією головних управлінь юстиції, за 2009 рік на розгляд головних управлінь юстиції надійшло 942 (2008 рік – 1245) скарги на дії нотаріусів, з яких 273 (338) надійшло через Міністерство юстиції. За результатами розгляду головними управліннями юстиції визнано обґрунтованими 32 (54) скарги, з них 5 скарг у Дніпропетровській області, по 3 - у Волинській, Донецькій, Закарпатській, Київській, Луганській областях, по 2 - у Кіровоградській, Львівській, Одеській областях, та по 1 - в Автономній Республіці Крим, у Вінницькій, Полтавській, Тернопільській, Харківській та Черкаській областях. Слід зазначити, що упродовж 2009 року надійшло скарг на дії нотаріусів на 24,33 % менше, ніж за 2008 рік. При цьому кількість скарг, що були визнані обґрунтованими, зменшилась на 40,74 %.

Одним із показників, що може вплинути на ділову репутацію нотаріусів, є кількість порушених кримінальних справ стосовно державних та приватних нотаріусів. Так, за наданою головними управліннями юстиції інформацією, протягом 2009 року було порушено 6 кримінальних справ стосовно нотаріусів Дніпропетровської, Житомирської, Івано-Франківської та Чернігівської областей (2008 рік – 13), що на 53,85 % менше, ніж упродовж 2008 року.

За 2009 рік Мін’юстом зареєстровано 46 адвокатських об’єднань. Внесено зміни та доповнення до статутів вже зареєстрованих адвокатських об’єднань - 37.

Розглянуто 330 запитів регіональних управлінь юстиції щодо надання правової допомоги відповідно до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах. За інформацією територіальних управлінь юстиції, у 2009 року ними розглянуто 3 758 таких запитів громадян.

У порядку підготовки нотаріально оформлених документів для їх подальшої консульської легалізації оформлено 8 527 документів, призначених для дії за кордоном, та проставлено апостиль на 28 953 документах, призначених для використання на території інших держав.

Міністерством вживаються заходи щодо реалізації шостого пріоритету «Формування системи безоплатної правової допомоги». У даний час ключовим завданням є прийняття Закону «Про безоплатну правову допомогу». Він визначатиме всі подальші дії органів державної влади, спрямовані на формування і належне функціонування системи безоплатної правової допомоги. 10 червня 2009 року Верховна Рада прийняла проект Закону «Про безоплатну правову допомогу» у першому читанні за основу. Основне зараз - сприяти пришвидшенню прийняття Закону. Зацікавленість у цьому висловили, до речі, і народні депутати України під час обговорення законопроекту Верховною Радою. Прийняття Закону дозволить створити дієвий механізм реалізації конституційного права кожного на правову допомогу. Та найсуттєвішим є те, що будуть врегульовані питання надання безоплатної вторинної правової допомоги для вразливих категорій осіб. Із прийняттям Закону має бути створено механізм фінансування правової допомоги за рахунок коштів державного бюджету. Розв’язання проблем правової допомоги важливо і в міжнародному аспекті. Адже це буде означати виконання Україною її міжнародних зобов’язань у сфері прав людини, сприяти запровадженню європейських стандартів з надання правової допомоги та доступу до правосуддя. Можна констатувати, що з прийняттям Закону «Про безоплатну правову допомогу» ми перейдемо до етапу практичного вирішення фінансових, організаційних, кадрових та інших питань формування системи безоплатної правової допомоги.

З метою забезпечення надання безоплатної первинної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення через мережу громадських приймалень, створених при органах юстиції, функціонує 726 таких приймалень. Крім того, працівники органів юстиції беруть активну участь у роботі 885 громадських приймалень, створених при райдержадміністраціях, центрах соціальних служб для молоді, виконавчих органах районних, міських рад тощо, та 2334 виїзних консультаційних пунктів для надання правової допомоги громадянам віддалених районів сільської місцевості. Протягом 2009 року у громадських приймальнях правову допомогу надано майже 167 тисячам малозабезпечених громадян. Головними управліннями юстиції у 2009 році проведено 1873 правоосвітні заходи, якими охоплено більше 100 тисяч учнів та студентів, райміськими управліннями юстиції – 35 665 заходів, якими охоплено більше 1 300 000 осіб. Слід відзначити активну роботу управлінь юстиції з надання безкоштовної правової допомоги малозахищеним громадянам у м. Севастополі, Львівській, Полтавській, Хмельницькій, Сумській, Київській, Херсонській, Тернопільській, Луганській, Миколаївській, Вінницькій, Запорізькій, Закарпатській, Івано-Франківській областях.

Використовуючи можливості ЗМІ, що здатні забезпечити ознайомлення широкої аудиторії громадян з актуальними питаннями сьогодення, відповідальними працівниками структурних підрозділів центрального апарату Мін’юсту протягом 2009 року підготовлено 64 статті для опублікування у друкованих ЗМІ та розміщення на сайті Мін’юсту та опубліковано у друкованих ЗМІ – 61. Продовжено співпрацю з Національною радіокомпанією України: протягом 2009 року відбулося 42 виступи та здійснено 1 запис виступів для подальшої трансляції в радіопередачі «Право» та 2 виступи у радіопередачі «Відкрита студія». Забезпечено роботу з організації виступів посадових осіб Мін’юсту у телепередачах: відбулося 32 виступи та 2 записи виступів для подальшої трансляції фахівців Мін’юсту на телебаченні.

Організовано правороз’яснювальну роботу і в регіонах. Так, протягом минулого року відповідальними працівниками територіальних управлінь юстиції здійснено понад 22 300 виступів у засобах масової інформації, начальниками головних управлінь юстиції – понад 900. Головні та райміськуправління співпрацюють із 1275 друкованими ЗМІ, 464 радіостанціями та 300 телекомпаніями.

Питання правоосвітнього та правовиховного характеру розглядались на 98 засіданнях обласних та 3010 засіданнях районних і міських МКМР: розглянуто 389 правоосвітніх питань обласними МКМР та 9030 - районними і міськими.

У 2009 році організовано та забезпечено проведення чергового виїзного засідання Всеукраїнської міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення «Про стан та завдання щодо правової просвіти громадян у сфері виборчого законодавства».

У ІІ кварталі 2009 року проведено семінар для спеціалістів Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі з питань організації правової освіти населення.

Прийнято розпорядження Кабінету Міністрів від 19 серпня 2009 року № 986-р «Про затвердження плану заходів з проведення у 2009 році Всеукраїнського тижня права», проект якого розроблено Мін’юстом. На виконання зазначеного розпорядження прийнято наказ Міністерства юстиції щодо затвердження відомчого плану заходів з проведення у 2009 році Всеукраїнського тижня права № 1760/5 від 30 вересня 2009 року. З метою долучення фахівців з прав людини ООН спільно з Міністерством юстиції до участі у заходах з проведення Всеукраїнського тижня права проведено зустрічі у Представництві ООН в Україні, а також з представником Офісу Верховного Комісара ООН з прав людини, на яких було досягнуто домовленостей про співпрацю.

Видано наказ Міністерства юстиції від 10 вересня 2009 року № 780/7 «Про проведення Всеукраїнського тижня правових знань з 5 по 11 жовтня 2009 року та з нагоди святкування Дня юриста», на виконання якого, зокрема, забезпечено проведення майстер-класів та лекцій на правову тематику заступника Міністра В.В. Богатиря, керівників та спеціалістів структурних підрозділів Міністерства у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, що здійснюють підготовку юридичних кадрів, у м. Києві; організовано проведення другого Всеукраїнського студентського форуму студентів-правників «Досвід роботи та актуальні проблеми в діяльності юридичних клінік в Україні».

Забезпечено проведення Всеукраїнського форуму молодих юристів України, зокрема, розроблено програму проведення Першого Всеукраїнського з’їзду Координаційних рад молодих юристів, що діють при органах юстиції, організовано засідання круглого столу «Реформування вищої юридичної освіти очима молодих науковців» та майстер-класів відомих правників; міжвузівської науково-теоретичної конференції «Права людини та механізми їх забезпечення»; взято участь у всеукраїнській конференції «Правове регулювання вищої освіти України: сучасний стан та перспективи розвитку».

Фахівцями Міністерства взято участь у Форумі молодих юристів Київської області та у робочій зустрічі на тему «Обговорення співпраці: 20-а річниця Конвенції ООН про права дитини», що організована Представництвом Дитячого Фонду ООН в Україні; у якості суддів VII та VIII правових турнірів «Знавці права» серед учнів загальноосвітніх закладів України; в організації Всеукраїнського щорічного конкурсу «Юрист року» в номінації «Студент-юрист».

Організовано та забезпечено проведення чотирьох засідань Координаційної ради молодих юристів України при Міністерстві юстиції України.

Взято участь у роботі журі всеукраїнського стипендіального конкурсу «Ді Ел Ей Пайпер» для студентів-юристів 2009 року.

Вжито заходів до налагодження тісної співпраці з ЮНІСЕФ, зокрема, з нагоди відзначення 20-річчя Конвенції ООН про права дитини, яка є першим універсальним міжнародним договором, що встановлює міжнародні стандарти захисту прав та інтересів дітей, у частині поширення інформації про Всесвітній день дитини, що відзначається 20 листопада, проведення правоосвітніх та правороз’яснювальних заходів у навчальних закладах і через ЗМІ, використовуючи інформаційний пакет із друкованих та мультимедійних матеріалів про права дитини. Використання таких матеріалів має ще раз привернути увагу широкої громадськості до надзвичайно важливого питання – забезпечення захисту прав та інтересів дітей в Україні.

На виконання сьомого пріоритету Міністерства юстиції «Удосконалення системи захисту інтересів держави в судах України» Мін’юстом ще у 2008 році розроблено проект постанови Кабінету Міністрів «Про заходи щодо підвищення ефективності захисту інтересів держави в судах України», яка прийнята Урядом 18 червня 2008 року за №582 та якою передбачено: 1) покладення на Міністерство юстиції функції міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах загальної юрисдикції під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; 2) створення Реєстру судових проваджень, де одним із учасників справ є держава в особі Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади; 3) розробка в новій редакції Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації. На виконання зазначеної урядової постанови розроблено в новій редакції Загальне положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, що затверджене постановою Уряду від 26 листопада 2008 року № 1040. Разом з цим, у 2009 році Реєстр судових проваджень, де однією із сторін або третьою особою є держава в особі Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, не створено у зв’язку з відсутністю належного фінансування, що перешкоджає запровадженню міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах загальної юрисдикції під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади. З метою створення у 2010 році зазначеного Реєстру судових проваджень розроблено проект наказу Міністерства юстиції «Про затвердження Положення про Реєстр судових проваджень, де однією із сторін або третьою особою є держава в особі Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» та проект Положення про цей Реєстр.

Протягом 2009 року Мін’юст забезпечив захист інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України у 755 судових справах (у 2008 році - 1157), з них: задоволено – 26, відмовлено – 230, знаходиться на стадії розгляду – 499; в особі Міністерства юстиції – 235 судових справах (269), з них: задоволено – 14, відмовлено – 67, знаходиться на стадії розгляду – 154; підготував 34 позови про відшкодування збитків, завданих державному бюджету внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини (45), з них: задоволено – 18, відмовлено – 5, знаходиться на стадії розгляду – 11; 17 позовів в інтересах іноземних осіб відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти викрадення дітей (10), з них: задоволено – 0, відмовлено – 3, залишено без розгляду – 1, на стадії розгляду - 11; забезпечив звернення із 17 клопотаннями про надання дозволу на примусове виконання рішень іноземних судів про стягнення аліментів (0), з них: задоволено – 6, відмовлено – 1, на стадії розгляду - 10. Крім того, подано 74 заяви до Генеральної прокуратури України про злочини, вчинені працівниками судів, органами державної влади, дізнання та досудового слідства (0), з них: задоволено – 0, відмовлено – 33, на стадії розгляду – 25, оскаржено – 16.

Зменшення кількості судових справ за участю Кабінету Міністрів у порівнянні з 2008 роком обумовлено скороченням випадків звернення громадян із судовими позовами про стягнення суми заборгованості по одноразовій грошовій допомозі ветеранам війни відповідно до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дітям війни відповідно до Закону «Про соціальний захист дітей війни», громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», матерям, що доглядають дітей до досягнення ними трьохрічного віку. Зазначена тенденція обумовлена напрацьованою судами практикою розгляду таких спорів, яка полягає у відмовленні у задоволенні зазначених вимог до Кабінету Міністрів.

Разом з цим збільшується кількість випадків звернення із судовими позовами до Кабінету Міністрів Генеральної прокуратури. Так, якщо у 2008 році таких позовів було заявлено 7, то протягом 2009 року кількість справ за зверненням Генеральної прокуратури збільшилась та сягнула 26, з яких у 7 справах у задоволенні позовних вимог Генеральної прокуратури відмовлено, 2 позови задоволено, решта знаходиться на стадії розгляду.

Несуттєво зменшилась у 2009 році у порівнянні з 2008 роком кількість справ за позовами до Міністерства юстиції. Так, якщо у 2008 році таких справ було 269, то у 2009 році – 235.

Представництво інтересів Кабінету Міністрів та Міністерства юстиції здійснюється також силами головних управлінь юстиції. В цілому, доручення Міністерства, які направляються до головних управлінь юстиції, виконуються належним чином та на високому професійному рівні.

У зв’язку з приєднанням України до Конвенції про цивільно-правові аспекти викрадення дітей до завдань Міністерства юстиції з 2007 року було також включено повноваження щодо представництва інтересів іноземних осіб в судах України у справах про повернення дітей до постійного місця проживання та захисту права на опіку і на доступ. На виконання вказаного повноваження протягом 2009 року було подано до суду 17 позовів вказаної категорії.

Крім зазначеного, на виконання статті 9 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» здійснюються заходи щодо відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України. Так, протягом 2009 року було складено та подано до суду 34 зазначених позови (у 2008 році - 45).

2009 року до Генеральної прокуратури було подано 74 заяви про вчинення злочину працівниками органів державної влади. Проте, за жодною з поданих заяв не було порушено кримінальної справи. Зазначене ставить під сумнів доцільність подальших звернень з такого роду заявами.

Функціонує ефективна система захисту інтересів держави у закордонних юрисдикційних органах.

Забезпечено: представництво інтересів держави в закордонних юрисдикційних органах у 12 справах (2008 рік – 16 справ); досудове врегулювання за участю іноземного суб’єкта та України – у 8 спорах (6); проведено 21 засідання міжвідомчих робочих груп (30); опрацьовано 19 договорів на предмет арбітражного застереження з метою забезпечення імунітету та суверенітету держави Україна (35); укладено 19 договорів про надання юридичних послуг (16). У порівнянні з 2008 роком збільшилась: сума позовних вимог іноземних суб’єктів до держави Україна, які приблизно складають близько 2,8 млрд. дол. США – без врахування відсотків (у 2008 році позовні вимоги складали 1,8 млрд. дол. США); кількість звернень іноземних суб’єктів до держави Україна про досудове врегулювання спорів.

Досягнуто таких позитивних показників роботи протягом 2009 року:

1. 27 січня 2009 року Апеляційний суд м. Каїра оголосив у відкритому засіданні рішення у справі за позовом компанії «Алім Ейрлайнз» (Єгипет) проти Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту, Міністерства фінансів, ВАТ «Авіалінії України», яким відмовив у задоволенні позову до українських відповідачів про стягнення з них компенсації збитків та моральної шкоди у розмірі понад 45 млн. дол. США плюс відсотки, починаючи з 21 жовтня 2000 року.

2. У справі за позовом компанії «Венко Прикерчинська ЛТД» (США) проти держави Україна 13 лютого 2009 року Арбітражним Трибуналом винесено Наказ № 3 про відмову у задоволенні клопотання компанії «Венко Прикерченська Лтд» про вжиття запобіжних заходів проти держава Україна.

3. 17 лютого 2009 року Посольством України у Великобританії було підписано мирову угоду у справі за позовом ВАТ «Совфрахт» проти держави Україна.

4. У справі за позовом ВАТ «Татнафта» до держави Україна Арбітражний Трибунал, проаналізувавши аргументи сторін, виніс рішення щодо виділення окремої стадії арбітражного провадження з юрисдикційних питань. Відповідно, держава Україна отримала можливість відхилити позов ВАТ «Татнафта» з підстав відсутності юрисдикції Арбітражного Трибуналу до розгляду справи по суті.

Восьмий пріоритет – «Здійснення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу». У 2009 році одним із пріоритетних напрямів у роботі Державного департаменту з питань адаптації законодавства було науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методологічне забезпечення перебування делегації України на переговорах з ЄС щодо укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Угоди про створення зони вільної торгівлі. Протягом 2009 року відбулось чотири раунди переговорів щодо укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та п’ять раундів переговорів щодо укладання Угоди про створення зони вільної торгівлі. Крім того, представники Міністерства юстиції на постійній основі беруть участь у відеоконференціях з обговорення окремих розділів проекту Угоди про створення зони вільної торгівлі.

Забезпечено участь представників Мін’юсту у переговорному процесі щодо укладання Угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС: 23-24 листопада 2009 року у м. Брюсселі (Бельгія) відбувся Четвертий раунд переговорів щодо Угоди. За результатами зустрічі сторони погодили більшість положень Угоди та зазначили, що вона потребує доопрацювання в частині юридичної термінології.

14 січня 2009 року Верховна Рада прийняла розроблений Міністерством юстиції Закон «Про внесення змін до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», яким продовжено перший етап адаптації законодавства України до законодавства ЄС до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Одним із основних завдань Державного департаменту з питань адаптації законодавства є участь у межах компетенції в координації роботи, повязаної із виконанням Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. З цією метою у 2009 році підготовлено План заходів з виконання у 2009 році Загальнодержавної програми адаптації закнодавства України до законодавства ЄС, який затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів від 15 квітня 2009 року №408-р. Постійно проводився моніторинг виконання Плану заходів, за результатами чого до Кабінету Міністрів та на розгляд Координаціїної ради з питань адаптації закнодавства було направлено звіти про його виконання. За результатами п’ятого засідання Координаційної ради з адаптації законодавства України до законодавства ЄС схвалено Доповідь про стан виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС, яку було передано на розгляд до Верховної Ради.

Відповідно до Порядку підготовки та реалізації плану заходів з виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2004 року №1365, Державним департаментом підготовлено рекомендації щодо приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС. За результатами опрацювання рекомендацій центральними органами виконавчої влади розроблено проект Плану заходів з виконання у 2010 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС та проект «Прогресивного плану робіт з адаптації законодавства України до законодавства ЄС», якими передбачаються заходи, спрямовані на виконання зобов’язань України у сфері адаптації законодавства України відповідно до проекту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Порядку денного асоціації Україна-ЄС.

У 2009 році Державним департаментом розроблено: проекти законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо визнання рішення іноземного суду у справах про неплатоспроможність (банкрутство)», який знаходиться у Верховній Раді (р.№5477 від 24 грудня 2009 року); «Про товариства з обмеженою відповідальністю» (25 грудня 2009 року Міністерство юстиції звернулось до Кабінету Міністрів з проханням подовжити термін подання законопроекту до 15 лютого 2010 року); «Про внесення змін до статті 20 Закону України «Про туризм» (щодо інформування споживача туристичних послуг) (12 червня 2009 року на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами розгляду законопроект №2599 від 29 січня 2009 року відхилено).

З метою ратифікації Україною Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до неї щодо органів нагляду та транскордонних потоків даних (далі – Конвенція та Додатковий протокол) Міністерством юстиції були розроблені проекти законів «Про ратифікацію Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних та Додаткового протоколу до Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних щодо органів нагляду та транскордонних потоків даних» та «Про захист персональних даних», які листом МЗС від 14 квітня 2009 року передані на розгляд Президентові України. 30 червня 2009 року проект Закону «Про захист персональних даних» було повернуто Міністерству юстиції на доопрацювання із зауваженнями Секретаріату Президента України. Водночас, 26 червня 2009 року Верховна Рада прийняла у першому читанні проект Закону «Про захист персональних даних», розроблений народними депутатами України Шевчуком О.Б., Литвином В.М., Полохало В.І. та Самойлик К.С. (р.№2273). У зв’язку з цим було створено робочу групу щодо підготовки законопроекту до другого читання з метою приведення його у відповідність до положень Конвенції та Додаткового протоколу. До її складу входять народні депутати України, представники заінтересованих центральних органів виконавчої влади, у тому числі Міністерства юстиції.

На Державний департамент з питань адаптації законодавства покладено функції Секретаріату української частини Підкомітету №6 «Юстиція, свобода та безпека» Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС. Державним департаментом на постійній основі проводиться моніторинг виконання Плану-графіку імплементації Плану дій Україна-ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, а також забезпечується організація та проведення засідань Української частини Підкомітету №6 «Юстиція, свобода та безпека». Протягом 2009 року проведено два засідання Української частини Підкомітету №6 «Юстиція, свобода та безпека». 5 жовтня 2009 року у м. Києві під час Тринадцятого раунду переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбулось обговорення розділу «Юстиція, свобода та безпека» проекту Угоди, у ході якого українська сторона у черговий раз наголосила на необхідності узгодження деяких аспектів розділу, зокрема щодо візового діалогу та правової допомоги у цивільних справах. Оскільки ці питання мають суто політичний характер, сторони домовились повернутись до їх узгодження під час наступних раундів переговорів стосовно укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Державним департаментом з питань адаптації законодавства здійснено організаційне та інформаційно-аналітичне забезпечення участі заступника Міністра юстиції В.В. Лутковської та директора Державного департаменту з питань адаптації законодавства О.В.Зеркаль у четвертому Спільному засіданні Підкомітету № 6 «Юстиція, свобода та безпека», яке відбулось 12-13 травня 2009 року у м. Брюсселі (Бельгія).

Забезпечено участь Міністра юстиції М.В. Оніщука у Самміті Україна-ЄС, який відбувся 4 грудня 2009 року у м. Києві. Окрім того, з метою підготовки до зустрічі Прем’єр-міністра України з представниками європейської сторони, які брали участь у Самміті Україна-ЄС, були підготовлені та направлені до Кабінету Міністрів інформаційно-аналітичні матеріали щодо стану співробітництва між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки і пропозиції до проекту виступу Прем’єр-міністра України під час зустрічі з європейською стороною.

Здійснено організаційне та інформаційно-аналітичне забезпечення участі Міністра юстиції України Оніщука М.В. у сьомому засіданні міністрів юстиції та внутрішніх справ у форматі «Україна – Трійка ЄС», яке відбулось 3 червня 2009 року у м. Люксембурзі.

У 2009 році Державним департаментом підготовлено 869 експертних висновків на відповідність acquis communautaire за результатами експертиз проектів законів України та інших нормативно-правових актів, які за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу; здійснено правові експертизи 7 проектів нормативно-правових актів України.

Забезпечується організація роботи щодо перекладу на українську мову актів acquis communautaire у пріоритетних сферах адаптації законодавства: організовано переклад українською мовою 460 актів acquis communautaire загальним обсягом 12 678 сторінок; забезпечено переклад англійською мовою 317 актів законодавства України, їх проектів, а також інших інформаційно-аналітичних матеріалів, пов’язаних із виконанням Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС, загальним обсягом 4 995 сторінок.

Постійно оновлюється база даних «Електронної системи документації Європейського Союзу, перекладеної на українську мову», завдяки якій всі заінтересовані учасники процесу адаптації можуть ознайомитись із нормативно-правовою базою Європейського Союзу, перекладеною на українську мову, яка на сьогоднішній день містить 2150 документів. Окрім цього, база даних містить 420 актів законодавства України, перекладених на англійську мову.

Дев’ятий пріоритет – «Встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб суб’єктів нормотворення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів».

З метою реалізації пріоритету Міністерством юстиції розроблено проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів», який прийнято Верховною Радою 19 квітня 2007 року № 957-V та підтверджено результати голосування щодо нього 29 травня 2007 року. 13 червня 2007 року Президент України повернув зазначений Закон до Верховної Ради з пропозиціями щодо його відхилення, що пов’язано з необхідністю розроблення і прийняття закону про нормативно-правові акти, який має комплексно врегулювати питання державної реєстрації нормативно-правових актів. На сьогодні Верховною Радою цей Закон повторно не розглянуто.

Враховуючи те, що Верховною Радою 18 листопада 2009 року за № 1729-VI прийнято Закон «Про нормативно-правові акти», ветований Президентом України 22 грудня 2009 року, яким встановлено порядок проведення державної реєстрації підзаконних нормативно-правових актів, а також передбачено відповідальність за порушення законодавства про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів, необхідно питання внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів вирішити після набрання чинності цим Законом.

Міністерство юстиції та його територіальні органи здійснили низку правових та організаційних заходів щодо належного забезпечення виконання функції державної реєстрації нормативно-правових актів.

Так, внесено зміни до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації в частині запровадження механізму проведення соціального діалогу суб’єктами нормотворення під час прийняття підзаконних нормативно-правових актів. На сьогодні за результатами зазначеного 158 підзаконних нормативно-правових актів з питань, які стосуються соціально-трудової сфери, пройшли процедуру соціального діалогу, що становить 13 % від загальної кількості зареєстрованих нормативно-правових актів. З метою перевірки факту проходження антикорупційної експертизи нормативно-правовими актами, що подаються на державну реєстрацію, підготовлено відповідні зміни до вищезазначеного Порядку в частині доповнення переліку документів, що подаються разом із нормативно-правовим актом на державну реєстрацію, копією висновку за результатами антикорупційної експертизи, а також встановлення вимоги щодо необхідності відображення суб’єктом нормотворення у пояснювальній записці до проекту нормативно-правового акта інформації про наявність чи відсутність у цьому акті правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

Крім того, Міністерством юстиції: організовано та проведено семінари з питань державної реєстрації нормативно-правових актів для спеціалістів територіальних органів юстиції та спеціалістів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також Національного банку та інших державних органів, необхідність державної реєстрації нормативно-правових актів яких визначено на законодавчому рівні; проведено перевірку та надано методичну допомогу Головному управлінню юстиції у Черкаській області та 8 районним управлінням юстиції цієї області; розроблено критерії оцінки ефективності діяльності головних управлінь юстиції; питання державної реєстрації нормативно-правових актів постійно висвітлюється у провідних юридичних друкованих ЗМІ; забезпечено підготовку інформаційних повідомлень щодо нормативно-правових актів із найбільш актуальних питань сьогодення, а також користування оперативною інформацією щодо зареєстрованих нормативно-правових актів, відмов та рішень про скасування державної реєстрації нормативно-правових актів на веб-сайті Міністерства юстиції «Державна реєстрація нормативних актів». З метою доведення до відома населення нормативно-правових актів, що пройшли державну реєстрацію у Міністерстві юстиції, тексти цих актів оприлюднюються в офіційному друкованому виданні («Офіційний вісник України»).

Головними та районними управліннями юстиції: питання державної реєстрації нормативно-правових актів розглядалися на 147 засіданнях колегій та на 4 888 нарадах; організовано та проведено 2 241 семінар для спеціалістів місцевих органів виконавчої влади та районних управлінь юстиції; проведено стажування 2 993 спеціалістів місцевих органів виконавчої влади та районних управлінь юстиції; підготовлено 902 методичних посібники та рекомендації з питань державної реєстрації нормативно-правових актів; проведені засідання консультативних рад з питань державної реєстрації нормативно-правових актів; забезпечено доведення до відома населення зареєстрованих нормативно-правових актів.

Усього за 1993-2009 роки органами юстиції здійснено правову експертизу більше 158 тисяч підзаконних нормативно-правових актів, зареєстровано 138 096 нормативно-правових актів (88%). За результатами проведення такої експертизи щороку органами юстиції попереджується прийняття більше тисячі незаконних правових норм, зокрема Міністерством юстиції за 2009 рік попереджено близько 800 (за 2008 рік - 740) незаконних правових норм.

Протягом 2009 року Міністерством юстиції зареєстровано 1230 актів (за 2008 рік - 1325) із 1511 актів, поданих суб’єктами нормотворення на державну реєстрацію (1717). При цьому якість нормативно-правових актів, що подаються на державну реєстрацію, в цілому покращилась, проте щодо 2% (27) нормативно-правових актів від загальної кількості актів, поданих на державну реєстрацію, Міністерством юстиції було застосовано процедуру відмови у державній реєстрації (за 2008 рік - 30 актів, 2%).

Дещо зменшилась кількість суб’єктів нормотворення та відповідно кількість актів, що подаються на державну реєстрацію, які не містять нових правових норм і відповідно не підлягають державній реєстрації (акти персонального, оперативно-розпорядчого характеру, а також спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень). Проте окремі суб’єкти нормотворення все ще продовжують подавати на державну реєстрацію такі акти. За звітний період цей показник становить 1 % (14) таких актів від кількості поданих до Міністерства юстиції на державну реєстрацію актів (за 2008 рік – 20 актів).

З метою попередження прийняття суб’єктами нормотворення незаконних нормативних приписів Міністерством юстиції використовується механізм доопрацювання суб’єктами нормотворення нормативно-правових актів. Так, за звітний період на 8 % зріс показник повернення нормативно-правових актів, поданих на державну реєстрацію до Міністерства юстиції, без державної реєстрації для доопрацювання, як на прохання суб’єкта нормотворення, так і з власної ініціативи. За цей період зазначений механізм застосовувався Міністерством юстиції щодо 336 нормативно-правових актів, що становить 22 % від загальної кількості поданих на державну реєстрацію (за 2008 рік – 310 актів, 18 %). На сьогодні не подано на державну реєстрацію та не скасовано 22 акти із 336 нормативно-правових актів, повернутих на доопрацювання Міністерством юстиції (7%).

Протягом 2009 року головними управліннями юстиції із 1769 поданих на державну реєстрацію нормативно-правових актів (за 2008 рік – 1992): зареєстровано 1498 актів, у тому числі 517 розпоряджень голів місцевих державних адміністрацій (1534); повернуто без державної реєстрації 39 актів як таких, що їй не підлягає (51); повернуто на доопрацювання 203 акти (145); відмовлено у державній реєстрації 47 нормативно-правових актів 39). За звітний період до Міністерства юстиції було оскаржено рішення Головного управління юстиції у м. Києві про відмову у державній реєстрації розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міськдержадміністрації) від 27 жовтня 2009 року № 1222 «Про заходи щодо фінансово-бюджетного контролю», за результатами розгляду якого прийняте цим управлінням юстиції рішення визнано правомірним.

За останній рік у роботі головних управлінь юстиції спостерігається тенденція до зменшення кількісних показників поданих та зареєстрованих нормативно-правових актів. Так, показник актів, поданих у 2009 році (1769), у порівнянні з 2008 роком (1992) зменшився на 223 акти (13 %), кількість зареєстрованих актів у 2009 році (1498) у порівнянні з 2008 роком (1729) зменшилась на 231 акт (15%). Середній показник нормативно-правових актів, поданих на державну реєстрацію до головних управлінь юстиції у 2009 році, складає 66 актів, зареєстрованих - 55. Проте у більшості головних управлінь юстиції показник зареєстрованих актів нижчий від середнього по Україні, наприклад, у Головному управлінні юстиції у Київській області зареєстровано лише 18 актів. У той же час Головним управлінням юстиції у Хмельницькій області зареєстровано 132 нормативно-правових акти, Головним управлінням у Чернівецькій області - 115 актів. Правовий аналіз нормативно-правових актів, зареєстрованих головними управліннями юстиції, свідчить, що ці органи юстиції реєструють нормативно-правові акти, що приймаються місцевими органами виконавчої влади, зокрема, з питань порядку проведення різного роду конкурсів, фестивалів тощо (наприклад 57 % таких актів зареєстровано Головним управлінням юстиції у Хмельницькій області), а також нормативно-правові акти, що приймаються на виконання актів вищої юридичної сили, в тому числі постанови Кабінету Міністрів від 25 грудня 1996 року № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)». Разом з цим, такі коливання зазначених показників пояснюються також, зокрема, різною кількістю суб’єктів нормотворення Адміністрації Державної прикордонної служби та Державної митної служби, що створені (ліквідовані та відповідно створюються) на територіях окремих адміністративно-територіальних одиниць (наприклад 51 % зареєстрованих Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області складають акти, пов’язані із зазначеним питанням). Так, більшість зареєстрованих нормативно-правових актів - це технологічні схеми пропуску через державний кордон України, що затверджуються спільними наказами відповідних територіальних органів Адміністрації Державної прикордонної служби та Державної митної служби, що розташовані на цій території. Низька нормотворча активність суб’єктів нормотворення та відповідно низька кількість зареєстрованих актів Головним управлінням юстиції у Київській області зумовлена невиконанням суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, що підтверджується результатами проведених управлінням юстиції перевірок щодо дотриманням суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, за наслідками яких виявлено 26 нормативно-правових актів, спрямованих до виконання без державної реєстрації.

З метою забезпечення єдиних методологічних підходів у питаннях правової експертизи та державної реєстрації підзаконних нормативно-правових актів Міністерством юстиції запроваджено щоквартальний аналіз нормативно-правових актів, зареєстрованих головними управліннями юстиції. Змінена періодичність у проведенні Міністерством юстиції аналізу зареєстрованих головними управліннями юстиції нормативно-правових актів шляхом проведення камеральних (документальних) перевірок дає можливість вчасно відреагувати на допущені порушення законодавства та вжити відповідних заходів, а, як наслідок, скорочує строк застосування нормативно-правового акта, прийнятого з порушенням законодавства, а також усуває необхідність проведення перевірок головних управлінь юстиції частіше ніж раз на 3 роки. Разом з цим, слід зазначити, що на виконання рішення колегії Міністерства юстиції від 17 липня 2009 року № 6 «Про основні підсумки діяльності Міністерства юстиції та його територіальних органів у І півріччі та завдання щодо підвищення ефективності їх роботи у ІІ півріччі 2009 року» головними управліннями юстиції вжито всіх необхідних заходів щодо неухильного дотримання чинного законодавства під час державної реєстрації нормативно-правових актів. Проведений Міністерством юстиції аналіз зареєстрованих у 2009 році головними управліннями юстиції нормативно-правових актів свідчить про те, що стан проведення правової експертизи поданих до них на державну реєстрацію нормативно-правових актів покращився, проте допускаються окремі порушення законодавства. Більше того, іноді головні управління юстиції порушують законодавство при розробці та реєстрації власних нормативно-правових актів. Крім того, окремі управління юстиції ігнорують виконання відповідних директив Міністерства юстиції щодо необхідності приведення нормативно-правових актів, зареєстрованих з порушенням Конституції та законодавства України. Типовими є випадки проведення державної реєстрації головними управліннями юстиції нормативно-правових актів з порушенням правил нормопроектувальної техніки, примірної інструкції з діловодства та законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів. За результатами проведеного Міністерством юстиції аналізу роботи головних управлінь юстиції з питань державної реєстрації нормативно-правових актів за визначеними критеріями оцінки ефективності їх діяльності встановлено, що в цілому робота більшості головних управлінь юстиції з цього напрямку оцінена позитивно. Так, робота головних управлінь юстиції у Миколаївській та у Хмельницькій областях є високою, робота решти головних управлінь юстиції є доброю (12) та задовільною (13).

Протягом 2009 року районними управліннями юстиції із 4335 поданих на державну реєстрацію нормативно-правових актів (за 2008 рік – 5861): зареєстровано 3948 (за 2008 рік - 5223); повернуто без державної реєстрації 136 актів, як таких, що їй не підлягають (209); повернуто на доопрацювання 178 актів (224); відмовлено у державній реєстрації 89 нормативно-правових актів (139). За звітний період до Міністерства юстиції було подано скаргу на рішення Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області щодо відмови у державній реєстрації розпорядження Новоград-Волинської райдержадміністрації Житомирської області від 1 липня 2009 року № 431 «Про внесення змін до розпорядження голови райдержадміністрації від 18.05.2009 №341», за результатами розгляду якої прийняте цим управлінням юстиції рішення визнано правомірним.

На сьогодні всі районні управління юстиції забезпечують здійснення функції державної реєстрації нормативно-правових актів. До районних управлінь юстиції в середньому подається на державну реєстрацію по 11 нормативно-правових актів за рік. За результатами проведеного головними управліннями юстиції аналізу нормативно-правових актів, зареєстрованих районними управліннями юстиції, встановлено, що 3 % актів від загальної кількості зареєстрованих нормативно-правових актів державній реєстрації не підлягають. Наприклад, районними управліннями юстиції Житомирської та Івано-Франківської областей зареєстровано відповідно 20% та 17% актів, що державній реєстрації не підлягають, від загальної кількості зареєстрованих нормативно-правових актів.

На постійному контролі органів юстиції залишається питання перегляду нормативно-правових актів, у тому числі зареєстрованих, на відповідність їх Конституції та законодавству України. Робота з перегляду нормативно-правових актів на їх відповідність чинному законодавству України суб’єктами нормотворення не налагоджена. Так, за звітний період Міністерством юстиції у порядку контролю направлено суб’єктам суб’єктам нормотворення близько 100 листів щодо приведення більше 200 нормативно-правових актів у відповідність до законодавства, з яких на сьогодні суб’єктами нормотворення приведено у відповідність до законодавства більше половини цих актів, решта залишаються на контролі. Внаслідок невиконання суб’єктами нормотворення вимог щодо приведення у відповідність до Конституції та законодавства України зареєстрованих нормативно-правових актів за звітний період Міністерство юстиції скасувало рішення про державну реєстрацію 7 нормативно-правових актів (за 2008 рік – 5).

За результатами перегляду зареєстрованих нормативно-правових актів на відповідність Конституції та чинному законодавству України головними та районними управліннями юстиції, суб’єктами нормотворення внесено зміни до 819 актів, визнано такими, що втратили чинність,– 4618 актів, що становить 10 % від загальної кількості (53928) переглянутих зареєстрованих нормативно-правових актів (за 2008 рік відповідно 1205 та 5655 актів, що становить 9 % від загальної кількості переглянутих зареєстрованих нормативно-правових актів). Внаслідок невиконання суб’єктами нормотворення вимог органів юстиції щодо приведення у відповідність до Конституції та законодавства України зареєстрованих нормативно-правових актів за звітний період головні управління юстиції скасували рішення про державну реєстрацію 31 нормативно-правового акта (за 2008 рік – 9 актів), зокрема: головними управліннями юстиції в Автономній Республіці Крим (3), Чернівецькій (13), Одеській (8), Закарпатській (3), Кіровоградській (2), Черкаській (1) областях та в м. Києві (1). Крім того, районними управліннями юстиції скасовано рішення про державну реєстрацію 24 нормативно-правових актів (за 2008 рік – 26 актів).

З метою доведення до відома населення нормативно-правових актів, що пройшли державну реєстрацію в органах юстиції, недопущення застосування нечинних актів Мін’юстом та його територіальними органами забезпечується наповнення довідкової системи «Регіональний реєстр» - автоматизованої системи збирання, накопичення та опрацювання управліннями юстиції текстів та облікових карток нормативно-правових актів, зареєстрованих головними управліннями юстиції, або рішення про державну реєстрацію яких скасовано, переліків нормативно-правових актів, у державній реєстрації яких відмовлено головними управліннями юстиції, а також переліків нормативно-правових актів, зареєстрованих районними управліннями юстиції, у державній реєстрації яких відмовлено або рішення про державну реєстрацію яких скасовано. За 2009 рік до довідкової системи «Регіональний реєстр» головними управлінням юстиції введено 1595 облікових карток, у тому числі 1484 з текстом нормативно-правових актів, та 1608 переліків зареєстрованих нормативно-правових актів та актів, у державній реєстрації яких відмовлено, а також актів, рішення про державну реєстрацію яких скасовано. Однак на сьогодні фактично відсутній належний адміністратор ведення цієї системи, а на рівні районних управлінь юстиції для цієї мети відсутнє забезпечення комп’ютерами та інформаційно-пошуковими системами законодавства, наприклад системою ІАЦ «ЛІГА».

Однією з основних функцій органів юстиції є здійснення контролю за додержанням суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів шляхом перевірок. Результати проведених перевірок свідчать про те, що до цього часу існує проблема застосування суб’єктами нормотворення незареєстрованих нормативно-правових актів. Такі акти, по-перше, є нечинними, оскільки не проходять державну реєстрацію в органах юстиції, по-друге, вони не проходять правової експертизи і, як правило, суперечать законодавству. Крім того, існує незаконна практика встановлення нових правових норм листами. Такі листи підлягають відкликанню з місць застосування та скасуванню, оскільки спрямовані до виконання з порушенням законодавства, зокрема законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, а тому є нечинними. Серед суб’єктів нормотворення поширена практика неподання на державну реєстрацію нормативно-правових актів, строк дії яких обмежено, та прийнятих у порядку експерименту. У більшості випадків суб’єкти нормотворення не несуть відповідальності за неподання на державну реєстрацію таких актів, ураховуючи закінчення на момент перевірки перебігу строку їх дії.

На сьогодні залишається стабільним показник нормативно-правових актів (14 % від загальної кількості нормативно-правових актів, поданих на державну реєстрацію до органів юстиції), які не подаються суб’єктами нормотворення на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та направляються до виконання без державної реєстрації. Так, Міністерством юстиції за результатами проведених 18 перевірок виявлено 119 нормативно-правових актів, які підлягали державній реєстрації, проте на державну реєстрацію не подавалися, та 48 листів, які містили правові норми (за 2008 рік – 251 акти та 44 листи), тобто показник актів, що спрямовуються до виконання суб’єктами нормотворення, зменшився на 43 %. На сьогодні скасування 30 актів та 19 листів перебуває на контролі Міністерства юстиції. Міністерством юстиції направлено лист до Генеральної прокуратури для відповідного реагування, а також підготовлено 3 проекти розпоряджень Кабінету Міністрів щодо скасування цих нормативно-правових актів та листів, які на сьогодні проходять процедуру узгодження із заінтересованими органами, після чого будуть направлені на розгляд Кабінету Міністрів.

Головними управліннями юстиції за звітний період проведено 525 перевірок (за 2008 рік – 542), за результатами яких виявлено 346 незареєстрованих нормативно-правових актів, з них 157 нормативно-правових актів вичерпали строк дії (за 2008 рік – 295), тобто показник актів, що спрямовуються до виконання суб’єктами нормотворення, збільшився на 15 %. Зокрема, найбільший показник виявлених за результатами перевірок незареєстрованих нормативно-правових актів за 2009 рік зафіксовано головними управліннями юстиції у Миколаївській (76), Полтавській (44) та Київській (26) областях, а також у м. Києві (57). На сьогодні залишаються на контролі головних управлінь юстиції 14 % нормативно-правових актів, які не скасовано суб’єктами нормотворення.

Районними управліннями юстиції здійснено 5777 перевірок (за 2008 рік – 5761), за результатами чого виявлено 566 незареєстрованих нормативно-правових актів, з них 254 нормативно-правових акти вичерпали строк дії (за 2008 рік – 608). Зокрема, найбільший показник виявлених незареєстрованих нормативно-правових актів за 2009 рік зафіксовано у районних управліннях юстиції Чернівецької (77), Хмельницької (75), Одеської (60), Полтавської та Рівненської (по 40) областей. На сьогодні залишаються на контролі районних управлінь юстиції 10 % нормативно-правових актів, які не скасовано суб’єктами нормотворення.

Залишається невирішеним питання обліку та офіційного оприлюднення нормативно-правових актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема шляхом їх включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Як свідчить приблизний середній показник за 2009 рік, органи та посадові особи місцевого самоврядування приймають близько 2 мільйонів актів нормативного характеру. Поряд з цим потребують закріплення на законодавчому рівні питання здійснення органами юстиції контролю за додержанням законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів як однієї із форм здійснення державного управління у цій сфері, а також види юридичної відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Зазначені питання врегульовано Законом «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів», прийнятим Верховною Радою 19 квітня 2007 року, що не набрав чинності, оскільки ветований Президентом України 13 червня 2007 року, та Законом «Про нормативно-правові акти», прийнятим Верховною Радою18 листопада 2009 року, що не набрав чинності, оскільки ветований Президентом України 22 грудня 2009 року.

На сьогодні основними завданнями Мін’юсту для належного здійснення функції державної реєстрації нормативно-правових актів є:

1. Реалізація у повному обсязі положень статті 117 Конституції України щодо державної реєстрації нормативно-правових актів Кабінету Міністрів, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади шляхом забезпечення участі у супроводженні Закону «Про нормативно-правові акти» у Верховній Раді, який, зокрема, має комплексно вирішити питання державної реєстрації нормативно-правових актів суб’єктів нормотворення та встановити відповідальність за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

2. Забезпечення єдиних методологічних підходів у питанні правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади, прийнятих останніми з метою реалізації повноважень, що визначені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.

Міністерство свої основні зусилля спрямовує на удосконалення національного законодавства, національної правової системи, яка б відповідала європейським стандартам, потребам захисту прав і свобод громадян, суті і природі нових соціальних і економічних відносин. З цією метою Міністерство розробляє або бере участь у розробленні найважливіших актів законодавства, які стосуються усіх аспектів державного та політичного життя країни: зміцнення конституційного устрою, захисту прав і свобод людини і громадянина, законодавчого забезпечення виборчого процесу, діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, судово-правової реформи, формування економічного законодавства тощо.

На 1 січня 2010 року Міністерством юстиції внесено до Кабінету Міністрів, Секретаріату Президента України 54 проекти законів. Із загальної кількості законопроектів Урядом та Президентом України до Парламенту внесено 32 законопроекти.

Крім уже зазначеної інформації щодо реалізації пріоритетів діяльності Міністерства юстиції у 2009 році, проведена й інша законопроектна робота.

Продовжено розпочату 2008 року роботу із законодавчого врегулювання діяльності господарських об’єднань. Розпорядженням Кабінету Міністрів від 20 серпня 2008 року № 1124 схвалено Концепцію проекту Закону України «Про господарські об’єднання». А 31 березня 2009 року Міністерство юстиції подало на розгляд Уряду цей законопроект, який внесено Кабінетом Міністрів до Верховної Ради 6 серпня 2009 року (р. № 5045). 23 вересня 2009 року цей законопроект схвалено на засіданні парламентського Комітету з питань економічної політики та прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу. 18 листопада 2009 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції схвалено цей законопроект. Проект спрямований на вдосконалення правового регулювання діяльності господарських об’єднань, зокрема порядку утворення та припинення діяльності господарських об’єднань, формування органів управління, утворення статутного капіталу, виходу учасників із складу об’єднання, відносин об’єднання з його учасниками, у тому числі проект визначає особливості утворення і діяльності господарських об’єднань за участю суб’єктів господарювання, заснованих на державній та комунальній власності. Прийняття цього проекту забезпечить підвищення ефективності управління об’єктами державної власності (розділ 3.7 «Підвищення ефективності управління об’єктами державної власності» Програми діяльності Кабінету Міністрів України).

За власною ініціативою Міністерством юстиції розроблено проект Закону «Про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (щодо унормування колекторської діяльності). Законопроект визначає організаційні і правові засади створення і діяльності суб’єктів колекторської діяльності та її провадження, містить норми щодо державного регулювання такої діяльності через механізм ліцензування, а також передбачає необхідність утворення Державного реєстру суб’єктів колекторської діяльності. Проект Закону внесено Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради 6 серпня 2009 року (р.№ 5046). 7 жовтня 2009 року на засіданні парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді повернути Кабінету Міністрів цей законопроект на доопрацювання.

Мін’юстом розроблено проект Закону «Про волонтерський рух», який визначає організаційні та правові засади здійснення волонтерської діяльності та розвитку волонтерського руху в Україні та, зокрема, основні напрями волонтерської діяльності, форми її державної підтримки, особливості правового статусу волонтерів, джерела фінансування волонтерських організацій. 23 грудня 2009 року за наслідками розгляду законопроекту у першому читанні Верховна Рада прийняла рішення про його відхилення.

Підготовлені Центром правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України проекти законів «Про Державний Прапор України» та «Про Державний Гімн України» схвалено на засіданні Кабінету Міністрів 8 липня 2009 року і надіслано на розгляд Верховної Ради (р.№ 4782-1 від 9 липня 2009 року та р. №4811 від 10 липня 2009 року). Проект Закону «Про Державний Герб України» схвалено на засіданні Уряду у вересні 2009 року і надіслано на розгляд парламенту (р. № 5118-1 від 18.09.2009). Прийняття законопроектів про державні символи має встановити опис, порядок використання та правового захисту державних символів України, як визначено статтею 20 Конституції України, і є надзвичайно важливим з різних поглядів, включаючи необхідність урегулювання порядку їх використання та правового захисту.

Міністерством юстиції забезпечено активну роботу у напрямку підвищення ефективності захисту прав дітей. З цією метою Мін’юстом підготовлено та внесено на розгляд Президента України проект Концепції розвитку ювенальної юстиції в Україні, яким визначено дієві механізми розвитку ювенальної юстиції, спрямовані на вдосконалення національного законодавства у сфері захисту прав дітей шляхом приведення його до міжнародних та європейських стандартів. Міністерство юстиції брало активну участь у ході опрацювання проекту Концепції у Секретаріаті Президента України та розгляді її на спільному засіданні комітету з судової реформи та комітету з реформи кримінальної юстиції Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права, яке відбулося 9 червня минулого року. На цьому засіданні схвалено проект Концепції розвитку ювенальної юстиції в Україні та рекомендовано Голові Національної комісії винести його на розгляд Національною комісією з подальшим надісланням проекту Главі держави для затвердження Указом Президента України.

Головним показником результативності нормотворчої діяльності є прийняття законопроектів Верховною Радою України. Парламентом упродовж 2009 року прийнято в цілому 19 законопроектів, розроблених Мін’юстом. Прийнято за основу у 2009 році 11 законопроектів, розроблених Мін’юстом.

Центром правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції за 2009 рік підготовлено 4 аналітичних довідки, що стосуються відповідного міжнародного досвіду чи досвіду іноземних держав для забезпечення розроблення проектів законів; за результатами аналізу публікацій правової спрямованості у ЗМІ структурним підрозділам центрального апарату Міністерства надано 55 добірок інформаційно-аналітичних матеріалів.

На базі Центру проводяться тематичні постійно діючі семінари зі спеціалістами структурних підрозділів центрального апарату Мін’юсту у сфері нормопроектування. Згідно з планом у 2009 році проведено три етапи навчання. Його пройшли 48 державних службовців. 42 з них отримали відповідні сертифікати.

Центр сприяє також Центрові перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників системи юстиції в організації постійно діючого семінару з працівниками юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Таке сприяння полягає у підборі лекторів з проблем нормопроектування та забезпеченні відповідною методичною літературою.

У 2009 році Центром завершено упорядкування та редакційне доопрацювання Словника термінів, що вживаються в законах України. Обсяг Словника складає близько 1000 сторінок і включає понад 5000 законодавчих термінів, які вживаються у законах України станом на 1 жовтня 2009 року. Видання Словника, що нині завершується, спрямоване на поліпшення якості розроблення нормативно-правових актів.

Значна увага приділяється співробітництву з міжнародними організаціями, метою якого є використання зарубіжного досвіду у формуванні правової системи та вдосконаленні національного законодавства.

Міністерство взаємодіє з Верховною Радою України та її органами.

На початку 2009 року Міністром юстиції особисто визначено 15 законопроектів, розробником яких є Міністерство юстиції, що пропонуються для першочергового подання на розгляд Кабінету Міністрів.

Підготовлено та 21 січня 2009 року подано до Кабінету Міністрів перелік законопроектів, які Міністерство юстиції пропонує для першочергового розгляду на четвертій сесії Верховної Ради.

Підготовлено та у січні минулого року подано листи головам 12 комітетів Верховної Ради, на розгляді у яких знаходяться урядові законопроекти, розроблені Міністерством юстиції, з проханням прискорити їх розгляд та ухвалити висновки щодо включення зазначених законопроектів до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради шостого скликання.

На виконання доручення Міністра Кабінету Міністрів України Крупка П.М. щодо пріоритетного розгляду законопроектів протягом п’ятої сесії Верховної Ради підготовлено та у серпні подано Кабінету Міністрів відповідні пропозиції. Крім того, проаналізовано перелік законопроектів, які потребують першочергового розгляду на п’ятій сесії Верховної Ради шостого скликання і 28 серпня 2009 року подано Секретаріату Кабінету Міністрів свої пропозиції.

Проаналізовано порядок денний четвертої та п’ятої сесій Верховної Ради шостого скликання і з урахуванням пропозицій структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції визначено законопроекти, віднесені до компетенції Міністерства юстиції, та посадових осіб Міністерства, які будуть представляти/супроводжувати ці законопроекти на пленарних засіданнях та засіданнях комітетів Верховної Ради, а також організовано роботу щодо збору пропозицій (висновків) щодо визначення позиції Міністерства юстиції стосовно законопроектів, включених до порядку денного четвертої та п’ятої сесії Верховної Ради шостого скликання. Забезпечено підготовку матеріалів до засідань Координаційної ради законодавчих ініціатив при Раді коаліції у Верховній Раді.

У червні 2009 року подано Міністрові Кабінету Міністрів України Крупку П.М. інформацію про діяльність Мін’юсту щодо розроблення проектів законів та інших нормативно-правових актів відповідно до покладених на нього завдань з урахуванням затвердженої з цією метою штатної чисельності та виділених коштів (2004-2009 роки).

Підготовлено та зареєстровано наказ Міністерства юстиції від 16 вересня 2009 року №797/7 «Про внесення зміни до додатку 1 наказу Міністерства юстиції від 28 березня 2008 року 416/7.

Протягом 2009 року на пленарних засіданнях Верховної Ради посадові особи Міністерства юстиції здійснили супровід 180 законопроектів з питань, що належать до компетенції Міністерства, та доповідали 59 законопроектів, розроблених Мін’юстом. Посадові особи Міністерства юстиції взяли участь у 124 засіданнях комітетів Верховної Ради під час розгляду 239 законопроектів з питань, що належать до компетенції Міністерства. Протягом минулого року урядові законопроекти, розроблені Міністерством юстиції, розглядалися парламентськими комітетами 50 разів.

Міністерство успішно реалізує повноваження щодо координації законопроектної роботи центральних органів виконавчої влади відповідно до вимог Указу Президента України від 9 лютого 1999 року № 145/99 «Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади» та Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 18 липня 2007 року № 950 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року № 712).

Розпорядженням Кабінету Міністрів від 18 лютого 2009 року № 185-р затверджено орієнтовний план законопроектної роботи на 2009 рік, сформований у визначені Регламентом Кабінету Міністрів строки за пропозиціями центральних органів виконавчої влади та структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції, відповідальних за законопроектну роботу. Здійснено організаційні заходи щодо забезпечення підготовки щорічного звіту про виконання центральними органами виконавчої влади зазначеного плану, який відповідно до вимог §81 Регламенту Кабінету Міністрів буде подано на розгляд Уряду до кінця січня 2010 року.

Проведена значна робота з підготовки та погодження проекту орієнтовного плану законопроектних робіт на 2010 рік і відповідного проекту урядового акту про його затвердження, які 8 грудня подано на розгляд Кабінету Міністрів. Проектом урядового розпорядження передбачається розроблення 151 проекту законів України, щодо 12 з яких Міністерство юстиції пропонується визначити головним розробником. З них розроблятимуться: Департаментом конституційного та адміністративного права – 3; Центром правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України – 3; Департаментом цивільного законодавства та підприємництва – 2; Державним департаментом з питань адаптації законодавства - 1; Департаментом міжнародного приватного права і міжнародної правової допомоги – 1; Департаментом міжнародного правового співробітництва – 1; Департаментом нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань - 1.

Щомісяця до Секретаріату Кабінету Міністрів подається інформація про перелік законопроектів, розроблення яких передбачено новими завданнями, визначеними законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради, актами Кабінету Міністрів та ініційовано Прем’єр-міністром України після затвердження орієнтовного плану законопроектних робіт на рік.

Міністерством юстиції здійснено комплекс різноманітних організаційних заходів, спрямованих на вдосконалення правової роботи у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади та підвищення кваліфікації працівників їх юридичних служб. Міністром юстиції погоджено 16 кандидатур на заміщення вакантних посад керівників юридичних служб 16 центральних органів виконавчої влади, 1 – залишено без розгляду, 1 – відмовлено у погодженні. Погоджено звільнення керівників юридичних служб 5 центральних органів виконавчої влади, 1 – залишено без розгляду. Також погоджено кандидатури для зарахування до кадрового резерву на 2009 рік на посади керівників юридичних служб 26 центральних органів виконавчої влади.

Міністерством юстиції здійснено перевірки стану організації правової роботи у Мінприроди, Мінтрансзв’язку, МОЗ та урядовому органі в системі МОЗ – Комітеті з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних хвороб, Держкомрибгоспі, Мінагрополітики. З метою з’ясування виконання МінЧорнобилем, Мінпраці, Мінпромполітики, Держкомрибгоспом, Держкомветеранів та Держкоархівів вимог п. 5 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації проведено перевірки у цих центральних органах.

Для підвищення професійного рівня працівників юридичних служб Міністерством юстиції організовано та проведено 12 занять постійно діючого семінару, на яких прочитано 16 лекцій. Узагальнено пропозиції щодо підвищення кваліфікації у 2010 році працівників юридичних служб центральних органів виконавчої влади, надані ними на виконання листа Мін’юсту, та передано Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції.

Для визначення рівня якості підготовки проектів нормативно-правових актів Міністерством юстиції щомісяця проводиться моніторинг нормопроектувальної діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Підготовлено також моніторинг за ІV квартал 2008 року, 2008 рік та І, ІІ квартали, І півріччя, III квартал 2009 року. Зроблено важливий крок на шляху до поліпшення якості юридичної експертизи проектів нормативно-правових актів юридичними службами центральних органів виконавчої влади: розроблено та затверджено наказом Мін’юсту від 31 березня 2009 року № 578/5 Форму висновку юридичної служби міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, урядового органу в системі міністерства та його територіальних (місцевих, регіональних) органів, місцевих державних адміністрацій за результатами проведення юридичної експертизи проекту нормативно-правового акта. Відповідно до моніторингу якості нормопроектувальної діяльності юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади за 11 місяців 2009 року із загальної кількості поданих проектів нормативно-правових актів лише 31% (за 11 місяців 2008 році – 40 %) погоджено без зауважень. Тому запровадження вищезазначеного документа дасть можливість посилити відповідальність керівників юридичних служб центральних органів виконавчої влади за якість підготовки проектів нормативно-правових актів, що надходять на правову експертизу до Мін’юсту. Центральним органам виконавчої влади надіслано листа щодо використання у роботі Форми висновку.

Щопівроку узагальнюється та надсилається центральним органам виконавчої влади для використання в роботі інформація щодо організації правової роботи.

Упродовж 2009 року надано 216 роз’яснень щодо застосування Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, підготовлено та направлено відповіді на 31 звернення фізичних та юридичних осіб.

Протягом 2009 року судово-експертними установами Міністерства юстиції виконано 92 884 експертизи, що у порівнянні з 2008 роком на 19,5 % менше. Зменшення кількості проведених експертиз, перш за все, пов’язано із зменшенням кількості замовлень з боку судових та правоохоронних органів і фізичних та юридичних осіб. Поряд з цим, спостерігається збільшення кількості складних, комплексних та комісійних досліджень, які призначаються правоохоронними органами, та великої кількості об’єктів дослідження і питань, що ставляться на вирішення експертів. Кількість експертиз, проведених із кримінальних справ, збільшилась на 2 182 (2009 рік – 29 374 експертизи, 2008 рік – 27 192 експертизи). Залишок невиконаних експертиз у 2009 році, які перейшли на 2010 рік, у науково-дослідних установах судових експертиз становить 10 096 експертиз (2008 рік – 11 108), з яких 4 308 експертиз у Київському інституті; з кримінальних справ – 4 273 (4 179), з яких 1 876 експертиз у Київському НДІСЕ. За підсумками роботи у 2009 році найбільша кількість експертиз виконана Одеським (понад 28 тисяч), Київським (понад 20 тисяч), Харківським (понад 18 тисяч) Донецьким (понад 15 тисяч) інститутами; з кримінальних справ - Київським (6 865), Харківським (6 604), Одеським (5 348), Донецьким (4 709) інститутами.

Проведено низку експертиз, які набули широкого резонансу у суспільстві.

Київським інститутом проведено почеркознавчі експертизи та експертизи відеозвукозапису, що були призначені Генеральною прокуратурою, за матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню голови Львівського апеляційного суду Зварича І. та інші експертизи; Харківським інститутом - комплекс експертиз за фактом вбивства інкасаторів та експертизу волокнистих матеріалів за фактом потрійного вбивства у м. Харкові; Одеським інститутом - 4 експертизи з дослідження спеціальних хімічних речовин (спецфарбників), призначені прокуратурами м. Одеси та Одеської області, з кримінальних справ за фактами одержання хабарів у особливо великих розмірах посадовими особами різних державних органів за продаж землі та інші експертизи; Донецьким НДІСЕ - 29 судово-психологічних експертиз, призначених прокуратурою, відносно порушення статті 166 Кримінального кодексу України за злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною батьками або особою, щодо якої встановлена опіка або піклування, та ін.; Кримським НДІСЕ - 25 експертиз із резонансних справ, зокрема, 3 експертизи з кримінальних справ по протиправному використанню земельних ресурсів південного берегу Криму; 19 експертиз по кримінальним справам за фактом вибуху житлового будинку № 67 по вул. Некрасова у м. Євпаторії та ін.; Дніпропетровським інститутом виконано комплекс будівельно-технічних експертиз, призначених прокуратурою Дніпропетровської області, з кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами управління ЖКГ, під час якої було досліджено 30 будинків у м. Дніпропетровську; почеркознавчі експертизи, призначені ГСУ МВС України у Дніпропетровській області, з кримінальної справи за фактом заволодіння грошовими коштами громадян України шляхом обману та зловживанням довірою ТОВ «Глобальна система тренінгів Дніпропетровськ», очолюваним Флетчером Робертом Томасом.

Здійснювався аналіз чинного законодавства з питань судової експертизи та вносились пропозиції щодо його удосконалення. Зокрема, видано накази Міністерства юстиції: «Про внесення змін до Порядку ведення державного Реєстру атестованих судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.04.1997 № 149/7» від 22 січня 2009 року № 91/5; щодо нормативної вартості однієї експертогодини у 2009 році з урахуванням індексу споживчих цін від 23 березня 2009 року № 250/7; щодо внесення змін до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертиз від 13 квітня 2009 року № 643/5; «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції від 08.10.98 № 53/5» від 1 червня 2009 року № 965/5; «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз» від 15 липня 2009 року № 1274/5; видано спільний наказ Міністерства юстиції та Фонду державного майна «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092» від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159

З метою удосконалення організації ведення діловодства у НДУСЕ Міністерства юстиції та приведення у відповідність до нормативно-правових актів підготовлено у новій редакції Інструкцію з діловодства у НДУСЕ Міністерства юстиції, яку затверджено наказом Мін’юсту від 24 грудня 2009 року № 2548/5;

Наказом Міністерства юстиції від 12 січня 2009 року № 14/7 утворено Житомирське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На даний час керівництвом Київського НДІСЕ вжито низку організаційних заходів щодо запровадження належної роботи новоствореного Житомирського відділення Київського інституту, зокрема, вирішено питання щодо виділення приміщення для розміщення відділення та проведено відповідний ремонт, розроблено та затверджено Положення про відділення, проведено облаштування приміщень відділення та оснащення його комп’ютерною технікою, сформовано кадровий склад співробітників. Відділення забезпечено методичною літературою, спеціальними виданнями з питань судово-експертної діяльності та експертним обладнанням. З метою надання методичної допомоги співробітникам відділення досвідченими експертами лабораторій Київського НДІСЕ надавались відповідні роз’яснення стосовно методики організації проведення досліджень, проводились семінарські заняття та рецензування висновків експертиз, складених співробітниками відділення;

З метою упорядкування роботи Харківського та Донецького НДІСЕ підготовлено у новій редакції Статути інститутів, які затверджено наказами Міністерства юстиції від 16 червня 2009 року № 1075/, від 1 жовтня 2009 року № 1763/5 та від 24 грудня 2009 року № 2549/5. Наказом Міністерства юстиції від 1 жовтня 2009 року № 1762/5 унесено зміни до Статуту Київського НДІСЕ.

Підготовлено проект Стандарту надання адміністративної послуги щодо присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям, що не працюють в державних спеціалізованих установах судових експертиз.

Розглянуто та підготовлено зауваження і пропозиції до низки законопроектів, проектів актів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади.

З метою підтримки з боку Держави судових експертів, що забезпечують правоохоронні та судові органи кваліфікованою судовою експертизою, та сприяння її розвитку і підняття рівня такої професії підготовлено пропозицію щодо встановлення у нашій державі професійного свята «Дня судового експерта», яку прийнято Президентом України В.Ющенком В.А. та 10 червня 2009 року видано Указ про встановлення професійного свята «Дня судового експерта».

З метою вирішення найважливіших питань розвитку судової експертизи, які мають міжвідомчий характер, Міністерством юстиції 6 лютого та 5 червня 2009 року проведено засідання Координаційної ради з проблем судової експертизи.

Здійснювався контроль за якістю проведення експертиз шляхом опрацювання карток про виконання повторних експертиз, що надходять до Міністерства юстиції. За звітний період експертними установами Мін’юсту проведено 429 (2008 рік - 367) повторних експертиз після установ Мін’юсту, МВС, СБУ, Міноборони, приватних судових експертів. Із загальної кількості повторних експертиз 182 (131) проведено після установ системи Мін’юсту, з них 26 (22) висновків не підтверджено.

Установами Мін’юсту виконується 66 наукових робіт (протягом 2008 року -70). Згідно із встановленими завданнями завершено у минулому році 36 (32) наукових робіт; апробовано - 42 (30); впроваджено в експертну практику – 41 (22). Найбільша кількість наукових розробок виконувалась Харківським (25) та Київським (15) інститутами. Організація та координація науково-дослідної роботи здійснювалась Управлінням і науково-консультативною та методичною радою з проблем судової експертизи (далі – НКМР), яка діє при Міністерстві юстиції та складається з 19 секцій певних видів судових експертиз і Президії. За звітний період організовано рецензування 32 заключних звітів науково-дослідних робіт у НДУСЕ, а також організовано підготовку і проведення 38 засідань весняних та осінніх секцій НКМР, які відбулися на базі науково-дослідних установ судових експертиз.

Здійснювалось наповнення Реєстру атестованих методик судових експертиз. Проаналізовано та систематизовано методики з криміналістичних видів експертиз, що застосовуються в експертній практиці з 40-их років минулого століття, які включено до Реєстру. Проводиться аналіз і систематизація існуючих методик з інженерно-технічних видів експертиз, запроваджених в експертну практику до створення зазначеного Реєстру. Проводиться робота щодо ведення державного Реєстру атестованих судових експертів та надається інформація з його фонду.

Організовано та проведено 8 засідань Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції (протягом 2008 року - 12), на яких присвоєно та підтверджено кваліфікацію судового експерта 247 фахівцям за різними видами експертних спеціальностей (299), відмовлено у присвоєнні і підтвердженні кваліфікації 40 фахівцям (43), 8 судових експертів притягнуто до дисциплінарної відповідальності (9).

Особлива увага Управлінням експертного забезпечення правосуддя приділялась розгляду звернень громадян. Протягом 2009 року опрацьовано 560 звернень (з яких 250 скарг і 310 заяв), що на 100 звернень більше у порівнянні з 2008 роком (460 звернень, з яких 189 скарг і 271 заява). У переважній більшості скарг порушувались питання щодо незгоди з висновками судових експертиз, перевищення строків проведення експертиз та на неправомірні дії експертів НДІ судових експертиз. У зв’язку з цим проводились перевірки фактів, викладених у зверненнях, та вживались відповідні заходи щодо їх усунення. Усім громадянам надавались відповіді та роз’яснення відповідно до чинного законодавства. Слід зазначити, що у багатьох випадках причинами перевищення встановлених строків є: велика завантаженість експертів; збільшення виїздів та відрядження на місця події; несвоєчасне виконання клопотань експертів органами, що призначають експертизи; незабезпечення органами, що призначають експертизу, доступу до об’єкту дослідження; складність та багатооб’єктність досліджень. Разом з тим, мають місце випадки несвоєчасного направлення судовими експертами клопотань до органу, що призначив експертизу, про надання додаткових матеріалів для проведення досліджень, зокрема у Київському НДІ судових експертиз. Так, протягом 2009 року до Міністерства юстиції на Київський НДІ судових експертиз надійшло 54 скарги (2008 рік - 45). В основному скарги надходили на дії експертів та порушення строків проведення експертиз. До обґрунтованих слід віднести скарги гр. Апушкіна В.Б. щодо неправомірних дій експерта, Заячковської О.М. щодо технічних помилок у висновку та невірних розрахунків завданої шкоди, Гніденко В.П. щодо зволікання строків проведення експертиз та інші.

З метою запровадження системи кваліфікаційного тестування осіб, які бажають самостійно на професійній основі здійснювати судово-експертну діяльність, здійснено опрацювання технічного завдання з розробки програмного забезпечення тестування експертів під час складання кваліфікаційного іспиту та Державним підприємством «Інформаційний центр» адаптовано готовий програмний продукт SunRav TestOfficePro.WEB, призначений для тестування; для проведення тестової експлуатації зазначеного програмного продукту Державним підприємством «Інформаційний центр» триває наповнення його бази даних варіантами тестових завдань, розроблених Управлінням спільно із НДУСЕ.

Слід окремо відмітити, що завдяки спільним зусиллям Міністерства юстиції, Львівського НДІ судових експертиз, Львівської обласної державної адміністрації та Львівської міської ради нарешті вирішено питання, яке не знаходило свого розв’язання протягом 10-ти років, щодо надання окремих приміщень Львівському НДІСЕ, зокрема прийнято рішення щодо передачі інституту 500 кв. м по вул. Городоцькій, 299 (де також розташовано ДВС Залізничного району м. Львова) та 515 кв. м по вул. Тесленка у м. Львові.

Протягом 2009 року мали місце випадки порушення кримінальних справ відносно судових експертів Харківського та Київського НДІ судових експертиз.

Так, у вересні 2009 року прокуратурою Автономної Республіки Крим порушено кримінальну справу щодо судового експерта Харківського НДІ судових експертиз Безвесільного В.Д. за ознаками злочину, передбаченого статтею 368 Кримінального кодексу України; Безвесільний В.Д. на даний час звільнився з інституту за власним бажанням. Вироком Соснівського районного суду м. Черкас від 16 квітня 2009 року у справі № 1-198/09 провідного бухгалтера Черкаського відділення Київського інституту Косенко С.В. визнано винною за частиною 2 статті 366, частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення державних коштів) та засуджено до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з фінансово-господарською діяльністю, на строк до 2 років (на підставі статті 75 КК України до засудженої застосовано іспитовий термін протягом 3-х років (без позбавлення волі).

17 липня 2009 року експерта Київського НДІСЕ з автотоварознавчих досліджень Петренка О.Л. було затримано правоохоронними органами під час отримання хабара (у розмірі 400 доларів США) та порушено кримінальну справу. У зв’язку з цим директором інституту Петренку О.Л. запропоновано звільнитись за власним бажанням. Випадки порушення чинного законодавства Петренком О.Л. під час складання висновків мали місце і у 2008 році.

Важливий напрям діяльності Міністерства юстиції - міжнародне співробітництво. У галузі міжнародно-правової діяльності: у 2009 році відбулось 4 міжнародні переговори (у 2008 році – 3): 3-5 березня у м. Абу-Дабі І раунд українсько - еміратських переговорів щодо підготовки проектів Договорів між Україною та Об’єднаними Арабським Еміратами: про видачу правопорушників; про взаємну правову допомогу у кримінальних справах; про правову допомогу у цивільних справах; 21-22 грудня у м. Каїрі (Єгипет) - ІІ раунд українсько-єгипетських переговорів з метою остаточного узгодження тексту проекту Договору між Україною та Арабською Республікою Єгипет про правову допомогу та правові відносини у цивільних справах, за результатами яких парафовано текст Договору; 30-31 березня та 26-27 жовтня у м. Києві з метою опрацювання проекту Угоди між Україною і Російською Федерацією щодо урегулювання питань юрисдикції та надання правової допомоги у кримінальних справах на період перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України проведено спільні засідання робочої групи з питань юрисдикції та правових аспектів функціонування Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України Підкомісії з питань функціонування Чорноморського Флоту Російської Федерації та його перебування на території України Українсько-Російської міждержавної комісії; забезпечено підписання 3 міжнародних договорів про правову допомогу (у 2008 році – 4): 27 квітня у м. Страсбурзі підписано Європейську конвенцію з питань усиновлення дітей (переглянуту); 12 червня у м. Києві - Договір між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання; 2 грудня у м. Києві - Договір між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про передачу засуджених осіб.

З метою набуття чинності міжнародними договорами про правову допомогу розроблено 8 законопроектів (у 2008 р. – 9). Забезпечено підготовку документів з метою супроводу керівництвом Мін’юсту 8 законопроектів у Верховній Раді (5). Проведено експертизу низки законопроектів, розроблених народними депутатами України. Розроблено також 11 проектів актів Президента України, 1 проект постанови Кабінету Міністрів України та 2 проекти наказів Мін’юсту (у 2008 році – 10, 0 та 4 відповідно).

У 2009 році організовано та проведено 3 засідання (у 2008 році – 4) Експертної групи з підготовки проектів міжнародних договорів України про правові відносини та правову допомогу у цивільних і кримінальних справах; за результатами розгляду опрацьовано 3 проекти документів (у 2008 році – 6): 8 та 22 квітня - з метою опрацювання питання підготовки пропозицій щодо ратифікації Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року; 20 жовтня – з метою опрацювання пропозицій, висловлених Російською стороною до проекту Угоди між Україною та Російською Федерацією з урегулювання питань юрисдикції і надання правової допомоги у кримінальних справах на період перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

За підсумками 2009 року договірно-правова база України у сфері правових відносин та правової допомоги у цивільних і кримінальних справах збільшилась на 2 міжнародні договори і складає: 63 двосторонніх і­­­­ 51 багатосторонній міжнародний договір.

У частині реалізації функцій Міністерства юстиції як Центрального органу з виконання міжнародних договорів України про правову допомогу та правові відносини у кримінальних та цивільних справах за 2009 рік забезпечено опрацювання документів, у т.ч. доручень/запитів/клопотань, що надходили відповідно до міжнародних договорів про правову допомогу:

з питань цивільного судочинства: - на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей надійшло 43 заяви (у 2008 - 39), з них: відмовлено (у тому числі судами) – 4 справи (13); вирішено (добровільне або за рішенням суду повернення дитини) – 7 справ (10); перебуває на розгляді у судах – 11 справ (9), триває опрацювання і підготовка для передачі до суду – 21 справи (7). Триває опрацювання і супровід справ по 58 заявах, з них: 38 заяв, що надійшли у 2009 році, 18 заяв, що надійшли у 2008 році і 2 заяви, що надійшли у 2007 році (у Верховному Суді України). За період 2007-2009 роки розглянуто судами України 9 справ. Триває розгляд судами України (першої інстанції, апеляційних судах, Верховному Суді України) – 17 справ. У 2009 році збереглася тенденція до збільшення кількості заяв на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Суттєво зросла кількість заяв, які стосуються повернення дітей в Україну. Протягом року їх надійшло 15 (у 2008 році – 2). У 2009 році було прийнято перше рішення про повернення незаконно утримуваної дитини з України в державу постійного проживання. На сьогодні триває його примусове виконання. Іноземними судами прийнято рішення про повернення дитини до України у 2 справах (у 2008 році - 1), відмовлено у поверненні дитини – 2 (1).

Робота по виконанню Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей проводиться спільно з Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі. Слід особливо відмітити ефективне та своєчасне виконання доручень на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей головними управліннями юстиції у Дніпропетровській, Житомирській, Сумській, Чернівецькій областях, у містах Києві та Севастополі, але варто також зазначити, що Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управлінням юстиції у Закарпатській і Черкаській областях інформація про результати розгляду справ надсилається на адресу Міністерства юстиції України несвоєчасно.

- на підставі Європейської конвенції про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми опіку – 1 запит (у 2008 році – 0); на підставі Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей – 2 запити (0); на підставі Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року - 2669 (4230); на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах 1965 року – 688 (335); на підставі Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних та комерційних справах 1970 року – 55 (37); на підставі Конвенції з питань цивільного процесу 1954 року – 7 (2); на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном 1956 року – 117 (37); на підставі двосторонніх договорів про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах – 701 (2500);звернень фізичних та юридичних осіб – 304 (293).

Загалом, за 2009 рік забезпечено опрацювання 4602 документів з питань цивільного судочинства (за 2008 - 7475).

Слід особливо відмітити ефективне та своєчасне виконання доручень у сфері цивільного судочинства Головним управлінням юстиції в Івано-Франківській, Житомирській, Полтавській, Київській областях, але необхідно також зазначити, що Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції у Луганській, Закарпатській областях інформація про результати виконання судових доручень та розгляду клопотань надсилається на адресу Міністерства юстиції України несвоєчасно. Така ситуація виникає у зв’язку з тривалим виконанням судами судових доручень та розглядом клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів;

з питань кримінального судочинства: на підставі Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року – 1659 документів (у 2008 році – 1566); на підставі Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року – 3694 (2686); на підставі Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах 1972 року - 64 (15); на підставі Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року –1163 (661); на підставі Конвенції про пошук, арешт, конфіскацію доходів, отриманих злочинним шляхом 1990 року - 7 (3); на підставі Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків 1970 року – 74 (9); на підставі Європейської конвенції про нагляд за умовно засудженими та умовно звільненими правопорушниками 1964 року – 1 (6).

Всього за 2009 рік забезпечено опрацювання 6662 документів з питань кримінального судочинства (за 2008 - 4946).

Робота по виконанню міжнародних договорів України з питань кримінального судочинства проводиться разом із головними управліннями юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі, у взаємодії з відповідними місцевими судами, органами прокуратури, внутрішніх справ та установами кримінально-виконавчої системи. Слід особливо відмітити ефективне та своєчасне виконання доручень при виконанні міжнародних договорів з питань кримінального судочинства головними управліннями юстиції у Донецькій, Дніпропетровській, Львівській, Луганській областях.

Системних проблем у діяльності територіальних органів юстиції у визначеній сфері немає, всі поточні питання, що виникають, вирішуються в робочому порядку.

У зв’язку із запровадженням безпосередніх зносин органів юстиції України з іноземними установами юстиції на підставі статті 5 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї, наказом Міністерства юстиції № 366/5/26 від 27 лютого 2009 року внесені зміни до Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень.

25 лютого 2009 року з працівниками територіальних управлінь юстиції у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції проведено навчання щодо виконання Україною двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів у сфері цивільного та кримінального судочинства та застосування вищезгаданої Інструкції.

Крім того, у порядку консультацій центральних органів з виконання Договору між Україною та Угорською Республікою про правову допомогу у цивільних справах 2001 року та Договору між СРСР та УНР про надання правової допомоги у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1958 року 18 та 19 травня у м. Києві проведено робочу зустріч українських та угорських експертів.

З метою обговорення співпраці у конкретних справах та вироблення шляхів подолання проблемних питань застосування конвенції Ради Європи 29-30 жовтня у м. Києві проведено ІІ раунд двосторонніх консультацій експертів центральних органів Чехії та України з виконання європейських конвенцій у сфері міжнародно-правового співробітництва у кримінальних справах.

25 листопада проведено зустріч представників Міністерства юстиції з офіцерами поліції із зв’язків при Посольствах закордонних держав в Україні з метою ознайомлення з функціями Міністерства юстиції у міжнародному правовому співробітництві та налагодження безпосередніх контактів з метою покращення виконання міжнародних запитів у рамках міжнародних договорів про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах.

У частині виконання функцій Національного органу України для сприяння контактам з Постійним бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права забезпечено опрацювання і підготовку інформації по 1 запитальнику, розповсюдженим Постійним Бюро ГК МПП у рамках підготовки до засідання Спеціальної комісії з питань імплементації Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року та Протоколу про право, що застосовується до зобов’язань про утримання, 2007 року.

Забезпечено роботу з поглиблення співробітництва з іншими міжнародними організаціями. У рамках співробітництва Міністерства юстиції України з Українсько-європейським консультативним центром (UEPLAC) проведено 2 заходи: 12-14 травня проведено робочі зустрічі П.Бітона - експерта, тренера UEPLAC, консультанта Гаазької конференції з міжнародного приватного права - з представниками Міністерства юстиції та забезпечено організацію низки зустрічей із суддями України з метою ознайомлення з практикою виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей; 29 червня - 3 липня у м. Гаазі (Королівство Нідерландів) представником Мін’юсту взято участь у семінарі «Застосування Гаазької конвенції щодо цивільно-правових аспектів міжнародного викрадення дітей» за підтримки UEPLAC.

14-20 червня у м. Гаазі (Королівство Нідерландів) представником Міністерства юстиції взято участь у семінарі з поглибленого вивчення міжнародного публічного і приватного права на тему «Захист прав дітей у міжнародному праві», що проводився в Академії міжнародного права.

У рамках українсько-німецького співробітництва між Міністерством юстиції України та Федеральним міністерством юстиції Федеративної Республіки Німеччина за підтримки Німецького фонду міжнародного правового співробітництва проведено 2 заходи: 19 жовтня у м. Києві семінар для суддів, присвячений питанням застосування Гаазької Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року; 20 жовтня у м. Києві міжміністерські консультації представників Мін’юсту України та Федерального міністерства юстиції Федеративної Республіки Німеччина, присвячені питанням застосування Гаазької Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року.

13 листопада проведено робочу зустріч з представниками Посольства Польської Республіки в Україні з метою обговорення питань виконання положень Гаазької Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року.

3-7 листопада представниками Мін’юсту взято участь у навчальному візиті до м. Ліссабон (Португалія) у рамках Програми TAIEX з метою ознайомлення з системою забезпечення міжнародного співробітництва у сфері кримінального судочинства Португалії.

У 2009 році забезпечено участь фахівців Мін’юсту у роботі 2 робочих органів Ради Європи (у 2008 – 3); взято участь у: 16-20 березня у м. Страсбурзі - у 38-му пленарному засіданні Комітету експертів РЄ з сімейного права та 7-й Європейській конференції з питань сімейного права «Міжнародна сімейна медіація»; 12-16 жовтня у м. Страсбурзі - у 58-му пленарному засіданні Європейського комітету з проблем злочинності (CDPC).

У 2009 році здійснено правову експертизу проектів міжнародних договорів України - 782 (у 2008 році – 765); проектів нормативно-правових актів України, пов’язаних із набранням чинності та наданням повноважень на підписання міжнародних договорів - 164 (897); підготовлено висновків щодо визначення виду внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності міжнародними договорами України, - 133 (112); надано юридичних висновків щодо набрання чинності кредитними (гарантійними) договорами України з МБРР, ЄБРР та ЄІБ – 4 (8).

З 21 по 23 жовтня 2009 року в Україні відбулася сесія Форуму Ради Європи «За майбутнє демократії», під час якої проходили засідання «Європейські перспективи» та засідання на високому рівні «Майбутнє виборів», які відбувалися під головуванням Міністра юстиції Оніщука М.В.

Міністерством юстиції у 2009 році розпочато щорічне звітування щодо виконання Постанови Верховної Ради від 16 січня 2009 року № 893 «Про спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Стан дотримання Україною міжнародних стандартів у галузі прав і свобод людини».

Спільно із заінтересованими органами виконавчої влади розроблено План заходів, спрямованих на імплементацію рекомендацій Робочої групи з безпідставних затримань Ради ООН з прав людини за результатами її офіційного візиту в Україну 22 жовтня – 5 листопада 2008 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів від 5 червня 2009 року № 9251/14/1-08. Перше звітування заплановано на 1 лютого 2010 року.

У листопаді 2009 року проведено низку заходів, присвячених відзначенню 20-ї річниці ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, зокрема, розміщено банер на офіційній веб-сторінці з посиланням на офіційні документи ООН у галузі захисту прав дитини та організовано інформаційний стенд з цієї тематики.

У зв’язку з відзначенням Міжнародного дня боротьби з ліквідацією насильства по відношенню до жінок 25 листопада 2009 року Міністерство юстиції приєдналося до кампанії «16 днів активізму проти ґендерного насильства»; на офіційній сторінці Міністерства юстиції було розміщено інформаційні матеріали щодо подолання ґендерного насильства в Україні та світі.

З метою забезпечення імплементації міжнародного гуманітарного права 18 грудня 2009 року Міністром юстиції, Головою Комісії з імплементації в Україні міжнародного гуманітарного права затверджено План заходів щодо імплементації резолюцій, прийнятих у ході 30-ї Міжнародної конференції Червоного Хреста та Червоного Півмісяця (листопад 2007 року, м. Женева).

У сфері міжнародного міжвідомчого співробітництва проведено роботу щодо узгодження текстів проектів міжнародних міжвідомчих договорів Міністерства юстиції України про співробітництво з Міністерствами юстиції Італійської Республіки, Боснії та Герцеговини, Індії, Китайської Народної Республіки. Підготовлено до підписання Угоди про співробітництво між Міністерством юстиції України та Міністерствами юстиції Королівства Іспанія, Республіки Македонія, Грецької Республіки, Алжирської Народної Демократичної Республіки. У 2009 році підписано: 23 січня 2009 року у м. Чернігові - Угоду про співробітництво у галузі судової експертизи між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Білорусь; 9 квітня 2009 року у м. Мінську - Програму співробітництва між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Білорусь на 2009-2010 роки; 19 листопада 2009 року у м. Києві - Угоду про співробітництво між Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Грузії.

Забезпечено протокольний супровід 74 зустрічей керівного складу та фахівців Міністерства юстиції; підготовку та оформлення документів на закордонні службові відрядження 134 представників Міністерства юстиції.

Міністерству юстиції та його територіальним органам належить визначальна роль у реалізації права людини на об’єднання. Утворені державою можливості для реалізації цього права мають безпосередній вплив на формування громадянського суспільства.

Міністерством юстиції створена правова база для відкритого доступу до інформації про легалізовані в Україні громадські формування: політичні партії та їх структурні утворення, громадські та благодійні організації, третейські суди тощо. Наказом Міністерства юстиції від 19.12.2008 № 2226/5 затверджено Положення про Єдиний реєстр громадських формувань. Створено програмне та технологічне забезпечення цього Реєстру, здійснюється його систематичне ведення. На офіційному веб-сайті Мін’юсту та на сайтах головних управлінь юстиції (відповідних облдержадміністрацій) створено рубрику «Єдиний реєстр громадських формувань». З жовтня минулого року через веб-сайт Мін’юсту до Єдиного реєстру громадських формувань уже звернулося 8 тисяч користувачів.

У жовтні 2009 року наказом Міністерства юстиції керівний склад головних управлінь юстиції у чотирьох областях (Харківській, Київській, Одеській, Запорізькій) та м. Києві було попереджено про недопущення неналежного виконання доручень Міністерства юстиції. Йшлося про надання Міністерству цими головними управліннями недостовірної, не перевіреної належним чином інформації про легалізацію місцевих осередків міжнародної громадської організації. Ця ситуація ще раз підтвердила важливість і своєчасність запровадження Єдиного реєстру громадських формувань, а також необхідність його удосконалення.

Для якісного, системного, безперебійного функціонування Єдиного реєстру громадських формувань та забезпечення його розвитку необхідне покращення матеріально-технічного забезпечення. Потреба у комп’ютерній техніці реєстраторів головних управлінь юстиції становить 594 комп’ютерні робочі місця. Міністерство юстиції надало відповідні пропозиції до проекту Закону «Про Державний бюджет України на 2010 рік», звернулося за допомогою до спонсорських організацій.

Забезпечуючи права громадян на свободу об’єднання, Міністерство у 2009 році легалізувало 246 громадських організацій (у 2008 - 237), а також зареєструвало (взяло до відома) зміни і доповнення, внесені до статутних документів 275 громадських формувань (322), зареєструвало символіку 43 громадських формувань (28), зареєструвало 5 постійно діючих третейських судів (10), 42 благодійні організації (52), 12 політичних партій (20). Територіальні органи юстиції легалізували близько 3 тис. місцевих об’єднань громадян (у 2008 – понад 2,5 тис.), близько 1,4 тис. (понад 1 тис.) місцевих осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, зареєстрували понад 650 місцевих благодійних організацій (понад 700), близько 4 тис. (близько 5 тис.) структурних утворень політичних партій та легалізували шляхом письмового повідомлення про утворення понад 18 тис. (13 тис.) первинних осередків політичних партій. За реєстрацію політичних партій, об’єднань громадян та благодійних організацій Міністерством юстиції та його територіальними органами до Державного бюджету України стягнуто 187 425 гривень.

Найвагоміша питома частка загалу легалізованих/зареєстрованих громадських формувань належить громадським організаціям. Найбільш активно у 2009 році створювались: фізкультурно-спортивні (24%), професійного спрямування (17%), правозахисні (12%), молодіжні (10%), ветеранів та інвалідів (9%) та культурно-просвітницькі організації (6%).

Дещо меншу, але досить значну нішу у громадському житті країни займають благодійні організації, діяльність яких спрямована на поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги.

Проте найвиразніше суспільно-політична активність громадян виявляється у створенні та діяльності політичних партій та їх структурних утворень. Політичні партії є центром кристалізації політичних інтересів, засобом контролю за діяльністю уряду, розвитку демократії, громадянського суспільства, формування громадської думки.

У вересні 2009 року Міністерством юстиції спільно з філософським факультетом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського з ініціативи та за участю Міжнародної наукової громадської організації «Міжнародна Академія духовних наук» підготовлено та проведено Міжнародну наукову конференцію «Розвиток громадянського суспільства: духовність і право». Резолюція Конференції передбачає, серед іншого, кроки на об’єднання зусиль громадських організацій, інших інститутів громадянського суспільства, науки та держави у спільній боротьбі за повноцінне виживання народу в умовах глобальної кризи цивілізації, за гармонійний розвиток соціуму, економіки, культури, науки, освіти і правової системи. Резолюція доведена до відома Президента України, органів виконавчої влади, наукових організацій та інститутів громадянського суспільства для спільного вирішення суспільно важливих завдань. Міністерство юстиції планує продовжити у 2010 році практику проведення правоосвітніх заходів для інститутів громадянського суспільства спільно з головними управліннями юстиції.

Через фіксацію зростання чи зменшення кількості утворених і легалізованих об’єднань громадян, інших громадських формувань можна оцінити стан формування громадянського суспільства в Україні. У минулому році найбільша кількість громадських формувань легалізована/зареєстрована головними управліннями юстиції у м. Києві, Харківській області, Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції у Донецькій, Одеській, Дніпропетровській, Запорізькій, Львівській, Луганській областях, м. Севастополі. Серед районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції найбільше громадських формувань легалізували територіальні управління у Вінницькій, Київській, Хмельницькій, Рівненській, Харківській, Івано-Франківській, Дніпропетровській, Житомирській, Черкаській областях та в Автономній Республіці Крим.

Міністерство юстиції не ототожнює кількісні показники з якісними, оскільки завантаженість управлінь юстиції є явищем суб’єктивним і залежить від рівня громадсько-політичної активності громадян в конкретному регіоні, від демографічного фактору. Разом з цим, показник кількості легалізованих громадських формувань тісно пов’язаний з іншими факторами у діяльності територіальних органів юстиції. Так, головними управліннями юстиції упродовж 2009 року відмовлено в легалізації понад 800 громадських формувань (у 2008 році 800). Територіальними управліннями юстиції відмовлено засновникам близько 250 громадських формувань (400). Найбільшу кількість відмов протягом 2009 року підготували головні управління у Київській, Черкаській, Одеській, Одеській, Львівській та Дніпропетровській областях, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, а також територіальні управління юстиції у Дніпропетровській, Миколаївській, Рівненській, Одеській та Київській областях.

Міністерство юстиції та його територіальні органи проводять значну роботу, спрямовану на уникнення відмов у легалізації/реєстрації громадських формувань. Так, у приміщенні Міністерства та у приміщеннях управлінь юстиції наявні інформаційні стенди, на яких розміщені: зразки та переліки документів, які подаються до заяви про реєстрацію об’єднань громадян; витяги із нормативно-правових документів, що регламентують питання легалізації об’єднань громадян. На веб-сайтах Мін’юсту, головних управлінь юстиції, райдержадміністрацій розміщено основні положення законів України, що регулюють порядок легалізації (реєстрації) об’єднань громадян, переліки документів, які подаються для їх легалізації (реєстрації). Крім цього, розміщено актуальні списки об’єднань громадян, легалізованих (зареєстрованих) управліннями юстиції в установленому законом порядку для запобігання відмовам на підставі наявної назви.

Головними, районними, міськими та міськрайонними управліннями юстиції проводиться робота щодо роз’яснення чинного законодавства з питань легалізації об’єднань громадян: проведено 1300 виступів у ЗМІ, зустрічей, семінарів, засідань «круглих столів» із представниками громадських організацій, політичних партій. Найактивніше працюють у цьому напрямку територіальні управління юстиції у Донецькій, Херсонській, Сумській, Львівській областях, м. Севастополі, Чернівецькій, Миколаївській та Одеській областях.

Результативним заходом для попередження відмов у реєстрації громадських формувань є щотижневий особистий прийом громадян, під час якого надаються всі необхідні роз’яснення щодо порядку підготовки документів на легалізацію/реєстрацію. Упродовж минулого року проведено 9,5 тис. таких консультацій. Найбільше громадян отримали консультації в управліннях юстиції у Харківській, Вінницькій, Донецькій, Одеській областях, м. Севастополі, Черкаській, Київській, Херсонській, Львівській областях та в Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим.

На виконання контрольних повноважень, визначених статтею 25 Закону «Про об’єднання громадян», упродовж 2009 року при розгляді документів громадських формувань щодо внесення змін до їх статутних документів Мін’юстом перевірено додержання статутних положень 337 об’єднаннями громадян та іншими громадськими формуваннями. За результатами перевірок встановлено, що діяльність 275 (82% від перевірених організацій) об’єднань громадян, інших громадських формувань відповідає вимогам законодавства України та положенням їх статутів. У статутній діяльності діяльності 62 (18% від перевірених організацій) виявлено порушення норм законодавства та їх статутів. Зазначеним організаціям вказано на порушення та відмовлено у реєстрації (погодженні) змін до статутних документів.

Територіальними органами юстиції у 2009 році перевірено статутну діяльність близько 9 тис. об’єднань громадян (у 2008 – 7,3 тис. ), винесено 572 попередження (730). Найактивніше ця робота проводиться головними управліннями юстиції у Запорізькій, Черкаській, Донецькій, Одеській, Житомирській, Кіровоградській, Миколаївській областях та у м. Києві. Першими у рейтингу здійснення контрольних повноважень є районні, міські, міськрайонні управління юстиції у Житомирській, Одеській, Донецькій, Київській, Миколаївській та Полтавській областях. За результатами перевірок із загальної кількості перевірених легалізуючими органами у 2009 році громадських формувань (9 тис.) відсутні за адресою місцезнаходження близько 1,3 тис. (14,5 % від перевірених організацій), про що складено відповідні акти; отримали рекомендації, попередження про необхідність приведення діяльності у відповідність до законодавства та положень статуту близько 1,4 тис. (15,5%) громадських формувань. Після проведення управліннями юстиції відповідних заходів до них звернулася лише п’ята частина (понад 500) організацій, які розшукувались або у діяльності яких були виявлені порушення.

Із наведеного можна зробити висновок про необхідність інтенсифікації контролю за статутною діяльністю об’єднань громадян.

Міністерство юстиції здійснило перевірку наявності легалізованих місцевих осередків у всеукраїнських громадських організаціях інвалідів; за результатами перевірки надано інформацію Мінпраці та листи всеукраїнським громадським організаціям інвалідів щодо необхідності узгодити діяльність організацій із законодавством України.

Міністерство юстиції здійснює контроль за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії. Упродовж 2009 року проведено планові та позапланові перевірки 66 політичних партій. За результатами перевірок встановлено, що більшість із цих політичних партій (49) загалом виконують вимоги Конституції та законів України, своїх статутів. У статутній діяльності 17 партій виявлено типові недоліки. Йдеться про порушення порядку формування делегатського складу з’їздів, конференцій міськими, районними, обласними організаціями партій, неповідомлення структурними утвореннями партій управлінням юстиції про зміну керівних органів та їх місцезнаходження; невиконання частини шостої статті 11 Закону «Про політичні партії в Україні» щодо утворення районних, міських (у містах обласного значення), районних у мм. Києві та Севастополі та первинних організацій тощо. Встановлено, що 8 партій цієї норми не виконали. У зв’язку з цим Міністерство юстиції звернулося до Окружного адміністративного суду у м. Києві з поданнями про анулювання реєстраційних свідоцтв цих 8 партій.

За результатами узагальнення інформації головних управлінь юстиції виявлено, що у діяльності головних та територіальних управлінь юстиції існують проблеми 4 типів, це, насамперед:

1. Проблеми суб’єктивного характеру, тобто проблеми якісного виконання доручень та застосування методичних рекомендацій Міністерства і головних управлінь юстиції, недосконале знання працівниками районних (міськрайонних) управлінь юстиції чинного законодавства з питань легалізації об’єднань громадян, а також неуважність під час його застосування. Цих проблем можливо реально уникнути шляхом посилення контролю за діяльністю органів юстиції з боку Міністерства та головних управлінь юстиції.

2. Проблеми об’єктивного характеру, пов’язані з недосконалістю законодавства України. Ці проблеми узагальнюються і будуть вирішені через прийняття відповідних законів «Про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні», «Про громадські організації» тощо. Також ці проблеми вирішуються шляхом розроблення методичних рекомендацій. З метою надання практичної допомоги головним та територіальним управлінням юстиції Міністерством юстиції підготовлено та надіслано головним управлінням юстиції для використання у роботі Методичні рекомендації щодо виконання Міністерством юстиції та його територіальними органами визначених законодавством контрольних повноважень у сфері діяльності політичних партій.

3. Кадрове забезпечення головних та територіальних управлінь юстиції з питань легалізації об’єднань громадян. У більшості головних управлінь юстиції немає окремого відділу легалізації. Як правило, відділ веде 3-4 напрямки роботи, а з питань легалізації працює 1-2 спеціалісти. Надзвичайно складна ситуація у цьому питанні склалась у територіальних управліннях юстиції, де всі напрямки роботи здійснює сам начальник управління юстиції або 1 (максимум 2) спеціалісти. Наприклад, територіальними управліннями юстиції упродовж 2009 року лише первинних місцевих осередків політичних партій легалізовано шляхом повідомлення про створення понад 18 тис. На проведення правової експертизи, прийняття та оформлення рішення законодавством відведено 3 години. А іноді одночасно надходить близько 70 заяв. Такий стан справ негативно впливає на якість виконання функції, збільшує ризики прийняття необґрунтованих, незаконних рішень, порушення строків розгляду документів, порушення прав і свобод громадян. Інший бік проблеми - збільшення робочого навантаження на спеціалістів («один за двох») без належного матеріального заохочення. З огляду на викладене, рекомендується начальникам головних управлінь регулювати кадрову політику у цьому напрямку з урахуванням зменшення/збільшення навантаження на спеціалістів, кадрово посилювати навантажені територіальні органи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, здійснювати у межах республіки, області, міста перерозподіл працівників у межах граничної чисельності. Позитивно вплине на кадрову ситуацію впровадження механізмів внутрішньої ротації працівників для посилення «слабких» територій, обміну досвідом тощо. Також, на нашу думку, ці проблеми слід врахувати кадровим підрозділам при формуванні державного замовлення вищим навчальним закладам на підготовку спеціалістів для органів юстиції; під час організації та проведення перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів юстиції; під час проведення співбесід з кандидатами на посади керівників територіальних органів юстиції.

4. Матеріально-технічне забезпечення головних та територіальних органів юстиції. Головні управління юстиції, як правило, забезпечені оргтехнікою, можливістю доступу до електронних правових баз даних тощо. Набагато складніша ситуація у територіальних органах юстиції. Потреба у комп’ютерній техніці реєстраторів територіальних в областях, АРК, мм. Києві та Севастополі управлінь юстиції становить 594 комп’ютерні робочі місця. Ця проблема потребує особливої уваги з огляду на потребу безперешкодного функціонування Єдиного реєстру громадських формувань.

Інформативною є статистика державної реєстрації друкованих засобів масової інформації. Міністерством юстиції за 2009 рік зареєстровано (перереєстровано) 1209 друкованих ЗМІ з регіональною, загальнодержавною та/або зарубіжною сферою розповсюдження (за 2008 рік – 1123). З них виключно газет – 262 (264), 947 видань журнального типу (859) та 30 інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності (13). За державну реєстрацію друкованих ЗМІ та ІА Мін’юстом до Державного бюджету України стягнуто 1 мільйон 130 тисяч 033 гривні. Головними управліннями юстиції зареєстровано (перереєстровано) 1046 друкованих ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження (1273). З них виключно газет – 829 (952) та 217 видань журнального типу (321). Загальна кількість друкованих ЗМІ, зареєстрованих (перереєстрованих) Міністерством юстиції та його територіальними органами у 2009 році, становить – 2255 видань (2396). Протягом 2009 року виключно українською мовою зареєстровано 427 видань (436), українською і російською (змішаними мовами) – 1034 (1220), виключно російською – 267 видань (334). Більшість видань зареєстровано з інформаційною направленістю, друге місце займають рекламні друковані ЗМІ, третє - видання для дозвілля та видання загальнополітичної спрямованості, потім наукові видання, довідкові та з питань економіки і бізнесу.

Найвище навантаження за кількістю зареєстрованих друкованих ЗМІ на працівників територіальних управлінь юстиції спостерігається у Донецькій області, Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Харківській, Київській та Запорізькій областях.

Серед основних проблемних питань, які виникають при здійсненні процедури державної реєстрації, можна виділити такі:

- проблемні питання виникають при реєстрації друкованого ЗМІ та при перереєстрації: зміна засновника (складу співзасновників) повинна оформлятися угодою між засновником (співзасновниками) і його правонаступником, укладеною відповідно до вимог цивільного законодавства України. Однак, угода подається на реєстрацію не посвідчена нотаріально, оскільки нотаріуси відмовляються засвідчувати вищезазначений документ;

- невизначеність контрольних функцій у реєструючого органу при порушенні засновниками (співзасновниками) норм Закону «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»;

- невизначеність строку та відсутність місця для зберігання контрольних примірників.

Дані проблемні питання та інші існуючі прогалини законодавства в інформаційній сфері планується вирішити шляхом внесення змін до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

З прийняттям Закону «Про внесення змін до Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» №1062-VI від 4 березня 2009 року (набрав чинності 31 березня 2009 року) функції Уповноваженого органу з державного регулювання діяльності бюро кредитних історій передано від Міністерства юстиції до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг.

З метою удосконалення регулювання відносин, пов’язаних зі здійсненням державної реєстрації актів цивільного стану Мін’юстом розроблено проект Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Він визначає систему органів державної реєстрації актів цивільного стану, правові та організаційні засади їх діяльності. Потреба у розробці законопроекту виникла у зв’язку з тим, що на даний час порядок державної реєстрації актів цивільного стану регулюється застарілими нормативно-правовими актами, а саме, положеннями розділу V «Акти громадянського стану» Кодексу про шлюб та сім’ю України, що зберігає свою чинність у частині, що не суперечить Сімейному кодексу України, до прийняття спеціального закону. Засади діяльності органів реєстрації актів цивільного стану на даний час визначені Законом «Про органи реєстрації актів громадянського стану», прийнятим ще у 1993 році (останні зміни було внесено до нього у 2002 році). Вказані законодавчі акти потребують приведення у відповідність з положеннями Цивільного та Сімейного кодексів України. Крім того, проект спрямований на вирішення нагальної на даний час проблеми – неможливості укладання повторного шлюбу особами, що відбувають покарання в установах виконання покарань, та з якими розлучились дружина (чоловік) відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Сімейного кодексу України. З цією метою вносяться зміни до Цивільного, Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України, а також до Закону «Про нотаріат». 14 квітня минулого року законопроект (р. №2673 від 19 червня 2008 року) прийнято парламентом за основу, а 6 червня 2009 року парламентським Комітетом з питань правової політики прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його у другому читанні.

У зв’язку з прийняттям змін до Закону «Про державну статистику» розроблено наказ Міністерства юстиції від 18 жовтня 2009 року № 1822/5 «Про затвердження форм звітності з питань реєстрації актів цивільного стану та Інструкції про ведення звітності відділами реєстрації актів цивільного стану».

Основна увага приділялась правовому врегулюванню питань, пов’язаних із функціонуванням Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Підготовлено накази Міністерства юстиції від 12 лютого 2009 року № 257/5, від 18 серпня 2009 року № 1487/5, що стосувались змін до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Вживались заходи щодо забезпечення ефективного функціонування Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Вирішувались питання щодо удосконалення програмного забезпечення Реєстру, новою версією якого враховано практичні пропозиції територіальних органів РАЦС, зміни виборчого законодавства. До словника вулиць населених пунктів України у Реєстрі внесено відомості органів місцевого самоврядування, подані адміністратору Реєстру. Це, безперечно, забезпечило ефективну діяльність відділів реєстрації актів цивільного стану. Підготовлені та направлені головним управлінням юстиції директивні листи стосувались окремих роз’яснень щодо порядку внесення відомостей до Реєстру, реалізації наказу Міністерства юстиції щодо роботи відділів реєстрації актів цивільного стану у випадках відсутності доступу до Реєстру. Здійснювався постійний моніторинг функціонування Реєстру. За результатами аналізу інформацій головних управлінь юстиції встановлено наявність у 2009 році окремих фактів відсутності доступу реєстраторів до Реєстру. Причини, що перешкоджали роботі відділів реєстрації актів цивільного стану у Реєстрі, у більшості випадків (87 %), були пов’язані з відсутністю зв’язку з сервером, а також за обставин відсутності електропостачання, стихійного лиха, пошкодження лінії зв’язку (13%). Своєчасне врегулювання наказом Міністерства юстиції від 12 лютого 2009 року № 257/5 порядку реєстрації актів цивільного стану у наведених ситуаціях забезпечило виконання завдань органів реєстрації актів цивільного стану по реєстрації актів цивільного стану та реалізації прав громадян на отримання документів. У 2009 році при випадках відсутності доступу до Реєстру складено 1597 актових записів цивільного стану, видано 746 витягів з Реєстру для отримання допомоги та 463 повторних свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану. Слід зазначити, що за 2009 рік відсутні регіони, у яких Реєстр функціонував безперебійно. Найбільшу кількість випадків відсутності доступу до Реєстру встановлено у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Харківській областях, найменшу у Хмельницькій, Черкаській, Волинській, Полтавській, Вінницькій, Запорізькій, Рівненській, Луганській, Київській, Миколаївській областях, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів від 22 серпня 2007 року № 1064 (зі змінами) працівники відділів РАЦС протягом 4-5 років, в залежності від кількості наявних архівних книг реєстрації актів цивільного стану, мають внести до Реєстру 382 098 книг реєстрації актів цивільного стану за період 1995-1950 років. Всього за 2009 рік внесено 21 174 книги (6 % від загальної кількості книг реєстрації актів цивільного стану та 25 % від кількості книг, що необхідно було внести у 2009 році, виходячи із строків, визначених Інструкцією з ведення Реєстру). Заслуговує уваги те, що за вимогами Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесення архівного фонду до Реєстру відбувається у кожному випадку видачі повторного свідоцтва про реєстрацію акту цивільного стану, внесенні змін до актового запису, його анулюванні, направленні копії актового запису цивільного стану. Таким чином, на даному етапі йде процес формування архівних даних у Реєстрі не тільки за період 1995-1950 років. За наслідками проведених аналізів стану внесення архівних відомостей встановлено, що завдяки проведеним заходам у всіх без винятку регіонах спостерігається тенденція щодо збільшення внесених архівних відомостей. Найбільшу кількість книг внесено до Реєстру у Вінницькій області (41 % до кількості книг, яку необхідно було внести за рік (1 491 книга), Луганській - 39 % (1 645), Сумській - 38 % (1 032), Кіровоградській - 37 % (783), Волинській - 29 % (633), Харківській - 25 % (1 431), Херсонській - 25 % (676). Найменшу кількість книг внесено до Реєстру у м. Києві -10 % (277), м. Севастополі - 12 % (67), Чернівецькій області - 12 % (198), Рівненській - 14 % (264). Щорічні показники внесення книг реєстрації актів цивільного стану до Реєстру виконано лише відділами реєстрації актів цивільного стану Львівської області (внесено 3830 книг). У 2009 році за неналежну організацію роботи по внесенню архівного фонду до Державного реєстру актів цивільного стану громадян головними управліннями юстиції притягнуто до дисциплінарної відповідальності начальників підпорядкованих відділів реєстрації актів цивільного стану (Луганська область – 1, м. Київ – 10). Крім того, попереджено про недопущення низьких показників при внесенні архівних даних до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (Донецька, Луганська, Чернівецька області). Завданням поточного року для всіх територіальних управлінь юстиції є обов’язкове виконання щорічних показників внесення книг реєстрації актів цивільного стану до Реєстру.

Відділами реєстрації актів цивільного стану забезпечено виконання законів «Про Державний реєстр виборців», «Про вибори Президента України».

29 липня 2009 року за №790 прийнято постанову Кабінету Міністрів «Про внесення змін до типових положень про орган (відділ) ведення державного реєстру виборців та про регіональний орган (відділ) адміністрування Державного реєстру виборців», проект якої розроблено Мін’юстом.

Розроблено проект постанови Кабінету Міністрів «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 року № 868». Запропоновані проектом постанови зміни стосуються: утворення органу (відділу) адміністрування Державного реєстру виборців в Автономній Республіці Крим у складі Управління справами – апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим; зміни назв рішень, що видаються органами (відділами) ведення Державного реєстру виборців; встановлення доступу органу (відділу) адміністрування Державного реєстру виборців до статистичних відомостей Реєстру в режимі читання; унормування призначення та звільнення з посад керівників та працівників органів (відділів) ведення та адміністрування Державного реєстру виборців тощо. На засіданні Урядового комітету з питань економічної політики від 5 листопада 2009 року № 40 прийнято рішення схвалити проект постанови, виклавши назву в такій редакції «Про внесення змін до типових положень про орган (відділ) ведення Державного реєстру виборців та про регіональний орган (відділ) адміністрування Державного реєстру виборців», доручивши Мін’юсту провести додаткові консультації з ЦВК. Прийнято відповідну постанову Кабінету Міністрів від 11 листопада 2009 року № 1198.

Підготовлено наказ Міністерства юстиції від 15 липня 2009 року № 1261/5, яким контроль та персональну відповідальність за належне подання відділами РАЦС відомостей про виборців покладено на начальників головних управлінь юстиції. На виконання положень даного наказу організовувались та проводились наради керівництва Мін’юсту та керівництва Центральної виборчої комісії для розв’язання окремих проблемних питань, що виникали у ході співпраці територіальних органів юстиції та органів ведення Державного реєстру виборців. Підготовлено та направлено ряд звернень до Центральної виборчої комісії, зокрема щодо необхідності офіційного надання програмного забезпечення для перевірки відомостей про виборців, затвердження правил заповнення форм подань відомостей про виборців. Звернення до ЦВК також стосувались необхідності отримання роз’яснень розпорядника Державного реєстру виборців щодо обов’язковості включення до подань про виборців відомостей про осіб, відносно яких відсутня інформація щодо реєстрації місця проживання (перебування); відомостей про осіб, смерть яких настала більше року тому. Окремо було порушено перед Центральною виборчою комісією питання щодо включення до форм подань про виборців тільки тих відомостей, що наявні в актових записах цивільного стану. Водночас, наголошувалось та було предметом спільного обговорення питання подання відомостей про виборців до органу ведення Реєстру виборців за територіальним розташуванням відділу реєстрації актів цивільного стану. Дане питання порушувалось, оскільки направлення таких відомостей поштовим зв’язком до органів ведення Реєстру за останнім місцем проживання особи – виборця потребувало певних коштів на оплату таких послуг. Разом з тим, було підготовлено звернення до Мінтрансзв’язку щодо сприяння працівниками українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» представникам підпорядкованих відділів РАЦС у відправленні поштових переведень відомостей про виборців в день їх подання. Окремі пропозиції Міністерства юстиції були враховані Центральною виборчою комісією в одній із прийнятих нею постанов, що у значній мірі сприяло ефективній роботі відділів РАЦС. При надходженні відповідних роз’яснень, прийнятих постанов Центральної виборчої комісії, вони доводились до відома територіальних управлінь юстиції для забезпечення їх застосування в роботі відділів реєстрації актів цивільного стану. За результатами перевірки стану роботи по формуванню відомостей про виборців у відділах реєстрації актів цивільного стану м. Києва та Київської області було направлено головним управлінням юстиції директивний лист щодо порядку зберігання сформованих відомостей про виборців з дотриманням вимог законодавства. Адміністратору Державного реєстру актів цивільного стану громадян було доручено забезпечити відтворення в актових записах цивільного стану за допомогою програмного забезпечення Реєстру найменування вулиць за місцем проживання осіб з урахуванням вимог органів ведення Державного реєстру виборців, що знайшло відображення в оновленій версії програмного забезпечення.

З метою обговорення питання формування відділами реєстрації актів цивільного стану Державного реєстру виборців, а також рекомендацій щодо покращення процесу створення даного Реєстру упродовж 2009 року керівництвом Департаменту у справах цивільного стану громадян було взято участь у зустрічах зі співробітниками Координатора проектів ОБСЄ в Україні. Крім того, за запрошенням Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, директором Департаменту у грудні 2009 року (м. Алма-Ата, Республіка Казахстан) взято участь у семінарі «Реєстрація населення – реформування та перспективи», одним із питань обговорення на якому було підвищення якості списків виборців шляхом використання даних реєстру.

Територіальними відділами реєстрації актів цивільного стану забезпечено чотири подання (до 15.06.2009, до 05.09.2009, до 05.12.2009, до 10.01.2010) до органів ведення Державного реєстру виборців відомостей про виборців, які померли, змінили прізвище, ім’я, по батькові, дату або місце народження. Такі дані стосувались близько 3 780 000 осіб.

Головними управлінням юстиції для належного виконання підпорядкованими відділами постанов Центральної виборчої комісії, прийнятих в межах її повноважень, було вирішено питання забезпечення программно-апаратних комплексів оптичними приводами CD-ROM.

Департаментом проводився моніторинг стану щоквартального подання відомостей про виборців, дотримання при цьому положень законодавства. За результатами аналізу інформацій головних управлінь юстиції встановлено окремі факти допущення порушень вимог виборчого законодавства. Зокрема, це стосувалось: у деяких випадках порушення термінів направлення відомостей про виборців, встановлених законодавством (Донецька, Одеська, Чернівецька області); окремі випадки попереднього направлення відомостей про виборців лише на паперових носіях без долучення CD-R дисків (Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Чернігівська, Полтавська, Одеська області); направлення інформації про виборців до органу ведення Державного реєстру виборців, повноваження якого не поширюється на територію району, міста, району у місті, де зареєстровано місце проживання виборців (Запорізька, Чернівецька, Одеська, області); неподання відомостей про всіх виборців, відносно яких було зареєстровано акти цивільного стану (Одеська, Чернігівська області). Всі недоліки було усунуто у ході здійснення таких перевірок. Винні у допущенні порушень особи притягувались до відповідальності.

Оскільки виконання вимог Закону «Про Державний реєстр виборців» є постійним напрямком роботи територіальних органів Міністерства юстиції, у 2010 році головним управлінням юстиції необхідно вживати заходи по належному поданню відомостей про виборців до органів ведення Реєстру, недопущення при цьому порушень законодавства, а також забезпечити відповідний контроль за діяльністю відділів реєстрації актів цивільного стану у цій сфері.

Забезпечено проставлення апостиля та запровадження кур’єрської послуги. У 2009 році проставлено апостиль на 46 055 документах про реєстрацію актів цивільного стану (у 2008 році - 43 169 документів). Плата за проставлення апостиля становила 2 347 071 грн. (2 199 732 грн.). З метою покращення організації діяльності Міністерства юстиції з питання проставлення апостиля підготовлено наказ Мін’юсту від 25 грудня 2009 року № 2570/5, яким передбачено, що термін розгляду документів про реєстрацію актів цивільного стану, поданих для проставлення апостиля Департаменту у справах цивільного стану громадян - один робочий день, та лише у виняткових випадках (хвороба, звільнення, довготривала відпустка працівників відділу проставлення апостиля Департаменту) такий термін складатиме три робочі дні. Наведене безумовно сприятиме інтересам громадян. Крім того, врегульовано порядок оплати коштів за проставлення апостиля на документах про реєстрацію актів цивільного стану, виданих компетентними органами України, в банківських установах іноземних держав. Це стало результатом звернень Міністерства юстиції до Державного казначейства України та Національного банку України. Головним управлінням юстиції направлено перелік банків-кореспондентів ВАТ «Державний екстортно-імпортний банк України», в яких можливо здійснення платежів за послуги з проставлення апостиля громадянами за кордоном. У 2009 році таким порядком вже скористалися 5 громадян.

Рішенням засідання колегії Мін’юсту за підсумками 2008 року відзначалось неналежне надання в Автономній Республіці Крим, Волинській, Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Миколаївській, Черкаській, Чернігівській областях, мм. Києві та Севастополі кур’єрських послуг по доставці документів до Мін’юсту для подальшого проставлення апостиля. За результатами щомісячного аналізу Департаменту щодо стану надання таких послуг головними управліннями юстиції, встановлено запровадження даної послуги у всіх регіонах. Найбільшу кількість документів у 2009 році доставлено Львівською - близько 1480 (17 %), Чернівецькою - близько 1160 (13 %), Івано-Франківською - близько 710 (8 %), Тернопільською - близько 540 (5 %) областями. Заступники керівників окремих головних управлінь юстиції (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Хмельницька, Харківська, Чернівецька області) за результатами роботи у І півріччі 2009 року з даного напрямку були заохочені відзнакою Міністерства юстиції.

За надані послуги з доставки документів про реєстрацію актів цивільного стану до Міністерства юстиції головними управліннями юстиції отримано у 2009 році 1 094 425 грн. Головним управлінням юстиції необхідно і в наступному приділяти увагу наданню цих послуг, оскільки це є одним із джерел наповнення спеціального фонду Державного бюджету України.

З метою врегулювання окремих питань діяльності органів реєстрації актів цивільного стану було підготовлено та направлено звернення Міністерства юстиції до деяких центральних органів виконавчої влади. Зокрема, у зв’язку із надходженням протягом тривалого часу запитів територіальних органів МВС з питання надання інформації щодо фактів реєстрації актів цивільного стану певних осіб було направлено лист МВС щодо необхідності зазначення в запитах підстав витребування таких конфіденційних відомостей (порушення кримінальної справи, ведення оперативно-розшукової справи). Звернуто увагу на можливість користування даними сайту Міністерства юстиції стосовно системи відділів реєстрації актів цивільного стану України, що забезпечить оперативне отримання необхідних правоохоронним органам відомостей. Міністерством внутрішніх справ було повідомлено про направлення територіальним управлінням листа Міністерства юстиції для використання в роботі та правильного складання і адресування запитів до органів реєстрації актів цивільного стану. Про результати такого спілкування з МВС поінформовано головні управління юстиції для доведення до відома відділів РАЦС.

З метою належної організації роботи підпорядкованих відділів реєстрації актів цивільного стану при виконанні рішень судів про усиновлення та видачі документів про підстави внесення відомостей про батьків дитини направлено відповідні листи Міністерству праці та соціальної політики, Верховному Суду України.

Упродовж 2009 року на особистому прийомі прийнято 53 громадянина (2008 рік - 62). Розглянуто 6 418 запитів установ, організацій (5 660). Розглянуто 351 звернення (441). Найбільша кількість звернень надійшла з міста Києва, Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Одеської, Житомирської областей.

За минулий рік до Міністерства юстиції надійшло 35 скарг (2008 рік - 49), з них 7 – обґрунтованих (4), щодо роботи органів РАЦС. Скарги стосувались дій працівників відділів реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського та Новоселицького районного управлінь юстиції Чернівецької області, відділу реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області, Інгулецького відділу реєстрації актів цивільного стану Кріворізького міського управління юстиції, Баглійського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, Торезького міського управління Донецької області, Цюрупинського районного управління юстиції Херсонської області. Причинами надходження скарг було недосконале володіння вимогами чинного законодавства та неналежне виконання службових обов’язків. За допущені порушення наказами головних управлінь юстиції у Донецькій та Дніпропетровській областях винних осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності – оголошено догани начальнику відділу реєстрації актів цивільного стану Торезького міського управління юстиції та начальнику Інгулецького відділу реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції. Начальника Баглійського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області за допущену бездіяльність по вирішенню питань отримання заявником відповідних свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану попереджено про недопущення в подальшому аналогічних порушень вимог законодавства. Начальника відділу реєстрації актів цивільного стану Чернівецького міського управління юстиції суворо попереджено про недопустимість порушень вимог чинного законодавства при розгляді заяв про зміну імені, а головному спеціалісту вказаного відділу затримано присвоєння чергового рангу державного службовця. Начальника відділу реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області попереджено про недопустимість відмови у наданні правової допомоги щодо витребування документів від компетентних органів іноземних держав.

На базі Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції у березні та жовтні 2009 року проведено навчання за програмою тематичних постійно діючих семінарів з начальниками відділів РАЦС регіональних управлінь юстиції на тему: «Правозастосування Сімейного, Цивільного кодексів України та інших нормативно-правових актів при реєстрації актів цивільного стану». Крім того, у грудні проведено тематичний короткотерміновий семінар із заступниками начальників Головного управління Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі, які координують роботу органів реєстрації актів цивільного стану. Одними з основних питань, які розглядались на семінарі, були організація роботи відділів реєстрації актів цивільного стану щодо функціонування Державного реєстру актів цивільного стану громадян, опрацювання нормативно-правових актів, що регулюють запровадження та функціонування Реєстру, виборчого законодавства та антикорупційного законодавства.

Міністерством юстиції проведена відповідна аналітична робота. Протягом 2009 року підготовлено 20 узагальнень та аналізів, понад 30 звітів щодо роботи органів РАЦС. З метою правильного та одноманітного застосування сімейного законодавства України територіальним управлінням юстиції надіслано майже 40 директивних, методичних листів і роз’яснень.

Проаналізовано стан роботи органів реєстрації актів цивільного стану щодо дотримання вимог Інструкції з обліку, зберігання та витрачання бланків свідоцтв, що видаються державними органами реєстрації актів цивільного стану на підтвердження юридичних фактів в Україні. Так, у 2009 році було викрадено 29 бланків свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану (у 2008 році – 6). Факти викрадення були наявні виключно у виконкомах сільських та селищних рад (Львівська – 17, Київська - 12). Водночас, в Івано-Франківській та Миколаївській областях були викрадені відповідно 5 та 6 бланків свідоцтв у виконкомах сільських рад, які після певного часу були повернуті до відділів реєстрації неушкодженими. Дані факти були пов’язані з безвідповідальним ставленням до зберігання бланків свідоцтв посадовими особами цих виконкомів. За результатами проведеного аналізу було звернуто увагу на недостатнє володіння вимогами Інструкції працівниками відділів реєстрації актів цивільного стану територіальних та регіональних управлінь юстиції (Волинська, Дніпропетровська, Кіровоградська, Київська, Луганська та Херсонська області), а також посадовими особами виконавчих органів сільських, селищних рад. З метою усунення недоліків і поліпшення діяльності органів РАЦС з питань обліку, зберігання та витрачання бланків свідоцтв підготовлене Департаментом узагальнення було надіслано до територіальних управлінь юстиції для опрацювання та усунення виявлених недоліків.

Крім того, проаналізовано дотримання органами реєстрації актів цивільного стану вимог законодавства щодо своєчасної передачі наведеними органами паспортів, паспортних документів померлих осіб до територіальних органів внутрішніх справ за результатами здійснених спільних з органами внутрішніх справ та головними управліннями юстиції перевірок. Перевірки свідчать про наявність окремих порушень вимог чинного законодавства щодо порядку передачі документів до органів внутрішніх справ при реєстрації смерті. Так, з порушенням термінів, визначених законодавством, передавались паспорти та паспортні документи померлих осіб до територіального органу внутрішніх справ окремим відділом РАЦС Одеської області та деякими виконавчими комітетами сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Закарпатської, Кіровоградської, Луганської, Донецької, Житомирської, Івано-Франківської, Хмельницької та Чернігівської областей. За результатами проведеного аналізу доручено керівництву Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі вжити відповідних заходів по підвищенню рівня виконавської дисципліни та забезпечити подальше здійснення контролю за підпорядкованими органами реєстрації актів цивільного стану з метою недопущення виявлених недоліків у подальшій роботі.

У 2009 році за надання працівниками відділів РАЦС платних послуг правового та технічного характеру отримано 67 092 902 грн., що на 17 587 277,86 грн. (35,5 %) більше у порівнянні з 2008 роком, зокрема, Автономна Республіка Крим – 2 797 441 грн. (28 відділів), Вінницька область – 1 724 826 грн. (33), Волинська - 1 640 988 грн. (21), Дніпропетровська – 6 628 902 грн. (52), Донецька - 6 237 510 грн. (63), Житомирська – 1 384 969 грн. (28), Закарпатська - 1 328 056 грн. (16), Запорізька – 2 504 422 грн. (33), Івано-Франківська - 2 158 937 грн. (20), Київська - 1 171 804 грн. (31), Кіровоградська – 1 755 373 грн. (29), Луганська – 5 453 023 грн. (34), Львівська – 4 247 713 грн. (34), Миколаївська – 1 608 850 грн. (28), Одеська – 4 892 733 грн. (42), Полтавська – 2 842 172 грн. (36), Рівненська – 1 022 989 грн. (19), Сумська – 1 416 663 грн. (26), Тернопільська – 1 420 288 грн. (19), Харківська – 3 678 383 грн. (44), Херсонська – 1 962 369 грн. (25), Хмельницька – 1 585 126 грн. (24), Черкаська – 697 735 грн.(29), Чернівецька – 1 126 366 грн. (13), Чернігівська – 1 410 763 грн. (24), м. Київ – 2 039 398 грн. (12), м. Севастополь – 866 887 грн. (5). Сталою тенденцією кожного року є зростання загальної суми коштів, отриманих всіма відділами реєстрації актів цивільного стану України. У всіх регіонах, крім м. Києва (зменшилась на 43 400 грн., 2%), у 2009 році відбулось зростання таких надходжень.

Варто звернути увагу на окремі питання стану виконавської дисципліни.

З метою створення належних умов для виконання підпорядкованими відділами реєстрації актів цивільного стану визначених законодавством завдань та контролю з даного питання, головним управлінням юстиції доручалось забезпечити постійне інформування про надання бюджетних пропозицій по формуванню загального фонду Державного бюджету для проведення капітальних та поточних ремонтів приміщень відділів реєстрації актів цивільного стану, а також про їх подальше врахування із зазначенням розміру коштів. Проте, протягом 2009 року відповідна інформація від головних управлінь юстиції (крім Автономної Республіки Крим (30.12.2009), Київської області (31.12.2009) не надходила до Департаменту у справах цивільного стану громадян.

За результатами проведеного аналізу щодо здійснення перевірок стану дотримання підпорядкованими відділами реєстрації актів цивільного стану та виконавчими органами сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад тижневого терміну передачі паспортів та паспортних документів померлих осіб до органів внутрішніх справ встановлено, що у Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській та Харківській областях перевірками було охоплено не всі органи реєстрації актів цивільного стану області. Головним управлінням юстиції у м. Севастополі повідомлено про проведення необхідних перевірок лише підпорядкованих відділів реєстрації актів цивільного стану, проте не поінформовано про здійснення перевірок виконавчих органів сільських та селищної рад. З інформацій головних управлінь юстиції у Волинській та Чернівецькій областях, не вбачалось про проведення ними таких перевірок при надходженні вищевказаного доручення Мін’юсту.

Планом основних заходів щодо виконання Закону «Про Державний реєстр виборців», затвердженим наказом Міністерства юстиції від 21 квітня 2008 року № 539/7 (зі змінами), передбачено проведення головними управліннями юстиції цільових перевірок на місцях стану щоквартального формування і подання відомостей про виборців та подальшого інформування про результати Міністерства юстиції. Аналіз інформацій свідчить, що окремими головними управліннями юстиції здійснювались вибіркові перевірки, якими було охоплено не всі підпорядковані відділи реєстрації актів цивільного стану, що не давало можливості об’єктивно оцінити стан виконання підпорядкованими відділами реєстрації актів цивільного стану Закону «Про Державний реєстр виборців»: у Донецькій та Харківській областях при проведенні перевірок кожного щоквартального подання відомостей про виборців; у Волинській та Полтавській областях при проведенні перевірок щоквартального подання відомостей про виборців до 15.06.2009 та 05.09.2009, у Дніпропетровській, Закарпатській та Івано-Франківській областях при проведенні перевірок стану надання відомостей для здійснення первинного уточнення відомостей про виборців (до 15.06.2009). З інформацій головних управлінь юстиції у Волинській, Житомирській, Київській, Миколаївській, Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Севастополі не вбачалось охоплення перевірками всіх підпорядкованих відділів реєстрації актів цивільного стану. З метою недопущення порушень виборчого законодавства керівництву головних управлінь юстиції було доручено вжити відповідні заходи щодо перевірок всіх підпорядкованих відділів реєстрації актів цивільного стану із застосуванням різноманітних методів та форм їх здійснення, які надаватимуть можливість об’єктивної оцінки виконання ними положень законодавства.

Для ефективного функціонування Державного реєстру актів цивільного стану громадян та належного виконання виборчого законодавства щодо подання територіальними органами Міністерства юстиції відомостей про виборців з обов’язковим долученням диску CD-R, головним управлінням юстиції доручалось вирішити питання забезпечення програмно-апаратних комплексів відповідними оптичними приводами CD-RОМ та антивірусними програмами. Головними управліннями юстиції було проінформовано про забезпечення програмно-апаратних комплексів у всіх підпорядкованих відділах реєстрації актів цивільного стану відповідними оптичними приводами CD-RОМ та антивірусними програмами, крім Київської області та м. Києва в частині забезпечення антивірусними програми за причини відсутності достатнього фінансування.

Органами реєстрації актів цивільного стану України у 2009 році зареєстровано 1 703 670 (у 2008 році – 1 776 683) актів цивільного стану, з них: 515 176 народжень (513 997), 706 738 смертей (754 461), 318 203 шлюби (321 992), 145 440 розірвань шлюбів (166 836), 18 113 змін імені (19 397).Стягнуто державного мита 1 802 128 грн. (2 835 978 грн.). Складено 10 740 протоколів про адміністративне правопорушення (11 488).

Протягом 2009 року до Міністерства юстиції надійшло на розгляд 39 832 звернення громадян (за 2008 рік – 36 826), з них: 7 670 скарг (7 555); 32 158 заяв (29 220); 4 пропозиції (51). Найбільша кількість звернень громадян надійшла з таких регіонів: м. Києва – 4 429 (3 509); Хмельницької – 3 779 (893); Донецької – 1 562 (1 383); Харківської – 1 479 (1 033); Київської – 1313 (893) областей.

У Міністерстві юстиції започатковано роботу щодо розгляду звернень громадян, які надійшли на Урядову «гарячу лінію» «Соціального контактного центру», яка діє при Мінпраці. Протягом 2009 року надійшло 4 952 електронних звернення. Відмовлено у прийнятті до розгляду - 987, знаходяться на реєстрації – 270, прийнято до розгляду 3 695. Зареєстровані звернення надійшли з таких питань: 2 794 – з питань виконання рішень судів; 558 – щодо дій та бездіяльності суддів; 172 – надання роз’яснень; 102 – з питань організації роботи нотаріату; 16 – організації роботи органів РАЦС; 17 – з питань систематизації (4) та державної реєстрації (13) нормативно-правових актів; 10 – з питань експертного забезпечення правосуддя; 10 – міжнародної правової роботи; 5 – з питань тримання засуджених; 4 – з питань легалізації об’єднань громадян; 4 – представництва інтересів держави в судах; 3 – захисту прав та інтересів у Європейському Суді. До Управління розгляду звернень та прийому громадян надано копії відповідей на 2 812 зареєстрованих звернень, інформація про їх виконання занесено до сайту «Єдиний контактний центр».

На особистому прийомі громадян у Міністерстві юстиції прийнято 2899 громадян (у 2008 році – 3 012).

Забезпечено виконання графіку особистого прийому громадян Міністром, Першим заступником Міністра, заступниками Міністра: ними упродовж 2009 року прийнято 170 громадян (121).

3 лютого 2009 року заступник Міністра юстиції Богатир В.В. провів виїзний прийом громадян у м. Луганську, на якому прийнято 5 осіб.

У Кабінеті Міністрів України 27 лютого, 24 квітня, 26 червня, 28 серпня, 23 жовтня та 25 грудня 2009 року проводився прийом Міністра юстиції, як члена Уряду, під час якого прийнято 265 громадян (у 2008 році – 168).

3 березня 2009 року взято участь у роботі прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів. З громадянами спілкувалися Міністр юстиції Оніщук М.В. та заступник Міністра юстиції Богатир В.В., які прийняли 22 громадян; 26 травня 2009 року з громадянами спілкувалися Міністр юстиції Оніщук М.В. та заступник Міністра юстиції Лутковська В.В., які прийняли 21 громадянина; 7 серпня 2009 року забезпечено проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів за участю заступника Міністра юстиції Єфіменка Л.В., який прийняв 19 громадян; 10 листопада 2009 року забезпечено проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів за участю Міністра юстиції, який прийняв 21 особу.

9 квітня 2009 року взято участь у роботі прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів на тему: «Суспільство проти корупції». З громадянами спілкувався заступник Міністра юстиції Богдан А.Й., який прийняв 3 громадян; 9 квітня 2009 року з громадянами спілкувався заступник Міністра юстиції Богатир В.В., який прийняв 2 громадян; 9 липня 2009 року з громадянами спілкувався Міністр юстиції Оніщук М.В., який прийняв 6 громадян; 9 липня 2009 року з громадянами спілкувався заступник Міністра юстиції Богдан А.Й., який прийняв 3 громадян; 8 жовтня 2009 року з громадянами спілкувався Перший заступник Міністра юстиції Корнійчук Є.В., який прийняв 4 громадян.

8 жовтня 2009 року взято участь у роботі прямої телефонної лінії Міністерства юстиції на тему: «Суспільство проти корупції». З громадянами спілкувався Заступник Міністра юстиції Богатир В.В., який прийняв 5 громадян.

Окремим дорученням Міністра юстиції від 16 грудня 2008 року передбачено участь заступників Міністра юстиції у роботі прямої телефонної лінії Міністерства юстиції. Упродовж минулого року під час 12 телефонних ліній до заступників Міністра юстиції звернулося 107 громадян.

Управлінням розгляду звернень та прийому громадян безпосередньо розглянуто 2 908 звернень громадян (у 2008 році – 4 539). Значна кількість громадян звертається з питань, які не відносяться до компетенції Мін’юсту. Упродовж 2009 року направлено за належністю до інших органів для вирішення по суті – 2 202 (3 720), надано роз’яснень відповідно до компетенції – 695 (639).

Упродовж 2009 року до територіальних управлінь юстиції надійшло 57 445 звернень громадян (2008 рік – 57 473). Найбільша кількість звернень громадян надійшла до головних управлінь юстиції у: Донецькій області – 11 689 (6301); у м. Києві – 5 948 (5 585); у Харківській – 3 645 (6 029); у Дніпропетровській областях – 2 912 (3 525); в Автономній Республіці Крим – 2 556 (2 390). Громадськими приймальнями прийнято 97 045 громадян (102 362). Загальна кількість громадян, прийнятих керівництвом управлінь юстиції на особистому прийомі, складає 199 862 (210 538). Від пільгових категорій громадян надійшло 2 426 (2 541) звернень. Надійшло 886 (931) колективних звернень. Надано роз’яснень законодавства – 2 151 (2 632). Найбільше роз’яснень законодавства надано головними управліннями юстиції у: Миколаївській області – 490 (433); м. Києві – 247 (121); Автономній Республіці Крим – 129 (165); Дніпропетровській області – 129 (174); Донецькій області – 114 (127). З порушенням терміну розгляду надано відповідь на 6 (19) звернень. Такі порушення виявлені у Донецькій області – 5 (6) та в Автономній Республіці Крим – 1 (0). До відповідальності у 2009 році притягнуто 359 (377) працівників, з них до відповідальності за порушення вимог законодавства про звернення громадян – 10 (25).

24 червня 2009 року на засіданні Кабінету Міністрів прийнято постанову «Про затвердження Методики оцінки організації роботи зі зверненнями громадян в органах виконавчої влади», проект якої розроблено Мін’юстом з метою підвищення ефективності роботи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування із зверненнями громадян. Керуючись положеннями Методики, кожен орган виконавчої влади матиме можливість належним чином здійснювати оцінювання організації роботи зі зверненнями громадян в органі.

Документообіг Мін’юсту був значним. Протягом 2009 року зареєстровано вхідної кореспонденції - 141 190, відправлено вихідної кореспонденції - 226 059, зареєстровано наказів з основної діяльності - 2 681. Упродовж минулого року до Міністерства надійшло 21 240 актів та доручень вищих органів державної влади (проти 20 016 протягом 2008 року). Із загальної кількості отриманих документів до виконання за скликанням Мін’юсту надійшло 4 902 документи, що становить 23% від загальної кількості документів вищих органів влади (проти 18% протягом 2008 року та 12% протягом 2007 року). Протягом звітного періоду 55 доручень були виконані з порушенням строку, що становить 1,1% від загальної кількості контрольних документів. Найбільша кількість зазначених документів знаходилась на виконанні у Департаменті конституційного і адміністративного права (10 документів), Департаменті законодавства про правосуддя, правоохоронної діяльності та антикорупційної політики (10), Державному департаменті з питань адаптації законодавства (9). Серед причин, що призвели до порушення строків виконання, – несвоєчасне надходження матеріалів від співвиконавців (органів виконавчої влади), встановлення стислих строків виконання документів, що неадекватні ні обсягам, ні складності поставлених завдань, а також подання проектів відповідей виконавцями на підпис керівництву Міністерства в останній день строку виконання.

Проведено 4 перевірки структурних підрозділів з питань організації та здійснення контролю за строками виконання актів та доручень вищих органів влади (Департамент державної виконавчої служби, Департамент конституційного та адміністративного права, Управління законодавства з питань земельних відносин, агропромислового комплексу та охорони довкілля, Департамент нотаріату та реєстрації адвокатський об’єднань).

Проведено 2 методично-консультативні заняття при Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції для новопризначених спеціалістів та осіб, відповідальних за здійснення контролю у структурних підрозділах.

Щомісячно готувалися аналітичні інформації щодо стану виконавської дисципліни у центральному апараті Міністерства, щоквартально - звіти щодо стану виконавської дисципліни та проведеної роботи з організації та здійснення контролю у центральному апараті Міністерства та його територіальних органах.

У 2009 році відділом контролю підготовлено 312 довідок з питань виконавської дисципліни, з них 227 – стосовно загрози зриву строків виконання встановлених завдань, 41 інформаційна довідка до засідання Кабінету Міністрів та 44 перспективні плани виконання встановлених завдань, що подавалися Міністрові, першому заступникові та заступникам Міністра відповідно до розподілу функціональних повноважень, керівникам структурних підрозділів.

Протягом 2009 року Міністерство юстиції здійснювало заходи щодо удосконалення роботи з кадрами. Упродовж 2009 року вносилися зміни до структури центрального апарату, в результаті яких з метою реалізації Порогової програми Корпорації «Виклики тисячоліття» щодо зниження рівня корупції та забезпечення дотримання антикорупційного законодавства України створено Управління з питань запобігання корупції. Здійснюються заходи по реорганізації Департаменту легалізації та регулювання діяльності бюро кредитних історій.

На 29 грудня 2009 року до структури центрального апарату входять 17 департаментів, 8 управлінь, 3 самостійні відділи, Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Крім того, у складі Міністерства функціонує один урядовий орган державного управління - Державний департамент з питань адаптації законодавства. Гранична чисельність працівників центрального апарату Міністерства разом з апаратом урядового органу державного управління складає 889 одиниць. Укомплектованість кадрів центрального апарату Міністерства юстиції складає 92,5% від загальної кількості посад. Не заміщено 63 посади державних службовців. Порівняно з 2008 роком укомплектованість кадрів збільшилася на 0,3 %.

Протягом 2009 року до центрального апарату Міністерства прийнято 59 осіб (у 2008 році – 149). Вибула 41 особа (112). Порівняно з 2008 роком плинність кадрів зменшилася на 9,2 % і становить 5,3 %.

Одним із важливих завдань кадрової служби є формування кадрового резерву. Наказами Міністерства юстиції від 26 грудня 2008 року № 2069/7 та № 2070/7, відповідно до Положення про формування кадрового резерву для державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 28 лютого 2001 року № 199, затверджено списки осіб, зарахованих до кадрового резерву на 2009 рік на посади ІІ-ІV категорій державних службовців центрального апарату. За якісним складом кадровий резерв, в основному, становлять професійно підготовлені фахівці.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 28 грудня 2000 року № 1922 «Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців» та наказу Міністерства юстиції від 8 грудня 2008 року № 1967/7 «Про проведення щорічної оцінки» проведено оцінку виконання державними службовцями центрального апарату Міністерства покладених на них обов’язків і завдань у 2008 році. Щорічній оцінці підлягало 400 державних службовців. З них підсумкову оцінку «висока» отримали 208 працівників (52%), «добра» – 173 (43,3%), «задовільна» – 18 (4,5%), «низька» – 1 (0,2%), що свідчить про їх спроможність виконувати завдання, покладені на Міністерство. Оскаржень державними службовцями результатів щорічної оцінки не було. Наказом Міністерства юстиції від 31 березня 2009 року № 274/7 «Про підсумки проведення щорічної оцінки» керівникам структурних підрозділів, кадровій службі рекомендовано результати щорічної оцінки враховувати при розгляді питань просування державних службовців по службі, присвоєння рангів, встановлення надбавок, премій, формуванні кадрового резерву тощо.

У 2009 році до дисциплінарної відповідальності притягнуто 4 працівників центрального апарату Міністерства юстиції.

Застосовувалися заходи заохочення до працівників системи юстиції. За сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків відомчими заохочувальними відзнаками нагороджено: Почесним знаком Міністерства юстиції – 136 осіб, оголошено Подяку Міністра – 266, нагрудним знаком «За заслуги у розвитку судової експертизи» - 91, нагрудним знаком «За сумлінну службу в органах державної виконавчої служби» - 8. Державними нагородами нагороджено 15 працівників, відзнаками Кабінету Міністрів - 35.

Проводиться відповідна робота з кадрами територіальних органів юстиції. На 29 грудня 2009 року функціонують: Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, 26 головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, 414 районних,

&

Протягом 2009 року Міністром юстиції до територіальних органів юстиції призначено 72 особи, з них 23 – з кадрового резерву, 2 особи поновлено на посаді, продовжено термін дії контрактів із 2 директорами науково-дослідних інститутів судових експертиз (протягом 2008 року призначено 95 осіб). За 2009 рік звільнено 62 особи (96). На 29 грудня 2009 року вакантними залишаються 2 посади начальників головних управлінь юстиції, 8 посад заступників начальників головних управлінь юстиції в областях, а також 30 посад начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції.

Затверджена щорічна оцінка керівництвом Мін’юсту та подана Головному управлінню державної служби України інформація щодо проведення щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов’язків і завдань в територіальних управліннях юстиції за підсумками роботи у 2008 році.

Зобов’язано начальників Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі, Центрального та Лівобережного відділів реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім’ї щодо необхідності подання працівниками територіальних органів юстиції декларацій про доходи, зобов’язання фінансового характеру щодо себе та членів своєї сім’ї за 2009 рік. Кількість працівників територіальних підрозділів Міністерства юстиції на 1 січня 2010 року становить 16 255 осіб, всі зазначені особи подали декларації.

У звітному періоді 25 осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності, з них: застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани – до 11 заступників начальників головних управлінь юстиції в областях та до 12 начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції; попереджено про неповну службову відповідність – 2 начальників районних управлінь юстиції (у 2008 році до дисциплінарної відповідальності притягнуто 18 осіб). Попереджено про недопущення у подальшому неналежного виконання доручень Міністра юстиції та про необхідність належного виконання покладених службових обов’язків і посилення контролю за роботою підлеглих 22 особи, з них 10 начальників головних управлінь юстиції, 7 заступників начальників головних управлінь юстиції, 5 начальників районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції

Департаментом кадрової роботи та державної служби опрацьовано пропозиції територіальних управлінь юстиції та наказом Міністерства юстиції від 30.12.2009 №1232/7 затверджено списки кадрового резерву на керівні посади головних, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції.

Належна увага приділяється питанням підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів юстиції. З метою виконання умов угод про співробітництво з вищими навчальними закладами щодо підготовки фахівців-правознавців сформовано план прийому-добору у 2009 році до вищих навчальних закладів; план доведений до вищих навчальних закладів та головних управлінь юстиції для відома та використання. Згідно з проведеним узагальненням, для вступу на навчання органами юстиції рекомендовано 748 осіб (у 2008 році - 813), фактично зараховано на навчання - 358 (384) (Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Одеська національна юридична академія).

Проаналізовано практику територіальних управлінь юстиції з відбору кандидатів на навчання та з метою запровадження єдиних підходів розроблені рекомендації щодо здійснення професійного відбору (лист від 30 квітня 2009 року). Зокрема, запропоновано утворити комісії для проведення відбору, строки та критерії відбору кандидатів.

Крім того, Міністерством здійснено відбір кандидатур для вступу на навчання: до Київського національного університету внутрішніх справ (відібрано і зараховано 10 осіб, у 2008 році - 10 осіб); до магістратур Національної академії державного управління при Президентові України (відібрано 3 особи, зараховано на навчання – 0 осіб, тоді як у 2008 році зараховано 3 особи); Дипломатичної академії України при МЗС України (відібрано 4 особи, зараховано на навчання 3 особи, у 2008 році зараховано 3 особи); до магістратур інших вищих навчальних закладів за спеціальністю «Державна служба» (відібрано 10 осіб, зараховано на навчання 7 осіб, у 2008 році зараховано 3 особи), а також організовано відповідну роботу в територіальних управліннях юстиції.

Здійснено організаційні заходи щодо працевлаштування випускників 2009 року, які навчались у вищих навчальних закладах за спеціальністю «Правознавство» за направленнями Міністерства, територіальних органів юстиції. Зокрема, відповідно до державного розподілу у 2009 році для роботи в органах юстиції направлені 258 випускників (у 2008 році - 245): 210 випускників (194) Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та 48 випускників (44) Одеської національної юридичної академії. Підготовлені відповідні направлення на роботу та доручення щодо працевлаштування. На 31 грудня 2009 року в органах юстиції працевлаштовано 177 (68,6 %) випускників, до інших органів державної влади перерозподілено 8 випускників. Значна кількість випускників не приступають до роботи в органах юстиції, самостійно працевлаштовуючись в інших органах, у тому числі у недержавному секторі. На даний час здійснюється підготовка до державного розподілу у 2010 році випускників Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та Одеської національної юридичної академії, які навчаються за направленнями органів юстиції.

Вивчено та узагальнено потреби у підготовці магістрів в освітній галузі «Державне управління», у підвищенні кваліфікації державних службовців І-ІV та V-VІІ категорій посад на 2010 рік. Інформація надана до Головдержслужби.

Забезпечено проходження практики 731 студентом (у 2008 році - 723) вищих навчальних закладів у центральному апараті Міністерства та територіальних органах юстиції.

Відповідно до Положення про стипендію Міністерства юстиції України студентам факультету юстиції Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (наказ Міністерства юстиції, Міністерства освіти і науки від 29 січня 2004 року № 10/5/68, зареєстрований у Міністерстві юстиції 29 січня 2004 року за № 123/8722) наказом Міністерства юстиції від 17 вересня 2009 року № 804/7 затверджений та направлений для розгляду Міністерству освіти і науки список кандидатів з числа студентів факультету підготовки кадрів для органів юстиції академії на здобуття стипендії.

Внесено Міністру пропозиції та наказом від 24 липня 2009 року № 640/7 визначено посадову особу, яка уповноважена на підписання договорів про підготовку у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого студентів, які навчаються за направленням органів юстиції. Опрацьовано та подано на підпис керівництву Міністерства договори про підготовку фахівців з вищою освітою у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за направленням органів юстиції (всього щодо 224 студентів).

Опрацьовано проект договору про співробітництво між Національною академією державного управління при Президентові України та Міністерством юстиції України (підписаний сторонами 24.07.2009).

Підвищення кваліфікації працівників територіальних управлінь юстиції здійснюється, в основному, на базі Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції на підставі затверджених Міністерством юстиції щорічних планів-графіків.

З метою організації належної роботи з підвищення кваліфікації розроблено: План - графік підвищення кваліфікації працівників органів юстиції на 2009 рік, який затверджено наказом Міністерства юстиції від 29 січня 2009 року № 103/7; Порядок організації навчання працівників органів юстиції у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції, який затверджено наказом Міністерства юстиції від 21 липня 2009 року № 654/7; Порядок відрядження працівників територіальних органів юстиції до Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції, який затверджено наказом Міністерства юстиції та Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції від 18 грудня 2009 року № 1189/7/224.

Відповідно до Плану-графіка підвищення кваліфікації працівників органів юстиції на 2009 рік було заплановано навчання у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції 1400 осіб на 53 семінарах. Згідно з узагальненою інформацією, фактично проведено 57 семінарів для 1517 осіб (у 2008 році - 57 семінарів для 1840 осіб). Виконання Плану-графіку щодо кількості семінарів складає 107,5 %, щодо кількості фактично навчених працівників - 108,3 %. Обсяг запланованих на 2009 рік видатків на підвищення кваліфікації (з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання організації бюджетного процесу» від 26 листопада 2008 року № 1036 щодо скорочення видатків на 30%) не перевищений. Безпосередньо Департаментом кадрової роботи та державної служби організовано та забезпечено проведення 16 тематичних семінарів (у 2008 році - 6) (розроблено та погоджено навчальні програми, забезпечено лекторський склад) на базі Центру.

Крім того, організовано підвищення кваліфікації: 58 державних службовців (у 2008 році - 80) центрального апарату Міністерства в Інституті підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної академії державного управління при Президентові України за програмами тематичних короткотермінових семінарів та професійною программою; 21 державного службовця (20) центрального апарату Міністерства юстиції за проектом «Розбудова демократії та можливостей державної служби в Україні» в Національному університеті «Києво-Могилянська академія»; 2 державних службовців центрального апарату Міністерства, 21 державного службовця головних управлінь юстиції (4) на семінарських заняттях з організації роботи щодо запобігання проявам корупції в органах виконавчої влади в Київському національному університеті внутрішніх справ; 30 державних службовців центрального апарату Міністерства в інших навчальних закладах.

Здійснено організаційні заходи щодо відбору на навчання працівників центрального апарату Міністерства юстиції на курси з іноземних мов на базі Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Організовано проходження стажування 2 працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з метою вивчення досвіду з питань кадрової роботи та державної служби, здобуття практичних та організаційних навичок за фахом у Департаменті кадрової роботи та державної служби (наказ від 3 грудня 2009 року № 1119/7).

З метою надання практичної допомоги органам юстиції підготовлено та направлено головним управлінням юстиції низку листів інформаційного характеру, методичних матеріалів, рекомендацій тощо.

Крім того, проведено цільову перевірку організації кадрової роботи у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сімї (наказ Міністерства юстиції від 23 листопада 2009 року № 1070/7).

Проведено узагальнення стану підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів юстиції у 2008 році.

Проведено аналітичне дослідження якісного складу кадрового резерву на 2009 рік на керівні посади державних службовців територіальних управлінь юстиції, листом від 31 березня 2009 року доведено до головних управлінь юстиції.

Розроблено та наказом Міністерства юстиції від 30.12.2009 №1233/7 затверджено Порядок проведення щорічної оцінки виконання керівним складом територіальних органів юстиції обов’язків і завдань (у новій редакції).

З метою забезпечення функцій координатора робочої групи з розробки нової редакції Типового положення про кадрову службу центрального органу виконавчої влади узагальнено пропозиції міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та сформовано проект Типового положення про кадрову службу.

Діяльність Міністерства юстиції є відкритою, прозорою. Упродовж 2009 року працівники Відділу прес-служби Мін’юсту зібрали, проаналізували, систематизували, підготували та розмістили на сайті Міністерства юстиції, а також розповсюдили через українські та зарубіжні, акредитовані в Україні, ЗМІ 1842 інформаційні матеріали про різні напрямки діяльності Міністерства та 125 фоторепортажів. Підготовлено та надіслано 184 відповіді на письмові запити засобів масової інформації та громадських організацій.

Міністерство юстиції забезпечує конституційне право громадян та юридичних осіб на доступ до правової інформації.

Міністерство юстиції видає інформаційний бюлетень «Офіційний вісник України», в якому офіційно оприлюднюються всі поточні нормативно-правові акти, включені до Реєстру. 10 років, з 1997 по 2006, бюлетень виходив у світ щотижня. Для більш оперативного доведення нормативно-правових актів до громадян та юридичних осіб з січня 2007 року «Офіційний вісник України» видається двічі на тиждень, що забезпечує офіційне оприлюднення нормативно-правових актів у найкоротший строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання. Протягом 2009 року забезпечено підготовку до видання 101 номера інформаційного бюлетеня «Офіційний вісник України», 101 номера інформаційного бюлетеня «Офіційний вісник України. Із змінами» (у теках із роз’ємними замками), у яких офіційно оприлюднено 3 518 (у 2008 році - 3308) нормативно-правових актів. Протягом 2009 року опубліковано 198 оголошень та 1 резолютивну частину постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним (у 2008 році - 112 таких оголошень та 1 резолютивну частину; 57 рішень (96) Європейського суду з прав людини; 17 регуляторних актів 8), що не підлягають державній реєстрації у Мін’юсті.

Міністерство юстиції забезпечує видання багатотомного офіційного систематизованого за предметною ознакою «Систематичного зібрання чинного законодавства України» та видання «Кодекси України». Ці видання виходять у теках із роз’ємними замками з можливістю підтримання актів у контрольному стані. З 2003 року видано 86 томів «Систематичного зібрання чинного законодавства України». Із серпня 2009 року здійснено перехід видання з паперових на електронні носії: видання розділу 8 «Охорона праці» здійснено в електронному вигляді на компакт-диску. З 2010 року нормативно-правові акти, опубліковані у виданні у 2003 - 2009 роках, виходитимуть в електронному вигляді на компакт-дисках. У рамках проекту «Систематичне зібрання чинного законодавства України» видано двотомник «Практичне законодавство для сільської ради». У 2010 році двотомник буде перевидано з розширеним змістом. З 2003 по 2007 роки підготовлено та видано двотомні нормативні збірники: «Вища освіта в Україні», «Середня освіта в Україні», «Професійно-технічна освіта в Україні», «Позашкільна освіта в Україні», «Дошкільна освіта в Україні». Протягом 2009 року розроблено відповідне програмне забезпечення та здійснено видання вказаних збірників на електронних носіях. У 2010 році зазначені видання планується перевидати на компакт-дисках, їх зміст буде доповнено.

Протягом 2009 року забезпечено підготовку до видання 26 номерів журналу «Офіційний вісник нормативно-правових актів з митної справи, фінансів, податків та бухгалтерського обліку» (випуск цього видання з 1 липня 2009 року припинено); 7 томів розділу 7 «Праця. Зайнятість населення. Державна служба», 5 томів розділу 8 «Охорона праці» збірника «Систематичне зібрання чинного законодавства України»; періодичного видання «Кодекси України» (у теках із роз’ємними замками): Земельний кодекс України (2 видання), Цивільний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Житловий кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Кримінальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Митний кодекс України, Бюджетний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення. З 23 лютого 2009 року разом із Секретаріатом Кабінету Міністрів розроблено механізм та здійснюється першочергове опублікування в «Офіційному віснику України» актів Кабінету Міністрів, спрямованих на розв’язання фінансово-економічної кризи. Зазначений механізм дає змогу прискорити офіційне опублікування на 3 - 7 днів. За звітний період першочергово опубліковано 1381 акт Кабінету Міністрів.

Міністерство юстиції з метою подальшого вдосконалення роботи по забезпеченню прав громадян на доступ до правової інформації, гласності та відкритості в роботі постійно вживає заходів по веденню та вдосконаленню функціонування Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів як автоматизованої системи збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства. Усього на 31 грудня 2009 року включено до інформаційного фонду Реєстру 49 650 нормативно-правових актів (упродовж 2008 року - 45 982), які підтримуються у контрольному стані. За звітний період отримано, здійснено облік та опрацьовано правових актів щодо визначення нормативності – 6 921 (7 463), включено до Реєстру – 3 579 (3 513), не включено до Реєстру – 3 342 акти ненормативного характеру (3 950), до еталонного фонду Реєстру занесено – 3 317 актів (3185) (інші знаходяться на перевірці на автентичність контрольним примірникам). Починаючи з 2004 року, до Реєстру включаються всі міжнародні договори, які набрали чинності для України. До еталонного фонду Реєстру включено 3 134 міжнародні договори України, із них у 2009 році – 217 (269).

Міністерством юстиції, як держателем Реєстру, на безоплатній основі надається доступ до інформаційного фонду Реєстру Верховній Раді, Секретаріату Кабінету Міністрів, центральним органам виконавчої влади, головним управлінням юстиції. З жовтня 2003 року кожна юридична чи фізична особа може отримати будь-який нормативно-правовий акт або витяг із нього у вигляді окремих розділів, глав або статей у контрольному стані чи у будь-якій попередній редакції шляхом звернення до адміністратора Реєстру.

Разом з технічним адміністратором Реєстру ІАЦ «ЛІГА» здійснюються заходи по інформаційному наповненню та вдосконаленню програмного забезпечення створення та ведення Реєстру. Протягом травня-червня 2009 року проведено роботу по внесенню змін до програмного забезпечення Реєстру, які дають змогу включати до Реєстру нормативно-правові акти після офіційного опублікування та набрання ними чинності, здійснено тестування та дослідну експлуатацію зазначених змін. У зв’язку із зміною програмного забезпечення доступу до інформаційного фонду Реєстру разом із технічним адміністратором Реєстру проведені роботи по наданню оновленого програмного забезпечення безпосереднього доступу до Реєстру Верховній Раді, Секретаріату Кабінету Міністрів, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, установам, організаціям (51), головним управлінням юстиції.

Проте, існує низка проблемних питань: 1) Мін’юст відповідає за автентичність та контрольний стан еталонних текстів нормативно-правових актів, занесених до Реєстру, але у зв’язку з недостатнім кадровим та матеріально-технічним забезпеченням частину робіт по веденню Реєстру виконує Адміністратор Реєстру ІАЦ «ЛІГА»: технічну підготовку текстів нормативно-правових актів у вигляді комп’ютерних файлів, перевірку їх на автентичність, приведення цих текстів у контрольний стан, створення страхового фонду Реєстру; 2) відсутня комплексна система захисту інформації Реєстру. Згідно із Законом «Про захист інформації в інформаційно-комунікативних системах» має бути створена комплексна система захисту інформації у Реєстрі в порядку, визначеному Правилами забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 29 березня 2006 року № 373. Для вирішення зазначених проблем необхідно передбачати кошти для фінансування виконання цих робіт з державного бюджету. До проекту Державного бюджету України на 2010 рік пропозиції не вносилися у зв’язку з економією бюджетних коштів (відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 26 листопада 2008 року № 1036 «Деякі питання організації бюджетного процесу»).

Міністерство юстиції здійснює роботу із систематизації законодавства України. Протягом минулого року до Міністерства юстиції надійшов та опрацьовано 6 821 акт законодавства України. Приведено у контрольний стан 1 115 нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зареєстровані у Міністерстві юстиції. Продовжується робота по здійсненню централізації системи обліку та підтримання нормативно-правових актів у контрольному стані шляхом випуску у світ офіційних друкованих видань у теках з роз’ємними замками: «Систематичного зібрання чинного законодавства України» (систематизоване за галузями законодавства), «Офіційного вісника України. Зі змінами», «Кодексів України». Щомісячно до цих видань додаються комплекти матеріалів «Зміни», що дозволяє підтримувати нормативно-правові акти у контрольному стані.

Міністерством юстиції у 2009 році проведено аналіз 784 актів Президента України, що надійшли до Міністерства юстиції, які видано протягом 1992-2006 років та яким надано обмежувальні позначки «Не для друку», «Опублікуванню не підлягає», «Не підлягає опублікуванню», що законодавством не передбачені і є порушенням конституційного права громадян на доступ до правової інформації. Міністерство юстиції у лютому 2009 року звернулося до Президента України з пропозицією дати доручення щодо підготовки відповідного акта Президента України про зняття обмежувальних позначок з актів Президента України, що мають такі позначки, або зняття цих позначок та надання актам Президента України грифу обмеження доступу «Для службового користування», якщо ці акти містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави. Указом Президента України від 24 листопада 2009 року № 963 «Про зняття позначки «Опублікуванню не підлягає» з деяких актів Президента України» знято позначку «Опублікуванню не підлягає» з 628 указів та зі 190 розпоряджень Президента України. Здійснюються роботи щодо приведення у контрольний стан актів Президента України, з яких знято позначку «Опублікуванню не підлягає», на паперових носіях, включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, опублікування в «Офіційному віснику України».

Також проведено аналіз актів Кабінету Міністрів України, що зберігаються у Міністерстві юстиції та мають позначки обмеження доступу «Не для друку», «Опублікуванню не підлягає», «Не для преси», що не передбачені законодавством. У результаті аналізу виявлено 37 актів Уряду України, що мають позначки обмеження доступу «Не для друку», «Опублікуванню не підлягає», «Не для преси». У зв’язку з цим Міністерство юстиції у листопаді 2009 року порушило перед Прем’єр-міністром України питання про зняття із зазначених актів позначок обмеження доступу «Не для друку», «Опублікуванню не підлягає» та «Не для преси» або, при необхідності, зняття вказаних позначок та надання цим актам грифу обмеження доступу «Для службового користування». Відповідним дорученням Першого віце-прем’єр-міністра України О. Турчинова Міністерство юстиції визначено головним розробником відповідного проекту розпорядження Кабінету Міністрів. На виконання цього доручення розпочато роботу щодо підготовки проекту розпорядження Кабінету Міністрів про зняття обмежувальних позначок з деяких актів Кабінету Міністрів. Разом з тим, із використанням правових електронних баз «Законодавство України», «Ліга: Закон» Мін’юстом додатково виявлено 27 постанов та 97 розпоряджень Кабінету Міністрів України, що мають позначку обмеження доступу «Не для друку», яка не передбачена законодавством. На запит Міністерства Секретаріат Кабінету Міністрів надав Мін’юсту відповідні копії текстів актів Кабінету Міністрів для опрацювання.

Активізовано роботу щодо опрацювання міжнародних договорів. Розпочато інформування громадськості про набрання чинності нормативно-правовими актами (у тому числі міжнародними договорами, що набрали чинності для України) шляхом розміщення відповідної інформації на веб-сайті Міністерства юстиції: щоденно, з 1 січня 2009 року – про набрання чинності новими нормативно-правовими актами; щомісячно, з січня 2009 року – про набрання чинності міжнародними договорами України, отриманими Міністерством юстиції.

Взято участь: у роботі «круглого столу» на тему: «Проблеми кодифікації інформаційного законодавства України», який відбувся 4 червня 2009 року в Інституті законодавства Верховної Ради України; у тематичних семінарах, які проведені на базі Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів юстиції зі спеціалістами юридичних служб міністерств та відомств, начальниками районних, міськрайонних, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, консультантами державних нотаріальних контор – прочитано 10 лекцій (у 2008 році - 9) на теми: «Ділове українське мовлення», «Систематизація законодавства. Офіційне оприлюднення та набрання чинності нормативно-правовими актами» та 3 лекції на тему «Забезпечення конституційного права громадян на доступ до правової інформації» (у 2008 році – 8); 29 вересня 2009 року взято участь у тематичному короткотерміновому семінарі з працівниками юридичних служб органів виконавчої влади, територіальних (місцевих, регіональних) органів центральних органів виконавчої влади, державних господарських об’єднань, підприємств, установ, організацій Київської області на тему: «Ведення обліку, підтримання у контрольному стані та зберігання актів законодавства у місцевих органах виконавчої влади, територіальних (місцевих, регіональних) органах центральних органів виконавчої влади, державних господарських об’єднаннях, підприємствах, установах, організаціях Київської області", який проводився на базі Головного управління юстиції у Київській області.

Відслідковуються та аналізуються звернення громадян, запити підприємств, установ, організацій з питань набрання чинності актів законодавства.

Здійснюється контроль за роботою територіальних управлінь юстиції. Їх робота аналізується по півріччях, готуються узагальнення, матеріали надсилаються на місця для вжиття заходів, надається необхідна практична та методична допомога. Щомісячно аналізується стан забезпечення органів і установ юстиції нормативною базою. У 2009 році (як і у 2008 році) органи та установи юстиції в основному були забезпечені нормативною базою, необхідною для виконання покладених на них повноважень. Належним чином забезпечувалися нормативно-правовою інформацією органи та установи юстиції в Автономній Республіки Крим, Львівській, Одеській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернігівській областях та місті Києві. Проте деякі районні та міські управління юстиції у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Рівненській, Харківській та інших областях не забезпечувалися офіційними друкованими виданнями у повній мірі.

Як свідчить проведений Міністерством юстиції аналіз, стан забезпечення територіальних органів та установ юстиції нормативно-правовою базою протягом 2009 року (у порівнянні з 2008 роком) у кількісному співвідношенні дещо зменшився. Відсутність нормативної бази впливає на своєчасне та якісне виконання органами та установами юстиції покладених на них повноважень.

Головні управління юстиції продовжують виконання заходів з питань обліку та систематизації законодавства. Здійснюється методична робота з місцевими органами виконавчої влади, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, їх юридичними службами з питань ведення обліку та підтримання в контрольному стані актів законодавства, міжнародних договорів. Головними управліннями юстиції започатковано рубрику на власних веб-сайтах, у якій висвітлено нормативне забезпечення цієї роботи та надаються методичні рекомендації. Зокрема, така інформація розміщена на веб-сайтах головних управлінь юстиції у Донецькій, Київській, Одеській та інших областях.

Міністерство юстиції постійно надає територіальним управлінням юстиції практичну та методичну допомогу, рекомендації із ведення систематизації законодавства, запроваджує нові підходи.

Серед проблемних питань: 1) органи та установи юстиції недостатньо забезпечені нормативною базою через відсутність коштів на придбання офіційних друкованих видань для забезпечення ними територіальних органів та установ юстиції; 2) діяльність територіальних органів та установ юстиції базується виключно на використанні нормативно-правових актів, збірників актів законодавства, кодексів України, посібників та літератури з правових питань. Відповідно до положень про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі та про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затверджених наказом Міністерства юстиції від 14 лютого 2007 року № 47/5, управління юстиції здійснюють облік, підтримання в контрольному стані та зберігання актів законодавства, облік та зберігання міжнародних договорів України. Головні управління юстиції забезпечують підвідомчі органи та установи юстиції офіційними збірниками актів законодавства, що визначені Мін’юстом, та кодексами України; доводять інформацію про офіційні видання Мін’юсту до відома органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян.

Для вирішення зазначених проблем необхідно передбачати окремим рядком у кошторисі видатків бюджету кошти для забезпечення територіальних органів та установ юстиції нормативно-правовими актами та юридичною літературою (за поданням Управління систематизації законодавства та правової інформації). Управлінням подані пропозиції до прогнозного обсягу видатків у 2010 році, які потребують асигнувань з державного бюджету у сумі орієнтовно 4 млн. 132 тис. грн.

Забезпечено функціонування Єдиних та Державних реєстрів, адміністратором яких визначене Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. Основні показники роботи реєстрів протягом 2009 року у порівнянні з 2008 роком такі: Державний реєстр іпотек - кількість реєстрацій у реєстрі зменшилась на 80,5%, кількість виданих витягів із реєстру - на 38,8%. Державний реєстр правочинів - кількість реєстрацій у реєстрі зменшилась на 29%, кількість виданих витягів із реєстру - на 26%. Державний реєстр обтяжень рухомого майна - кількість реєстрацій у реєстрі зменшилась на 50%, кількість виданих витягів із реєстру - на 42%. Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна - кількість реєстрацій у реєстрі заборон зменшилась на 49%, кількість виданих витягів із реєстру - на 27%. Єдиний реєстр довіреностей - кількість реєстрацій зменшилась на 26%, а кількість перевірок дійсності довіреностей - на 40%. Спадковий реєстр - кількість реєстрацій заповітів/спадкових договорів у реєстрі зменшилась на 27%, кількість здійснених перевірок заповітів/спадкових договорів за даними реєстру - на 33%, кількість зареєстрованих спадкових справ - на 22%, кількість здійснених перевірок спадкових справ - на 34%, а кількість зареєстрованих свідоцтв про право на спадщину - на 22%. Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів - кількість витрачених бланків зменшилась на 36%, кількість здійснених перевірок бланків - на 30%. Єдиний реєстр нотаріусів України - кількість зареєстрованих у реєстрі відомостей про:державні нотаріальні контори та державні нотаріальні архіви зменшилась на 0,2%; державні нотаріальні контори та державні нотаріальні архіви, підключені до інформаційної мережі Мін’юсту України, зменшилась на 0,7%; приватних нотаріусів збільшилась на 9%; приватних нотаріусів, підключених до інформаційної мережі Мін’юсту України, збільшилась на 10%. Реєстр прав власності на нерухоме майно - в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстровано на 26,6% менше об’єктів нерухомого майна та на 22,4% зменшилась кількість зареєстрованих прав власності на них; кількість виданих витягів із Реєстру зменшилась на 31,7%, а кількість виданих витягів про реєстрацію з реєстру прав - на 21%. Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - кількість реєстрацій виконавчих проваджень збільшилась на 17%, кількість зареєстрованих виконавчих дій - на 25%, кількість сформованих за допомогою Реєстру постанов - на 39%. Єдиний реєстр громадських формувань - впроваджено у робочу експлуатацію з 31 березня 2009 року. Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів - кількість реєстрацій у реєстрі зменшилась на 1,5 %. Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності - кількість реєстрацій у реєстрі збільшилась на 240 %, кількість виданих із Реєстру витягів зменшилась на 62%. Державний реєстр актів цивільного стану громадян - впроваджено у робочу експлуатацію з 20 грудня 2008 року.

Законом «Про Державний бюджет України на 2009 рік» за бюджетними програмами, щодо яких головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство юстиції, передбачені видатки загального фонду в сумі 878 548,4 тис. грн., що на 68 952,5 тис. грн. (або на 10,4 %) менше, ніж у 2008 році, та на 251 939,5 тис. грн. (або на 40,2 %) більше, ніж у 2007 році. Зважаючи на соціально-економічну ситуацію в країні в умовах світової фінансово-економічної кризи, видатки на утримання органів виконавчої влади на 2009 рік було суттєво зменшено, а саме у порівнянні із 2008 роком видатки на заробітну плату зменшено на 15 259,1 тис. грн. (або на 2,6%), видатки розвитку зменшено на 29 098,4 тис. грн. (або на 72,9 %), капітальні видатки взагалі не передбачені, поточні видатки зменшено на 60%, тобто забезпечені в обсязі, що становить лише 20% від необхідної потреби.

У 2009 році за загальним фондом державного бюджету на утримання органів юстиції та Державного департаменту з питань адаптації законодавства було передбачено 785 034,4 тис. грн., що на 80 977,6 тис. грн. (на 9,4%) менше, ніж у 2008 році, та на 229 296,4 тис. грн. (на 41,3%) більше, ніж у 2007 році. За цією бюджетною програмою видатки на заробітну плату у порівнянні із 2008 роком зменшено на 16 796,6 тис.грн. (або на 2,9%), капітальні видатки взагалі не передбачені, поточні видатки зменшено на 31 385,6 тис.грн. (на 78 %), тобто вони забезпечені в обсязі, що становить лише 8,7 % від необхідної потреби. Такий обсяг фінансових ресурсів не дає можливості забезпечити мінімально необхідну потребу органів та установ юстиції у поточних та капітальних видатках.

Передбачені Державним бюджетом України видатки за бюджетними програмами Міністерства юстиції у 2009 році профінансовані на 98,1 % від плану. Загальна сума недофінансування видатків Держказначейством України складає 16 920,9 тис. грн.

Міністерством юстиції постійно проводиться робота, спрямована на скорочення видатків державного бюджету та економію бюджетних коштів. Підвідомчими установами здійснюються заходи щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів та щомісячно надаються звіти з виконання цих заходів (відповідно до наказу Міністерства юстиції від 4 листопада 2008 року № 1744/7). Також з метою економного і раціонального використання бюджетних коштів в умовах дефіциту видатків державного бюджету на 2009 рік та на виконання постанов Кабінету Міністрів від 22 жовтня 2008 року № 943 «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів» та від 26 листопада 2008 року № 1036 «Деякі питання організації бюджетного процесу» наказом Міністерства юстиції від 24 січня 2009 року №78/7 затверджено заходи з економії бюджетних коштів, передбачених для утримання центрального апарату Міністерства юстиції у 2009 році. Щоквартально проводиться робота щодо своєчасного списання дебіторської та кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув. Питання щодо зниження обсягів заборгованості перебуває на постійному контролі, систематично здійснюється аналіз стану обсягів проведення касових витрат, наявних залишків коштів та обсягів заборгованості. Заборгованості з виплати заробітної плати немає.

Проведена відповідна нормативно-правова робота. На виконання статті 26 Закону «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Міністерством юстиції розроблено проекти, а Кабінетом Міністрів прийнято нормативно-правові акти, які потребують внесення змін до порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами: 3601160 «Надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави», 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» та розроблено новий проект порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 3601210 «Заходи з підготовки та проведення ХХІІІ Конгресу Всесвітньої асоціації юристів», а саме: «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов’язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» (постанова Кабінету Міністрів від 6 травня 2009 року № 446) за бюджетною програмою 3601170; «Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для підготовки та проведення XXIII Конгресу Всесвітньої асоціації юристів» (постанова Кабінету Міністрів від 25 лютого 2009 року № 138) за бюджетною програмою 3601210.

Незважаючи на недостатнє забезпечення видатків коштами загального фону державного бюджету, частина проблем вирішувалась за рахунок коштів спеціального фонду від надання платних послуг органами нотаріату та РАЦС, до якого за 9 місяців 2009 року надійшло близько 111,2 млн. грн. (на 23 % або на 25,7 млн. грн. більше, ніж за 9 міс. 2008 року), з яких витрачено на оплату праці з нарахуваннями –34,1 млн. грн., на оплату комунальних видатків – 12,2 млн. грн., на поточні видатки – 46,9 млн. грн., на капітальні видатки – 5,5 млн. грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» 100 % коштів виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою, зараховуються до державного бюджету України на розподільчі рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України, та розподіляються таким чином: 50% - до спеціального фонду державного бюджету; 50% - до загального фонду державного бюджету. План надходжень виконавчого збору до спеціального фонду держбюджету у 2009 році становив 55 000 тис. грн. Фінансування виконавчого збору головним управлінням юстиції здійснюється Міністерством юстиції виключно відповідно з надходженнями виконавчого збору до спеціального фонду державного бюджету згідно з даними Державного казначейства України щодо сум надходження виконавчого збору до спеціального фонду у розрізі областей. За 2009 рік (на 21 грудня 2009 року) надходження виконавчого збору до спеціального фонду держбюджету склали 71 909,7 тис. грн., що становить 130,7% від планових показників. Всього до Держбюджету (до загального та спеціального фондів) відділами ДВС перераховано 143 819,4 млн. грн. Із обсягу видатків виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою до спеціального фонду державного бюджету, Міністерством юстиції було профінансовано 91 900,3 тис. грн. (у тому числі 39 145,3 тис. грн. за рахунок повернення залишків минулих років), з них: на виплату винагороди державним виконавцям разом з нарахуваннями - 5 130,6 тис. грн.; інші поточні видатки – 57 545,7 тис.грн.; на оплату комунальних послуг – 10 421,9 тис.грн.; капітальні видатки (придбання службового житла, обладнання, приміщень, капітальний ремонт приміщень) – 18 802,1 тис.грн. (Для порівняння, за 2008 рік надходження виконавчого збору становили 62 321,2 тис. грн. (124,6 % від планових показників 2008 року), що на 6,1% менше, ніж у 2009 році; профінансовано в обсязі 76 910,8 тис. грн. (у тому числі 29 926,3 тис. грн за рахунок повернення залишків минулих років)).

Фінансування цих видатків дозволило вирішити ряд проблем відділів ДВС, пов’язаних із недостатнім обсягом планових показників, передбачених загальним фондом державного бюджету, у тому числі централізовано забезпечити державних виконавців форменим одягом (на дані цілі виділено 6 631,8 тис. грн.), придбати централізовано для потреб відділів ДВС 1485 одиниць комп’ютерної техніки (550 комп’ютерів та 935 принтерів), 22 автомобілі та 5 квартир для працівників Департаменту ДВС. Крім цього, головними управліннями юстиції придбано самостійно комп’ютерну техніку та оргтехніку, меблі та транспортні засоби, 1 адміністративну будівлю у Житомирській області та 1 квартиру у Тернопільській області на загальну суму 4 108,6 тис. грн., а також проведено капітальний ремонт приміщень відділів ДВС на суму 6 914,0 тис. грн.

У зв’язку із тим, що обласними управліннями Держказначейства протягом жовтня-грудня 2009 року не проводились платіжні зобов’язання по зареєстрованим фінансовим зобов’язанням, загальна сума невикористаних коштів по спеціальному фонду (виконавчий збір) на 1 грудня 2009 року склала 34 515,3 тис. грн.

Значним досягненням 2009 року є виділення Мін’юсту частини приміщення нежитлового будинку по вул. Артема, 73, у м. Києві згідно з розпорядження Кабінету Міністрів від 31 серпня 2009 року № 1002-р «Про розміщення Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту». З метою переселення Департаменту ДВС за новою адресою, транспортного перевезення майна, належного розміщення працівників для виконання своїх обов’язків, підключення до внутрішніх електричних мереж, локальних мереж, телекомунікацій, здійснення поточного ремонту були залучені додаткові кошти та проведені окремі види робіт на загальну суму 950,0 тис. грн. за рахунок виконавчого збору.

Протягом 2009 року передбачені та профінансовані кошти у сумі 6 700,0 тис. грн. для удосконалення звітності роботи органів державної виконавчої служби з використанням інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (витрати, пов’язані з підтримкою, супроводженням та технічним обслуговуванням Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень). 

У 2009 році за бюджетною програмою 3601070 «Проведення судової експертизи» до спеціального фонду державного бюджету від проведення експертиз з адміністративних цивільних та господарських справ надійшло 34821,6 тис. грн., що більше, ніж у 2008 році, на 12,7%. Однак, у зв’язку із зменшенням кількості експертиз, які призначаються судами за матеріалами цивільних та господарських справ, має місце невиконання кошторису за спеціальним фондом у 2009 році на 1 808,4 тис. грн. Протягом 2009 року НДУСЕ кошти спеціального фонду направлено на: виплату заробітної плати з нарахуваннями в сумі 22 332,9 тис. грн., що більше, ніж у 2008 році, на 3 409,1 тис. грн., або на 18%; оплату комунальних послуг та енергоносіїв - 1 208,4 тис. грн., що більше, ніж у 2008 році, на 531,4 тис. грн., або на 78,5%; поточні витрати установ - 10 058,6 тис. грн., що більше, ніж у 2008 році, на 2423,4 тис. грн., або на 31,6%; на придбання обладнання - 1 112,3 тис. грн., що менше, ніж у 2008 році, на 630,8 тис. грн.

Протягом 2009 року вирішено важливе питання, пов’язане з оплатою праці працівників державної виконавчої служби. Для покращення матеріального стану державних виконавців постановою Кабінету Міністрів від 23 липня 2008 року № 663 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268» державним виконавцям з 1 січня 2009 року збільшені посадові оклади на 30 %. На виконання наказу Міністерства юстиції від 27 серпня 2009 року № 738/7 «Про деякі питання оплати праці державних виконавців» начальники головних управлінь юстиції установлюють державним виконавцям надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та надбавки за вислугу років. Таким чином, у зв’язку із набуттям чинності зазначеної постанови та наказу у 2009 році середньомісячна заробітна плата державного виконавця районного управління юстиції становить 2 632 грн., що на 33 % більше, ніж спеціаліста органу юстиції (Для порівняння: у 2008 році середньомісячна заробітна плата державного виконавця районного управління юстиції становила 2 060 грн. (на 22 % менше, ніж у 2009 році), у 2007 році – 1 515 грн. (на 42% менше, ніж у 2009 році).

Відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 14 травня 1999 року № 821, Міністерством юстиції здійснюється оплата праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги у кримінальних справах за рахунок держави згідно з наданими головними управліннями юстиції Реєстрів заборгованості. З 1 січня 2009 року оплата праці адвокатів здійснюється згідно з цим Порядком у розмірі 2,5 % мінімальної заробітної плати за годину роботи адвоката при провадженні дізнання, досудового слідства чи розгляді кримінальної справи судом. У 2009 році 12 головних управлінь юстиції не надали Реєстрів заборгованості (у Волинській, Луганській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Севастополі); 3 – надали на суму до 3,0 тис. грн. (у Житомирській Миколаївській, Херсонській, Чернігівській областях); по інших 11 – показники диференціюються від 142,4 тис. грн. до 5,8 тис. грн. Найбільше надано Реєстрів заборгованості по оплаті праці адвокатів такими головними управліннями юстиції: у Одеській області – 142,4 тис. грн., у Вінницькій області – 64,4 тис. грн., у м. Києві –37,3 тис. грн., в Автономній Республіці Крим – 36,4 тис. грн., у Львівській області – 19,3 тис. грн. За 2009 рік до Міністерства юстиції від головних управлінь юстиції Реєстри заборгованості по оплаті праці адвокатів надійшли на суму 377,4 тис. грн., або 18 % від визначеного у державному бюджеті граничного обсягу (2094,1 тис. грн.) Видатки було профінансовано на суму 232,5 тис. грн. Сума недофінансування склала 144,9 тис. грн., або 38,4 % від наданих Реєстрів. Це відбулося через недофінансування Державним казначейством видатків загального фонду бюджету, передбачених на ці заходи.

Забезпечення приміщеннями.

Більшість головних управлінь юстиції розташовані у орендованих приміщеннях, які відповідають потребі за площею та технічному стану, крім Головного управління юстиції у Житомирській області, приміщення якого аварійне.

85,7 % будівель (приміщень), в яких розташовані підпорядковані Мін’юсту органи юстиції, це також орендовані приміщення, Такий стан забезпечення приміщеннями свідчить про те, що керівники територіальних органів юстиції не вживають відповідних заходів для вирішення даного питання, незважаючи на те, що Міністерство юстиції постійно тримає це питання на контролі.

За звітний період вжиті заходи щодо: 1) передачі до сфери управління Міністерства юстиції таких будівель та приміщень: із сфери управління Державної судової адміністрації будівлі, розташованої за адресою: вул. 1 Травня, 1 у смт. Локачі Волинської області, для розміщення органів юстиції Локачинського району; виключеного з переліку об’єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні вбудованого в адмінкорпус нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вул. Промислова, 20 у м. Тернополі, для розміщення органів юстиції Тернопільського району; 2) прийнято до сфери управління Міністерства юстиції такі приміщення: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Петровського, 20, м. Дергачі, Харківська область, для розміщення Дергачівського районного управління юстиції і підпорядкованого йому відділу державної виконавчої служби; нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Червоноармійська, 51, смт. Великий Бурлук, Харківська область, для розміщення Великобурлуцького районного управління юстиції і підпорядкованого йому відділу державної виконавчої служби; нежитлове приміщення, розташоване за адресою: вул. Леніна, 152, смт. Краснокутськ, Харківська область, для розміщення відділу реєстрації актів цивільного стану Краснокутського районного управління юстиції; трикімнатної квартири, розташованої за адресою: вул. Леніна, 3, кв.7 у м. Світловодську Кіровоградської області, для розміщення Світловодської міської державної нотаріальної контори. Крім того, на розгляд до Міністерства юстиції надійшли документи від: Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим щодо передачі до сфери управління Міністерства юстиції нежитлового приміщення з комунальної власності м. Ялта для розміщення Першої Ялтинської державної нотаріальної контори; Головного управління юстиції у Донецькій області щодо передачі зі сфери управління Державної судової адміністрації до сфери управління Міністерства юстиції нежитлового приміщення у м. Костянтинівка для розміщення відділу ДВС Костянтинівського міськрайонного управління юстиції; Головного управління юстиції у Миколаївській області щодо: передачі до сфери управління Міністерства юстиції нежитлового приміщення з комунальної власності м. Нова Одеса для розміщення відділу ДВС Новоодеського районного управління юстиції; передачі до сфери управління Міністерства юстиції будівлі з комунальної власності м. Снігурівка для розміщення Снігурівського районного управління юстиції та підпорядкованому йому відділу ДВС. Зазначені документи на даний час залишаються без розгляду, оскільки оформлені з порушенням вимог чинного законодавства; 3) затверджено Програму зменшення споживання енергоресурсів по системі Міністерства юстиції шляхом їх раціонального використання, яка передбачає впровадження органами та установами Міністерства юстиції таких заходів: встановлення приладів обліку, заміна ламп розжарювання на енергоощадні лампи, заміна або утеплення вхідних дверей, встановлення пластикових вікон, заміна та модернізація систем опалення; 4) вирішено питання закупівлі послуг по оренді нежитлових приміщень. На звернення Головного управління юстиції у Рівненській області щодо неможливості закупівлі послуг по оренді нежитлових приміщень (особливо продовження договорів оренди у приватних осіб) Міністерство юстиції ініціювало перед Мінекономіки та Держказначейством підготовку проекту постанови Кабінету Міністрів, яка б визначала дані послуги специфічними та встановлювала, що їх закупівля не потребує погодження з Мінекономіки, і взяло участь у його підготовці. Прийнята вілповілна постанова Кабінету Міністрів від 19 серпня 2009 року № 875.

Матеріально-технічне забезпечення.

Головні управління юстиції забезпечені транспортними засобами на 89%, персональними комп’ютерами - на 89%, копіювальною технікою - на 80%, факсами -на 80%; районні, районні у містах, міські управління юстиції забезпечені транспортними засобами на 35%, персональними комп’ютерами - на 59%, копіювальною технікою - на 42%, факсами - на 61%; відділи ДВС забезпечені транспортними засобами на 80,0%, персональними комп’ютерами - на 89,4%, копіювальною технікою - на 76%, факсами - на 73%; відділи РАЦС забезпечені персональними комп’ютерами на 52%, копіювальною технікою - на 62%, факсами -на 51%; державні нотаріальні контори забезпечені персональними комп’ютерами на 71%, копіювальною технікою - на 78%, факсами - на 49%.

За звітний період по системі Міністерства юстиції списано майно: Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіціч Крим 6 транспортних засобів та 84 одиниці основних засобів; Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області - 3 транспортні засоби; Головним управлінням юстиції у Запорізькій області - 6 транспортних засобів; Головним управлінням юстиції у Кіровоградській області - 1 транспортний засіб; Головним управлінням юстиції у Луганській області - 2 транспортних засоби та 73 одиниці основних засобів; Головним управлінням юстиції у Львівській області - 52 одиниці основних засобів; Головним управлінням юстиції в Одеській області - 5 транспортних засобів та 10 одиниць основних засобів; Головним управлінням юстиції у Полтавській області - 3 транспортні засоби та 37 одиниць основних засобів; Головним управлінням юстиції у Тернопільській області - 1 транспортний засіб та 22 одиниці основних засобів; Головним управлінням юстиції у Херсонській області - 1 транспортний засіб; Головним управлінням юстиції у Хмельницькій області - 1 транспортний засіб; Головним управлінням юстиції у Черкаській області - 1 транспортний засіб та 33 одиниці основних засобів; Головним управлінням юстиції у Чернівецькій області - 46 одиниць основних засобів; Головним управлінням юстиції у Чернігівській області - 4 транспортні засоби; Головним управлінням юстиції у м. Києві - 7 транспортних засобів; Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім’ї - 16 одиниць основних засобів; Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції - 21 одиницю основних засобів.

Надано дозвіл на придбання транспортних засобів: Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим - на придбання 4 транспортних засобів для потреб ДВС; Головному управлінню юстиції у Донецькій області - на придбання транспортного засобу для потреб ДВС; Головному управлінню юстиції в Одеській області - на придбання транспортного засобу для потреб відділу РАЦС; Головному управлінню юстиції у Тернопільській області - на придбання транспортного засобу для потреб ДВС.

Закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти.

За 9 місяців 2009 року установами, органами та підприємствами Мін’юсту проведено 115 процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти на суму 37 800,8 тис. грн. За результатами проведених тендерів укладено договорів на суму 34 038,0 тис. грн. та на 1 жовтня 2009 року здійснено оплату товарів робіт і послуг на загальну суму 16 400,1 тис. грн.

Тендерним комітетом центрального апарату Міністерства для забезпечення належного функціонування Міністерства та виконання покладених на нього функцій проведено 6 тендерних процедур на суму 1 195,2 тис. грн. За результатами проведених тендерів договорів укладено на суму 1 075,6 тис. грн. На 1 жовтня 2009 року оплата за укладеними договорами здійснена на суму 376,0 тис. грн.

Закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти органами юстиції здійснювалась відповідно до річних планів державних закупівель, які були затверджені в межах кошторисів видатків, передбачених на 2009 рік.

Протягом 2009 року тендерним комітетом Мін’юсту проведені процедури на закупівлю: продуктів нафтоперероблення рідких (паливно-мастильні матеріали) на суму 168 110 грн. (за рахунок виконавчого збору); легкових автомобілів на суму 1 316 700 грн. (за рахунок виконавчого збору); нерухомого майна (квартири) на суму 2 997 500 грн. (за рахунок виконавчого збору); приладдя канцелярського паперового (папір для пристроїв друкувальних) на суму 189 466 грн., у тому числі 95 184 грн. – за рахунок загального фонду та 94 282 грн. – за рахунок виконавчого збору; послуг зі страхування, крім страхування життя (страхування транспортних засобів, цивільної відповідальності) на суму 179 072,04 грн., у тому числі 111 679,44 грн. – за рахунок загального фонду та 67 392,60 грн. – за рахунок виконавчого збору; витратних матеріалів до оргтехніки на суму 144 662,40 грн., у тому числі 84 889 грн. – за рахунок загального фонду та 59 773,40 грн. – за рахунок виконавчого збору; послуг з письмового перекладу на суму 112 000 грн. за рахунок загального фонду; послуг з технічного обслуговуванню і ремонту інших автомобілів на суму 88 758,12 грн., в тому числі 58 168,21 грн. – за рахунок загального фонду та 30 600 грн. – за рахунок виконавчого збору; меблів на суму 154 565 грн. за рахунок виконавчого збору; послуг з поточного ремонту адміністративної будівлі на суму 99 146 грн. за рахунок виконавчого збору; передплати періодичного видання «Офіційний вісник України» на суму 1 500 000 грн. за рахунок виконавчого збору;одягу різного та доповнення до одягу (формений одяг для державних виконавців) на суму 6 599 493,48 грн. за рахунок виконавчого збору.

Ведення Єдиного реєстру об’єктів державної власності.

На виконання постанови Кабінету Міністрів від 14 квітня 2004 року № 467 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр об’єктів державної власності» та доручення Міністра юстиції від 16 листопада 2009 року № 28-53/673 установами системи юстиції здійснювалися заходи, пов’язані із приведенням у відповідність до чинного стану інформації щодо юридичних осіб, які мають перебувати у сфері управління Міністерства юстиції. Відповідно до цього головні управління юстиції надали інформацію до Міністерства юстиції щодо проведеної роботи та стану, у якому на цей час перебуває цей процес. Переважною більшістю установ (головні управління юстиції у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернігівській областях і місті Києві) зазначено, що на даний час ними проводиться робота щодо перереєстрації і ліквідації цих установ. Головні управління юстиції у Вінницькій, Запорізькій, Одеській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій областях та у м. Севастополі повідомили, що ними було внесено усі необхідні зміни до єдиного державного реєстру щодо ліквідації та перереєстрації відповідних юридичних осіб. Слід відзначити роботу Головного управління юстиції у Черкаській області, яким у 2009 році проведено відповідну роботу щодо вилучення з баз даних державних реєстрів юридичних осіб, які були ліквідовані рішеннями Міністерства юстиції, а також судів. Крім цього, зазначене управління юстиції першим вирішило проблему щодо виведення з бази даних Міністерства юстиції юридичних консультацій, які були помилково закріплені за Міністерством, що дозволило іншим управлінням юстиції прискорити відповідну роботу, скориставшись відпрацьованою схемою.

За 2009 рік Контрольно-ревізійним відділом проведено 17 перевірок та контрольних заходів, з них: 7 планових комплексних ревізій фінансово-господарської діяльності головних управлінь юстиції, 2 планові перевірки дотримання законодавства щодо обліку та руху коштів виконавчого провадження та звітності про них, 5 позапланових за дорученням керівництва Міністерства перевірок головних управлінь юстиції, а також забезпечено участь працівників Відділу у складі інших інспекційних груп. Крім того, проведено 2 перевірки виконання наказів Мін’юсту від 12.05.2009 № 397/7 та від 27.08.2009 № 738/7 щодо встановлення надбавок оперативному складу органів ДВС шляхом надіслання запитів до 27 територіальних органів юстиції та аналізу отриманої інформації. Загалом Контрольно-ревізійним відділом у 2009 році виявлено порушення в 10 установах на загальну суму близько 329 234,95 грн. (кількісний показник за 2009 рік склав 329 234,95 грн. за рахунок того, що до нього включено 1 факт, в якому вбачається порушення на суму 226 072,80 грн., що згідно з наявною інформацією перевіряється установою судових експертиз для подальшого вирішення питання щодо кваліфікації характеру здійснених видатків), у т.ч. встановлені факти порушень на суму 103 162,15 грн., а саме: 88 775,85 грн. – фінансові порушення, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів держави (у т.ч. 87 571 грн. - незаконні витрати бюджетних ресурсів; 5 850 грн. - за фактами, в яких вбачаються грубі порушення фінансово-господарської дисципліни, матеріали щодо яких підлягають передачі до правоохоронних органів); 2 330 грн. – за фактами, в яких вбачаються порушення щодо нестягнення виконавчого збору, матеріали щодо яких з урахуванням статті 81 Закону «Про виконавче провадження» передано для перевірки до Департаменту державної виконавчої служби; 12 056,3 грн. – інші фінансові порушення.

Більшість встановлених порушень пов’язана з такими найбільш поширеними серед територіальних органів юстиції недоліками у роботі:

1. При проведенні розрахунків за виконані підрядні роботи порушуються вимоги Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду від 27.08.2000 № 174, а саме: внаслідок застосування підрядними організаціями в актах приймання виконаних підрядних робіт невірних (завищених) усереднених показників для визначення розміру кошторисного прибутку і адміністративних витрат замовниками (територіальними органами юстиції) сплачуються зайві бюджетні кошти – головні управління юстиції у Київській та, в Одеській областях, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим.

2. При проведенні розрахунків за виконані підрядні роботи замовниками (територіальними органами юстиції) сплачуються зайві бюджетні кошти за наявності значних розбіжностей між фактичними обсягами виконаних ремонтних робіт і завищеними обсягами, зазначеними як такі, що «виконані» у актах приймання виконаних підрядних робіт – головні управління юстиції у м. Києві, у Київській, Одеській, Житомирській областях, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим.

3. Протягом дії дисциплінарних стягнень працівникам нараховувались та виплачувались матеріальні заохочення, що призводило до проведення зайвих витрат бюджетних коштів по оплаті праці – головні управління юстиції у м. Києві, у Київській, Одеській, Житомирській областях, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим.

За результатами вжитих заходів за підсумками перевірок: усунуто порушень фінансової дисципліни та відшкодовано збитків на загальну суму 87 932,3 грн. (на 71 132 грн. більше проти 2008 року); правоохоронним органам передано матеріали за фактами грубих порушень фінансово-господарської дисципліни (1 справа) на суму збитків у 5 850 грн. з подальшим пред’явленням позову в господарський суд Київської області про стягнення зазначених коштів із суб’єкта підприємницької діяльності; прийнято 4 управлінські рішення у вигляді наказів та рішень колегій (у 2008 році – 2); притягнуто до дисциплінарної, матеріальної відповідальності 16 осіб (у 2008 році - 1).

31 грудня 2009 року Міністром юстиції затверджено Пріоритети у роботі Міністерства юстиції на 2010 рік:

1. Удосконалення законодавчого регулювання реалізації конституційних прав і свобод людини.

Основною метою реалізації пріоритету є підготовка нових проектів законів, що забезпечить високий рівень легітимності майбутнього законодавства, його однозначне застосування, мінімізацію неузгодженостей між нормативно-правовими актами у відповідній сфері правового регулювання.

2. Реформування системи правосуддя.

Основною метою реалізації пріоритету є забезпечення справедливого, незалежного, ефективного та доступного судочинства відповідно до визнаних європейських стандартів.

3. Реформування кримінальної юстиції.

З метою реалізації пріоритету необхідно: сприяти прийняттю Верховною Радою проекту Кримінального процесуального кодексу після його внесення на розгляд Парламенту; забезпечити виконання Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції України.

4. Реформування системи виконання покарань.

Основною метою реалізації пріоритету є реформування Державної кримінально-виконавчої служби, створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання катуванням і нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими та особами, взятими під варту, розвиток матеріально-технічної бази установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, створення служби пробації, поліпшення роботи з кадрами кримінально-виконавчої служби, вдосконалення організації громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених, сприяння соціальній адаптації осіб, звільнених від відбування покарання.

5. Удосконалення правових засад запобігання та протидії корупції.

Основною метою реалізації пріоритету є виконання комплексу заходів нормотворчого та організаційного характеру щодо забезпечення єдиних підходів до формування та реалізації державної антикорупційної політики.

6. Підвищення рівня примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), запровадження ефективних механізмів захисту прав і законних інтересів стягувача у виконавчому провадженні.

Основною метою реалізації пріоритету є вжиття заходів, спрямованих на підвищення рівня примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), та запровадження ефективних механізмів захисту прав і законних інтересів стягувача у виконавчому провадженні.

7. Подальше реформування системи нотаріату з метою створення єдиного нотаріату.

Основна мета реалізації пріоритету - забезпечити функціонування нотаріату як публічно-правового інституту, який забезпечує позасудову охорону і захист прав та законних інтересів суб’єктів права і побудований на єдиних принципах, формах та методах організації та здійснення нотаріальної діяльності, а також державного регулювання цієї діяльності. Необхідно провести реформування системи нотаріату, запровадивши єдину форму його діяльності, із прозорістю допуску громадян до професії нотаріуса, покращенням доступу фізичних та юридичних осіб до нотаріальних послуг, створивши професійну самоврядну організацію нотаріусів.

8. Формування системи безоплатної правової допомоги.

Основна мета (стратегія) реалізації пріоритету - створення дієвого механізму реалізації конституційного права кожного на правову допомогу, належне виконання Україною її міжнародних зобов’язань у сфері прав людини, запровадження європейських стандартів у сфері надання правової допомоги та доступу до правосуддя.

9. Удосконалення міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах України.

Основна мета реалізації пріоритету – підвищення ефективності міжвідомчої координації із захисту інтересів держави в судах загальної юрисдикції під час розгляду справ, стороною або третьою особою в яких є Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

10. Здійснення адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

У 2010 році робота з адаптації законодавства України до acquis ЄС проводитиметься у контексті підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та Угоди про створення зони вільної торгівлі.

11. Створення єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно і визначення Міністерства юстиції спеціально уповноваженим органом у цій сфері.

Основною метою реалізації пріоритету є: створення Державного реєстру прав на нерухоме майно на базі існуючих реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції; визначення Міністерства юстиції спеціально уповноваженим органом у сфері реєстрації прав на нерухоме майно; забезпечення визнання та захисту державою майнових прав юридичних та фізичних осіб на нерухомість.

Вибір саме цих пріоритетів не випадковий. Їх прийняття викликано потребами сучасного розуміння змісту та гарантій захисту прав людини, які зобов’язують постійно переглядати сутність державної правової політики у гуманітарному контексті та посилювати вплив на її формування.

Пріоритети у роботі Міністерства юстиції на 2010 рік є головним орієнтиром діяльності органів юстиції у поточному році.

Немає сумнівів, що завдяки високому інтелектуальному і професійному потенціалу працівників органів юстиції України масштабні ідеї, цілі та плани на майбутнє будуть реалізовані.

Від узгодження наших дій у повсякденній роботі із втілення їх у життя залежить не тільки успішне реформування галузі, але й поглиблення позитивних тенденцій у динамічних процесах розвитку усіх сфер суспільного буття.

Українські юристи зроблять свій вагомий внесок у реалізацію об’єднавчої для України ідеї - концентрації зусиль влади і суспільства на утвердження принципів демократичних засад розвитку суспільства, верховенства права, справедливості та гуманізму, що має стати загальнонаціональним пріоритетом.