(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

22.02.2012. Андрій Янчук: "Ідеологія нового кодексу побудована так, щоб зрівняти права прокурора і адвоката" ("Хрещатик")

Про проект нового кримінально-процесуального кодексу (КПК) та які нововведення він пропонує в програмі “У центрі уваги” на телеканалі “Київ” розповів заступник начальника відділу з питань кримінального та процесуального права департаменту антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя Міністерства юстиції України Андрій Янчук.

— Новий кримінально-процесуальний кодекс запроваджує змагальні сторони. Чи означає це, що все буде відбуватись так, як в американських фільмах, де адвокат виступає зі своїми доказами, прокурор зі своїми, а вирішує суддя?

— Фактично це так. Ідеологія нового кодексу побудована на таких засадах, щоб зрівняти права прокурора і адвоката. Вони матимуть рівні можливості для надання своїх доказів. Також на стадії досудового розслідування в нас з’являється нова фігура — слідчий суддя. Адвокат наділений правом звернутись до слідчого судді, наприклад, щоб допитати свідків чи потерпілих, якщо показання на майбутнє від них отримати буде неможливо за станом здоров’я чи за іншими причинами. Сторона обвинуваченого: прокурор, слідчий ведуть розслідування, збирають докази та формують справу, по закінченню досудового розслідування вони мають надати право ознайомитись стороні захисту з цими зібраними матеріалами. В свою чергу сторона захисту теж зобов’язана надати матеріали, які вона зібрала, стороні обвинувачення.

— Чи правда, що за новим КПК права прокурора значно зменшаться?

— Йдеться про посилення судового контролю над діяльністю як органів, які проводять досудове розслідування, так і взагалі над цим усім процесом. Фактично по всіх процесуальних діях, які можуть обмежити права чи свободи людини, правом надання дозволу на обшук чи виїмку документів, чи проведення негласних слідчих дій буде наділений слідчий суддя. Все буде залежати від того, які докази для проведення тої чи іншої процесуальної дії надасть прокурор.

— Хто буде слідчими суддями, чи потрібно буде набирати нові кадри?

— Це будуть люди з числа тих суддів, які вже працюють, вони призначатимуться в кожному суді індивідуально. Фактично це буде той самий суддя, але з правом вирішення певних питань на досудовому розслідуванні.

— Чи зможе КПК гарантувати українцям, що не буде тиску на досудовому розслідуванні?

— Він дозволить ефективніше гарантувати захист як бізнесових структур, так і звичайних людей. При обшуку чи виїмці інформації ми маємо отримати дозвіл суду, окрім особливих випадків.

— Кількість виправдувальних вироків в Україні складає 0,2%, тоді як у Європі 30—40%. Чому склалась така ситуація?

— Відсутність таких вироків пов’язана з тим, що суди наділені правом відправляти справи на додаткові досудові розслідування, які тривають роками. За тими положеннями, які ми отримали в першому проекті КПК, досудове розслідування буде, але в суду не буде повноваження відправити справу на дорозслідування у відмовитись від прийняття рішення, винувата особа чи ні. Буде два вироки — обвинувальний та виправдальний.

— За чинним КПК спочатку подається заява про відкриття кримінальної справи, триває слідче розслідування, далі порушується кримінальна справа. Нині, за проектом, одразу починається слідство. Навіщо таке спрощення? Чи це не прибере фільтр для відкриття безпідставних кримінальних справ?

— Навпаки. В даному випадку, згідно з КПК нового проекту, заява про кримінальне правопорушення буде вноситись до єдиного реєстру, порядок ведення якого буде затверджуватись Генеральною прокуратурою за погодженням з МВС, СБУ та органами, які пов’язані з порушенням податкового законодавства.

— Якщо хтось написав, що сусід вбив іншого сусіда, то одразу без перевірки буде порушуватись кримінальна справа?

— Не буде як такого поняття “порушуватись”, буде йти перевірка по відношенню до особи, яка імовірно вчинила щось протизаконне. Якщо будуть вживатися якісь заходи, затримання, то з цього часу починається відлік строку. Тому слідчі та прокурори мають бути обережними щодо прийняття рішення — є факт правопорушення чи ні.

— Чи обмежується новим КПК термін перебування у СІЗО?

— Дійсно, сьогодні є така проблема, що строки утримання під вартою дуже великі. Термін не може перевищувати 2 місяці. Вирішує питання по будь-якому запобіжному питанню суд, максимальний строк утримання під вартою під час досудового розслідування становить 12 місяців.

— Якщо за 12 місяців справу не розкрито?

— Особа має бути звільнена на стадії досудового засідання. Залишається питання утримання під вартою під час судового розслідування. Суддя зобов’язаний перевірити, коли справа приходить на розгляд, та вирішити: чи є підстави утримання під вартою.

— У яких випадках може застосовуватися домашній арешт?

— Це один з видів запобіжних заходів, який зумовлює особу постійно перебувати в домашніх умовах. Обов’язковою умовою є використання засобів електронного контролю, особа зобов’язується постійно їх носити, тож можна відстежувати, чи дійсно вона дотримується покладеного обов’язку з місця свого проживання. Строк домашнього арешту встановлюється на 2 місяці після того, як сторона обвинувачення звертається до суду. Максимальний строк — 6 місяців, якщо за цей час не було закінчено досудового розслідування чи не було винесено судового рішення, то запобіжний засіб скасовується.

— В яких випадках може застосовуватись застава та яку суму вона складає?

— Мабуть, багатьом вже відомо, що не так давно набрав чинності закон, який був ініційований президентом України, щодо гуманізації злочинів в сфері господарської діяльності. Одним з питань закону було запровадження якомога більш широкого застосування застави по економічних злочинах. В проекті КПК взято ті положення, які вже є частиною нашого законодавства. Застава фактично не може бути меншою заявленого цивільного позову, тобто тієї шкоди, яка була нанесена злочином. І, в залежності від розміру штрафу, який накладається, буде вирішуватися питання, який розмір застави має бути застосований.

— Чи зазначено в проекті КПК, в яких випадках застава буде віддаватись на користь держави?

— Звичайно, це буде передбачено в майбутньому КПК. При порушенні особою взятих зобов’язань при обранні такого запобіжного засобу як застава, внесена сума передається на користь держави. Із суми застави може вираховуватись відшкодування шкоди, причиненої злочином, і щодо судових витрат.

— Чи правда, що запроваджується угода про примирення, коли обвинувачений домовився та відшкодував всі збитки?

— Так, проектом передбачається можливість закриття кримінальної справи, але лише за рішенням суду, коли особа, що вчинила злочин, та потерпіла сторона домовились з приводу сатисфакції і щодо виду покарання. Тобто фактично потерпілий та обвинувачений мають вирішити це між собою. Але в будь-якому випадку це вирішує суд, який має оцінювати всі об’єктивні підстави для прийняття такого рішення.

— Якщо запрацює новий КПК та суд присяжних, хто їх визначатиме та як це буде працювати?

— Дійсно, таке передбачено проектом КПК. В судових засіданнях будуть приймати участь і судді, і присяжні. Всі рішення під час судового розгляду прийматимуться колегіально. Хто буде брати участь з певного кола присяжних, які формуватимуться в судах, буде вирішуватись за допомогою автоматизованої системи документообігу в судах, яка вже на сьогодні функціонує. Також передбачається наявність запасних суддів, щоб не переривати розгляд справ. Тобто є присяжні, які вже беруть участь у засіданнях з суддями і, скажімо, сторонні присяжні, які сидять і слухають справу. В певних випадках, коли хтось з присяжних вибуває, то на його місце прийде інший.

— Під час проведення досудового розслідування можна буде використовувати веб-камери? Тобто, наприклад, людину з Миколаєва можна буде допитати в Києві?

— Так, таке нововведення передбачається. У нас багато коштів витрачається, наприклад, на транспортування осіб з місць позбавлення волі. Для того, щоб зменшити витрати на транспортування, в кожній установі виконання покарань буде обладнане спеціальне приміщення, яке дозволить вести судове засідання на відстані, в режимі відеоконференції. Також це нововведення стосуватиметься свідків.

— Чи здатний новий КПК вирішити або зменшити ті проблеми, які є в системі судочинства, зокрема корупцію?

— Так. І в першу чергу за допомогою судового контролю. Прокурор буде здійснювати процесуальне керівництво на досудовому засіданні. Він представлятиме державне обвинувачення в суді, з іншого боку, адвокатура наділяється більшими повноваженнями, що буде противагою певним діям прокуратури чи слідства.

— Чи готові українські судді, адвокати, прокурори свідомо підійти до європейської системи судочинства?

— Так. Щоб нова система запрацювала, після прийняття нового КПК у нас достатньо часу, аби слідчі, прокурори та судді ознайомилися з положеннями законодавства, які по-новому регулюють ті чи інші кримінально-процесуальні процедури