(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

20.06.2013 Торг тут не доречний? (Юридичний Вісник України)

Держава хоче регулювати ціноутворення на послуги приватних нотаріусів

Кожний будній ранок на київській вулиці Бажова розпочинається з ажіотажу. Тут розташована одна з двадцяти міських державних контор. У холоднечу й спеку, ще до світанку, тут вишиковуються черги за довгоочікуваним засвідченням підпису, оформленням довідки, заповіту або договору.

Прийом громадян ведеться до обіду. Хто не встиг - той запізнився. Номер черги на наступний день не переходить. Треба знову вставати ні світ, ні зоря й пробувати все заново. Можна ще домовитися з місцевими алкашами, які, зайнявши «чергу» з ночі, продадуть місце за «прийнятну» ціну. За перші місці плата доходить до 200 гривень. Хтось пристає на ці умови, а хтось знову й знову приходить у напівтемний коридор державної контори, де навіть туалети для відвідувачів не передбачені, і терпляче чекає.

Навпроти входу стоїть банер, гостинно зазиваючи до приватного нотаріуса, який приймає у фешенебельному офісі буквально в 20 метрах. Але люди туди не поспішають: дорого!

- Я прийшла оформити спадщину. У приватного нотаріуса мені сказали, що візьмуть за послуги 450 гривень, а тут близько 150, - поділилася жінка похилого віку, яка назвалася Світланою Сергіївною.

- Та й тут надійніше, все-таки контора державна, - підтримали її відразу кілька голосів з черги в два десятки людей.

Працівники контори розповіли, що справді ціни на послуги державних нотаріусів встановлені Міністерством юстиції, а приватні нотаріуси за Законом «Про нотаріат» встановлюють тарифи за домовленістю з клієнтом.

Щоб покінчити з нотаріальною вакханалією та зробити послуги нотаріусів доступнішими для населення, Міністерство юстиції України розробило законопроект про внесення змін до Закону «Про нотаріат», який передбачає введення на всій території України єдиних ставок за надання нотаріальних послуг. У ході громадських слухань, під час яких відбулося обговорення даного законопроекту, міністр юстиції Олександр Лавринович зазначив, що тепер в Україні відсутня єдина система обчислення розміру плати за послуги, що надаються нотаріусами, а це призводить до встановлення в різних регіонах різних тарифів за однакові нотаріальні послуги. Як зазначив міністр, це не відповідає вимогам статті 24 Конституції, якою продекларовано, що громадяни мають рівні конституційні права й свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Розроблений Мін'юстом законопроект пропонує встановити мінімальну та максимальну межу оплати за послуги, пов'язані із вчинюваними приватними нотаріусами нотаріальними діями, а також передбачає, що розміри ставок та порядок сплати нотаріального збору буде визначатися Кабінетом Міністрів. Крім того, з метою забезпечення доступності послуг нотаріуса для соціально незахищених верств населення, проектом закону пропонується встановити пільги зі сплати нотаріального збору, розмір якого також буде встановлюватися Кабміном.

Ми поцікавилися у президента Асоціації нотаріусів Київської області Валентини Шепітко, як сприйняли урядові законодавчі ініціативи приватні нотаріуси.

- Нічого поганого в цьому немає. Ми діємо від імені держави. Хоч ми і самозайняті громадяни, але маємо гербову печатку. Тому тарифи повинні встановлюватися державою, - сказала вона.

А ось черкаський адвокат Олександр Бодашко побоюється, що жорстке регулювання державою тарифів на нотаріальні послуги може призвести до зниження рівня їх якості.

- Будь-яке втручання держави в ринкові процеси є неправильним. Особливо, якщо це стосується сфери послуг. Ми ж говоримо про верховенство права, про демократичну модель суспільства, про вільний ринок! У кожної людини має бути право самому вирішувати, який рівень послуги і в яких умовах він хоче та може отримати. А в разі державної цінової зрівняйлівки у приватних нотаріусів пропаде стимул вдосконалювати свій рівень і боротися за свого клієнта, - упевнений правозахисник.

Так чи інакше, спроби впорядкувати ціноутворення на ринку нотаріальних послуг робляться Мін'юстом вже не перший рік. Незважаючи на те, що це стосується буквально кожного першого українця, досі успіхом вони не увінчалися. Тому й змушені бабусі товпитися біля дверей державних нотаріальних контор, обходячи десятою дорогою респектабельні приватні. Хоча, здавалося б, і в перших, і в других захищають державний інтерес.