(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

16.08.2013 Олена ЛУКАШ: «Неможливо змінювати виборчі правила без досягнення консенсусу» (Закон і Бізнес)

Олена ЛУКАШ: «Неможливо змінювати виборчі правила без досягнення консенсусу»

Після проведення круглого столу, на якому обговорювалися зауваження та пропозиції Венеціанської комісії щодо виборчих змін, міністр юстиції Олена ЛУКАШ поспілкувалася з журналістами. Вона розповіла, чи поділяє українська влада думки євроекспертів щодо необхідності внести корективи до виборчого законодавства. Також О.Лукаш пояснила, чому від Мін’юсту не залежить, коли відбудуться виборчі зміни. Не обійшлося й без запитань про Кримінальний процесуальний кодекс.

«Вибори — це наше майбутнє»

— Олено Леонідівно, з якою метою проводився круглий стіл?

— Ми обговорювали питання вдос­коналення виборчого законодавства. Сьогодні предметом нашої зустрічі стали такі важливі контроверсійні питання, як унесення змін до Конституції під час коригування виборчого законодавства. Зокрема, учасники круглого столу мали можливість обговорити питання внесення змін до Основного Закону щодо наявності таких обмежень, як судимість. Адже сьогодні Європа рекомендує Україні зняти це обмеження, аби особи з непогашеною судимістю мали право балотуватися в народні депутати.

Також говорили про надання можливості балотуватись

особам, які проживають на території України менш ніж 5 років. До того ж розглядали питання гендерної рівності, доступу до правосуддя під час розгляду виборчих спорів і скарг, надання права іноземцям проводити передвиборну агітацію.

Головне досягнення круглого столу — експертний діалог. Міжнародні та українські експерти завжди з певною пересторогою ставляться до влади під час розроблення виборчих законів. Мабуть, це природно. Безумовно, й опозиція намагається зробити виборчі правила більш зручними для опозиційної діяльності.

Коли одночасно зустрічаються представники влади, опозиції, громадянського суспільства та міжнародної спільноти, які розробляють рекомендації щодо внесення змін до виборчого законодавства, — я вважаю, це найбільше досягнення. Вони мають майданчик для проведення дискусій, змогу почути один одного, дати поради щодо майбутнього України. Адже вибори, на мою думку, — наше майбутнє.

«Наша позиція така: дати можливість сформувати найкращі правила й норми»

— Яка позиція Мін’юсту щодо зауважень, висловлених Венеціанською комісією стосовно виборчого законодавства?

— Позиція проста: аби змінити виборчі правила, потрібен діалог із суспільством і довіра. Тому Мін’юст і збирає круглий стіл, аби зрозуміти, які пропозиції міжнародної спільноти є прийнятними для нас, а які — ні. Не Мін’юст формує виборче законодавство. Це право парламентарів. Міністерство може лише пропонувати певні зміни. Тому наша позиція така: дати можливість сформувати найкращі правила й норми, передати їх до

парламенту, очікувати якісних виборчих законів.

«Мін’юст зробить усе можливе для максимально швидкого опрацювання висновку ВК»

— Чи дійдуть українська влада та міжнародні експерти консенсусу у виборчих питаннях?

— Сьогодні розроблено пропозиції щодо внесення змін до виборчого законодавства й передано на експертизу у Венеціанську комісію. Ми очікуємо висновку найближчим часом. Якщо говорити відверто, найближчими тижнями. Водночас дискусія дає можливість представникам Європейської комісії «За демократію через право» щось змінити, додати, дещо врахувати у своїх рекомендаціях. Саме для цього ми й зустрічаємось.

Представники Венеціанської комісії, з якими ми постійно спілкуємося, послідовні у відстоюванні своїх вимог, але дослуховуються й до нашої думки. Сьогодні мій настрій — обережний оптимізм. Хто стежив за дискусією, зрозумів: думки представників влади, опозиції, громадянського суспільства щодо питань, які обговорювали на круглому столі, збігаються.

— Венеціанська комісія пропонує скасувати деякі конституційні норми, які стосуються виборів. Яка з пропозицій євроекспертів є найбільш неприйнятною, спірною для України?

— Я вважаю, що в житті немає нічого кращого, ніж добра порада. Навіть якщо тобі вона не подобається, обговори, почуй думку інших, вислови свою. Потрібно бути дуже виваженим і водночас — оптимістом.

— Коли слід очікувати прийняття змін до виборчого законодавства?

— Це питання треба адресувати парламенту, адже саме він приймає закони. Можу пообіцяти, що Мін’юст зробить усе можливе для максимально швидкого опрацювання висновку Венеціанської комісії, на який ми очікуємо, і направити законопроект до Верховної Ради. Там відстоюватимемо свої позиції, думки експертів. Сподіватимемося на досягнення консенсусу, бо, я вважаю неможливо змінювати виборчі правила без злагоди та досягнення консенсусу.

«Критерій істини — це практика»

— Чи потрібно вносити зміни до КПК? Можливо, втеча підозрюваного екс-ректора одного з ВНЗ Петра Мельника з-під домашнього арешту вказує на недоліки кодексу.

— Моя позиція щодо будь-якого нового закону така: критерій істини — це практика. Практика застосування КПК щоденно аналізується й вивчається. Я переконана: всі переваги кодексу залишаться, а недоліки будуть усунуті.

— А які недоліки є в КПК?

— Відповім так. Є така норма, яка забороняє вбивати людину. Але практика її реалізації свідчить про те, що не всі сприймають цю ідеальну норму. Тому критерій істини — це практика.

Якщо сьогодні і є проблеми із застосуванням КПК, вони обов’язково будуть вирішені. Але буде неправильно сказати, що можна написати ідеальну норму, яка врегулює суспільні правовідносини. Адже право і є регулятором цих відносин.