(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

24.10.2013 СТО ДНІВ ПІСЛЯ УКАЗУ (Урядовий Кур’єр)

Держреєстри закриють від хакерів
Міністр юстиції розповіла, як знизити вартість нотаріальних послуг для громадян та захистити їхні персональні дані від зазіхань сторонніх осіб 

Державні нотаріальні контори не скорочуватимуть, адже саме вони повинні працювати на задоволення потреб пільгових категорій населення. А ось ставки нотаріального збору потрібно уніфікувати, зробивши їх однаковими для всіх регіонів, повідомила очільник Міністерства юстиції Олена Лукаш, звітуючи про перші сто днів своєї роботи на цій посаді. У відомстві підготували кілька законопроектів, які зроблять цей ринок цивілізованішим. Крім того, нині напрацьовуються механізми, що дадуть змогу в подальшому вберегти інформацію, що зберігається в державних реєстрах, та заощадити мільйонні кошти на їх обслуговуванні.

Документи завірять чиновники
За словами пані Лукаш, впровадження єдиних тарифів потрібно для того, щоб конкретизувати послуги щодо кожного виду нотаріальних дій і людям не нав’язували оплату за щось зайве. А введення пільг щодо сплати нотаріального збору захистить тих громадян, які сьогодні рахують кожну копійчину.

На її думку, перш ніж реалізовувати концепцію реформування нотаріату в частині скорочення чисельності державних нотаріальних контор, потрібно створити всі відповідні умови на заміну пільг, що діють нині для соціально незахищених верств населення в державних нотаріальних конторах. «Люди повинні мати вибір, куди краще звертатися: до державного чи приватного нотаріуса. Міністерству юстиції слід поважати вибір громадян», — вважає Олена Лукаш.

Саме на те, щоб спростити життя громадян, спрямований ще один законопроект міністерства щодо засвідчення копій документів та виписок із них. Якщо його підтримає парламент, то близько 50 документів зможуть засвідчувати посадові особи органів виконавчої влади, які їх витребовують, і громадянам не потрібно буде платити кошти нотаріусам.

Роботу ж нотаріусів обіцяють зробити максимально прозорою, як і процес отримання ними свідоцтва. Кандидатові на посаду нотаріуса тепер легше буде складати іспит. Міністр пояснила, що раніше були питання, на які міг відповісти хіба що професор права. А значить, з'являлася можливість «домовитися» за результат.

Вона також розповіла, що внесено зміни до положення «Про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату». «З цього моменту її членами є представники Міністерства юстиції та практикуючі нотаріуси, — зазначила міністр. — Комісія перестає бути «закритим клубом», а стає дієвим органом, який захищає права нотаріусів у цій країні».

Крім того, міністерство розробило наказ «Про затвердження правил професійної етики нотаріусів» та припинило практику, коли нотаріусів, навіть державних, позбавляли свідоцтва на підставі того, що вони не заплатили членський внесок у Нотаріальну палату. «Підставою для анулювання свідоцтва має бути лише неналежний фаховий рівень нотаріусів», — підкреслила пані Лукаш.

У відомстві обіцяють, що обов’язково перевірять нотаріусів, які передавали час від часу свої повноваження помічникам або секретарям.

Нині це особливо важливо, адже вони отримають ще одну додаткову функцію та зможуть нарівні з держреєстраторами надавати населенню витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а не лише звертатися до таких даних під час вчинення нотаріальних дій. Тобто люди самі обиратимуть, куди краще звертатися по таку інформацію: в реєстраційні служби, як було досі, чи до нотаріусів, де вони без черг та в комфортних умовах зможуть її отримати.

«Запрограмовані» на гроші

Налагодження безперебійної роботи реєстрів та захист інформації, яка в них зберігається, — завдання номер один на найближчий час, зазначають у міністерстві. Тим паче, що після скандалу, який набув розголосу, тільки-но реєстри зупинилися, громадян хвилює головне питання: а чи убезпечено їхні персональні дані взагалі? Відповідаючи на це запитання, пані міністр повідомила, що нині правоохоронні органи вживають заходів, щоб у подальшому убезпечити реєстри від будь-якого несанкціонованого втручання.

За її словами, з метою з'ясування неполадок обладнання оглянули спеціальні органи. «В результаті в серверній кімнаті знайдено два невідомих працюючих сервери, які не мали інвентарних номерів держпідприємства. Сервери вилучено СБУ. З'ясувалося, що це устаткування не передбачається технічним завданням і встановлено приватною компанією самовільно. Сервери було зашифровано алгоритмами, які не проходили сертифікацію в Україні», — повідомила вона.

А також додала, що за попередньої схеми роботи ДП «Інформаційний центр» державі завдано збитків на 400 мільйонів доларів. Це сталося в період 2000–2013 рр. «Приватна компанія-розробник оформила право власності на реєстри, тому до липня 2013-го держава була змушена щомісяця перераховувати за право користування реєстрами понад 10 мільйонів гривень», — зазначила Олена Лукаш.

У свою чергу розробники звернулися до Генерального прокурора з вимогою притягнути до відповідальності в. о. гендиректора ДП «Інформаційний центр» Леоніда Богданова та посадових осіб міністерства. Аргументуючи тим, що посадовці Мін’юсту й глава держпідприємства свідомо допустили зупинку реєстрів, чим поставили під загрозу цілісність даних про громадян України.

У Мін’юсті ж нагадали, що ще 8 жовтня двох підозрюваних у втручанні в роботу держреєстрів Генеральна прокуратура оголосила в розшук. А головне слідче управління МВС України розслідує кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДП «Інформаційний центр», що спричинило тяжкі наслідки, за фактом розтрати майна та несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин та комп'ютерних мереж ДП «Інформаційний центр». І 14 жовтня накладено арешт на рахунки компаній-розробників програмного забезпечення та клієнтського доступу до реєстрів.

«Вони мали несанкціонований доступ до всієї інформації. Що вони робитимуть з нею далі та чи копіювали її, мені не відомо. На той час, коли зупинилися реєстри, за висновками експертів КСЗІ (комп?лексної системи захисту інформації. — Ред.), пошкодження даних не сталося, — зазначила міністр. — Як ми можемо гарантувати, що в майбутньому не трапиться нічого подібного? Гадаю, лише написанням нової програми та активним захистом цієї інформації державою».

Чи буде підготовлено таку програму та які подальші дії міністерства в цьому напрямку — пані міністр не пояснила, посилаючись на те, що нині розробляють стратегічний план, який згодом буде оприлюднено.