(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

24.10.2013 «100 днів — лише старт для подальших рішучих зусиль та досягнення значного прогресу у сфері юстиції»

Влітку цього року Міністерство юстиції очолила новий керівник. Відповідно до указу Президента віжки правління цим центральним органом виконавчої влади перейшли до рук Олени ЛУКАШ. Про перші 100 днів роботи на цій посаді Олена Леонідівна вирішила розповісти журналістам. На прес-конференції «Ініціативи 100 днів» представники ЗМІ дізналися про пріоритетні напрями роботи Мін’юсту та про те, які проблеми вдалося розв’язати новій очільниці відомства.

Питання європейської інтеграції стало ключовим напрямом роботи міністерства
Олено Леонідівно, розкажіть, як розпочалася ваша робота на посаді міністра юстиції.

— 4 липня цього року Президент довірив мені очолити одне з найпотужніших міністерств у державі та чітко поставив завдання — максимально орієнтувати роботу

Мін’юсту на захист прав та інтересів громадян і зробити це безумовним пріоритетом. Уважаю, що перші 100 роботи є приводом підбити підсумки, поінформувати про це громадськість та визначити нові пріоритети.

Маю честь поінформувати вас про найбільш суттєві напрями роботи міністерства:
• максимальне супроводження процесів щодо європейської інтеграції та лібералізації візового режиму;

• удосконалення виборчого законодавства;
• розроблення законодавчих механізмів запобігання та протидії корупції;
• лібералізація роботи нотаріату та контроль за ефективністю процедур банкрутства;
• активне впровадження безоплатної вторинної правової допомоги.
Чого вдалося досягнути в питанні «супроводження процесів щодо євроінтеграції та лібералізації візового режиму»?

— З часу мого призначення питання європейської інтеграції стало ключовим напрямом роботи міністерства напередодні вільнюського саміту східного партнерства 28—29 листопада. Іноді жартуємо, що працюємо не в Мін’юсті, а в Міністерстві закордонних справ, адже питання євроінтеграції дуже серйозне й забирає багато часу.

Перш за все ми додатково проаналізували проект угоди

про асоціацію з ЄС, залучивши до цієї роботи провідних вітчизняних науковців. Аналіз підтвердив, що положення документа не суперечать Конституції, відповідають як національному законодавству, так і міжнародним зобов’язанням України. Крім того, аналіз дозволив визначити коло питань першочергового значення, які мають бути враховані під час організації процесу виконання нашою державою цієї угоди.

Також міністерство додатково проаналізувало проект угоди щодо можливих ризиків у разі її підписання та початку тимчасового застосування. Проведено грунтовний аналіз законодавства Митного союзу на предмет його порівняння з положеннями проекту угоди про асоціацію з ЄС. У рамках такого аналізу, зокрема, було вивчено та проаналізовано правові аспекти, які б могли розглядатись як перепона для подальшого співробітництва України з іншими міжнародними інтеграційними утвореннями, та можливі шляхи взаємодії нашої країни з Митним союзом після підписання угоди про асоціацію. Крім цього, здійснено порівняльний аналіз сфери технічного регулювання в ЄС та МС, з’ясовано наявність суперечностей між положеннями проекту угоди про асоціацію та міжнародними зобов’язаннями України перед державами — членами Митного союзу.

Такий аналіз дозволив зробити певні висновки. Так, у проекті угоди про асоціацію відсутні положення, які б обмежували право нашої держави на участь у зонах вільної торгівлі з іншими державами та в інших

міжнародних утвореннях. Ми зробили висновок про відсутність порушень Україною міжнародних зобов’язань перед державами — членами МС у разі підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Хочу підкреслити, що підписання угоди — це тільки початок роботи України та міністерства. Після цього нас очікує копітка робота з приведення законодавства у відповідність до вимог ЄС.

Продовжується ініційований Мін’юстом огляд законодавства нашої держави. Він дозволить сформувати чітку програму адаптації національного законодавства з урахуванням уже тих вимог, які будуть установлені майбутньою угодою про асоціацію. Відтак українська сторона буде готова до виконання висунутих вимог ще до набрання чинності цим документом.

Яких заходів вживає міністерство для вдосконалення виборчого законодавства?

— Всі ми знаємо, що питання виборів завжди є дуже актуальним, іноді занадто емоційним та, безумовно, контроверсійним. Європейська сторона приділяє значну увагу вдосконаленню виборчого законодавства України. Так, ми перебуваємо в постійному контакті з представниками Венеціанської комісії, ОБСЄ/БДІПЛ та іншими міжнародними експертами. Й ураховуємо їхні рекомендації. Невирішеними залишаються тільки питання щодо окремих рекомендацій, які потребують унесення змін до Конституції, та щодо загального консенсусу всіх або максимальної кількості політичних сил у парламенті.

Удосконалення виборчого законодавства не може бути фрагментарним і хаотичним, тому потрібні політичний консенсус та час для його гармонізації.

«Люди повинні мати вибір, куди їм краще звертатися: до державного чи приватного нотаріуса»

Ви зазначили, що один із напрямів діяльності очолюваного вами відомства — лібералізація роботи нотаріату. Яких успіхів удалося досягти в цій сфері?

— Мінімізація витрат населення та спрощення надання нотаріальних послуг — один із пріоритетів роботи міністерства, яке зорієнтоване на потреби та інтереси громадян. При цьому особлива увага приділяється захисту прав та інтересів соціально незахищених верств населення.

Процес реформування в цій сфері перебуває під моїм особистим контролем, адже метою є забезпечення максимальної прозорості. У зв’язку із цим я наполягаю на активізації діяльності державних нотаріальних контор. Останніми роками однією з концептуальних складових реформування нотаріату був перехід до системи єдиного нотаріату, наслідком чого стало скорочення державних нотаріальних контор у всіх регіонах України. Це викликало неоднозначне ставлення в суспільстві. Уважаю, що наразі ліквідація державних нотаріальних контор є передчасною. Вони продовжують задовольняти потреби пільгових категорій населення: ліквідаторів ЧАЕС, інвалідів І та ІІ груп, малолітніх і неповнолітніх дітей. Сьогодні в державних установах нотаріату переважно обслуговуються люди похилого віку, пенсіонери, які ще не готові сприйняти приватного нотаріуса як орган нотаріату, наділений такими повноваженнями, як і державний нотаріус. Водночас дана категорія громадян, свідомість яких формувалася в інші часи, потребує від суспільства уваги до своєї життєвої позиції, принципів та уподобань.

Люди повинні мати вибір, куди їм краще звертатися: до державного чи приватного нотаріуса. Держава повинна поважати вибір громадян.

Чи відбуваються законодавчі зміни в нотаріальній сфері?

— За цей короткий час активно реформується законодавча база, кілька законопроектів уже перебувають у Верховній Раді. Вони спрямовані на спрощення надання послуг і мінімізацію витрат громадян. Наприклад, один із законопроектів щодо засвідчення копій (фотокопій) документів та виписок з них дозволить дати альтернативу нотаріальному засвідченню достовірності копій близько 50 документів. Таку функцію безплатно виконуватимуть посадові особи органів виконавчої влади, які витребовують відповідні документи.

Інший законопроект щодо єдиних ставок нотаріального збору за надання нотаріальних послуг зробить ринок більш цивілізованим. На всій території нашої країни діятимуть єдині тарифи. Крім того, зміни конкретизують послуги щодо кожного виду нотаріальної дії. Це не дозволить нав’язувати населенню зайві нотаріальні послуги, а запровадження пільг щодо сплати нотаріального збору захистить соціально незахищені категорії населення.

Також унесено зміни до Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату для забезпечення прозорості її діяльності. Тепер її членами є представники Мін’юсту та нотаріуси-практики. Це сприятиме належному фаховому та регіональному представництву в складі комісії. ВККН перестає бути закритим клубом, а стає дієвим органом, який захищає права нотаріусів.

Наше відомство розробило наказ «Про затвердження Правил професійної етики нотаріусів України», який визначає основні принципи діяльності нотаріуса, його морально-етичні зобов’язання. Врегульовано питання відносин з нотаріальним співтовариством, а також із особами, які звертаються по нотаріальні послуги.

Попередні правила професійної етики зобов’язували всіх нотаріусів, незалежно від їх матеріальної спроможності, яка прямо пов’язана з відпусткою по догляду за дитиною, лікарняними, витратами на лікування членів родини тощо, сплачувати членські внески до Нотаріальної палати. Навіть державні нотаріуси, заробітна плата яких трохи більша за мінімальну заробітну плату в Україні, мали сплачувати внески нарівні з приватними нотаріусами. Тому така штучна перешкода для діяльності нотаріусів уже ліквідована.

Стосовно тих, хто своєчасно не сплачував такі внески, Нотаріальна палата мала право вносити подання до ВККН про анулювання свідоцтва на право заняття нотаріальною діяльністю. Такого права вона вже не має. Підставою для анулювання свідоцтва має бути лише неналежний фаховий рівень нотаріуса.

Міністерство жорстко запобігатиме всім порушенням у сфері нотаріату. Підставою для складання іспитів буде виключно фаховий рівень кандидата. Якщо кандидат знатиме відповіді на всі питання — спокійно складе іспит. Усі питання розміщені на сайті Мін’юсту. Вони стали простішими, адже раніше були й такі, на які не міг відповісти навіть професор права. Наприклад: «Напишіть угоду про оренду судна з командою»; «Вчиніть морський протест». Тобто питання формулювалися так, що відповісти на них було дуже важко.

Також будуть здійснені перевірки діяльності тих нотаріусів, які передоручали свої обов’язки іншим особам (помічникам, секретарям) у той час, коли самі перебували за кордоном, чим грубо порушували чинне законодавство. І все це — задля підвищення власних доходів. На жаль, зазначені випадки — непоодинокі. При цьому були й нотаріуси, які у власності мають навіть літаки. Такі особи будуть притягнуті до відповідальності.

Мета міністерства — припинити практику перетворення нотаріальної діяльності на бізнес. Адже, як відомо,

нотаріатові держава делегувала дії, які виключають комерційну складову. Ми все зробимо для того, щоб людина, яка прийшла в нотаріальну контору, могла довіритися нотаріусу.

«Боротьба з корупцією — ключовий напрям діяльності нашого відомства»
Також ви зазначали, що вдосконалюється робота стосовно питань банкрутства.

— Так. Останнім часом повністю завершено процес реформування інституту арбітражних керуючих. Із суб’єктів підприємницької діяльності вони перетворилися на суб’єктів незалежної професійної діяльності. Завершено заміну ліцензій (протягом 100 днів видано 384 свідоцтва), сформовано Єдиний  реєстр арбітражних керуючих та забезпечено доступ до нього.

Особливу увагу я приділяю постійному моніторингу та аналізу інформації щодо стану погашення заборгованості по заробітній платі на підприємствах. Ми простежуємо динаміку погашення заборгованості в регіонах та в Україні в цілому. У межах компетенції міністерства оперативно вживаємо заходів реагування щодо тих арбітражних керуючих, які не погашають такої заборгованості чи допускають її зростання на підприємствах-банкрутах.

Так, заборгованість по зарплаті згідно зі звітами арбітражних керуючих та головних управлінь юстиції зменшилася за серпень на 3 млн грн., за вересень — на 8,7 млн, за поточний період жовтня — на 12,7 млн грн.

Я особисто очолила Дисциплінарну та Кваліфікаційну комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та Комісію з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією, ліквідаторам). Протягом останніх 100 днів відбулися перші 3 засідання дисциплінарної комісії, на яких було розглянуто 26 подань Мін’юсту про накладення на арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень. До 1 липня 2013 р. її засідання не проводились і питання притягнення до дисциплінарної відповідальності не розглядались.

Чи розробляє Мін’юст законодавчі механізми запобігання та протидії корупції?

— Боротьба з корупцією — ключовий напрям діяльності нашого відомства. Особливу увагу розв’язанню цієї проблеми приділяє ЄС у рамках підписання угоди та лібералізації візового режиму. Вдосконалення законодавства в цьому напрямі — постійний процес. Результатом нашої роботи став законопроект, який максимально враховує рекомендації Єврокомісії та GRECO. Нині він — у Верховній Раді. Ключові новації документа:

• встановлення з урахуванням європейського досвіду адекватних та пропорційних санкцій за корупційні правопорушення;
• забезпечення об’єктивної  перевірки декларацій;
• запровадження адміністративної відповідальності за
подання недостовірних відомостей у декларації;
• додаткові гарантії захисту інформаторів.

За вашими словами, одним із досягнень Мін’юсту є активне впровадження безоплатної вторинної правової допомоги. Що допомагає популяризувати цей напрям роботи?

— Надання такої допомоги є ще одним ключовим елементом захисту прав громадян. По-перше, міністерство розпочало активну інформаційну кампанію. Наприклад, надруковано буклети, наклейки та плакати загальним накладом 161,5 тис. примірників. Виготовлено соціальну рекламу з інформацією про надання допомоги та номером телефону гарячої лінії. Протягом серпня — вересня 2013 р. відбулося 13220 показів відповідної соціальної реклами на державних всеукраїнських та місцевих телеканалах.

У результаті проведення інформаційно-роз’яснювальної кампанії маємо стійку тенденцію до зниження відсотка відмов від захисника осіб, затриманих за підозрою в скоєнні злочину, — з 8,7% на початку року до 7,9% у вересні.

Міністерство видало наказ щодо проведення 4-го конкурсу з відбору адвокатів для надання такої допомоги. Конкурс насамперед орієнтований на залучення адвокатів для здійснення представництва в цивільному та адміністративному процесі в інтересах малозабезпечених осіб, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, біженців та інших категорій осіб.

Станом на 3 жовтня територіальні управління юстиції зареєстрували 677 заяв від претендентів. Наразі в реєстрах перебуває 3016 адвокатів, відібраних за результатами трьох конкурсів, близько 2000 захисників працюють дуже активно.

Розроблено проект змін до наказу Мін’юсту, який передбачає можливість інформування центрів з допомоги про випадки затримання безпосередньо затриманими особами, членами їхніх сімей, їхніми близькими родичами, іншими особами, що сприятиме недопущенню порушення прав таких людей на своєчасний, належний правовий захист, також невідкладному прибуттю адвоката для конфіденційного побачення із затриманою особою.

«Ми суттєво вдосконалюємо надання реєстраційних послуг населенню та ліквідуємо штучні перепони з боку чиновників»

Як ви оцінюєте роботу підвідомчих Мін’юсту установ та державних підприємств?

— Я як міністр спрямовую та координую роботу п’яти служб.
Що стосується Укрдержреєстру. Ми суттєво вдосконалюємо надання реєстраційних послуг населенню та ліквідуємо штучні перепони з боку чиновників. Збільшується чисельність операторів, відкрито додаткові приміщення, встановлюються зручні

для громадян графіки відвідування.

Розроблено проект наказу про надання нотаріусам та державним виконавцям доступу до даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Це спростить та здешевить послуги для громадян, а також суттєво зекономить їхній час.

Опрацьовується питання законодавчих змін, якими на нотаріусів буде покладено функції щодо надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які до цього вони могли надавати тільки в разі вчинення нотаріальних дій.

Також я підписала наказ, який зобов’язав державних реєстраторів зазначати вичерпний перелік підстав, що стали причиною відмови в державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Покладено край свавіллю чиновників, які могли безпідставно відмовляти громадянам. До того ж це дозволить заощадити кошти громадян, оскільки їм не потрібно буде під час кожного звернення до реєстраторів знову оплачувати послуги.

Назву деякі цифри. У ІІІ кварталі 2013 р. держреєстратори органів державної реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрували 828828 заяв та запитів, що на 122785 (на 17,4%) більше, ніж за ІІ квартал. Кількість розглянутих заяв та запитів становила 820669, що на 121420 (на 17,4%) більше за попередній квартал.

За ІІІ квартал 2013 р. зареєстровано 54812 юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, видано 376995 довідок, витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. При наданні адмінпослуг відділи державної реєстрації актів цивільного стану запровадили он-лайн-запис через мережу Інтернет на прийом до всіх 765 відділів.

«Витоку інформації з персональними даними громадян України не відбулося»
Останнім часом увага ЗМІ прикута до ДП «Інформаційний центр» та подій, пов’язаних з роботою реєстрів. Яка зараз ситуація з доступом до них?

— Знайомство із цим підприємством я розпочала не з питань, які згодом стали причиною порушення кримінальної справи, а з більш простих речей. Моїм першим кроком було спрощення доступу до реєстрів. За наказом міністерства, реєстратори, державні виконавці, державні нотаріуси безоплатно навчатимуться роботі з реєстрами. До того часу управління юстиції змушені були платити 1200 грн. за навчання однієї особи.

Щодо останніх подій. До липня 2013 р. держава щомісяця мала перераховувати приватним компаніям більше ніж 10 млн грн. за право користування реєстрами. Ці компанії оформили на себе право власності на всі ці програмні продукти. Протягом 2000—2013 рр. загалом їм було переказано понад $400 млн.

Сьогодні, як ви знаєте, змінено керівництво ДП «Інформаційний центр». За ініціативою Мін’юсту органи прокуратури відкрили два кримінальні провадження щодо службових осіб цього підприємства за фактами розтрати держмайна в особливо великих розмірах і зловживання службовим становищем. Причетні до цього службові особи виїхали за межі України, їх оголосили в розшук. Також за фактом несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, що призвело до блокування інформації та порушення встановленого порядку її маршрутизації, службовим особам компанії-розробника — ТОВ «Арт-мастер» — підготовлено повідомлення про підозру в скоєнні злочину.

Запевняю: на сьогодні робота реєстрів відновлена, спеціалісти ДП «Інформаційний центр» із залученням фахівців Служби безпеки, Держспецзв’язку тестують поточний стан реєстрів на предмет виявлення різного роду «закладок», які можуть завадити коректній роботі реєстрів.

СБУ за результатами проведеної перевірки підтвердила повноту та цілісність реєстрів. У результаті зупинення функціонування держреєстрів витоку інформації з персональними даними громадян України не відбулося. Спільними зусиллями спеціалістів ДП та фахівців СБУ, МВС і Держспецзв’язку були узгоджені заходи щодо захисту інформації, яка міститься в реєстрах.

Чи можуть відбуватися нові несанкціоновані атаки розробника на реєстри?

— Це питання швидше до розробників. Сподіваюся, що в них вистачить розуму, совісті, людяності не вдаватися до таких дій.

Права на програмне забезпечення реєстрів будуть повернуті державі шляхом звернення до суду. Деталі не розповім, адже це наша невеличка юридична таємниця. Можу вас запевнити: реєстри належатимуть державі, авторство програмного забезпечення належатиме державі. Реєстри будуть неушкодженими й захищеними. Злочинці будуть притягнуті до відповідальності.

«У Президента немає правових підстав для підписання указу про помилування Юлії Тимошенко»

Повернімося до питання євроінтеграції України. Можливо, в цьому контексті буде вирішено й питання про помилування колишнього Прем’єра Ю.Тимошенко?

— Єдиним питанням, яке стосується Ю.Тимошенко та яким займається Мін’юст, є співпраця з Європейським судом з прав людини. Йдеться про комунікацію в питанні щодо так званої газової справи.

Нагадаю, що є рішення Комісії при Президентові у питаннях помилування, членом якої я є. Вона вважає передчасним вирішення цього питання, адже не завершені судові розгляди інших справ, немає вироків і важко сказати, якими вони будуть: виправдувальними чи обвинувальними.

Помилування відбувається відповідно до указу
Президента. Є свій порядок, обов’язкова складова якого — рішення комісії. Сьогодні в Президента немає правових підстав для підписання указу про помилування Ю.Тимошенко. Це моя особиста думка.

Окремі особи звернулися до Вищого адміністративного суду з позовом щодо скасування указу Президента про помилування екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Яким може бути рішення суду?

— Важко коментувати те, чого не читала (мається на увазі позовна заява. — М.З.). Але я особисто брала участь у голосуванні за рішення помилувати Ю.Луценка. Вважаю його абсолютно законним.

До речі, це показник роботи нашої судової системи, коли будь-який адвокат може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність Президента.

На вашу думку, чи потрібно змінювати закон «Про вибори Президента України»?

— Цей закон отримав схвальні висновки європейської спільноти. За ним у 2010 р. відбулися вибори глави держави. Вони були визнані такими, що відповідають закону, всім світом, а не лише Європою. Тому, вважаю, сьогодні передчасно говорити про зміни в законодавстві про вибори Президента. Якщо потрібно гармонізувати деякі процедури, то це питання можна буде обговорити.

Наостанок нашої розмови скажу таке: шлях долає той, хто йде. Не можна сказати, що за 100 днів ми зробили

щось таке надзвичайне й потужне. Проте ми намагалися бути відвертими, професійними, уважними до громадян. 100 днів — лише старт для подальших зусиль та досягнення значного прогресу у сфері юстиції.