(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

02.11.2013 «Мін'юст сприяє виконанню умов для підписання асоціації у Вільнюсі – Лукаш» ( УКР інформ)

Міністерство юстиції сприяє виконанню Україною умов, необхідних для підписання Угоди про асоціацію на вільнюському саміті у листопаді.

Про це заявила в ефірі Першого каналу Українського радіо міністр юстиції Олена Лукаш.

«Питання європейської інтеграції є одним з ключових напрямів і завдань Міністерства юстиції, і ми впевнено рухаємось до вільнюського саміту, намагаючись допомогти державі виконати всі необхідні вимоги. Але підписання Угоди - це лише початок роботи України із впровадження європейських стандартів, адже після цього нас очікує копітка робота з приведення законодавства у відповідність до вимог ЄС», - зазначила Лукаш.

Вона пояснила, що проект Угоди про асоціацію – це низка вимог стосовно того, як Україна має змінитися у напрямі європейських стандартів і стати кращою. Міністр додала, що, наприклад, 22 глави проекту Угоди про асоціацію включають етапи, переліки та терміни імплементації законодавства актів Європейського Союзу, а загалом ідеться про імплементацію та впровадження близько 400 регламентів і директив ЄС, інших актів ЄС, а також інших змін законодавства на вимогу ЄС. Тобто, у Вільнюсі відбудеться початок довготривалої, розрахованої на 10 років, роботи України із впровадження європейських вимог та стандартів, зауважила Лукаш.

«Ми напрацьовуємо нормативно-правові акти, які можна буде впроваджувати вже одразу після підписання угоди, бо насправді перед її остаточною ратифікацією усіма парламентами країн-учасниць ЄС буде так звана фаза тимчасового застосування. Так, майже всі торгові питання почнуть діяти одразу після того, як ратифікаційний документ від України отримає спеціальний депозитарій в Європейському Союзі, і діятимуть тимчасово до повної ратифікації Угоди усіма країнами ЄС. "Тимчасово" - це, може, звучить не дуже добре, але практично це означає – "у повному обсязі!" І терміни виписані дуже чітко, від двох до п’яти років, за багатьма напрямами, щодо більшості з них. І тому робота ведеться, це сотні актів, сотні перемовин та погоджень», - сказала міністр.

Вона підкреслила, що Мін'юст зосередиться і на виконанні Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом безвізового режиму для України, що є головним пріоритетом, а також супроводжуватиме будь-які нормативно-правові акти, які потребуватимуть аналізу на відповідність нормам ЄС.