(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

03.03.2014 Повідомлення про оприлюднення проект «Розділу І (Загальні положення)» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»

ПОРЯДОК ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ НОТАРІУСАМИ
УКРАЇНИ

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1. НОТАРІАЛЬНІ ДІЇ, ЩО ВЧИНЯЮТЬ НОТАРІУСИ

1. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (далі - державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (далі - приватні нотаріуси).

2. Відповідно до Закону України «Про нотаріат», Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:

1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо);

2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

3) видають свідоцтва про право на спадщину;

4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;

5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);

6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;

7) проводять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;

8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса;

9) накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації;

10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

11) засвідчують справжність підпису на документах;

12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;

13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;

14) посвідчують факт, що фізична особа є живою;

15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;

16) посвідчують час пред'явлення документів;

17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;

18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери;

19) вчиняють виконавчі написи;

20) вчиняють протести векселів;

21) вчиняють морські протести;

22) приймають на зберігання документи.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.

3.Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються в справах цих архівів.

4. При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси у встановленому порядку та в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міжнародних договорів.

Глава 2. МІСЦЕ ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЇ.

5. Нотаріальні дії можуть вчинюватися будь-яким нотаріусом на всій території України, за винятком обмежень у праві вчинення нотаріальних дій, установлених статтями 9, 53, 55, 60, 66, 72, 73, 85, 94 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон) та іншими актами законодавства України.

6. Нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.

Якщо нотаріальна дія вчинюється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.

Запис про вчинення нотаріальної дії поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, заноситься до Журналу (книги) обліку викликів нотаріуса за межі державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи робочого місця (контори) приватного нотаріуса.

7. Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених законодавством.

8. Приватний нотаріус може мати лише одне приміщення для розміщення робочого місця (контори), яке повинно знаходитись у межах нотаріального округу, в якому здійснюється нотаріальна діяльність.

Глава 3. СТРОКИ ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЇ

9. Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та інших обов’язкових платежів у день подачі нотаріусу всіх необхідних документів.

10. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладене в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

11. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії у цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

12. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

Законодавством можуть бути встановлені й інші підстави для відкладення і зупинення вчинення нотаріальних дій.

Глава 4. ВСТАНОВЛЕННЯ ОСОБИ, ЯКА ЗВЕРНУЛАСЬ ЗА ВЧИНЕННЯМ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЇ

13. При вчиненні нотаріальної дії нотаріус встановлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії.

14. Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом.

15. Іноземний громадянин, особа без громадянства чи особа, яка має статус біженця, які звертаються за вчиненням нотаріальних дій, встановлюються нотаріусом на підставі документів, передбачених законодавством України.

16. Особа віком до 16 років встановлюється за свідоцтвом про народження за умови підтвердження батьками (одним із батьків) того, що ця особа є їх дитиною.

17. У разі якщо за фізичну особу, яка внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати правочин, заяву або інший документ, підписується інша фізична особа, нотаріус установлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього.

18 Реквізити документа, за яким встановлено особу громадянина, записуються нотаріусом у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій в порядку, встановленому Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 р. № 3253/5.

У разі, коли копія документа, на підставі якого було встановлено особу громадянина, не долучається нотаріусом до примірника (правочину, свідоцтва, заяви тощо), що залишаються у його справах, інформація про найменування документа, його серії, ким та коли він був виданий, відображається нотаріусом шляхом здійснення службової відмітки на такому примірнику правочину (заяви, свідоцтва тощо).

18. Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, довідка про звільнення з місць позбавлення волі не можуть бути прийняті нотаріусом для встановлення його особи під час посвідчення правочинів.

Глава 5. ВИЗНАЧЕННЯ ОБСЯГУ ЦИВІЛЬНОЇ ДІЄЗДАТНОСТІ ФІЗИЧНИХ ОСІБ І ПЕРЕВІРКА ЦИВІЛЬНОЇ ПРАВОЗДАТНОСТІ ТА ДІЄЗДАТНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ.

ПЕРЕВІРКА ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕДСТАВНИКА ФІЗИЧНОЇ АБО ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ.

19. Нотаріус визначає обсяг цивільної дієздатності фізичної особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 Закону, що унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності такої особи.

У разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.

У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.

20. В якості документа, що засвідчує набуття неповнолітньою особою повної цивільної дієздатності, нотаріус витребовує свідоцтво про шлюб такої особи, видане в установленому законом порядку.

В якості документа, що підтверджує надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, нотаріус може витребувати один з наступних: довідку з місця роботи неповнолітньої особи, яка досягла 16 років та працює за трудовим договором (контрактом), та рішення органу опіки та піклування про надання такій особі повної цивільної дієздатності, а у разі відсутності такого рішення - відповідне рішення суду; свідоцтво про народження дитини, в якому неповнолітня особа записана матір’ю або батьком, та рішення органу опіки та піклування про надання такій особі повної цивільної дієздатності, а у разі відсутності такого рішення - відповідне рішення суду; витяг (виписка) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що засвідчує факт реєстрації підприємницької діяльності неповнолітньою фізичною особою, яка досягла 16 років.

21. Для перевірки цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус повинен ознайомитися зі змістом її установчих документів та актуальною інформацією про неї, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та була отримана ним (якщо нотаріус має право доступу до такого Реєстру) або йому надана у вигляді Витягу з Єдиного державного реєстру.

За даними вказаних документів нотаріус перевіряє чи відповідає нотаріальна дія, що вчинятиметься за участю юридичної особи, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності; та меті її створення.

У разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих йому документів або викладеної у них інформації, він може витребувати від цієї юридичної особи, державного реєстратора, органів державної податкової служби, інших органів та установ, а також пов’язаних фізичних осіб додаткові відомості або документи.

22. Перевірка повноважень представників осіб за довіреністю або за законом здійснюється за довіреністю або документом, що підтверджує повноваження законного представника.

Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 Закону, а також перевіряє його дієздатність та обсяг наданих йому повноважень.

Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган, нотаріусу подається документ, у якому закріплено повноваження даного органу та розподіл обов'язків між його членами.

Дійсність нотаріально посвідченої довіреності перевіряється нотаріусом за Єдиним реєстром довіреностей, за винятком довіреностей, які посвідчено або видано за кордоном компетентними органами іноземних держав, за умови їх легалізації уповноваженими органами.

Без легалізації такі довіреності приймаються нотаріусами в тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

За результатами перевірки дійсності довіреності (її дубліката) виготовляється повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей, який додається до примірника нотаріального документа, що залишається в справах нотаріуса.

У разі наявності сумніву щодо обсягу повноважень уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної або юридичної особи, від імені якої діє представник.

Глава 6. ВСТАНОВЛЕННЯ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ТА ДІЙСНИХ НАМІРІВ ОСОБИ ПРИ ВЧИНЕННІ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

23. Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.

24. Визначення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони.

25. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Глава 7. ВІДОМОСТІ ТА ДОКУМЕНТИ, ЩО ПОДАЮТЬСЯ ДЛЯ ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

26. Нотаріус визначає перелік відомостей та документів, які повинна надати йому фізична та/або юридична особа для вчинення відповідної нотаріальної дії відповідно до вимог, встановлених законодавством. Такі відомості та/або документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця.

27. Неподання відомостей та документів визначених нотаріусом є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

28. Документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи, а у випадках, передбачених чинним законодавством, копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Оригінали документів, необхідні для вчинення нотаріальної дії, (наприклад, свідоцтва про факт державної реєстрації актів цивільного стану - про народження, шлюб, смерть, установчі документи (статути, положення, засновницькі договори тощо)) після ознайомлення нотаріуса з їх змістом повертаються особам, що їх подали.

Про ознайомлення зі змістом таких документів нотаріус робить службову відмітку на примірнику правочину, свідоцтва, заяви тощо, що залишається у його справах, в якій зазначає реквізити досліджених документів, або додає їх копію (фотокопію) чи витяг з них до такого примірника правочину, свідоцтва, заяви тощо.

Копії (фотокопії) або витяги необхідних документів подаються заінтересованими особами або на їх прохання виготовляються нотаріусом чи іншим працівником нотаріальної контори або особою, яка перебуває у трудових відносинах з нотаріусом.

Документи, за якими встановлено особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, чи уповноваженого представника, повертаються особам, що їх подали.

У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записуються назва документа, серія, номер, дата його видачі і найменування установи, яка його видала.

При посвідченні правочинів, видачі свідоцтв чи оформленні інших документів, примірники яких залишаються у справах нотаріуса, витяг з документа, за яким встановлено особу громадянина, у якому відображено усі заповнені сторінки, що стосуються реквізитів поданого документа, його дійсності та мають значення для вчинюваної нотаріальної дії, долучається до справ нотаріуса.

29. У справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії):

документів, які підтверджують право власності фізичних чи юридичних осіб на житловий будинок (частину будинку), будівлю, садибу, квартиру, садовий будинок, гараж, земельну ділянку чи їх частину, інше нерухоме майно, - якщо посвідчуються договори про заставу (іпотеку), оренду чи найм (позичку) житла, відчуження власником (власниками) частини належного йому (їм) майна, а також якщо учасники спільної часткової власності мають один спільний правовстановлюючий документ на згадане майно і один із них відчужує належну йому частку (чи частку від частки); договорів про визначення чи зміну розміру часток у спільній частковій власності, а також договорів про порядок володіння та користування майном;

сертифікатів про право на земельну частку (пай) - при видачі свідоцтва про право на спадщину;

свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, технічного паспорта на транспортний засіб, інші самохідні машини і механізми - при посвідченні договорів про їх відчуження, заставу, оренду, позичку, при видачі свідоцтва про право на спадщину, при видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них.

При посвідченні договорів про відчуження частки (або частки від частки) майна або видачі свідоцтва про право на спадщину, видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них на правовстановлюючому документі, що повертається відчужувачу (співвласникам), здійснюється відмітка про перехід права власності на відчужувану частку (або частку від частки) майна до набувача чи спадкоємця, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка.

Наприклад: „Мною, Коваленком І. І., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, 20 січня 2014 року за реєстровим № 187 посвідчено договір купівлі-продажу 1/2 частини цієї квартири від імені Діброви О.П. на ім'я Кухаренко З.В.”.

На примірниках відповідного правочину, на заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину, на заяві про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з них або на інших документах, що долучаються до нотаріально оформлених документів і залишаються у справах нотаріуса, робиться відмітка про наявність оригіналів документів та про їх повернення.

У відмітці, яка підписується нотаріусом зазначається назва документа, ким, коли, за яким номером та на чиє ім'я він виданий.

На копіях (фотокопіях) документів, долучених до примірника правочину, свідоцтва, заяви тощо, що залишається у його справах, проставляється відмітка "згідно з оригіналом" з проставленням дати та підпису нотаріуса. Підпис нотаріуса скріплюється відбитком його печатки.

31. Документи, що підтверджують сплату в передбачених законом випадках, податку на доходи фізичних осіб та інших обов’язкових платежів, повертаються з відповідною відміткою про вчинену нотаріальну дію особам, які здійснили таку оплату або уповноваженим представникам цих осіб. Копія (фотокопія) платіжного документа долучається до примірника документа, що залишається у справах нотаріуса.

32. При посвідченні правочинів майнового характеру нотаріусом у текстах правочинів зазначаються: для фізичних осіб - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; для юридичних осіб - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер.

На підтвердження наявності номера (коду) нотаріусу подається відповідна довідка чи витяг або  фотокопія сторінки паспорта з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, фотокопія якої (якого) може долучатися до примірника правочину, який залишається у справах нотаріуса.

Якщо особа через свої релігійні переконання у встановленому законодавством порядку відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, нотаріус перевіряє цей факт за відміткою у її паспорті.

У випадку засвідчення справжності підпису на заяві, примірник якої залишається у справах нотаріуса, копія документа, зазначеного в першому та другому абзацах цього пункту, може долучатися до примірника цієї заяви.

При посвідченні довіреності від імені фізичної особи-нерезидента реєстраційний номер облікової картки платника податків нотаріусом не витребовується.

Глава 8. Вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальної дії

33. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

34. Дописки, закреслені слова чи інші виправлення, які є в документах, що подаються для вчинення нотаріальних дій, повинні бути застережені підписом відповідної посадової особи і печаткою установи, підприємства або організації чи особи, яка видала документ. При цьому виправлення повинні бути зроблені таким чином, щоб можна було прочитати як виправлене, так і помилково написане, а потім виправлене чи закреслене.

35. Не приймаються порвані документи та документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, якщо аркуші не з’єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, не пронумеровані і не скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи, яка видала документ.

Нотаріус може прийняти документ, викладений на кількох аркушах, що не з’єднані між собою, якщо його аркуші пронумеровані та кожний з них скріплений підписом посадової особи та відбитком печатки юридичної особи, яка його видала.

36. Нотаріус перевіряє справжність кожного аркуша поданого для вчинення нотаріальної дії документа, який викладений на спеціальних бланках нотаріальних документів, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.

37. Інформаційна довідка про перевірку спеціального бланка нотаріального документа долучається до примірника нотаріального документа (договору, довіреності, свідоцтва тощо), який зберігається у справах нотаріуса.

38. Перевірка справжності кожного аркуша, поданого для вчинення нотаріальної дії документа, який викладений на спеціальних бланках нотаріальних документів за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків не проводиться, якщо для вчинення нотаріальних дій надано документ, посвідчений цим же нотаріусом, або перевірка справжності поданого спеціального бланка нотаріального документа цим нотаріусом проводилась раніше, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру.

39. У разі якщо документи, що посвідчуються, видаються або засвідчуються, викладені на двох і більше окремих аркушах, вони повинні бути з’єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення їх цілісності, із зазначенням кількості прошитих (прошнурованих), пронумерованих і скріплених аркушів, з проставлянням підпису та печатки нотаріуса.

Глава 9. ПОРЯДОК ВИКЛАДЕННЯ ТЕКСТІВ ТА ПІДПИСАННЯ ПОСВІДЧУВАНИХ ПРАВОЧИНІВ, ЗАЯВ ТА ІНШИХ ДОКУМЕНТІВ

40. Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. Зазначені нотаріальні дії, вчинені без використання спеціальних бланків нотаріальних документів, є нечинними.

Це правило не стосується примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також заяв, поданих у електронній формі.

Спеціальні бланки нотаріальних документів можуть не використовуватися при засвідченні справжності підпису на заяві, якщо ця заява одночасно нотаріально оформлюється нотаріусом, якому вона адресується.

Вчинення інших нотаріальних дій здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів.

Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа.

41. У разі якщо документ викладено на спеціальному бланку нотаріальних документів, на примірнику документа, що залишається у справах нотаріуса, нотаріус після посвідчувального напису у правому нижньому куті аркуша зазначає серію та номери використаних на нотаріальну дію спеціальних бланків нотаріальних документів.

42. Перед підписанням належно оформленого документа нотаріус забезпечує ознайомлення учасників нотаріальної дії зі змістом такого документа.

43. Підпис особи або її представника у разі необхідності свідка(ів) або перекладача на нотаріальному документі виконується власноручно. Використання факсимільного підпису не допускається.

44. Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи, викладені на спеціальних бланках нотаріальних документів, підписуються у присутності нотаріуса.

Якщо заява чи інший документ підписані за відсутності нотаріуса, особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею.

45. Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається зазначеною фізичною особою.

Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не мала змоги підписати документ, зазначається у тексті документа та в посвідчувальному написі.

Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

46. Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, має вади зору або з інших причин не має змоги самостійно прочитати документ, нотаріус уголос прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка.

47. Якщо глуха, німа або глухоніма фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, письменна, вона має прочитати документ і підписати його. Якщо така особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписати документ, то при вчиненні нотаріальної дії обов'язково повинна бути присутня особа (перекладач-дактилолог), яка володіє технікою спілкування з глухою, німою або глухонімою особою і може підтвердити своїм підписом, що зміст правочину, заяви чи іншого документа відповідає волевиявленню та дійсним намірам учасника нотаріальної дії.

Підпис особи (перекладача-дактилолога) проставляється після тексту документа.

Перекладач-дактилолог разом з документом, що встановлює його особу, має надати документ, що підтверджує його знання жестової мови. Копія такого документа долучається до примірника оформленого документа, що залишається у справах нотаріуса.

Встановлення волевиявлення та дійсних намірів глухонімої неписьменної фізичної особи, яка сама не може прочитати документ, здійснюється нотаріусом, який володіє технікою спілкування з такою особою.

48. Якщо особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться нотаріальне діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусом або перекладачем у письмовій або усній формі, про що зазначається в посвідчувальному написі.

Особа, що не володіє мовою, якою виготовлений документ, підписується тією мовою, якою вона володіє.

Перекладач разом з документом, що встановлює його особу, має надати документ (диплом з кваліфікацією: викладач, філолог, перекладач), що підтверджує його знання мови. Копія такого документа долучається до примірника оформленого документа, що залишається у справах нотаріуса.

Глава 10. ПОСВІДЧУВАЛЬНІ НАПИСИ НОТАРІУСА

49. При посвідченні правочинів, засвідченні вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, при посвідченні часу пред'явлення документа, при видачі дублікатів тощо на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи.

50. На підтвердження права на спадщину, права власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, повноважень виконавця заповіту, про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, а також посвідчення фактів, що фізична особа є живою, про перебування її у певному місці, про прийняття на зберігання документів, про передачу заяв видаються відповідні свідоцтва.

51. Вчинення посвідчувальних написів та видача свідоцтв здійснюються нотаріусом за формами, встановленими діючим законодавством.

У разі відсутності необхідних посвідчувальних написів чи свідоцтв, які б відповідали вчинюваній нотаріальній дії, нотаріус може застосовувати ту з форм, яка найбільше відповідає цій нотаріальній дії, із застосуванням окремих елементів інших посвідчувальних написів та свідоцтв.

Глава 11. РЕЄСТРАЦІЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЇ

52. Кожній нотаріальній дії присвоюється окремий реєстровий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, зазначається на документі, що видається нотаріусом, чи в посвідчувальному написі.

53. Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту внесення про це запису до реєстру для реєстрації нотаріальних дій.

54. Доказом вчинення нотаріальної дії є запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та проставлення в ньому підпису і прізвища особи (її представника), яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії.

55. Виконавчий напис нотаріуса набирає чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, про що зазначається у тексті самого виконавчого напису.

Глава 12. ВІДМОВА У ВЧИНЕННІ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЇ

56. Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

вчинення такої дії суперечить законодавству України;

не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії;

є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії, або є підозра в тому, що ця особа діє під впливом насильства;

з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у її статуті чи положенні, або виходить за межі її діяльності;

особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням;

в інших випадках, передбачених Законом.

57. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 зазначеного Закону.

58. Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У постанові про відмову зазначаються:

дата винесення постанови;

прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса;

прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи;

про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання);

причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство;

порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.

59. Нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

60. Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

63. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Глава 13. ЗАХОДИ, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ НОТАРІУСОМ ПРИ ВИЯВЛЕННІ ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

64. Нотаріус, у разі виявлення під час вчинення нотаріальних дій порушення законодавства негайно повідомляє про це відповідні правоохоронні органи для вжиття необхідних заходів.

65. У разі виявлення нотаріусом, що ним допущено помилку при вчиненні нотаріальної дії або що вчинена нотаріальна дія не відповідає законодавству, нотаріус зобов'язаний повідомити про це сторони (осіб), стосовно яких вчинено нотаріальну дію, для вжиття заходів щодо усунення допущеної помилки, або скасування зазначеної нотаріальної дії відповідно до законодавства.

66. Якщо справжність поданого документа викликає сумнів, нотаріус вправі залишити цей документ і надіслати його до експертної установи (експерта) для проведення експертизи, оплата якої здійснюється в установленому законом порядку.

Глава 16. ОПЛАТА ЗА ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ

67. За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених законодавством.

68. За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру справляється окрема плата. Перелік таких послуг та розмір плати за них установлюються головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

69. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між приватним нотаріусом та фізичною або юридичною особою, але не меншу від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

________________________