(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

„Домашнє завдання для України”, або дещо про План дій Україна – ЄС

„Зараз ми тільки вступили до першого класу школи, по закінченню якої можна отримати атестат у вигляді членства в Європейському Союзі, але тільки за умови відмінного закінчення навчання у кожному класі."

О. Рибачук

Після цих слів Віце-прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції на прес-конференції, присвяченій підписанню Плану дій Україна – ЄС, у мене вперше за мою майже п’ятирічну кар’єру на державній службі виникло бажання поаплодувати особі, яка представляла позицію Уряду України. Наші овації дещо збентежили пана Рибачука, але така поведінка членів делегації, які брали участь у процесі розробки цього документу, була абсолютно зрозумілою.

Ми пишались тим, що на каверзне запитання українських журналістів щодо терміну подачі заявки на членство в ЄС голова делегації дав відповідь, на яку ми очікували, але підспудно боялися почути щось інше, на кшталт обіцянки виконати План дій Україна – ЄС протягом року або оголошення про готовність подати заявку на членство в ЄС найближчим часом.

Я думаю, в той момент з полегшенням зітхнули не тільки члени української делегації, а й Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Х. Солана та єврокомісар Беніта Ферреро-Вальднер, яка незадовго до цього на прес-конференції по закінченні засідання Ради ЄС із загальних питань і зовнішніх відносин заявила: "Україна повинна підтвердити своє прагнення в ЄС не на словах, а на фактах".

Отже, Україна має підтвердити своє прагнення в ЄС результатами виконання Плану дій Україна – ЄС, підписаного 21 лютого 2005 року на засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Перша оцінка результатів виконання цього документа запланована на початок червня на черговому засіданні Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Оскільки План дій майже на 70 відсотків складається з „домашнього завдання" для України, то й тягар виконання цього документу на ці ж 70 відсотків покладається на Україну.

Для того щоб зрозуміти, з чого складається це „домашнє завдання", необхідно ознайомитись зі змістом цього документу, який вже можна знайти на сайтах в Інтернеті, зокрема на сайті Мін ’ юсту.

Думаю, що після ознайомлення з цим документом стане зрозумілим, чому люди, які брали участь у роботі над Планом дій, зітхнули з полегшенням, коли не почули від голови української делегації обіцянки щодо реалізації всіх заходів, передбачених цим документом, протягом року.

Тим, хто ще не встиг ознайомитись з Планом дій або проглянув його поверхово, буде важко зрозуміти, що саме я маю на увазі, тому наведу декілька прикладів.

Так, без сумніву, всім має бути зрозуміло, що виконання такого заходу як завершення та втілення у життя реформи судової системи з метою забезпечення незалежності, неупередженості та ефективності судової влади, по-перше, потребуватиме суспільного консенсусу щодо шляхів реформування, по-друге, координації зусиль всіх гілок влади, по-третє, виваженості та поступовості у здійсненні кроків.

Саме про це йшлося на останньому засіданні міністрів юстиції та внутрішніх справ у форматі Україна – Трійка ЄС1, яке відбулося 25 лютого 2005 року, а отже, на тому ж тижні, що і засідання Ради.

Міністр юстиції України Р.М. Зварич зазначив, що прийняття нового Закону про судоустрій у 2002 році було важливим кроком на шляху до формування судової системи, наближеної до демократичних стандартів, однак час, що минув, показав помилковість окремих підходів до визначення системи судів, принципів формування кваліфікаційних комісій суддів, процедури дисциплінарної відповідальності суддів, ряд інших помилок.

Саме на виправлення цих помилок та на реформування процесуального законодавства буде спрямована подальша робота по реформуванню судової системи. Цілком зрозумілим для європейців є те, що таке реформування потребує відповідного часу і не може бути завершено протягом року, оскільки саме питання забезпечення незалежності, неупередженості та ефективності судової влади було одним з найбільш проблемних для держав – нових членів ЄС.

До „домашнього завдання", виконання якого європейці чекають у цьому році, відноситься приєднання до Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та виконання відповідних рекомендацій, у т.ч. щодо перегляду Національної програми боротьби з корупцією, а також реформування інституту державної служби на основі європейських стандартів.

На сьогодні можна говорити про те, що принаймні частину цього завдання вже виконано. Так, майже завершено процес ратифікації Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, після ратифікації якої Україна автоматично стане членом Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO). Всі профільні комітети Верховної Ради підтримали пропозицію Уряду щодо її ратифікації, і найближчим часом Конвенцію буде винесено на пленарне засідання Верховної Ради України.

Наступним кроком на шляху впровадження міжнародних стандартів боротьби з корупцією в Україні буде запланована на цей рік ратифікація Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної конвенції Ради Європи по боротьбі з корупцією та Додаткового протоколу до неї.

Крім того, практично завершено підготовку нової антикорупційної стратегії Уряду.

До категорії „домашнього завдання", реалізація якого вже розпочалась, належить імплементація програми адаптації законодавства в пріоритетних сферах, визначених у статті 51 УПС2, включаючи удосконалення якості та послідовності законопроектної роботи.

Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства ЄС (далі – Програма3) була прийнята Верховною Радою України 18 березня 2004 року.

Ця Програма спрямована на реалізацію державної політики щодо створення сучасної правової системи України шляхом вдосконалення правотворчої та правозастосовчої діяльності органів державної влади.

Програмою визначено, що адаптація законодавства України є планомірним процесом, здійснюється на першому етапі (2004-2007 роки) у 16 пріоритетних сферах, визначених у статті 51 УПС, у такій послідовності:

  • визначення актів законодавства ЄС, що регулюють правовідносини у відповідній сфері;
  • переклад визначених актів українською мовою;
  • здійснення комплексного порівняльного аналізу регулювання правовідносин у відповідній сфері в Україні та в Європейському Союзі;
  • розроблення рекомендацій щодо приведення законодавства України у відповідність із законодавством ЄС;
  • проведення економічного, соціального та політичного аналізу наслідків реалізації рекомендацій;
  • визначення переліку законопроектних робіт;
  • підготовка проектів законів України та інших нормативно-правових актів, включених до переліку законопроектних робіт, та їх прийняття;
  • моніторинг імплементації актів законодавства України.

Для того щоб зрозуміти, скільки в тебе ще роботи попереду, необхідно проаналізувати те, що ти вже зробив.

До виконаної роботи можна віднести наступне:

  • протягом 2002 - 2004 років проведено порівняльний аналіз у сферах фінансових послуг, оподаткування, боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, конкуренції, підприємницької діяльності, митного права, інтелектуальної власності, державних закупівель, захисту прав споживачів, бухгалтерського обліку. На стадії завершення - робота по проведенню порівняльно-правового аналізу в сфері енергетики, включаючи ядерну;
  • здійснено переклад близько 10000 сторінок актів законодавства ЄС.

У цьому році ми продовжимо роботу з проведення порівняльного аналізу в інших сферах, таких як охорона здоров’я та життя людей, тварин і рослин, довкілля, транспорт, охорона праці та банківське право, а також передбачено здійснення перекладів актів законодавства ЄС українською мовою у зазначених сферах.

Також ми розпочали роботу по підготовці рекомендацій щодо приведення законодавства України у відповідність із законодавством ЄС у сферах, де вже проведено порівняльний аналіз.

Отже, при збереженні сучасного темпу реалізації Програми можна сподіватися, що ми зможемо завершити її імплементацію до 2007 року, як це і передбачено Планом дій.

Сподіваюсь, що моя розповідь про малу частину „домашнього завдання" для України дала можливість зрозуміти, що цілі Плану дій носять загальний характер, а заходи, спрямовані на їх виконання, мають бути дуже конкретними.

Саме над розробкою таких конкретних заходів ми і працюємо зараз. Коли я кажу „ми", то перш за все маю на увазі тих самих людей, які брали участь у розробці цього документу і мають уявлення, який зміст закладався в ту або іншу ціль.

Робота з підготовки детального Плану заходів з виконання Плану дій має бути завершена до середини березня. Після цього цей детальний план заходів, в якому будуть визначені конкретні заходи, зокрема законодавчого характеру, відповідальні виконавці та терміни виконання, планується затвердити актом Кабінету Міністрів України.

Проте, на мій погляд, це створює дуже дивну ситуацію, в якій вся відповідальність за виконання Плану дій покладається виключно на виконавчу владу. Така ситуація повністю знімає відповідальність за реалізацію Плану дій не тільки із законодавчої гілки влади, яка має забезпечити своєчасне прийняття необхідних законів, а й з таких установ, як Центральна виборча Комісія та Генеральна Прокуратура.

Не можу оминути увагою і питання проведення моніторингу виконання Плану дій, оскільки, відвідуючи останнім часом численні круглі столи та конференції, присвячені питанню реалізації цього документу, у мене склалося враження, що далеко не всім „фахівцям" у сфері європейської інтеграції, не говорячи вже про пересічного громадянина, відомо про існування спільних органів, створених на виконання УПС.

Такими органами є Рада з питань співробітництва між Україною та ЄС, Комітет з питань співробітництва між Україною та ЄС і Підкомітети. Рада стежить за виконанням Угоди та вирішує питання на політичному рівні. Комітет є фактично виконавчим органом Ради і вирішує всі питання, пов’язані з співробітництвом сторін. Підкомітети - це робочі органи Комітету, якщо проводити аналогії, то можна сказати, що, по суті, вони дуже схожі на Урядові комітети, тобто перш ніж питання буде винесено на розгляд засідання Комітету, воно має бути розглянуто на засіданні Підкомітету.

Протягом останніх трьох років співробітництво фактично здійснювалось в рамках чотирьох Підкомітетів. Після прийняття Плану дій, який значно розширив сфери співробітництва, постало питання щодо необхідності збільшення кількості Підкомітетів. У зв’язку з цим ЄС-івська сторона запропонувала збільшити кількість Підкомітетів до семи.

Наразі триває робота по остаточному погодженню кола питань, тобто пунктів Плану дій, що будуть розглядатися в рамках кожного з Підкомітетів.

Фактично Підкомітети будуть відповідати за проведення моніторингу виконання Плану дій, а вже Комітет буде остаточно погоджувати результати моніторингу.

Проте, як я вже зазначала, за ініціативою української сторони перший моніторинг заплановано провести до червня цього року, а часу залишилося не так багато для того, щоб дійсно показати, що наші прагнення знаходять своє відображення у реальних справах по виконанню „домашнього завдання".

Директор Державного
департаменту з питань
адаптації законодавства
Міністерства юстиції України
Олена Володимирівна Зеркаль



1 Трійка ЄС складається з представників країн головування у Європейській Раді (головували протягом останніх шести місяців, головують та головуватимуть протягом наступних шести). Проте останнім часом (згідно зі змінами, внесеними Амстердамським договором) у засіданнях за участю Трійки ЄС беруть участь також Генеральний секретар Європейської Ради та Комісар Європейської Комісії з питань юстиції та внутрішніх справ.

2 Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) та їх державами-членами від 14 червня 1994 року, ратифікована Законом України від 10 жовтня 1994 року №237/94-ВР.

3 Закон України „Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 18 березня 2004 року №1629-І V.