(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

Інформація для суб’єктів первинного фінансового моніторингу щодо реалізації вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо арешту активів, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, та визначення порядку доступу до таких активів»

Відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй, Україна, як член ООН, повинна забезпечувати виконання резолюцій Ради Безпеки ООН (стаття 25 Статуту ООН). Країни повинні мати ефективні закони та процедури щодо замороження терористичних коштів або інших активів по санкціям, що визначені Комітетом ООН.

Україна, як член ООН, повинна забезпечити виконання резолюції Ради Безпеки ООН щодо замороження активів терористів «Аль-Каіди», «Талібану» та інших терористичних організацій. При цьому, таке замороження має здійснюватися негайно на невизначений строк, тобто поки особа не буде виключена із списку ООН та на підставі тільки резолюції Ради Безпеки.

Крім того, шоста Рекомендація FATF визначає, що країни повинні запровадити режим цільових фінансових санкцій з метою забезпечення виконання Резолюцій Ради Безпеки ООН щодо запобігання та протидії тероризму та фінансуванню тероризму. Резолюції встановлюють вимоги до країн негайно заморожувати кошти або інші активи та забезпечити, щоб ні кошти, ні активи не надавалися, прямо або опосередковано, на користь будь-якій фізичній або юридичній особі визначеній Радою Безпеки ООН відповідно до Розділу VII Статуту ООН такою, що може бути пов’язана з фінансуванням тероризму або відносно яких застосовано міжнародні санкції.

У зв’язку з цим, 21 квітня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо арешту активів, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, та визначення порядку доступу до таких активів» (далі – Закон), який набрав чинності 19 травня 2011 року.

Зазначений Закон є інструментарієм виконання міжнародних зобов’язань України щодо вдосконалення національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, зокрема в частині можливості накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Законом внесено комплексні зміни до Законів України «Про боротьбу з тероризмом», «Про Службу безпеки України», та Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), якими запроваджено процедуру арешту активів в адміністративному порядку, тобто іншу, ніж та, яка визначена Кримінально-процесуальним кодексом України.

Законодавчою новелою стало визначення терміну «активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН». Закон України «Про боротьбу з тероризмом» під такими активами розуміє кошти, майно, майнові і немайнові права, що повністю або частково, прямо чи опосередковано належать або перебувають під контролем осіб, що пов’язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та активи, які отримані або походять від таких коштів, майна, майнових і немайнових прав, а також інші активи зазначених осіб.

Законом передбачено, що накладення арешту на такі активи та зняття арешту з них здійснюється рішенням суду за ініціативи Служби безпеки України.

У свою чергу, КАСУ доповнено новою статтею 1834, яка визначає особливості провадження у справах за зверненням Служби безпеки України щодо накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту та надання доступу до них.

Відповідно до нових положень КАСУ провадження у згаданих справах здійснюється на підставі адміністративного позову Голови Служби безпеки України або його заступника. Адміністративний позов подається до суду першої інстанції за підсудністю, встановленою КАСУ.

Закон передбачає, що постанова по суті заявлених вимог приймається судом не пізніше наступного робочого дня з дня надходження позову, розглянутого у закритому судовому засіданні за участю тільки заявника. При цьому, власник активів, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, на які накладається чи з яких знімається арешт або до яких надається доступ, не повідомляється про розгляд справи судом.

У постанові суду зазначаються: дата прийняття постанови; найменування суду, прізвище та ініціали судді; мотиви та висновок суду по суті виявлених вимог з посиланням на закон; порядок вчинення дій, передбачених постановою.

Ухвалу про відмову в прийнятті позову може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційний суд протягом трьох днів з дня надходження апеляційної скарги перевіряє законність ухвали суду першої інстанції та приймає рішення по суті.

Судові рішення цієї категорії справ, що набрали законної сили є остаточними та підлягають негайному виконанню.

Водночас, Закон України «Про боротьбу з тероризмом» доповнено новою статтею 111, яка регламентує зупинення фінансових операцій з активами, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі Резолюцій Ради Безпеки ООН, та арешт таких активів.

Так, фінансова операція, учасником або вигодоодержувачем за якою є особа, яку включено до переліку осіб, що пов’язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, зупиняється відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

У разі виявлення суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом та/або які залучені до боротьби з тероризмом, фінансових операцій або будь-яких активів осіб, які включені до переліку осіб, що пов’язані з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, такі суб’єкти невідкладно подають інформацію про виявлені фінансові операції або терористичні активи до Служби безпеки України.

Відповідно до статті 112 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», доступ до активів, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, здійснюється за рішенням суду для покриття основних та надзвичайних витрат, включаючи оплату продуктів харчування, оренди житла, іпотечного кредиту, комунальних послуг, ліків та медичної допомоги, сплати податків, страхових внесків, або виключно для здійснення за звичайною ціною витрат з оплати послуг фахівців та відшкодування витрат, пов’язаних з наданням юридичних послуг, сплати зборів чи внесення відповідно до законодавства плати за надання послуг з поточного зберігання або забезпечення збереження коштів, фінансові операції щодо яких зупинено, інших фінансових активів та економічних ресурсів.

У разі виникнення потреби в покритті основних або надзвичайних витрат за рахунок активів, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, Голова Служби безпеки України або його заступник звертаються до Міністерства закордонних справ України з поданням про необхідність отримання доступу до таких активів.

Міністерство закордонних справ України протягом трьох робочих днів з дати отримання зазначеного подання звертається до Комітету Ради Безпеки ООН для отримання дозволу на доступ до активів, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, для покриття основних або надзвичайних витрат.

Після надходження до Міністерства закордонних справ України рішення Комітету Ради Безпеки ООН зазначене Міністерство невідкладно інформує у письмовій формі Голову Служби безпеки України або його заступника про задоволення або відмову у задоволенні подання.

Подана у письмовій формі Міністерством закордонних справ України інформація щодо задоволення подання про надання дозволу на доступ до активів, що пов’язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, для покриття основних або надзвичайних витрат є підставою для звернення Голови Служби безпеки України або його заступника до суду з метою отримання доступу до таких активів.

Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі – Закон) запроваджено механізм зупинення підозрілих транзакцій.

Статтею 6 Закону визначено, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний повідомляти Держфінмоніторинг України про виявлені фінансові операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, - в день їх виявлення або спроби їх проведення, а також інформувати про це визначені законом правоохоронні органи.

Крім того, статтею 17 зазначеного Закону встановлено, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний зупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, і в той самий день повідомити про це Держфінмоніторинг України. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на строк до двох робочих днів.

Держфінмоніторинг України може прийняти рішення про подальше зупинення такої фінансової операції на строк до п’яти робочих днів, про що зобов’язаний невідкладно повідомити суб’єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства. У разі неприйняття Держфінмоніторингом України відповідного рішення суб’єкт первинного фінансового моніторингу поновлює проведення фінансової операції.

У разі прийняття рішення про подальше зупинення фінансової операції Держфінмоніторинг України проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє та аналізує її.

У разі підтвердження мотивованої підозри Держфінмоніторинг України готує і подає відповідні узагальнені матеріали протягом строку зупинення такої операції до правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства. У такому разі строк зупинення фінансової операції продовжується на сім робочих днів з дня подання відповідних узагальнених матеріалів, за умови що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 14 робочих днів.

Держфінмоніторинг України інформує в день подання узагальнених матеріалів відповідного суб’єкта первинного фінансового моніторингу про день закінчення строку зупинення фінансової операції.

Порядок зупинення та поновлення проведення фінансових операцій визначається суб’єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють регулювання і нагляд за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу в межах їх повноважень. Строки зупинення фінансових операцій суб’єктами первинного фінансового моніторингу та Держфінмоніторингом України є остаточними та продовженню не підлягають.