(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

Постанова Верховної Ради України від 13 березня 2014 року № 874- VІІ «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі»

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
Верховної Ради України

Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі

Верховна Рада України,

підтверджуючи незворотність курсу України на європейську інтеграцію, метою якої є набуття членства в Європейському Союзі,

реалізуючи євроінтеграційні прагнення народу України, що були підтверджені масовим мирним протестом, який розпочався у листопаді 2013 року у відповідь на відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на Вільнюському саміті Східного Партнерства,

керуючись вимогами українського законодавства щодо пріоритетності інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір,

підкреслюючи, що Україна як європейська держава, яка поділяє спільну історію та цінності з країнами Європейського Союзу, має право подати заявку на набуття членства у Європейському Союзі відповідно до статті 49 Договору про Європейський Союз,

враховуючи резолюції Європейського Парламенту щодо України, зокрема резолюції від 6 лютого та 27 лютого 2014 року, резолюцію Європейського Парламенту про російську агресію щодо України від 13 березня 2014 року, висновки Ради Європейського Союзу, схвалені 10 грудня 2012 року, 20 січня, 10 лютого та 20 лютого, 3 березня 2014 року на засіданні міністрів закордонних справ держав - членів Європейського Союзу, а також заяву Європейської Ради від 6 березня 2014 року,

враховуючи те, що Україна та Європейський Союз 30 березня 2012 року парафували Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і його державами-членами, з іншої сторони, яка спрямована на зміцнення в Україні спільних з Європейським Союзом цінностей демократії та верховенства права, модернізацію усіх сфер життя держави та їх поступового приведення у відповідність до стандартів Європейського Союзу,

беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії від 5 березня 2014 року щодо формування пакета фінансової допомоги для України,

враховуючи Рішення Ради Європейського Союзу N 2014/119/CFSP від 5 березня 2014 року та відповідний Регламент про застосування санкцій щодо колишніх українських високопосадовців, які причетні до насильства в Україні та привласнення державних коштів,

визнаючи необхідність термінового завершення виконання I (законодавчого) етапу Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, наданого Європейським Союзом Україні наприкінці 2010 року, та швидкого виконання II етапу цього Плану дій з метою якнайшвидшого встановлення взаємного безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом,

наголошуючи, що демократія, верховенство права, неухильне дотримання прав людини та забезпечення її основоположних свобод є головними принципами внутрішньої політики України, на утвердження та розвиток яких має спрямовуватися діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування,

виходячи з того, що до повноважень Верховної Ради України згідно із статтею 85 Конституції України належить визначення засад зовнішньої і внутрішньої політики держави,

рекомендує:

I. Виконуючому обов'язки Президента України:

1. Закликати Європейський Союз невідкладно застосувати усі наявні важелі впливу відносно Російської Федерації у зв'язку з її діями, спрямованими проти миру, суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.

2. Уповноважити Прем'єр-міністра України якнайшвидше укласти від імені України Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і його державами-членами, з іншої сторони (в частині політичної асоціації), після узгодження відповідних часових рамок.

II. Кабінету Міністрів України:

1. Вжити заходів, необхідних для укладення та виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і його державами-членами, з іншої сторони, зокрема активізувати підготовку Програми її імплементації та створення національної системи координації цієї діяльності.

2. Визначитися щодо технічних та правових аспектів укладення Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і його державами-членами, з іншої сторони, в частині створення поглибленої та всеохоплюючої Зони вільної торгівлі.

3. Вжити заходів щодо завершення виконання I (законодавчого) етапу Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, зокрема:

1) завершити виконання завдань щодо запровадження біометричних проїзних документів, вирішення питання про надання безоплатної медичної допомоги особам, які звернулися за міжнародним захистом в Україні, а також в частині визначення додаткового і тимчасового захисту, приведення інституційної складової захисту персональних даних у відповідність до законодавства України;

2) внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів України про внесення змін до законодавчих актів України з питань запобігання та протидії дискримінації в Україні, а також з питань реалізації державної антикорупційної політики, які враховуватимуть відповідні рекомендації, викладені у Третьому звіті Європейської Комісії щодо виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України від 15 листопада 2013 року;

3) протягом одного місяця після прийняття Європейським Союзом рішення про перехід України до II етапу виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України внести в установленому порядку на розгляд Президента України деталізований план дій щодо завершення виконання цього Плану, узгоджений із Стороною Європейського Союзу.

4. Активізувати переговори з Європейським Союзом щодо збільшення обсягів секторальної бюджетної підтримки, що надається Україні, у тому числі допомоги з впровадження майбутньої Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і його державами-членами, з іншої сторони, з використанням інструментів передвступної допомоги Європейського Союзу країнам-кандидатам.

5. Звернутися до Європейського Союзу, міжнародних фінансових організацій та інших країн-донорів з проханням якнайшвидшого скликання міжнародної донорської конференції з метою залучення коштів на цілі впровадження реформ в Україні згідно із Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і його державами-членами, з іншої сторони.

6. Забезпечити взаємодію з інституціями Європейського Союзу та його держав-членів щодо сприяння і повернення в Україну коштів, отриманих незаконним шляхом.

7. Продовжити переговори з Європейським Союзом та його державами-членами, а також третіми країнами з метою диверсифікації джерел та шляхів постачання енергоносіїв до України, у тому числі з використанням можливостей постачання газу з країн Центральної Європи через ГТС України в реверсному режимі.

8. Забезпечити якнайшвидше укладення Угоди між Україною та Європейським Союзом про Спільний авіаційний простір.

9. Вжити заходів, необхідних для посилення регіонального та прикордонного співробітництва між Україною та Європейським Союзом.

III. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради
України

О. ТУРЧИНОВ


м. Київ
13 березня 2014 року
N 874-VII