(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

12.03.2015 Електронний годинник для чиновника (Урядовий кур’єр)

Газета «Урядовий кур’єр», 12 березня 2015 року, №45 (5419)
Ірина ПОЛІЩУК

РЕФОРМА. Частину функцій Держреєстру делегують місцевій владі, центрам надання адмінпослуг і нотаріусам

Більшість українців Державну реєстраційну службу (ДРС) довго асоціювали з тотальною корупцією. Чиновники лише цієї служби реєстрували права на нерухомість. Часто вони відмовлялись це робити, спонукаючи людину дати хабар. Вона була змушена шукати «правильний підхід» до чиновника. Проте недавно ДРС реформували. Які зміни очікують на українців у системі держреєстрації, дізнавався «Урядовий кур’єр».

До кінця року Мін’юст завершить основний етап реформування надання адмінпослуг. На сферу реєстрації прав чекає перехід на електронний документообіг, спрощення процедур, а функції прийому документів делегують місцевій владі, центрам надання адміністративних послуг (ЦНАП) і нотаріусам.

— Ухвалений парламентом законопроект №1580 про дерегуляцію дає змогу передати низку функцій нотаріусам і ЦНАП. До 1 червня цього року планується ухвалити закон, який забезпечить передачу функцій як фронт-, так і бек-офісу місцевим органам влади, нотаріусам, ЦНАП, які зможуть реалізувати ці функції. Можливо, це будуть банківські установи, — зазначає перший заступник голови Державної реєстраційної служби Артем Янчук. — За Мін’юстом залишається функція контролю. Зокрема міністерство сертифікуватиме суб’єкти реєстрації і надаватиме доступ до реєстрів.

Окрім того, Мін’юст матиме функцію адміністративного оскарження рішень держреєстраторів і розгляду скарг на дії суб’єктів реєстрації з правом скасовувати їхні рішення. Також після передачі функцій з реєстрації на місця для громадян запровадять дворівневу систему оскарження. Перший рівень передбачає оскарження до головних територіальних управлінь юстиції. Другий — до центрального апарату Мін’юсту. Водночас запровадять систему санкцій до недобросовісних осіб, які мають право на реєстрацію. Їх позбавлятимуть сертифікатів доступу до реєстрів.

Один із запроваджених пілотних проектів — «Екстериторіальність». Його суть у тому, що документи для державної реєстрації бізнесу подають незалежно від розташування юридичної особи або місця реєстрації фізичної особи. Зроблено це, щоб адмінпослуги з реєстрації бізнесу наблизити до споживача, зменшити черги, корупційні ризики.

— Цей проект запроваджено торік 16 серпня у Київській і Вінницькій областях, — говорить Артем Янчук. — Тож тепер можна подавати документи як у межах цих областей, так і між ними. Тобто якщо ви зареєстровані на Вінниччині, а працюєте або тимчасово приїхали на Київщину, можете подати документи там, де перебуваєте. Потім папери сканують і відправляють за місцем збереження реєстраційної справи.

Після експерименту в кількох областях його поширять на всю Україну.

Інший пілотний проект — модельний офіс. Він уже функціонує у Харківській, Черкаській та Київській областях. За цією моделлю функції розподіляють на фронт- і бек-офіси. У фронт-офісах чиновники лише прийматимуть документи, а реєструватиме їх інша людина. При цьому реєстратор не знає особу, яка подала документи, тому не може з неї вимагати хабар (наприклад, за пришвидшення надання послуги).

— Планується запровадити систему електронного годинника, яка чітко вказуватиме кожному реєстратору, що, наприклад сьогодні, у нього закінчується термін прийняття рішення щодо реєстрації, — зазначає перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. — Якщо двічі реєстратор пропустив терміни, це може бути підставою для того, щоб він більше не працював у системі.

Ще одна новація реформування ДРС — запровадження електронних сервісів (йдеться про витяг і довідку).

— Ця новація працюватиме просто: заходите на сайт, сплачуєте певну суму за надання послуги кредитною карткою, яка автоматично посвідчує вашу особу, і отримуєте електронний витяг, — роз’яснює Наталія Севостянова. — Все відбувається дуже швидко й оперативно. Цей витяг чи довідка мають таку ж юридичну силу, як і той, який отримали, завітавши безпосередньо в службу.

Отже, черги мають піти у минуле, а надання сервісів — стати прозорим. А всі платежі, які вносять українці, — зрозумілими й офіційними.