(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

28.05.2015. Не плутайте приватних виконавців з колекторами (Урядовий кур’єр)

Газета «Урядовий кур’єр», 28 травня 2015 року, №94 (5468), Ірина Поліщук

РЕФОРМА. Що допоможе скоротити терміни виконання судових рішень?

В Україні виконують лише 20% судових рішень. Натомість у Німеччині ця цифра сягає 60—65%, у Польщі — понад 50%. Ситуацію має змінити на краще запровадження інституту приватних виконавців.

Достойна зарплата

— Серед основних причин низького рівня виконання судових рішень — невелика зарплата держвиконавців (отже, вони не мають мотивації для нормальної роботи), брак чіткого й справедливого розподілу виконавчих проваджень, закритий процес примусового виконання судових рішень, — каже перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. — Тому з травня маємо намір запровадити диференційовану грошову винагороду для державних виконавців. Це буде 2,5% стягненої суми, якщо ця цифра не перевищуватиме мільйона гривень. Приблизно 24,5 тисячі гривень отримуватиме державний виконавець, якщо сума стягнень перевищує мільйон, і майже 60 тисяч гривень за умови, що сума стягнення — понад 100 мільйонів.

Виправити ситуацію в Україні зможуть приватні виконавці. Водночас у них не буде додаткових повноважень чи методів роботи. Тому не варто лякатися, що це будуть такі собі нові колектори. Приватні виконавці працюватимуть за тими самими принципами, що й державні. При цьому самостійно фінансуватимуть свою діяльність, оплачуватимуть офіс і помічників. Так вдасться збудувати розгалужену мережу приватних спеціалістів, які працюватимуть паралельно з державними колегами, яких нині не вистачає.

На першому етапі реформи держава встановить обмеження за окремими категоріями проваджень. Поки що лише за державними спеціалістами залишаться судові справи, в яких боржником є держава, державні органи влади та самоврядування, підприємства й установи, в яких держава володіє щонайменше 25% акцій. Також державні виконавці працюватимуть із судовими рішеннями, в яких стягувачем є держава. На першому етапі приватним виконавцям не дозволять займатися відчуженням державного чи комунального майна і вселяти чи виселяти людей.

— Переваги запровадження новацій — те, що у громадян буде вибір, до кого звертатися: приватного чи державного виконавця, — зазначає заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр. — Це підвищить довіру стягувача до виконавця. Також завдяки цій новації вдасться скоротити терміни виконання судових рішень. Запровадження змішаної системи буде завершено вже до кінця цього року.

В очікуванні покращення

Та поліпшити якість виконавчого провадження приватні виконавці зможуть не одразу після ухвалення Закону «Про державну виконавчу службу та приватних виконавців» і змін до Закону «Про виконавче провадження», які було розроблено разом з юридичною спільнотою і вже готові до розгляду у Верховній Раді.

— Наприклад, приватний нотаріат з’явився на початку 1990-х. Йому знадобилося 20 років, щоб налагодити ефективну роботу, — каже Сергій Шкляр. — Не варто очікувати, що одразу після ухвалення законів з’явиться армія приватних виконавців. Спочатку це не буде масовий процес, адже спеціалістів треба навчити, створити робочі місця для них, визначитися з округами. А ще після ухвалення законів слід розробити чимало підзаконних актів. До речі, приватним виконавцем може стати будь-яка людина, яка має два роки юридичного стажу, пройшла профільне стажування та відповідне навчання або той, у кого є рік стажу роботи державним виконавцем, нотаріусом, адвокатом чи арбітражним керуючим і хто пройшов необхідне навчання.

Фахівці переконані, що показники реалізації виконавчих проваджень поліпшаться насамперед завдяки спрощенню та підвищенню ефективності процедури виконання. Цьому допоможе й створення реєстру боржників.

З моменту відкриття виконавчого провадження інформація про боржника одразу потраплятиме до реєстру. Вона буде публічною, окрім даних про походження боргу. Майно тих, хто в цьому списку, не можна буде відчужувати без згоди виконавця.

Крім того, з 1 травня в Києві, Сумській області та у відділі примусового виконання рішень департаменту ДВС Мін’юсту стартував пілотний проект, яким запроваджується автоматична система розподілу виконавчих проваджень, а фахівці отримуватимуть винагороду за якісну роботу. Також завдяки пілотним проектам спеціалісти зможуть удосконалювати роботу приватних виконавців.