(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

До уваги юридичних осіб, що подають документи на акредитацію суб’єкта державної реєстрації, та страхових компаній

З метою врегулювання питань акредитації суб’єктів державної реєстрації Міністерство юстиції роз’яснює таке:

Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» передбачено, що акредитовані суб’єкти державної реєстрації прав належать до системи суб’єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» акредитованим суб’єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебувають не менше ніж три державні реєстратори та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала, зокрема, договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.

Акредитація суб’єктів та моніторинг відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації здійснюються Міністерством юстиції України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Умови, підстави та процедуру проведення акредитації суб’єктів державної реєстрації, моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації і перелік документів, необхідних для її проведення, визначені Порядком акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1130.

Згідно з пунктами 2, 4 вказаного Порядку акредитація суб’єктів державної реєстрації та моніторинг відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації здійснюються Мін’юстом. Для забезпечення розгляду заяв про акредитацію суб’єктів державної реєстрації (далі – заява) та проведення моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації Мін’юстом утворюється постійно діюча комісія з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації (далі – комісія), положення про яку та склад якої затверджуються Міністерством (наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 січня 2016 р. за № 42/28173).

До заяви, поданої юридичною особою публічного права, обов’язково додається нотаріально посвідчена копія договору страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми, визначеної Законами.

Так, Комісія з питань акредитації суб’єктів державної реєстрації, здійснюючи аналіз поданих для акредитації документів, виявила низку систематичних помилок, які стосуються, зокрема, змісту договорів страхування відповідальності суб’єкта державної реєстрації в частині визначення предмета страхування, страхового випадку, порядку виплати страхового відшкодування та відсутності підтвердження набрання чинності договором страхування (платіжного документа, що підтверджує внесення першого страхового платежу).

З метою уникнення таких випадків у подальшому та, як наслідок, прийняття рішення про відмову в акредитації Мін’юст звертає увагу осіб, які подають документи на акредитацію суб’єкта державної реєстрації, на таке.

Відносини у сфері страхування регулює Закон України «Про страхування»  (далі – Закон про страхування).

Відповідно до статті 4 Закону про страхування предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані, зокрема, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Страхування відповідальності перед третіми особами є одним з видів добровільного страхування, що визначено пунктом 15 частини четвертої статті 6 Закону про страхування.

Статтею 16 Закону про страхування встановлено, що договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір страхування повинен містити, зокрема, предмет договору страхування, перелік страхових випадків.

При цьому певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, є страховим ризиком.

У свою чергу страховий випадок – це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (стаття 8 Закону про страхування).

Таким чином, враховуючи зазначені норми законодавства та з метою уникнення помилок при оформленні договорів страхування, зауважуємо, що суб’єкти державної реєстрації є страхувальниками, які укладають договори страхування відповідальності перед третіми особами.

Треті особи – це фізичні або юридичні особи, яким заподіяно шкоду внаслідок вчинення суб’єктом державної реєстрації дій під час здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і реєстрації юридичних осіб, фізичних   осіб – підприємців.

Предметом договору страхування мають бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов’язані з обов’язком страхувальника відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дій під час здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, а також недбалості страхувальника.

Страховим випадком є заподіяння третім особам майнової шкоди внаслідок вчинення незаконних дій або недбалості страхувальника під час здійснення ним повноважень державного реєстратора, що мали місце в період дії договору обов’язкового страхування.

Щодо встановлення факту настання страхового випадку та здійснення страхової виплати необхідно зауважити, що відповідне встановлюється на підставі визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) третьої особи або судового рішення, що набрало законної сили.

Міністерство юстиції просить враховувати наведене під час підготовки документів, що подаються для акредитації суб’єкта державної реєстрації.

Кроки для набуття повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухомість та бізнесу