(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

Спадкування цінних паперів за чинним законодавством України

Питання регулювання спадкових відносин постійно притягувало до себе велику увагу, оскільки завжди ця тема була актуальна і цікава як для науки, так і для пересічного громадянина. Інститут спадкового права формувався протягом довгого часу і на певних етапах його історичного розвитку в залежності від економічних, соціальних та інших умов він розглядався по-різному. Проте, людина - це істота соціальна і швидко усвідомила, що у разі її смерті за допомогою накопичених за життя благ вона задовольнить та захистить інтереси та потреби своїх близьких.

З часів початку правового регулювання цивільних відносин інститут спадкового права не піддавався різким змінам та з удосконаленням нормативного регулювання цивільно-правових відносин цей інститут лише оновлювався з урахуванням права розвинутих країн.

Новий Цивільний кодекс України, який прийнятий 16 січня 2003 року і набрав чинності 1 січня 2004 року, більш детально порівняно із Цивільним кодексом Української РСР, який втратив чинність з 1 січня 2004 року (згідно з Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року) викладає норми, які регулюють спадкові відносини. Так, стаття 1216 нового Кодексу дає визначення поняттю „спадкування", згідно з яким спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Тобто, всі права та обов’язки (це передусім, право власності на речі, доходи тощо), які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, переходять до спадкоємців (фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини).

Одночасно, Цивільний кодекс України встановлює деякі особливості спадкування певних видів об’єктів, що належали спадкодавцю, виходячи із особливостей цих об’єктів. Зокрема, це цінні папери, хоча частиною шостою статті 1 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу" і встановлено, що спадкоємство цінних паперів здійснюється відповідно до цивільного законодавства України.

У цій статті пропонується розглянути питання, пов’язані з спадкуванням акцій за чинним законодавством.

Так, Закон України „Про господарські товариства" для акціонерних товариств передбачив спадкування права на участь у господарському товаристві у випадку, якщо спадкодавець є акціонером (частина друга статті 28 цього Закону). Тобто, у випадку смерті засновника акціонерного товариства (спадкодавця) до спадкоємця переходять акції товариства.

У зв’язку з викладеним, слід зазначити, що акціонерним товариством визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства (частина перша статті 24 Закону України „Про господарські товариства").

Акція - це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації товариства (частина перша статті 4 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу").

Поряд з цим, частиною першою статті 1268 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частини перша та друга статті 1269 цього Кодексу). Водночас, прийняття спадщини – це не обов’язок спадкоємця, а його право. Так, згідно із частиною першою статті 1273 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Проте у випадку прийняття спадщини (зокрема, строк для прийняття спадщини - шість місяців) спадкоємець набуває статусу власника. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються (частина друга статті 194 вказаного Кодексу).

Правове оформлення спадкових прав закінчується видачею нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, яке підтверджує право на спадкове майно. Державний нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину перевіряє ряд юридичних фактів, які підтверджують право на прийняття спадщини та, відповідно, отримання свідоцтва (стаття 68 Закону України „Про нотаріат").

Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб" зобов"язує нотаріуса надіслати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу. Слід зазначити, що порядок оподаткування одержуваних громадянами у спадок об’єктів спадщини визначено статтею 13 цього Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2005 р. N 67 „Про реалізацію статті 13 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб згідно із статтею 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку з доходів фізичних осіб і відображається ним у річній декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація).

Крім того, чинне законодавство, з набуттям відповідного комплексу корпоративних прав пов’язує вчинення декількох дій. Так, спадкоємець повинен звернутися до реєстратора, який веде реєстр власників іменних цінних паперів акціонерного товариства для переоформлення права власності на успадковані акції.

Згідно із Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. N 60, реєстр власників іменних цінних паперів є переліком за станом на певну дату власників та номінальних утримувачів іменних цінних паперів та іменних цінних паперів, які обліковуються на їх особових рахунках, що є складовою частиною системи реєстру та дає змогу ідентифікувати цих власників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменних цінних паперів.

Пунктом 7.17. цього Положення регулюється порядок внесення у систему реєстру записів про перехід права власності на іменні цінні папери за наслідками успадкування.

Внесення у систему реєстру записів про перехід права власності на іменні цінні папери за наслідками успадкування здійснюється реєстроутримувачем на підставі подання таких документів:

оригіналу або нотаріально засвідченої копії свідоцтва про право на спадщину (передається реєстроутримувачу);

сертифіката цінних паперів (при документарній формі випуску цінних паперів) (передається реєстроутримувачу).

У разі звернення до реєстроутримувача будь-якої особи він, зокрема, оформляє (переоформляє) документи, що підтверджують права власності на іменні цінні папери (сертифікати, тимчасові свідоцтва, виписки про стан рахунку), якщо таких дій вимагає зміст операції (пункт 7.2. зазначеного Положення).

Отже, набуття права власності на акцію дає спадкоємцю право участі у товаристві.

У зв’язку з цим, загальні збори учасників акціонерного товариства, який є вищим органом товариства, повинні розглянути заяви спадкоємців, свідоцтва про спадщину і прийняти рішення про включення їх в склад засновників та внести відповідні зміни до статуту (статтею 41 Закону України „Про господарські товариства" визначено, що до компетенції загальних зборів належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства). Тому, у статуті товариства бажано визначати дії, які повинно вчинити товариство у разі смерті засновника та дії по включенню до товариства його спадкоємців.

Статтею 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" регулюється порядок реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Відповідно до частини першої статті 48 цього Закону у разі смерті фізичної особи - підприємця третя особа, зокрема спадкоємець, може подати державному реєстратору особисто (надіслати рекомендованим листом) нотаріально посвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або нотаріально посвідчену копію довідки органу реєстрації актів громадянського стану про смерть фізичної особи.

Після вчинення всіх вищезазначених дій спадкоємець набуває статусу учасника товариства, який має право здійснювати всі належні йому корпоративні права, зокрема, брати участь у загальних зборах та голосувати, отримувати прибуток (дивіденди) від діяльності товариства тощо.

Наприкінці, слід зазначити, що акції згідно з пунктом 1 статті 13 Закону України „Про власність" є об’єктами права приватної власності і тому спадкоємець має право ними вільно володіти, користуватися і розпоряджатися (зокрема, акціонерне товариство має право викупити у акціонера оплачені ними акції (стаття 32 Закону України „Про господарські товариства").

Виконавець:

головний спеціаліст відділу законодавства
з питань підприємництва та приватизації
департаменту цивільного законодавства
та підприємництва Міністерства юстиції України
А.А.Присяжнюк