(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

Реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах

"У всякого своя доля і свій світ широкий", - так писав про долю людини відомий український поет Т.Г. Шевченко.

Але як би не склалася доля, людина завжди прагне щастя, щоб хоч на мить відчути себе щасливою, бути потрібною комусь та дарувати хвилини радості іншим людям.

Кожна людина прагне знайти свою другу половинку, з якою б можна було поділитися своєю радістю і смутком, найбільш сокровенним і можливо, що:

Серця доброта тоді отих зігріє,
Чия душа закам’яніла від біди,
І в тому серці десь там зажевріє
Зірниця радості, надії, доброти.

Справжнє людське щастя змінює людину, дає їй можливість усвідомити, що вона потрібна людям. Це стосується певною мірою і засуджених.

Ізоляція людини в місцях позбавлення волі не може бути абсолютною. У зв’язку з цим закон встановлює певні її межі, закріплюючи їх у вигляді суб’єктивних прав чи законних інтересів засуджених.

Відповідно до частини 3 статті 63 Конституції України та норм Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджені користуються всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, визначених законами України та цим Кодексом і встановлених вироком суду.

Зокрема, держава гарантує всім засудженим право на шлюб.

Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб грунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї.

Сімейним кодексом України шлюб визначено як вільний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Умовами укладення шлюбу є взаємна вільна згода жінки та чоловіка на укладення шлюбу, тобто шлюб має бути добровільним, та досягнення особами, що бажають вступити у шлюб, шлюбного віку (для жінки – 17 років, для чоловіка – 18), а також відсутність будь-яких перешкод до його укладення.

Перешкодами для укладення шлюбу, визначених Сімейним кодексом України, є:

перебування в іншому шлюбі;

наявність між особами, які бажають одружитися, родинних зв’язків прямої лінії споріднення. У шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра, двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;

наявність між особами, що бажають укласти шлюб, відносин усиновлення. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина. Такий шлюб може бути зареєстрований у разі скасування усиновлення. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були ним усиновлені;

недієздатність осіб (або особи), які бажають укласти шлюб. У разі укладення шлюбу з особою, яка визнана в установленому законом порядку недієздатною, такий шлюб визнається недійсним;

приховання тяжкої хвороби, а також хвороби, небезпечної для другого з подружжя, їхніх нащадків, що може бути підставою для визнання шлюбу недійсним.

Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про його реєстрацію.

За наявності поважних причин керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану дозволяє реєстрацію шлюбу до спливу цього строку.

У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо існує безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого шлюб може бути зареєстрований у день подання заяви.

Якщо є відомості про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, керівник державного органу реєстрації актів цивільного стану може відкласти реєстрацію шлюбу, але не більше як на три місяці. Рішення про таке відкладення може бути оскаржене до суду.

Якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання.

При поданні заяви особи, що бажають зареєструвати шлюб, повинні пред’явити паспорти чи інші паспортні документи, а також документи про припинення попередніх шлюбів (якщо вони мали місце), зокрема: свідоцтво про розірвання шлюбу, судове рішення або висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про визнання шлюбу недійсним, свідоцтво про смерть одного з подружжя.

У разі якщо жінка або чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Відповідно до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні реєстрація шлюбу із особами, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах, провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням таких установ на загальних підставах, передбачених чинним законодавством України.

Особа, яка бажає зареєструвати шлюб із засудженим, заповнює заяву про шлюб за встановленою формою (у частині, яка стосується її) і представляє до відділу реєстрації актів цивільного стану.

Відділ реєстрації актів цивільного стану звіряє зазначені в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, який посвідчує особу заявника, засвідчує його підпис та правильність зазначених у заяві відомостей і повертає заяву заявнику, який направляє її адміністрації кримінально-виконавчої установи для передачі засудженому.

При надходженні заяви про шлюб із засудженими адміністрація кримінально-виконавчої установи передає її засудженому для заповнення тієї частини, яка стосується його. Заява засвідчується підписом начальника і гербовою печаткою кримінально-виконавчої установи, у якій засуджений відбуває покарання, після чого вона надсилається до органу реєстрації актів цивільного стану, який проводитиме реєстрацію шлюбу.

Якщо питання про реєстрацію шлюбу ініціює засуджений, то адміністрація виправно-трудової установи забезпечує його бланком заяви про шлюб за встановленою формою. Після заповнення засудженим тієї частини заяви, яка стосується його, адміністрація кримінально-виконавчої установи звіряє вказані в заяві відомості з паспортом або паспортними документом, який міститься в особовій справі засудженого, засвідчує заяву та направляє особі, з якою засуджений бажає укласти шлюб. Одночасно цій особі повідомляються найменування та адреса відділу реєстрації актів цивільного стану, у якому може бути проведена реєстрація шлюбу.

При погодженні на укладення шлюбу із засудженими особа, яка отримала таку заяву, заповнює її в тій частині, яка стосується її, та передає до відділу реєстрації актів цивільного стану для засвідчення підпису та відомостей, указаних у заяві, після чого направляє заяву до відділу реєстрації актів цивільного стану, який зазначено в повідомленні кримінально-виконавчої установи.

Відділ реєстрації актів цивільного стану, який отримав спільну заяву про шлюб, призначає дату та час реєстрації шлюбу, про що заздалегідь повідомляє осіб, які бажають укласти шлюб, а також адміністрацію кримінально-виконавчої установи, у якій утримується засуджена особа, яка бажає укласти шлюб.

Реєстрація шлюбу із засудженими провадиться у присутності осіб, які укладають шлюб, у приміщенні, визначеному адміністрацією кримінально-виконавчої установи.

У паспорті або паспортному документі засудженого відділом реєстрації актів цивільного стану проставляється штамп про реєстрацію шлюбу із зазначенням прізвища, імені, по батькові та року народження другого з подружжя, найменування відділу реєстрації актів цивільного стану та дати реєстрації шлюбу. Штамп про реєстрацію шлюбу із зазначенням цих самих відомостей проставляється також у паспорті або паспортному документі другого з подружжя.

При здійсненні реєстрації шлюбу нареченим надається право на вибір прізвища.

Наречені мають право обирати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами.

Вони також мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченого або нареченої. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається, з якого прізвища воно буде починатися.

Складення більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена або наречений. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої або нареченого вже є подвійним, вона або він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого.

Якщо один з подружжя при реєстрації шлюбу змінив прізвище або приєднав до свого прізвища прізвище другого з подружжя, то на першій сторінці його паспорта або паспортного документа проставляється штамп або відмітка про те, що у зв’язку зі зміною прізвища при укладенні шлюбу паспорт або паспортний документ підлягає обміну.

Реєстрація шлюбу з особами, щодо яких до суду як запобіжний захід обрано тримання під вартою, здійснюється відділом реєстрації актів цивільного стану в слідчих ізоляторах (тюрмах) тільки з письмового дозволу органу, у провадженні якого перебуває справа, у тому самому порядку і за тими самими правилами, які встановлені для кримінально-виконавчих установ.

Документом, що підтверджує реєстрацію шлюбу, є свідоцтво про шлюб, яке видається відділом реєстрації актів цивільного стану після реєстрації шлюбу.

Головний спеціаліст
Управління у справах
цивільного стану громадян
Міністерства юстиції України
Олена Миколаївна Кузнєцова