(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

Проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав

Документи, що видані та мають юридичну силу на території однієї держави можуть використовуватись на території іншої держави тільки після їх відповідного засвідчення, якщо, зокрема, іншого не передбачено міжнародними договорами.

Наразі існує два способа такого засвідчення: консульська легалізація та проставлення апостиля. Процедура консульської легалізації достатньо складна. Вона вимагає обов`язкового посвідчення документів компетентними органами України з подальшим засвідченням в консульській установі тієї держави, де має бути представлений цей документ. Слід також зазначити, що документ, пройшовши стільки етапів засвідчення, є дійсним лише для тієї країни, консульська служба якої його легалізувала.

З метою спрощення процесу визнання іноземних документів, 5 жовтня 1961 року в Гаазі (Королевство Нідерландів) підписана Конвенція, що відміняє вимогу легалізації іноземних документів (далі - Конвенція).

10 січня 2002 року Верховною Радою України прийнято Закон №2933-ІІІ, відповідно до якого Україна приєдналася до цієї Конвенції. Чинності для України вона набула 22 грудня 2003 року.

Дія цієї Конвенції поширюється на відносини з державами, що не висловили заперечень проти приєднання України. На теперішній час таке заперечення висловлено Федеративною Республікою Німеччина. Виходячи із статті 12 Конвенції, це означає, що на території цієї держави не приймаються документи, завірені апостилем, а продовжує застосовуватись вимога дотримання процедури консульської легалізації.

При застосуванні Гаазької Конвенції виконується єдина формальна процедура – проставлення апостиля на офіційних документах компетентним органом України для представлення на території держав-учасниць Конвенції. В свою чергу, офіційні документи таких держав, що представляються на території України, мають бути засвідчені апостилем, що проставляє компетентний орган відповідної держави.

Апостиль – це спеціальний штамп розміром 10*10. Він засвідчує справжність підпису, якість в якій виступала особа, що підписала документ, і автентичність відбитку печатки або штампа, яким скріплений документ.

Відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерством освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 5.12.2003 року №237/803/151/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.12.2003 року за №1151/8472 апостиль проставляється на документах, які виходять від органів судової влади, прокуратури, органів юстиції України, а також на адміністративних документах, документах про освіту та вчені звання, документах, оформлених державними і приватними нотаріусами, на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.

Не проставляється апостиль на документах, виданих закордонними дипломатичними установами України, адміністративних документах, що мають пряме відношення до коммерційних або митних операцій, документів, що мають характер листування, а також на оригіналах, копіях та фотокопіях паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи, нормативно-правових актів, роз`яснень та правових висновків щодо їх застосування.

Що стосується оригіналів офіційних документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР, то вони не приймаються для засвідчення на території України. Апостиль може бути проставлений тільки на копіях цих документів, засвідчених нотаріусами України у встановленому законодавством порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року №61 повноваження на проставлення апостиля надані:

- Міністерству юстиції України - на документах, що видаються органами юстиції, судами та оформляються нотаріусами України;

- Міністерству освіти і науки – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;

- Міністерству закордонних справ України – на всіх інших видах документів.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 18 грудня 2003 №161/5 плата за проставлення апостиля становить: для фізичних осіб у розмірі 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян, що становить 51 грн.; для юридичних осіб – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. Від унесення плати звільняються інваліди 1-ої та 2-ої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі проставлення апостиля на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян.

Слід зауважити, що деякі міжнародні договори відміняють потребу будь-якого додаткового засвідчення офіційних документів. Відповідно до частини другої статті 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації, іноземних документів, дотримання формальної процедури не може вимагатися державами-учасницями Конвенції, якщо існують угоди між двома або декількома державами, які відміняють або спрощують дану формальну процедуру або звільнюють сам документ від легалізації. З огляду на зазначене, навіть з набуттям чинності Конвенції для України проставлення апостиля не може вимагатися державами у відповідних випадках, передбачених міжнародними договорами.

Провідний спеціаліст Управління
у справах цивільного стану громадян
Міністерства юстиції України
Ключка Олена Олександрівна