(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

Гендерно-правова експертиза та державна реєстрація нормативно-правових актів

Останнім часом в усьому світі зросла актуальність питань, пов’язаних із гендерною рівністю. Гендерна рівність передбачає рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

Рівні права й можливості жінок і чоловіків забезпечуються наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг, створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачувальних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям (стаття 24 Конституції України).

Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків є одним з головних напрямків політики у діяльності Європейського Союзу. Політика рівних можливостей на рівні європейського співтовариства почала формуватися наприкінці XX ст. Було створено Дорадчий комітет з питань рівних можливостей для чоловіків і жінок, затверджено Програми дій Співтовариства щодо рівних можливостей для жінок і чоловіків. Основна мета цих програм є покращення та поліпшення становища жінок у суспільстві.

Одним із найважливіших показників та основних стандартів демократичного розвитку є утвердження гендерної рівності.

Україна підписала всі міжнародні документи щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків ( Декларація щодо рівності жінок і чоловіків – 1988 р., Пекінська декларація й Платформа дій – 1995 р., Декларація Тисячоліття – 2000р., документи Спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН з питань гендерної рівності – 2000 р. та інші) і взяла на себе відповідні зобов’язання, але досі наше законодавство не було адаптоване до норм європейського, в зв’язку з тим, що не було сформовано національної нормативно-правової бази з гендерних перетворень. Здебільшого усі документи носили декларативний характер.

Прийняття 8 вересня 2005 р. Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" свідчить про новий підхід у вирішенні гендерних проблем. Цей Закон є дієвим правовим підґрунтям для переходу від декларацій до дій та здійснення гендерних перетворень, відкриває перспективи побудови суспільства рівних можливостей. До цього рішення Верховна Рада України йшла понад п’ять років.

Комплексні питання гендерної рівності не може вирішити один спеціальний закон. Цей процес складається з багатьох складових, які містять як законодавчу базу, так і відповідні механізми реалізації правових норм.

До спеціальних законів можна віднести Закон України "Про попередження насильства в сім’ї", який не має аналогів на пострадянському просторі.

Серед країн Європи, і зокрема Східної та Центральної Європи, перші спроби створити національний механізм забезпечення гендерної рівності зробили скандинавські країни. Спеціальні закони про рівні права та можливості жінок, на сьогодні, мають Німеччина, Швеція, Норвегія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Словенія.

Прийняття відповідного закону у нашій державі свідчить про розвиток законодавства України в контексті загальноєвропейських процесів.

Сьогодні, гендерна проблематика в демократичних спільнотах проголошується як одна з основних, базових у вирішенні соціальних питань. Україна після підписання міжнародно-правових актів на міжнародному рівні, підтвердила таке бачення разом з іншими країнами Європи, щодо розв’язання соціальних проблем.

Європейський досвід є для України дуже важливим. Аналіз законодавства іноземних країн, актів міжнародного права, вивчення міжнародного досвіду щодо досягнення гендерної рівності сприятиме гармонізації українського законодавства з вимогами європейського права у цій сфері.

Наше суспільство складається з жінок і чоловіків, громадян і громадянок, які вступають між собою в систему певних відносин. І не можна не враховувати, що кожну особистість характеризує її належність до статті.

Необхідно звернути увагу, на той факт, що з 450 народних депутатів лише 5 % складають жінки, що їх одиниці серед голів обласних та районних державних адміністрацій. І це при тому, що з 48 млн. населення більшість, а саме 54% є жінки. На процес розвитку суспільства та держави в цілому не може не впливати становище і статус жіночої половини населення.

Міністерство юстиції України також приділяє велику увагу та веде роботу у напрямку реалізації гендерної політики нашої держави. Зокрема, відповідно до Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", Указу Президента України від 26 липня 2005 р. № 1135 "Про вдосконалення роботи центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" та постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 р. № 504 "Про проведення гендерно-правової експертизи" Міністерство юстиції проводить гендерно-правову експертизу чинного законодавства та проектів нормативно-правових актів в усіх сферах законодавства, що стосується прав і свобод людини.

Слід зазначити, що гендерно-правова експертиза – це аналіз чинного законодавства, проектів нормативно-правових актів, результатом якого є надання висновку щодо їх відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (стаття 1 Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків").

Міністерство юстиції України відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер

Так, при здійсненні державної реєстрації нормативно-правових актів, Міністерство юстиції проводить його правову експертизу, на відповідність Конституції та законодавству України, практиці Європейського суду з прав людини. Складовою частиною правової експертизи нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію, є також проведення гендерно-правової експертизи таких актів.

Не можна не відмітити, що порушення гендерної рівності у нормативно-правових актах міністерств та інших органів влади, поданих на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, майже не зустрічається. Зазначене свідчить про підвищення рівня гендерної культури населення.

Однак, Міністерство юстиції та його територіальні органи, здійснюючи правову експертизу відомчих нормативно-правових актів, щороку попереджують прийняття біля півтори тисячі незаконних норм, які порушують права та інтереси громадян, покладають на них обов’язки, що не передбачені законами.

Так, яскравим прикладом попередження незаконних правових норм, у тому числі тих, що порушують рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, був один з нормативно-правових актів Міністерства культури та туризму України. Зокрема, Міністерством юстиції України було попереджено прийняття незаконної норми, відповідно до якої визначались різні вікові вимоги до чоловіків та жінок, як учасників відповідного музичного конкурсу

.

Таким чином, проведення гендерно-правової експертизи нормативно-правових актів міністерств та інших органів влади, акти яких підлягають державній реєстрації, є дієвим засобом впровадження гендерних аспектів у формування законодавства України, що сприятиме становленню України, як демократичної, соціально-орієнтованої держави та виконанню нею міжнародних зобов’язань, входження України до світового та європейського співтовариства.

Провідний спеціаліст Департаменту
державної реєстрації нормативних актів
Н. В. Півторак