(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

Повноваження державних органів у сфері валютного контролю в Україні

Одним із пріоритетних напрямів наукового пошуку в галузі фінансового права на сьогодні є дослідження проблем сфери повноважень державних органів у сфері валютного контролю. Так, безперечно, нині в Україні створено систему державних органів, які наділені відповідними повноваженнями, щодо здійснення заходів стосовно перевірки дотримання валютного законодавства. Проте, на мою думку, повноваження деяких органів в законодавстві України є досить розмитими, що викликано, в першу чергу, відсутністю єдиного законодавчого акта у сфері валютного регулювання.

Виходячи з поставленої проблеми, метою цієї статті є дослідження повноважень державних органів у сфері валютного контролю, вивчення проблем застосування цих повноважень та надання пропозицій щодо їх вдосконалення.

Так, органами валютного контролю є Національний банк України, Державна податкова адміністрація України, Державна митна служба України, Міністерство транспорту та зв’язку України1. Множинність органів валютного контролю не є виключенням і в загальносвітовій практиці. Наприклад, у Великобританії здійснення валютного контролю покладається на такі органи: Банк Англії, Казначейство, митні та акцизні органи2.

Не дивлячись на те, що в даний час повноваженнями у сфері валютного контролю наділені такі органи, як: Національний банк України, Міністерство економіки України, Міністерство транспорту та зв’язку України, органи державної митної служби, органи державної податкової служби, Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (надалі – Декрет), не відносить до органів валютного контролю деякі органи, зокрема Міністерство економіки України. Повноваження зазначених органів закріплені різними нормативними актами, які практично не пов’язані один з одним і не створюють єдиної системи.

Для ефективного дослідження повноважень державних органів у сфері валютного контролю розглянемо повноваження кожного контролюючого органу окремо.

1. Валютний контроль, що здійснюється органами державної митної служби – це побудована на основі митних органів держави система контролю за валютними операціями, що здійснюються резидентами та нерезидентами у зв’язку з їх зовнішньоекономічною діяльністю.

Митний кодекс України3 встановлює систему митних органів, яку складають: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи; регіональні митниці та митниці (стаття 12).

Чинне законодавство України, зокрема стаття 11 Митного кодексу України визначає, що до завдань митних органів України в сфері реалізації митної політики України відноситься контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України. Аналогічна норма щодо виконання функції валютного контролю митними органами міститься і в Декреті.

Предметом валютного контролю митних органів є лише ті валютні операції, які пов’язані з переміщенням грошових коштів або товарів через митний кордон України, а саме: переміщення через митний кордон валютних цінностей, валюти України та цінних паперів у валюті України; здійснення валютних операцій, що пов’язані з переміщенням через митний кордон України товарів та транспортних засобів.

Відповідно, цей вид валютного контролю здійснюється за такими напрямками: по-перше, це контроль за дотриманням правил переміщення через кордон України готівкової валюти та валютних цінностей; по-друге, контроль за репатріацією експортної виручки резидентів за експортними договорами (контрактами); по-третє, контроль за обґрунтованістю платежів на користь нерезидентів при імпорті товарів. Слід зауважити, що контроль за репатріацією експортної виручки резидентів агенти валютного контролю митних органів здійснюють разом з уповноваженими банками.

Основним методом валютного контролю, що здійснюється митними органами є перевірки, які проводяться за фактом переміщення через кордон валютних цінностей і товарів, або за ініціативою митних органів, тобто під час здійснення планових перевірок осіб зовнішньоекономічної діяльності.

Для реалізації повноважень в сфері валютного контролю митні органи наділені правами щодо перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю; проведення митного огляду, в тому числі особистого огляду; здійснення обліку валюти та валютних цінностей, що переміщуються через митний кордон України; проведення усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; взаємодії з органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами та громадянами; залучення для надання консультацій спеціалістів інших правоохоронних органів та експертів.

У межах своїх повноважень Державна митна служба України видає накази, листи та роз’яснення щодо порядку переміщенням валюти України, іноземної валюти, цінних паперів, чекових книжок та інших валютних цінностей через митний кордон України та здійснення митними органами валютного контролю, серед яких можна виділити: Лист ДМСУ від 13 січня 2005 року № 16/26 "Щодо порядку переміщення через митний кордон України валютних цінностей"; Лист ДМСУ від 19 березня 2003 року № 11/4-09-4116-ЕП "Про роз’яснення Національного банку України окремих положень Інструкції про переміщення валютних цінностей через митний кордон України" 4; Лист ДМСУ від 25 червня 2001 року № 09/09-3182-ЕП "Щодо переміщення валюти України, цінних паперів і чекових книжок через митний кордон України"5 та ін.

2. У Законі України від 24 грудня 1993 року "Про державну податкову службу в Україні"6 на відміну від Декрету, де зазначено, що Державна податкова адміністрація України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями резидентів і нерезидентів на території України, визначено конкретні повноваження органів державної податкової служби у сфері валютного контролю, а саме здійснення валютного контролю за дотриманням законодавства про валютні операції, валютного контролю за законністю валютних операцій резидентів і нерезидентів, розгляд звернень громадян, підприємств, установ та організацій з питань валютного контролю та видання роз’яснення з питань застосування санкцій за порушення валютного законодавства.

Крім того, відповідно до статті 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду – про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Згідно Положення "Про Міністерство економіки України"7, затвердженого Указом Президента України від 23.10.2000 р. № 1159, на Міністерство економіки України покладено завдання щодо аналізу стану розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та внесення пропозицій щодо вдосконалення механізму проведення зазначених розрахунків і порядку контролю за їх здійсненням.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1995 року № 1044 "Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю", Міністерство економіки України узагальнює та аналізує інформацію про стан розрахунків за зовнішньоекономічними операціями резидентів та щоквартально інформує Кабінет Міністрів України.

Водночас, відповідно до чинного законодавства України Міністерство економіки України видає дозволи на продовження законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними договорами резидентів, які є підставою для отримання висновку Державної податкової адміністрації України про можливість продовження цих строків за зовнішньоекономічними договорами резидентів.

4. У статті 13 Декрету на Міністерство транспорту та зв’язку України покладено повноваження щодо здійснення контролю за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України. Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 26 грудня 1995 року № 1044 "Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю" на Міністерство транспорту та зв’язку покладено обов’язок безпосереднього контролю за здійсненням міжнародних поштових переказів та за надходженням валюти для здійснення взаєморозрахунків за послуги поштового та електричного зв’язку.

5. Національний банк України є головним органом в системі валютного контролю, який в межах повноважень визначених законодавством України8, здійснює контроль за виконанням валютного законодавства на території України.

Стаття 13 Декрету вказує на право Національного банку України як головного органу валютного контролю здійснювати контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів та забезпечувати виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України. Статтею 44 Закону України "Про Національний банк України" передбачено, що Національний банк в сфері валютного контролю діє як уповноважена державна установа і до його компетенції належить:

1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій;

2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного законодавства;

3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;

4) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил валютного регулювання і валютного контролю.

Отже, у Національного банку є всі правові підстави для здійснення перевірок будь-яких учасників валютних правовідносин.

Проте, на практиці перевірки фізичних і юридичних осіб в частині дотримання ними валютного законодавства Національним банком проводяться лише тоді, коли за даними, що були отримані в ході перевірки уповноваженого банку, виявлено порушення правил здійснення валютних операцій клієнтами банку, а також у тому випадку, коли Національний банк України здійснює перевірку дотримання банком ліцензійних умов на здійснення валютних операцій. Однак, якщо порядок перевірок фізичних і юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) за фактом виявленого порушення можна здійснити за тією ж процедурою, що і перевірку уповноваженого банку, то порядок проведення перевірок дотримання ліцензійних умов на здійснення валютних операцій фізичними і юридичними особами (резидентами і нерезидентами) залишається взагалі не визначеним. Крім того, виникає питання і щодо органів валютного контролю, які уповноважені провадити таку перевірку: чи це лише Національний банк, оскільки він видає ліцензію на здійснення такої діяльності, чи це і органи податкової служби, які здійснюють контроль за фінансовими операціями фізичних і юридичних осіб (резидентів і нерезидентів).

Підсумовуючи ці міркування, зазначу, наступне.

Наразі, необхідно прийняти Закон України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", де визначити, що органами валютного контролю в Україні є Національний банк України, Державна податкова адміністрація України, Державна митна служба України, Міністерство економіки України та Міністерство транспорту та зв’язку України.

Крім того, в запропонованому Законі слід встановити, що Кабінет Міністрів України забезпечує взаємодію між органами виконавчої влади у сфері валютного контролю, а також їх взаємодію з Національним банком України. Порядок обміну інформацією між органами валютного контролю визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Запропонований Закон має закріпити за Національним банком України такі повноваження:

а) видача обов’язкових для виконання нормативно-правових актів у сфері валютного контролю та здійснення контролю за їх виконанням;

б) забезпечення виконання уповноваженими банками, уповноваженими фінансовими установами, національним оператором поштового зв’язку, Державним казначейством України та іншими особами, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги, контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами й нерезидентами через них;

в) накладання санкцій за порушення валютного законодавства, передбачених Законом України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

г) у разі виявлення фактів порушення резидентами порядку розрахунків за експортом та імпортом товарів, робіт та послуг, у тому числі установлених відповідно до Закону України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", робить подання до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо застосування до резидентів індивідуального режиму ліцензування або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності;

ґ) перевірка дотримання вимог валютного законодавства України за інформацією, наданою органами та агентами валютного контролю або іншими державними органами;

д) здійснення обліку, обробка та узагальнення інформації, отриманої відповідно до валютного законодавства від агентів валютного контролю;

е) забезпечення взаємодії шляхом обміну інформацією про виявлені порушення валютного законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність, з правоохоронними органами, які після розгляду таких повідомлень інформують Національний банк України про результати їх розгляду;

є) надання роз’яснень щодо порядку застосування нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та валютного контролю.

Також у Законі України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" слід встановити, що Державна податкова адміністрація України в межах своїх повноважень:

а) здійснює контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами на території України, а також резидентами за її межами;

б) здійснює контроль за дотриманням строків одержання резидентами виручки та/або товарів за експортом та/або імпортом товарів, робіт та послуг, установлених відповідно до Закону України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

в) застосовує санкції за порушення валютного законодавства, передбачені Законом України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

г) передає правоохоронним органам матеріали про факти правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність;

ґ) у разі виявлення порушень резидентами порядку здійснення розрахунків за експортом та/або імпортом товарів, робіт та послуг, у тому числі установлених відповідно до Закону України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", робить подання до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо застосування до резидентів індивідуального режиму ліцензування або тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності;

д) перевіряє дотримання вимог валютного законодавства за інформацією, наданою органами та агентами валютного контролю або іншими державними органами;

е) видає за погодженням з Національним банком України нормативно-правові акти щодо здійснення валютного контролю.

Варто зазначити, що у проекті Закону України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" слід закріпити за Державною митною службою України такі повноваження, зокрема:

а) контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України під час здійснення такого переміщення;

б) передача уповноваженим банкам інформації стосовно митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України за експортом та/або імпортом товарів, робіт та послуг резидентів та нерезидентів, у порядку, встановленому Державною митною службою України за погодженням з Національним банком України.

Крім того, повноваження Міністерства транспорту та зв’язку України мають полягати в здійсненні контролю за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України.

Окремими повноваженнями у сфері валютного контролю в Законі має бути наділено і Міністерство економіки України, зокрема останнє має:

а) надавати висновки на продовження строку завершення експорту та/або імпорту, товарів, робіт та послуг, установленого Законом України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

б) на підставі відповідних подань щодо порушень строку розрахунків в іноземній валюті за експортом та/або імпортом, товарів, робіт та послуг, застосовує до резидентів чи нерезидентів індивідуальний режим ліцензування або тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Зазначені вище пропозиції щодо внесення змін до законодавства України, зокрема прийняття Закону України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", дозволять врегулювати механізм проведення перевірок суб’єктів валютних правовідносин з приводу дотримання останніми норм валютного законодавства і уникнути зловживань з боку органів валютного контролю під час здійснення ними перевірок. Також цей Закон встановить сферу повноважень кожного з органів валютного контролю, що буде слугувати створенню прозорої системи застосування заходів відповідальності за порушення валютного законодавства.

Кандидат юридичних наук,
головний спеціаліст
Департаменту фінансового законодавства
Міністерства юстиції України
Кравченко Людмила Миколаївна


1 Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет КМУ від 19.02.1993 р. № 15-93 // Відом. Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184; Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю: Постанова КМУ і НБУ від 26.12.1995 р. № 1044 (зі змінами та допов.) // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 34. – Ст. 1440.

2 Валютный рынок и валютное регулирование / Под ред. И.Н. Платоновой. – М.: БЕК, 1996. – С. 234–286.

3Митний кодекс України від 11.07.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 38. – Ст. 288.

4Вісник законодавства України. – 2003. – № 14.

5Вісник законодавства України. – 2001. – № 26.

6Про державну податкову службу: Закон України від 24.12.1993 р. № 3813-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 15. – Ст. 84.

7 Про Міністерство економіки України: Положення, затв. Указом Президента України від 23.10.2000 р. № 1159/2000 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 43. – Ст. 1826.

8 Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет КМУ від 19.02.1993 р. № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 17. – Ст. 184; Про валютний контроль: положення Національного банку України, затв. постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. № 49 (зі змінами та доповненнями) // Офіційний вісник України. – 2000. - № 14. – Ст. 41; Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 р. № 679-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 29. – Ст. 238.