(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

20.04.2007. Програма „Час” з Святославом Цеголко, гість студії – Міністр юстиції України Олександр Лавринович (5-й канал)

У студії 5-го каналу Міністр юстиції відповів на запитання ведучого щодо можливого розвитку подій в Україні в контексті резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, висвітлив правову позицію Уряду щодо Указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, а також прокоментував кримінальну справу проти Міністра юстиції, яка була порушена та закрита як незаконна прокуратурою м.Києва.

"УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА НЕМОЖЛИВИЙ ДО ВИКОНАННЯ. ПОТРІБЕН КОМПРОМІС"

Ведучий: Як український політикум може сприйняти резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи? Ми не зобов’язані виконувати всі ті речі, які вона містить?

- Звичайно, ми мали багато резолюцій в різні роки. І, на жаль, не всі рекомендації виконувалися. Так само, як і не завжди всі пункти були точно адекватними українській ситуації.

Але ці 19 пунктів, які я прочитав сьогодні, не просто є прийнятними для України. Є бажаним виконання кожного з цих пунктів.

Ведучий: На завтра заплановані переговори між Прем’єром і Президентом. Чи можуть вони про щось домовитися, адже ПАРЄ пропонує Україні два виходи: або дострокові вибори після рішення Конституційного суду, або круглий стіл і переговори.

- Ну, зрештою, ці ж рекомендації собі сформулювали й керівники держави. Ви, напевне, знаєте, що такі зустрічі відбуваються регулярно. Шкода, що вони не завершилися результативно прийняттям рішення, яке б розв’язало цю ситуацію до рішення Конституційного суду. Я думаю, що ми можемо сподіватися на те, що хід засідання в Конституційному суді і те, що ми отримали рекомендації ПАРЄ, можуть підштовхнути цей діалог.

Ведучий:Чого ви очікуєте від переговорів Пезидента і Прем’єра?

- Я очікую, що буде зближення позицій і пошук виходу із ситуації до оголошення рішення Конституційного суду.

Ведучий:Тобто, ви вважаєте, що треба домовитися до рішення Конституційного суду?

- Я вважаю, що домовитися ніколи не пізно. І чим раніше, тим краще.

Ведучий: Про що можуть домовитися Президент і Прем’єр?

- Думаю, вони можуть домовитися про те, щоб всі поважали право, і не дозволяли собі зловживання повноваженнями поза межами Конституції і законів України.

Ведучий: Завтра (20 квітня – ред.) Президент також скликає засідання Ради національної безпеки і оборони, а Прем’єр скликає екстрене засідання уряду. Що там буде відбуватися?

- На засідання Кабінету Міністрів винесені питання звітів керівників силових відомств. А що стосується Ради національної безпеки і оборони, то мені не відомий порядок денний.

Ведучий: Скажіть, чому, і це є закид від опозиції, в тому числі до вас, Міністр юстиції не виконує указ Президента про дострокові вибори і розпуск Верховної Ради ?

- Тому, що його неможливо виконати. Ви, очевидно, знаєте, що 2 квітня Верховна Рада України також ухвалила своє рішення – постанову, в якому визнала, що цей Указ не підлягає виконанню.

Ведучий: Але це було після того, як Президент розпустив Верховну Раду.

- Ні. Це було до того. Всі нормативні акти, в тому числі укази Президента, можуть набути чинності тільки після їх офіційного опублікування і належного доведення до населення.

Ведучий: Опозиція каже дещо інше.

- Це визначено в Указі Президента.

І Президент сказав, що він підписав цей Указ о 21-й годині, коли вже засідала Верховна Рада. А оприлюднений Указ був наступного дня. В цій частині, думаю, дискусії тяжко проводити.

Ведучий: Але, повертаючись до виконання і невиконання Указу…

- Є постанова Верховної Ради і є указ Президента. В постанові Верховної Ради сказано, що цей Указ є неконституційним і не підлягає виконанню. Постанова Верховної Ради, так само як і Указ Президента, є обов’язковими до виконання на всій території України.

А поруч з цим існують ще певні нюанси, і полягають в тому, що низка судів за цей час ухвалили рішення, де в якості запобіжного заходу багатьом органам влади, в тому числі міністерствам, і Міністерству юстиції зокрема, заборонили вживати будь-які дії по тому, щоб реалізовувати цей Указ.

Ведучий: Але це були рішення не зовсім законні.

- Що стосується законності чи незаконності, безумовно це може сказати тільки сам суд. Є процедура оскарження, скасування подібних рішень. І одна справа, коли таке рішення виноситься поза межами юрисдикції взагалі, як, скажімо, коли суд оцінив закон, ухвалений Верховною Радою - в тому випадку це був запобіжний захід поза межами. Але в даному випадку важко сказати, що це було поза межами.

"ЦЕ НЕ 37-Й РІК..."

Ведучий: 13 квітня Київська прокуратура відкрила кримінальну справу проти Міністра юстиції Олександра Лавриновича. Як ви можете прокоментувати дії прокурора Матіоса?

- Я думаю, що не треба бути юристом, щоб розуміти, що звернення будь-кого, навіть дуже шановної людини до прокуратури, не може бути підставою для порушення кримінальної справи. Бо тоді, скажімо, ваш сусід завтра принесе заяву в Прокуратуру, і там відкриють на вас кримінальну справу…

Ведучий: Зовсім не хотілось би…

- Тобто, ну це ж не 37-й рік. Є Кримінально-процесуальний кодекс…

- Вам не здається, що в Україні зараз взагалі юридична вакханалія відбувається? Все частіше звучать заяви про те, що в Україні відбувається так зване судове рейдерство.

- Великою мірою я можу погодитися з такою термінологією. І по кільком таким рішенням проводяться перевірки, в тому числі за участю Міністерства юстиції, як представників Вищої Ради юстиції. Тут є така проблема.

Але я хочу сказати про інше. Не буду називати зараз статті законів, але хочу сказати, що якщо хтось звертається з повідомленням про злочин, обов’язково перед тим, як відкривається справа, потрібно переконатися, чи був взагалі факт, чи була подія. Скажімо, чи звертався в принципі хтось до Міністерства юстиції з якимись проханнями. Якщо звертались, то коли, в який спосіб, який порядок вирішення цього питання, порушений він чи ні, що дотримано, що ні.

Я можу сказати, що стаття 56 Закону «Про вибори» передбачає, що Міністерство юстиції вчиняє певні дії в кількох випадках. Перше - має бути оголошено про початок виборчої кампанії Центральною виборчою комісією. Після цього є регламентація, яка встановлена вже підзаконними актами. В цьому випадку ми керуємося загальними підходами щодо вирішення звернень. Для цього дається 30 днів. І, якщо розпочалася виборча кампанія, дотримуємося того виборчого графіку, який затверджений Центральною виборчою комісією.

На сьогодні ні оголошення, ні графіку ніхто ніякого не затверджував.

Ведучий: Ми маємо заяву прокурора Матіоса про те, що на нього чинився тиск. Чи не задається вам, що силові відомства все частіше втягуються в той конфлікт, який є в країні?

- Можливо втягуються. Я хотів би по даній заяві сказати, що для мене очевидно, що рішення, яке прийняв цей прокурор, він же, я так розумію, не перший день працював, і розумів, що він робить помилки на рівні абетки… І говорити про тиск, коли він зробив цю дію пізно ввечері, не повідомивши своє керівництво, я не говорю вже про те, що він міг зателефонувати мені, і запитати, що було, чого не було, і чи можна мої пояснення взяти – він не вважав це за потрібне зробити, що є очевидною ознакою того, що ця дія робилася не просто так.

Якщо його дії випадають із загального правила, очевидно, що це є ознака того, що органи хочуть втягнути в політику, в певний спосіб стимулюючи дії того чи іншого посадовця правоохоронних органів…

Я дивлюсь, як сьогодні діє Служба безпеки України, також поза межами закону і розуміння того, що Служба, яка має протидіяти зовнішнім втручанням спецслужб в Україну, оберігати державні таємниці, займається тими справами, якими мають займатися Міністерство внутрішніх справ чи прокуратура. Це також є підставою думати, що, очевидно, є або адміністративне стимулювання, втягування в політичний процес, або інше якесь стимулювання.

Ведучий: Такою є позиція Міністра юстиції Олександра Лавриновича. Дякую вам, що прийшли до цієї студії.

Розшифровку передачі надано прес-службою Міністерства юстиції України