(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

27.04.2007. Чи стане Головатий представником у Європейському суді, залежить від Росії (Уніан)

"Куди? Сюди заходити? Ви не бачили, куди вони пішли?" – деякі члени конкурсної комісії з відбору кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини плуталися в коридорах Мін’юсту, шукаючи кімнату для таємного голосування. Таки знайшли. Проголосували, повернулися всі ланцюжком: голова комісії – міністр юстиції Олександр Лавринович, його заступник Валерія Лутковська, заступник міністра закордонних справ Володимир Хандогій, уповноважений ВР з прав людини Ніна Карпачова, суддя Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Василь Філатов, голова Комітету ВР у закордонних справах, керівник Постійної делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи Віталій Шибко, голова підкомітету з питань прав людини Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко, керівник департаменту з питань виконання покарань міжнародної правозахисної організації «Міжнародна ліга захисту прав громадян» Олександр Пташинський, начальник інформаційно-аналітичного відділу секретаріату урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини міністерства юстиції України Ірина Кушнір. Серед членів комісії був також заступник голови Секретаріату Президента Олександр Чалий, запрошений в останній момент. Єдиний, хто з членів комісії не з’явився на засідання, – суддя КС Сюзанна Станік. І тут про неї багато говорили. Але переважно пошепки: "Ви не знаєте, чому Станік так і не прийшла?" – "Вона сьогодні бере участь у закритому засіданні КС," – відповідали нам представники комісії.

Усі вони чинно всілися за довгим столом, голова лічильної комісії оголосив результати таємного голосування. Заступник міністра внутрішніх справ Василь Мармазов та юрист Європейського суду з прав людини Анна Юдківська набрали по максимуму – по 9 голосів. Ці кандидати вже були відібрані. Залишався третій. Але депутат Сергій Головатий та Станіслав Шевчук, професор кафедри публічного права юридичного факультету Міжнародного соломонового університету, набрали по 5 голосів. Поки проходило переголосування, 13 кандидатів – професійних і досвідчених юристів, несміливо, немов студенти перед приймальною комісією, розсілися за круглим столом.

Окрім перших двох оголосили й третього кандидата – Сергія Головатого, який набрав двома голосами більше за конкурента. А, отже, і має всі шанси потрапити на роботу до Європейського суду.

Нас непокоїло питання кандидатури юриста-депутата Головатого, який з опозиції раптово перейшов до коаліції та засудив указ Президента про розпуск Ради. Щойно він це зробив, з’явилися чутки про те, що Сергію Петровичу пообіцяли за це не більш і не менш ніж посаду в Європейському суді з зарплатою близько 10 тис євро. Цим поцікавилися в членів комісії. Її голова Олександр Лавринович сказав: "Ви ж бачили склад комісії, хіба можуть бути ще якісь запитання?" Олександр Чалий: "Усе чесно і прозоро. Я задоволений". Геннадій Удовенко та кілька інших членів комісії також цілком позитивно відгукнулися про проведення конкурсу, хоча він проводився і вперше. Мовляв, це ж треба так гарно й прозоро організувати проведення конкурсу – говорили вони компліменти представникам Мін’юсту, що цим займалися. Усі були впевнені в об’єктивності рішення комісії, яку, запевнила заступник міністерства юстиції Валерія Лутковська, намагався забезпечити зі свого боку Мін’юст. Так, за її словами, серед членів комісії мали бути присутні представники громадських правових організацій, у тому числі – Харківської правозахисної групи. Але серед претендентів на посаду був адвокат цієї групи Аркадій Бущенко. Отже, присутність іншого представника харківських правозахисників у комісії була б суб’єктивним фактором, вважає Валерія Лутковська. Тоді запропонували взяти участь представникові Міжнародної ліги захисту прав громадян. Начебто і справді усе виглядає досить об’єктивно. Але слід врахувати деякі більш особисті моменти. Деякі кандидати і деякі члени комісії належать до протилежних політичних таборів – "Нашої України", Партії регіонів, Соцпартії. А між Сергієм Головатим та Ніною Карпачовою (хоч вони тепер і в одному таборі) вже виникали суперечки, які вони вирішували в суді. Скажімо, рік тому, депутат від "Нашої України" Сергій Головатий подав до суду зі скаргою на неправомірну бездіяльність Уповноваженого ВР з прав людини й депутата від Партії регіонів Карпачову. І виграв справу в апеляційному суді.

Чи могли такі дрібні й давні непорозуміння відбитися на результатах учорашнього голосування і що для членів "приймальної комісії" було важливіше при прийнятті рішення – професійні якості чи політичні уподобання? Голосування було таємним, і ніхто з опитаних не зізнався, біля якого прізвища поставив "галочку".

Отже, найближчим часом рішення комісії буде надіслано до Страсбурга. Троє відібраних конкурсантів також відбудуть до ПАРЄ на додаткову співбесіду. І лиш після цього, на початку жовтня цього року, відбудеться таємне голосування в ПАРЄ, яке визначить особу, що залишиться в Страсбурзі на роботі.

Але є одне "але". Обрання судді Європейського суду з прав людини від України відбувається у зв’язку із закінченням терміну перебування нинішніх суддів на цій посаді (в тому числі – від інших країн Європи). Чи відбудеться призначення суддів Європейського суду цього року, залежить від позиції Росії.

Як пояснила Валерія Лутковська, 14-й протокол, підготовлений в Раді Європи до Європейської конвенції з прав людини, передбачає, що суддя може займати свою посаду до 9 років (а не 6, як сьогодні). Якщо цей протокол вступить у силу, суддя від України Буткевич ще протягом трьох років виконуватиме свої функції на цій посаді. Але Росія блокує прийняття цього протоколу. РФ має ратифікувати протокол до 30 червня. "Тому сьогодні 20 країн Європи, що мають замінити своїх суддів, дивляться на Росію і чекають, що ж вона зрештою вирішить".

Заступник міністра юстиції пояснила, що 14-й протокол також передбачає нові механізми роботи суду. Приміром, сьогодні первинний розгляд заяв щодо формальних підстав прийнятності здійснює комітет у складі трьох суддів. 14-й протокол пропонує покласти це на одного суддю. А РФ має сумніви щодо того, що один суддя зможе об’єктивно оцінити ситуацію в справі. "Я не бачу серйозних підстав сумніватись у справедливості одного судді, який може цим займатися. Особливо якщо цей суддя обирався так, як це робилося у нас".