(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

25.05.2007. Олександр Лавринович: укази, які видаються всупереч вимогам Конституції і які зачіпають права і інтереси громадян, вони мають бути оцінені судом. І ці рішення суду потрібно виконувати (НТН)

Гість студії – Олександр Лавринович, міністр юстиції України, «Вчасно про головне»

Хоч розумію, що це зробити буде важко, все ж, що відбувається сьогодні впродовж дня? Це справді початок державного перевороту?

Я б не вживав таких слів. Ми спостерігаємо протиправні дії окремих осіб і рішень, які виходять за межі Конституції і законів України. Але це вже почалося достатньо давно. І я можу тепер сказати, що йде ескалація правового нігілізму, яка скерована на те, щоб в суспільстві виникла повна зневіра в те, що в державі нашій, в принципі, може бути закон, і те, що, в принципі, існують органи влади, включно з судовою системою, які можуть встановлювати справедливість. А в день від дня загострення цієї ситуації свідчить про те, що вона набула вже хронічних ознак.

«Є Указ Президента, є відповідні юристи, які пояснять все тим, хто це не розуміє» - це слова Гелетея з приводу звільнення Піскуна. Ви юрист, ви можете пояснити, що відбувається?

Так, я, знаєте, вже стільки чув заяв із вуст пана Гелетея, що мені, знаєте, вже важко робити аналіз із юридичної точки зору. Я думаю, це компетенція іншої структури, а не юстиції — робити аналіз і висновки таким заявам. Що стосується заяви про звільнення Піскуна зараз з посади генерального прокурора, треба його прочитати, щоб коментувати. Він ще не оприлюднений. Оскільки тут є відмінність від звільнення і призначення, відновлення на посаді і звільнення за будь-якими іншими ознаками.

Що стоїть за цим звільненням? Що стоїть?

Президент все пояснив — за цим стоїть... Святослав Михайлович Піскун з точки зору Президента України не виконує ті доручення, що йому дає голова держави. Очевидно, тут є різні розуміння. Президент розуміє, що Святослав Михайлович Піскун проявляє політичну заанґажованість, а генеральний прокурор вважає, що він не хоче виконувати незаконних доручень. І, очевидно, тут на цьому шляху дуже просто буде розібратися, хто з них прав.

Добре. Офіційна версія озвучена. ВР, як вважає президент і його оточення, нелегітимна. То навіщо взагалі все це? Про яке сумісництво мова йде?

Ну, якщо говорити про сумісництво, то вперше вирішили застосувати норму цю закону, який ухвалювався для зовсім іншої форми державного правління, ніж та, що є сьогодні. І тут потрібно точно розуміти: якщо є велика повага в президента до ВР, що вона працює, і її повноваження не припинені, то потрібно просто поцікавитись, чи народний депутат України висловив свою волю, чи ні? Якщо це є і доведено — до нього вже питань бути не може.

Така сама ситуація з Турчиновим і Безсмертним. Це подвійні стандарти?

Ну, я думаю, що ви самі в питанні дали відповідь.

З приводу оприлюднення інформації про призначення в даному випадку. Вона була оприлюднена на сайті президента. Це є підстава для виконання Указу?

Я думаю, що укази, які видаються всупереч вимогам Конституції і які зачіпають права і інтереси громадян, вони мають бути оцінені судом. І ці рішення суду потрібно виконувати. Ми бачимо сьогодні, що є боязнь того, щоб суд сьогодні, не дай Боже, виніс рішення. Очевидно, є усвідомлення того, що такі документи видаються з явними порушеннями, нема жодних сподівань на те, що в суді можна буде захистити неправову позицію.

З приводу вчорашнього телезвернення Ющенка. Я зацитую: «відсутність рішень, бездіяльність суддів стала однією з причин нинішньої кризи в державі». Що ви можете з цього приводу відповісти президентові?

Власне, я не вважав за те, що я маю щось відповідати президенту. Я тільки можу просто сказати, що всі ми бачимо ті кроки, які спрямовані на те, щоб не допустити ухвалення будь-якого рішення, і оприлюднення будь-якого рішення. Коли я прочитав вчора ухвалу одного з суддів Шевченківського суду міста Києва, я вирішив, що є, нарешті з’явилися такі приклади, які можна в підручники поставити. Коли один суддя районного суду Києва забороняє здійснювати Конституційне судочинство всьому суду. І при цьому, коли позивача і відповідача взагалі немає. Тому що позов до голови Верховного суду, якого зараз взагалі не існує. А предмет належить до сфери ведення суддів загальної юрисдикції. По таким спорам рішення виноситься тільки колегіально трьома суддями, один суддя не виносить. Доручення дається силовим структурам, ухвалюють по забезпеченню позову. Тобто такого ще Україна не знала!

Я розумію, що це запитання до політологів. Але рішення КС ми дочекаємось, і взагалі, воно потрібно?

Коли ми будемо ставити запитання, чи потрібно рішення КС, тоді потрібно точно сказати, чи потрібно в Україні в принципі функціонування будь-яких інститутів влади. Якщо ми ставимо під сумнів існування судової влади в Україні, це значить тоді, що ми можемо забути про будь-яку демократію. І потрібно тоді, в кого більше є м’язів, в кого більше є можливостей силою, примусом заволодіти можливістю визначати все, що діється в Україні. Тоді не треба претендувати на якійсь європейські стандарти і називати себе прихильником демократії і тим, хто хоче жити в правовій державі.