(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

Порядок реєстрації народження чи смерті


ПОРЯДОК ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НАРОДЖЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ ТА ЇЇ ПОХОДЖЕННЯ


Загальна інформація

Державна реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові і засвідчується свідоцтвом про народження (стаття 144 Сімейного кодексу України1. Батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
2. У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження дитини реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.
3. Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.
4. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
).

Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 1221. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини.
2. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
3. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
та 125 Сімейному кодексу України1. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини.
2. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
1) за заявою матері та батька дитини;
2) за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини;
3) за рішенням суду.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
(стаття 121 Сімейного кодексу України1. Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
).


Присвоєння прізвища, імені та по батькові

Прізвища, імена та по батькові є тими ознаками, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших, надаються їй при державній реєстрації народження і є невід’ємними від неї.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (стаття 145 Сімейного кодексу1. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків.
Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою.
2. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ.
3. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
).

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом (стаття 146 Сімейного кодексу України1. Ім’я дитини визначається за згодою батьків.
Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір’ю дитини.
2. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько.
3. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
).

По батькові дитини визначається за іменем батька. По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком (стаття 147 Сімейного кодексу України1. По батькові дитини визначається за іменем батька.
2. По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
).



Місце державної реєстрації народження

Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків ((частина друга статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»2. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.
Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.
У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває.
).

У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження дитини державна реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває (стаття 144 Сімейного кодексу України).

Терміни державної реєстрації народження

Батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану (стаття 144 Сімейного кодексу України1. Батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
2. У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження дитини реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.
3. Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.
4. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
).

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 212¹ Кодексу України про адміністративні правопорушенняУтаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану -
тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану -
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Кодекс про адміністративні правопорушення, ВР УРСР
від 1984.12.07, № 8073-Х “Кодекс України про адміністративні
правопорушення” Редакція від 2007.03.16)
).


Документи, що подаються при державної реєстрації народження дитини

Одночасно з заявою про державну реєстрацію народження подаються:

а) паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред’явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державної реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.

б) паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо державна реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою;

в) документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері, спільна заява матері та батька дитини). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини («пункт 12 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

Підставами для державної реєстрації народження є:

а) медичне свідоцтво про народження форми № 103/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024, що видається закладами охорони здоров’я, незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи; у разі народження дитини поза закладом охорони здоров’я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми 103-1/о, форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 25.10.2006 за № 1150/13024;

б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше;

в) акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потягу тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. У разі відсутності лікаря або фельдшера державна реєстрація народження провадиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми № 103-1/о;

г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106-2/0, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024, у разі мертвонародження.

Ці документи подаються до органу державної реєстрації актів цивільного стану, де реєструється народження. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження провадиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою (пункт 2 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).


Державна реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають у шлюбі

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини (частина перша статті 122 Сімейного кодексу України1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини.
2. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
3. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
).

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (частина друга статті 122 Сімейного кодексу України1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини.
2. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
3. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
).


Державна реєстрація народження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя статті 122 Сімейного кодексу України1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дружиною дитини.
2. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
3. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
).

Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за їх заявою; за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду (частина друга статті 125 Сімейного кодексу України1. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров’я про народження нею дитини.
2. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається:
1) за заявою матері та батька дитини;
2) за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини;
3) за рішенням суду.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
).

Орган державної державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги державної реєстрації народжень на підставі заяви про визнання батьківства або рішення суду та видає нове свідоцтво про народження (стаття 134 Сімейного кодексу України1. На підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 і 127 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
(Кодекс сімейний, ВР України від 2002.01.10, № 2947-ІІ
“Сімейний кодекс України” Редакція від 2006.12.22)
).

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 Сімейного кодексу України1. При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина.
2. Якщо батьки дитини невідомі, запис про них у Книзі реєстрації народжень провадиться за рішенням органу опіки та піклування.
).


Зразки заяв, що подаються для визнання батьківства


«До_____________________________________________
(назва органу державної реєстрації актів цивільного стану)
від_____________________________________________
(прізвища, власні імена, по батькові батьків)
_____________________________________________

З А Я В А
матері та батька дитини
про визнання батьківства

Я,________________________________________________________________________, визнаю
(прізвище, власне ім’я, по батькові)

себе батьком ____________________________________________________________________,
(прізвище, власне ім’я, по батькові дитини)

який(а) народився(лась) ____________________________________________________________
(число, місяць, рік)

у ________________________________________________________________________________ .
(прізвище, власне ім’я, по батькові)

Я,______________________________________ __________________________________, мати
(прізвище, власне ім’я, по батькові при державній реєстрації народження дитини)

__________________________________________________________________________________ підтверджую, що
(прізвище, власне ім’я, по батькові дитини)

__________________________________________________________________є його (її) батьком.
(прізвище, власне ім’я, по батькові)

Відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України просимо внести відомості про батька до актового запису про народження нашої дитини, по батькові дитини просимо вказати за власним іменем батька________________________________________________________________, присвоїти їй прізвище батька____________________________________________________________________,

виправити дошлюбне прізвище матері з______________________________________________на шлюбне прізвище__________________________________, яке взяте при державній реєстрації шлюбу з батьком дитини, та видати свідоцтво про народження дитини.

Про себе повідомляємо:

Б А Т Ь К О М А Т И
1. Прізвище
2. Власне ім’я
3. По батькові
4. Дата народження
5. Громадянство
6. Місце проживання
(повна адреса)
7. Назва документа, що посвідчує особу:
паспорт або паспортний документ
(серія, номер, яким органом і коли виданий)
8. Якщо батьки дитини перебувають у шлюбі,
вказати місце державної реєстрації шлюбу,
номер та дату складання актового запису про шлюб

До заяви додаємо:
_________________________________________________________________
(перелік документів)

___________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Підписи батьків:

Батько_________________________ Мати __________________________


__________________________
(число, місяць, рік)

"___" ____________ 20__ р.



Зразок заяви про визнання батьківства до народження дитини

«До_____________________________________________
(назва органу державної реєстрації актів цивільного стану)
від_____________________________________________
(прізвища, власні імена, по батькові батьків)
_____________________________________________

З А Я В А
про визнання батьківства
до народження дитини

Я, ___________________________________________________, визнаю себе батьком
(прізвище, власне ім’я, по батькові)

дитини, яка буде народжена у __________________________________________ .
(прізвище, власне ім’я, по батькові )

Я, ______________________________________________, підтверджую, що батьком моєї
(прізвище, власне ім’я, по батькові майбутньої матері)

майбутньої дитини є _____________________________________ .
(прізвище, власне ім’я, по батькові)

Надалі при державній реєстрації народження відповідно до статті 126 Сімейного кодексу України просимо внести відомості про батька до актового запису про народження нашої дитини, по батькові дитини просимо вказати за власним іменем батька _____________________, присвоїти їй прізвище батька _____________________ .

Про себе повідомляємо:

Б А Т Ь К О М А Т И
1. Прізвище
2. Власне ім’я
3. По батькові
4. Дата народження
5. Громадянство
6. Місце проживання
(повна адреса)
7. Назва документа, що посвідчує особу:
паспорт або паспортний документ
(серія, номер, яким органом і коли виданий)

До заяви додаємо:
_________________________________________________________________
(перелік документів)

___________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Підписи батьків:

Батько_________________________ Мати __________________________


__________________________
(число, місяць, рік)




Зразок заяви про державну реєстрацію народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України

До ________________________________
(назва органу державної реєстрації актів цивільного стану)
від гр-ки ___________________________
(прізвище, власне ім’я, по батькові заявниці)
________________________
Місце проживання _________
________________________

ЗАЯВА

Відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України1. При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина.
2. Якщо батьки дитини невідомі, запис про них у Книзі реєстрації народжень провадиться за рішенням органу опіки та піклування.
прошу внести відомості про батька до актового запису про народження дитини

_________________________________________________________________
(прізвище, власне ім’я, по батькові)

У графі "Відомості про батька" прошу записати прізвище батька за моїм прізвищем і вказати таке його власне ім’я та по батькові: _________________________________________________________________________

_______________
(число, місяць, рік)
Підпис _____________________


Зразок спільної заяви чоловіка та дружини (колишнього подружжя) про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини

СПІЛЬНА ЗАЯВА

чоловіка та дружини (колишнього подружжя)
про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини

(потрібне підкреслити)

Я, __________________________________, не визнаю себе батьком дитини,
(прізвище, власне ім’я, по батькові чоловіка (колишнього чоловіка))
народженої ____________________ моєю дружиною (колишньою дружиною)____________________
(число, місяць та рік народження)

_________________________________________________________________.
(прізвище, власне ім’я, по батькові дружини (колишньої дружини))

Я, _____________________________________, підтверджую, що мій чоловік
(прізвище, власне ім’я, по батькові матері)
(колишній чоловік) ________________________ не є батьком народженої ___________________
(прізвище, власне ім’я, по батькові) (число, місяць та рік народження)
мною дитини.

__________________
(число, місяць, рік)
Підпис _____________________

Підпис _____________________


Зразок спільної заяви попереднього чоловіка матері дитини та чоловіка у повторному шлюбі про визнання батьківства

СПІЛЬНА ЗАЯВА

попереднього чоловіка матері дитини
та чоловіка у повторному шлюбі
щодо визнання батьківства

Я, ___________________________________________, визнаю себе батьком дитини,
(прізвище, власне ім’я, по батькові батька)

народженої ________________________________
(число, місяць, рік народження дитини)

_________________________________,
(прізвище, власне ім’я, по батькові матері)

яка перебуває у шлюбі з __________________________________________________ .
(прізвище, власне ім’я, по батькові чоловіка)

Я, ___________________________________________________, не заперечую проти запису
(прізвище, власне ім’я, по батькові чоловіка)

батьком ____________________________________________________________________
(прізвище, власне ім’я, по батькові батька дитини)

дитини, народженої_____________________________ моєю дружиною
(число, місяць, рік народження дитини)

_________________________________________________________ .
(прізвище, власне ім’я, по батькові)

Я, _________________________________________________, даю згоду на визнання і запис
(прізвище, власне ім’я, по батькові матері)

батьком _____________________________________________________________________
(прізвище, власне ім’я, по батькові)

дитини, народженої мною _____________________________ .
(число, місяць, рік народження дитини)

Про себе повідомляємо:

N з/п Питання Відповіді
1 Прізвище, власне ім’я, по батькові батька дитини
2 Місце проживання батька дитини (повна адреса)
3 Документ, що посвідчує особу батька дитини: серія, номер, дата видачі, орган, який видав паспорт або паспортний документ
4 Прізвище, власне ім’я, по батькові чоловіка матері дитини
5 Місце проживання чоловіка матері дитини (повна адреса)
6 Документ, що посвідчує особу чоловіка матері дитини: серія, номер, дата видачі, орган, який видав паспорт або паспортний документ
7 Прізвище, власне ім’я, по батькові матері дитини
8 Місце проживання матері дитини (повна адреса)
9 Документ, що посвідчує особу матері дитини: серія, номер, дата видачі, орган, який видав паспорт або паспортний документ
"___" ____________ 20__ р. Підпис
_____________________
(батька дитини)

Підпис
_____________________
(матері дитини)

Підпис
_____________________
(чоловіка у повторному шлюбі)

ПОРЯДОК ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ СМЕРТІ


Місце державної реєстрації смерті

Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» ol>

  • Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
    1. документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою;
    2. рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
  • Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров’я або судово-медичної установи, - не пізніше п’яти днів.
  • Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
  • Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі:
    1. якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті;
    2. встановлення у судовому порядку факту смерті;
    3. звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
  • У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.
  • Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та інших осіб.
  • Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє центральний орган виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України.
  • , та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.

    У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану (частиною частини третя – п’ята статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» ol>

  • Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
    1. документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою;
    2. рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
  • Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров’я або судово-медичної установи, - не пізніше п’яти днів.
  • Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
  • Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі:
    1. якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті;
    2. встановлення у судовому порядку факту смерті;
    3. звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
  • У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.
  • Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та інших осіб.
  • Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє центральний орган виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України.
  • ).

    Державна реєстрація смерті осіб, що померли в слідчих ізоляторах або установах виконання покарань, у яких ці особи трималися або відбували покарання, провадиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту або засудження осіб чи за місцезнаходженням установи (пункт 5 глави 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).


    Терміни державної реєстрації смерті

    Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров’я або судово-медичної установи, - не пізніше п’яти днів (частина друга статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»ol>

  • Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
    1. документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою;
    2. рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
  • Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров’я або судово-медичної установи, - не пізніше п’яти днів.
  • Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
  • Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі:
    1. якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті;
    2. встановлення у судовому порядку факту смерті;
    3. звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
  • У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.
  • Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та інших осіб.
  • Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє центральний орган виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України.
  • ).


    Особи, що мають право подати документи на державну реєстрацію смерті

    Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та інших осіб (частина шоста статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»ol>

  • Державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
    1. документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою;
    2. рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
  • Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров’я або судово-медичної установи, - не пізніше п’яти днів.
  • Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
  • Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі:
    1. якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті;
    2. встановлення у судовому порядку факту смерті;
    3. звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою.
  • У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану.
  • Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть, та інших осіб.
  • Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє центральний орган виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері зовнішніх зносин України.
  • ).


    Документи, необхідні для державної реєстрації смерті

    Особа, яка звернулась щодо державної реєстрації смерті, повинна пред’явити на своє посвідчення паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в державної реєстрації смерті (пункт 6 глави 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

    Підставою для державної реєстрації смерті є:

    а) лікарське свідоцтво про смерть форми N 106/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024;

    б) фельдшерська довідка про смерть форми N 106-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024;

    в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми N 106-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024;

    г) рішення суду про оголошення особи померлою;

    ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

    д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України, у разі державної реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

    е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятору, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть (пункт 1 глави 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

    Якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган державної реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає їх і в цих документах проставляє відповідний штамп про смерть власника. Непередача зазначених документів померлих не є перешкодою для державної реєстрації смерті (пункт 14 глави 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).


    Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства

    Державна реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства провадиться на загальних підставах із дотриманням вимог чинного законодавства України (пункт 14 глави 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

    Про державну реєстрацію смерті іноземця відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на підставі повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким зареєстровано смерть, невідкладно інформує Міністерство закордонних справ України (пункт 14 глави 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

    Після проведення державної реєстрації смерті орган державної реєстрації актів цивільного стану видає заявнику свідоцтво про смерть та довідку для одержання допомоги на поховання (пункт 15 глави 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).

    Документи, що видаються після державної реєстрації смерті

    Після проведення державної реєстрації смерті видається свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або відповідна довідка на поховання, у разі державної реєстрації смерті виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради (пункт 15 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).