(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

Проект Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами відповідає Конституції України, діючому законодавству та практиці реалізації договірних зобов’язань України

07.08.2013

Враховуючи численні прохання журналістів прокоментувати окремі норми проекту Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами, Міністерство юстиції роз’яснює:

Угода про асоціацію – двосторонній міжнародний договір. Стаття 1 Угоди визначає її цілі та передбачає створення асоціації між Сторонами.

Принцип поваги до суверенітету та територіальної цілісності держав є одним із основоположних принципів міжнародного права, який втілений і у положеннях Угоди, зокрема в частині другій статті 7, згідно з якою Україна, ЄС та держави - члени підтверджують свою відданість принципам поваги до незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів, а також поширюють ці принципи у двосторонніх та багатосторонніх відносинах, а також у преамбулі, статтях 2 та 4 Угоди.

Підписання та надання згоди на обов’язковість для України Угоди здійснюватиметься відповідно до Закону України «Про міжнародні договори України».

Угода впроваджує нові двосторонні органи співпраці між Сторонами, покликані забезпечити її виконання: Саміт, Рада асоціації, Комітет асоціації, спеціальні комітети та підкомітети, Парламентський комітет асоціації, Платформа громадянського суспільства.

Політичний діалог та діалог з питань політики на найвищому рівні між Сторонами відбуватиметься на рівні САМІТІВ. Під час самітів здійснюватиметься загальний нагляд за виконанням Угоди, а також обговорення будь-яких двосторонніх або міжнародних питань, що становлять взаємний інтерес (Стаття 460).

РАДА АСОЦІАЦІЇ здійснюватиме контроль і моніторинг застосування і виконання Угоди та періодично переглядатиме її функціонування у світлі її цілей. Засідання Ради асоціації проводитимуться регулярно на рівні міністрів. За взаємною згодою засідання Ради асоціації можуть проводитись у будь-якому необхідному складі (Стаття 461). Рада асоціації складатиметься з членів Уряду України, з одного боку, та членів Ради Європейського Союзу та членів Європейської Комісії, з іншого боку (Стаття 462).

Завданням КОМІТЕТУ АСОЦІАЦІЇ, відповідно до Угоди, буде надання допомоги Раді асоціації у виконанні нею своїх обов’язків. Комітет асоціації складатиметься з представників Уряду України з однієї сторони та представників Ради ЄС і Європейської Комісії з іншої, головним чином на рівні старших посадових осіб (Стаття 464).

Комітетові асоціації надають допомогу ПІДКОМІТЕТИ, створені відповідно до цієї Угоди. Крім того, Рада асоціації зможе приймати рішення про створення будь-якого СПЕЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ЧИ ОРГАНУ у конкретних сферах, які необхідні для виконання Угоди, і визначає склад, обов’язки і порядок функціонування таких органів. Комітет асоціації також зможе створювати підкомітети для вивчення прогресу, досягнутого у ході проведення регулярних діалогів, визначених у Розділі V Угоди.

Рада асоціації та Комітет асоціації матимуть повноваження приймати обов’язкові рішення, а також рекомендації, ‑ в рамках сфери дії Угоди та у випадках, передбачених нею (Статті 463, 465).

Так, зокрема, Рада асоціації зможе переглядати та оновлювати Угоду, у тому числі додатки до неї, в яких містяться переліки актів законодавства ЄС, які Україна зобов’язалась імплементувати.

Угодою передбачено створення ПАРЛАМЕНТСЬКОГО КОМІТЕТУ АСОЦІАЦІЇ, який складатиметься з членів Європейського Парламенту та депутатів Верховної Ради України (Статті 467, 468 Угоди).

Парламентський Комітет Асоціації зможе надсилати запити до Ради Асоціації щодо відповідної інформації стосовно виконання Угоди, яка буде зобов’язана надати Комітету таку інформацію.

З метою залучення до реалізації Угоди громадянського суспільства передбачається створення Платформи громадянського суспільства (Статті 469, 470).

Парламентський Комітет Асоціації та Платформа Громадянського суспільства відповідно до Угоди повинні бути поінформовані про рішення та рекомендації Ради Асоціації, та можуть надавати рекомендації Раді Асоціації. Угода передбачає, що Комітет Асоціації та Парламентський Комітет Асоціації здійснюватимуть регулярні контакти з представниками Платформи Громадянського суспільства з метою отримання їхньої думки щодо досягнення цілей Угоди.

Відповідно до Статті 461 Угоди Рада асоціації здійснює контроль і моніторинг застосування і виконання Угоди.

На додаток до контролю і моніторингу застосування і виконання Угоди Рада асоціації вивчає будь-які головні питання, що виникають в рамках цієї Угоди, і будь-які інші двосторонні або міжнародні питання, що становлять взаємний інтерес (частина 3 Статті 461).

Відповідно до Статті 463 Угоди, для досягнення цілей Угоди Рада асоціації матиме повноваження ухвалювати рішення в рамках сфери дії Угоди у випадках, передбачених нею. Такі рішення є обов’язковими для Сторін, які вживають необхідних заходів, у тому числі, у разі необхідності, заходів у рамках спеціальних органів, створених відповідно до цієї Угоди, для виконання прийнятих рішень. РАДА АСОЦІАЦІЇ ГОТУЄ СВОЇ РІШЕННЯ ЗА ЗГОДОЮ СТОРІН ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ВІДПОВІДНИХ ВНУТРІШНІХ ПРОЦЕДУР (частина 1 Статті 463).

Таким чином, до повноважень Ради асоціації віднесено контроль та моніторинг застосування і виконання Угоди, вивчення будь-яких головних питань, що виникають в рамках Угоди та будь-яких інших двосторонніх та або міжнародних питань, що становлять спільний інтерес; рішення Ради асоціації приймаються у випадках, передбачених Угодою та у рамках Угоди.

Відтак, повноваження Ради не містять ознак наддержавності, оскільки не передбачають делегування суверенних повноважень міжнародному органу, рішення приймаються за згодою Сторін.

Відповідно до частини 3 статті 465 Угоди КОМІТЕТ АСОЦІАЦІЇ має повноваження ухвалювати рішення у випадках, передбачених Угодою та y сферах, в яких Рада асоціації делегувала йому свої повноваження. Комітет асоціації готує свої рішення за згодою Сторін.

Комплексний аналіз Угоди дає можливість виокремити кілька видів рішень Ради та Комітету асоціації, зокрема таких:

  • Рада асоціації
    1. щодо організаційних та процедурних питань (частина 2 Статті 462);
    2. щодо впровадження окремих положень Угоди (частина 2 Статті 18);
    3. щодо внесення змін та доповнень до Угоди, включаючи оновлення додатків до неї (частини 2 та 3 Статті 463).
  • Комітет асоціації
    1. рішення в рамках делегованих Радою асоціації повноважень;
    2. щодо впровадження окремих положень Угоди (частина 4 Статті 29, частина 15 Статті 44, Стаття 96, частина 3 Статті 106, частина 3 Статті 145, частина 3 Статті 147, абзац 3 частини 3 Статті 149, Статті 153 та 154, частина 3 Статті 222, Стаття 326, частина 3 Статті 327, частина 6 Статті 331).

РІШЕННЯ РАДИ ТА КОМІТЕТУ АСОЦІАЦІЇ БУДУТЬ ЮРИДИЧНО ОБОВ’ЯЗКОВИМИ У РАЗІ ЇХ ПРИЙНЯТТЯ ОБОМА СТОРОНАМИ, що створює зобов’язання забезпечити їх виконання через вжиття усіх належних заходів.

Угода не визначає порядок набрання чинності рішеннями Ради та Комітету асоціації, окрім положення, що рішення Ради асоціації готуються «за згодою сторін, ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ВІДПОВІДНИХ ВНУТРІШНІХ ПРОЦЕДУР» (частина 3 Статті 463).

Стосовно внесення змін та доповнень до Угоди, включаючи оновлення додатків до неї, слід зазначити, що згідно частини 3 Статті 463 Угоди Рада асоціації зможе актуалізувати або вносити поправки до Додатків до Угоди. Угода не обумовлює порядок набрання чинності такими рішеннями про внесення змін та поправок. За своєю природою такі рішення слід розглядати як зміни до міжнародного договору.

Відповідно до Статті 39 Конвенції про право міжнародних договорів (далі – Конвенція) договір може бути змінено за угодою між учасниками. Норми, викладені в частині II Конвенції, застосовуються щодо такої угоди, якщо тільки договір не передбачає інше. Частини друга та третя Статті 24 Конвенції передбачають, що при відсутності положення або домовленості щодо набрання чинності, договір набирає чинності, як тільки буде виражено згоду всіх держав, які брали участь у переговорах, на обов'язковість для них договору.

Якщо згода держави на обов'язковість для неї договору виражається в якусь дату після набрання договором чинності, то договір набирає чинності для цієї держави в цю дату, якщо в договорі не передбачається інше.

Виходячи з наведеного, рішення органів асоціації, що стосуватимуться внесення змін до Угоди слід розглядати як ПОГОДЖЕНИЙ СТОРОНАМИ спосіб іншого порядку внесення змін до Угоди та набуватимуть чинності у спосіб, передбачений Віденською конвенцією про право міжнародних договорів.

Таким чином, ПОЛОЖЕННЯ УГОДИ ЩОДО СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ДВОСТОРОННІХ ОРГАНІВ АСОЦІАЦІЇ ВІДПОВІДАЮТЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, ДІЮЧОМУ ЗАКОНОДАВСТВУ ТА ПРАКТИЦІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ УКРАЇНИ.

Ратифікація та імплементація Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду.

Відповідно до Статті 8 Угоди Сторони співпрацюватимуть з метою зміцнення миру та міжнародного правосуддя шляхом ратифікації і імплементації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) 1998 року та його відповідних інструментів.

Стосовно судового співробітництва в кримінальних справах Сторони намагатимуться посилити взаємодію щодо взаємної правової допомоги та екстрадиції. Це включатиме, у разі необхідності, приєднання до відповідних міжнародних документів ООН та Ради Європи, зокрема Римський Статут Міжнародного кримінального суду 1998 року, та їх виконання, як зазначається у статті 8 цієї Угоди, а також більш тісне співробітництво з Євроюстом (частина 4 Статті 24 ).

Вказані статті Угоди відображають наміри Сторін посилювати взаємодію та вживати конкретних заходів у визначених сферах.

Статут Міжнародного Кримінального Суду (далі ‑ МКС) підписано Україною 20 січня 2000 року на підставі повноважень наданих Президентом України (Розпорядження Президента України від 11.12.1999 р. № 313/99-рп «Про уповноваження В. Єльченка на підписання від імені України Римського Статуту Міжнародного кримінального суду»).

Відповідно до Висновку Конституційного Суду України (справа про Римський Статут) від 11 липня 2001 р. №3-в/2001 Статут МКС не відповідає Конституції України в частині, що стосується абзацу десятого Преамбули та Статті 1 Статуту, за якими «Міжнародний кримінальний суд … доповнює національні органи кримінальної юстиції», а його ратифікація вимагає внесення змін до Статті 124 Конституції України в частині створення умов для визнання Україною юрисдикції МКС.

На сьогодні питання щодо внесення змін до Конституції України, необхідних для створення умов для ратифікації Україною Статуту МКС, вирішується у рамках роботи Конституційної Асамблеї, утвореної відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2012 року № 328.

Таким чином, у зазначених статтях Угоди Україна підтверджує намір щодо ратифікації Статуту МКС, але формулювання цих статей не заперечує, що ратифікація здійснюється у спосіб та в порядку, передбаченому чинним законодавством, включаючи внесення змін до Конституції.

Отже, Проект Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами відповідає вимогам Конституції України та законодавства України.  

Принцип поваги до суверенітету та територіальної цілісності держав є одним із основоположних принципів міжнародного права, який втілений у положеннях проекту Угоди, зокрема в частині другій статті 7, згідно з якою Україна, ЄС та держави - члени підтверджують свою відданість принципам поваги до незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів, а також поширюють ці принципи у двосторонніх та багатосторонніх відносинах, а також в преамбулі, статтях 2 та 4 проекту Угоди.

Крім того варто підкреслити, що утворення передбачених проектом Угоди органів (Ради асоціації, Комітету асоціації) здійснюється на паритетних засадах (з членів Уряду України, з одного боку, та членів Ради Європейського Союзу та членів Європейської Комісії, з іншого боку), що випливає із частин першої та третьої статті 462, частин другої та третьої статті 464, а їх основною метою є реалізація положень цієї Угоди: здійснення регулярного політичного діалогу, контролю і моніторингу застосування і виконання цієї Угоди.

Крім того положення проекту Угоди передбачають можливість зазначених органів переглядати функціонування цієї Угоди лише у світлі її цілей та з питань, що становлять взаємний інтерес (частини перша та третя статті 461). При цьому механізм внесення змін до цієї Угоди регламентується положеннями частини п’ятої статті 479 проекту Угоди і передбачає укладення окремих угод у будь-якій галузі, що належить до сфери її дії.

З огляду на паритетні засади діяльності органів асоціації та враховуючи положення частини першої статті 463 та частини третьої статті 465 проекту Угоди, ініціювання розгляду питання та прийняття відповідних рішень відбуватиметься за згодою сторін після завершення відповідних внутрішніх процедур, що виключає можливість нав’язування Українській стороні неприйнятних для неї рішень.

З текстом проекту Угоди можна ознайомитись тут.

ІНШІ НОВИНИ МІНІСТЕРСТВА


07.08.2013

06.08.2013