(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

На порядку денному - питання адвокатської етики

17.10.2014

Відбувся експертний круглий стіл на тему: «Нові вимоги суспільства до професійної етики адвоката та якості його послуг» в ЛІГАБізнесінформі, де пройшла публічна дискусія щодо соціальної відповідальності адвоката і адвокатури.

Йшлося про те, що події останнього року в Україні ставлять перед адвокатською спільнотою проблему вибору. Яких змін потребує суспільна роль адвоката в сучасних умовах трансформації? Чи, продовжуючи виконувати «посередницьку» функцію, адвокати і надалі підтримуватимуть корупцію? Чи соціальна відповідальність кожного адвоката зробить адвокатську спільноту одним із факторів успіху реформ в Україні?

На думку учасників круглого столу, адвокатура повинна сьогодні започаткувати новий дискурс щодо цього, оскільки рівень суспільної довіри до адвоката не є сьогодні набагато вищим, ніж до міліціонера, судді чи державного службовця.

На думку Президента ВГО «Асоціація правників України» Дениса Бугая, питання етики та впровадження єдиних стандартів адвокатської професії є одними з першочергових завдань адвокатури сьогодні. Тому адвокатурі необхідно забезпечити надання якісної правової допомоги в інтересах клієнтів та створити умови, при яких професійне співтовариство відсторонюватиме адвокатів, які не поважають етичних норм, та є провідником корупції.

На думку фахівця у сфері кримінального права, адвоката Сергія Лапутька, 30% корупційних діянь у судовій системі здійснюються саме адвокатами.

«Корупція у системі правосуддя витікає із поведінки адвоката»,– частково погоджується із такою тезою Президент ВГО «Асоціація адвокатів України», адвокат Олег Чернобай. Засобом же подолання цього, на його думку, є такі механізми як забезпечення змагальності сторін і в кримінальному, і в адміністративному та цивільному процесах; а також підвищення кваліфікації адвокатів та рівня якості їхніх послуг. «Адже тоді вони розумітимуть, що якщо вони якісно відпрацюють свою правову позицію, проведуть колосальну юридичну роботу, то вона обов’язково знайде своє підтвердження у судах будь-якої інстанції, без підкріплення її «конвертом», – зауважив Олег Чернобай.

Таку тезу підтримав Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України Валентин Загарія, на думку якого, у правників достатньо правових способів досягнення позитивних результатів у своїй діяльності. Голова ВКДК України висловив міркування про запровадження інструменту «етичного суду» в адвокатській спільноті через методи репутаційного тиску, публічного висвітлення неетичної поведінки правників. Разом із тим він зауважує: «Часто немає порушення адвокатської етики зі сторони адвоката, але є питання щодо якості надання його послуг. Я розділяю позицію, що контроль якості не замінює адвокатської етики. Ці речі йдуть паралельно, вони взаємозв’язані, але не заміняють один одного».

«Зупинитися та не бути провідником корупції» – таке усвідомлення повинне бути у кожного адвоката, - зазначила модератор круглого столу правозахисниця та адвокат Лариса Денисенко.– І соціальна відповідальність адвоката, і ген справедливості, що відповідає за захист вразливих, слабших, дискримінованих людей, мають зрощуватися та підсилюватися відповідальністю держави». Однією з форм такої відповідальності держави, на її думку, є надання безоплатної правової допомоги.

Директор Координаційного центру з надання правової допомоги, адвокат Андрій Вишневський зауважує, що система безоплатної правової допомоги привабила, насамперед, молодих адвокатів, які сповідують найвищі цінності професії і активно прагнуть змін у системі правосуддя, що за останні роки дискредитувала себе. «Це адвокатський легіон, який самостійно виробивши для себе стандарти якості і послідовно дотримуючись їх,уособлює єдиний фронт захисту у кримінальному процесі і стимулює своїми діями конкуренцію на ринку адвокатських послуг»,– підкреслив він.

За його словами, подальший розвиток системи відбувається з позиції системного підходу до управління якістю у ній та дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Його тезу продовжив Денис Бугай, на думку якого система безоплатної правової допомоги сьогодні допомагає адвокатурі виявляти її ключові проблеми та запроваджує практики, які потрібно брати на озброєння усій адвокатській спільноті: «Я веду адвокатську практику уже 15 років. І можу сказати, на мою думку, систему управління якістю у системі БПД потрібно брати за зразок».

Варто зазначити, що Координаційний центр з надання правової допомоги першим поставив питання про необхідність незалежного моніторингу діяльності системи безоплатної правової допомоги на регулярній основі з метою запобігання корупції та порушення професійної етики, забезпечення прозорості та підзвітності. Пілотне дослідження провели громадські організації: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Українська фундація правової допомоги та Міжнародний фонд «Відродження». За результатами був виданий і оприлюднений відповідний звіт*.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, адвокат Аркадій Бущенко наголошує: «Стандарти професійної поведінки та якості мають стати одним із запобіжників використання адвокатів у корупційних цілях. Зі свого боку ми, як громадська організація, докладемо усіх зусиль, аби адвокатура стала провідним загоном громадянського суспільства».

На його думку, якісна робота адвоката здатна оздоровити усю систему правосуддя.

На думку Голови Правління ВГО «Об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу» Вікторії Мітько, «у людини є 2 найважливіші речі у житті: здоров’я та свобода. І адвокат стоїть поруч однієї із них». На її погляд, сьогодні суспільство змінює державу. У цих умовах адвокатура в тому стані, в якому вона перебуває сьогодні, не може зберегти статус-кво. Інакше тоді вона ризикує стати об’єктом змін, як і держава, а не їх ініціатором і провідником.«Маючи потужний інтелектуальний потенціал та усвідомивши свою соціальну відповідальність, адвокатура має сьогодні унікальний шанс використати цю можливість», – сказала Вікторія Мітько.

Круглий стіл проведено за підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA).

ІНШІ НОВИНИ МІНІСТЕРСТВА


17.10.2014

16.10.2014

15.10.2014