(044) 486–71–56 – Пряма телефонна лінія для допомоги жителям Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської областей та з питань діяльності Міністерства юстиції і підпорядкованих органів.         0–800–213–103 – телефонний номер системи безоплатної правової допомоги для людей, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування. Дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.         «Гаряча» телефонна лінія для працівників органів юстиції АР Крим. Звертатися можна за телефоном: (044) 486-71-56.         До уваги неурядових організацій, вищих навчальних закладів та інших установ! Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини розроблено анкету для осіб, постраждалих внаслідок порушення їх прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Російською Федерацією на окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також у Донецькій та Луганській областях України, та методичні рекомендації для її заповнення.         До уваги осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини! У зв'язку зі змінами, внесеними до Правила 47 Регламенту Європейського суду з прав людини, з 01 січня 2016 року було оновлено формуляр заяви та пояснювальну нотатку для його заповнення. З вказаними документами Ви можете ознайомитись у рубриці «Захист інтересів держави в Європейському суді» на офіційному сайті Міністерства юстиції України
Розпочав роботу новий сайт Міністерства юстиції України >>
Міністр юстиції України Петренко Павло Дмитрович
Петренко Павло Дмитрович
Міністр юстиції України

Скарга неприйнятна – позиція ЄСПЛ у справі «Міндрова проти України»

19.04.2017

31 січня 2017 року на сайті Європейського суду з прав людини («Європейський суд») було опубліковано ухвалу у справі «Міндрова проти України» (№ 32454/06), у якій Європейський суд, позицію Уряду України, визнав заяву заявниці щодо порушення статті 2 («Право на життя») Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Конвенція») неприйнятною.

Заявниця, яка є громадянкою України стверджувала, що загибель її племінника під час Скнилівського авіаційного шоу була результатом недбалих дій державних службовців, а також, що розмір присудженої компенсації національними судами в якості моральної шкоди у зв’язку зі смертю її племінника був неналежним.

Європейський суд дійшов висновку, що заявниця втратила статус жертви за її скаргою за статтею 2 Конвенції з огляду на те, що:

  • на національному рівні їй було присуджено справедливу компенсацію в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної у результаті смерті її племінника. Європейський суд в світлі своєї прецедентної практики вказав, що по суті немає стандарту, за яким можуть бути виміряні в грошах біль і страждання, психологічний стрес і туга. Підхід, якому слідує Європейський суд при визначенні «розумності» відшкодування Державою за порушення Конвенції засновано на нормах права справедливості, що вимагають, щоб присуджена сума була оцінена в світлі усіх обставин кожної конкретної справи. У цьому контексті важливими критеріями є національна правова система і правові традиції Держави відповідача; рівень життя і загальний рівень доходів, а також те, що засіб захисту у національній системі доступніший ніж через подання заяви до Європейського суду;
  • національне кримінальне провадження, під час якого було встановлено осіб, винних у подіях, що призвели до смерті сина заявниці, та притягнуто їх до кримінальної відповідальності, було ефективним, а його тривалість – належною.

ІНШІ НОВИНИ МІНІСТЕРСТВА


19.04.2017

18.04.2017

16.04.2017

14.04.2017

13.04.2017

12.04.2017

11.04.2017

10.04.2017

07.04.2017

06.04.2017